Постанова № 55697469, 09.02.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" лютого 2016 р.Справа № 915/684/14Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого Пироговського В.Т.

Суддів : Лавриненко Л.В.

Філінюка І.Г.

при секретарі Мельник Ю.М.

за участю представників учасників процесу:

від ПАТ «Дельта Банк» - Арбузова О.О.

від ліквідатора, арбітражного керуючого Козлова В.О. - особисто

Інші представники учасників провадження у справі про банкрутство в судове засідання не з'явились.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 24.12.2015р. (про відмову в задоволенні клопотання кредитора про призначення незалежної оцінки майна банкрута)

у справі №915/684/14

Кредитор: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Миколаїв,

Заявник: Заступник Миколаївського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі

Кредитор: Військова частина 3039 Національної гвардії України,

Заявник: Заступник прокурора Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі

Кредитор: Головне управління Національної гвардії України;

Кредитор: Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",

Кредитор: Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА УКРАЇНА Т.О.В.",

Кредитор: Публічне акціонерне товариство "Марфін Банк",

Кредитор: Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго",

Кредитор: Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль",

Кредитор: Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк",

Кредитор: Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Миколаєва,

Кредитор: ОСОБА_5,

Кредитор: Товариство з обмеженою відповідальністю "Південний Тандем",

Кредитор: Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЕРМЕС ДС",

Кредитор: Товариство з обмеженою відповідальністю мале підприємство "Спецелектромонтаж",

Кредитор: Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області,

про банкрутство Товариства з додатковою відповідальністю "Будівельна фірма "Житлобуд-Ніко",

Ліквідатор: арбітражний керуючий Козлов В.О.,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 25.01.2016р. прийнята до провадження та призначена до розгляду на 09.02.2016р. апеляційна скарга ПАТ «Дельта Банк» на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 24.12.2015р. у справі № 915/684/14.

Учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, що підтверджується відповідними відмітками на рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень та реєстром вихідної кореспонденції Одеського апеляційного господарського суду, проте своїм правом на участь в судовому засіданні, крім представника ПАТ «Дельта Банк» та ліквідатора, не скористались, про причини неявки своїх представників суд не повідомили.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку, визначеному ст.102 ГПК України.

Відповідно до ст.85 ГПК України в засіданні суду 10.02.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Згідно ст.44 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

В провадженні господарського суду Миколаївської області знаходиться справа №915/684/14 про банкрутство ТДВ "Будівельна фірма "Житлобуд-Ніко", порушена за заявою товариства в порядку ст.95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою суду від 05.06.2014р. ТДВ "Будівельна фірма "Житлобуд-Ніко" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено Репченко Юлію Анатоліївну, яку зобов'язано до закінчення строку ліквідаційної процедури надати суду звіт та ліквідаційний баланс.

Ухвалою суду від 11.09.2014р. визнано кредиторські вимоги ПАТ «Дельта Банк» до банкрута у розмірі 13 411 545,18грн. та зобов'язано ліквідатора, відповідно до ч.1 ст.45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вимоги у сумі4 301 847грн. включити до реєстру вимог кредиторів окремо, вимоги у розмірі 1218грн. (витрати по сплаті судового збору) віднести до І черги задоволення кредиторських вимог, в сумі 8 231 787,41грн. - до IV черги задоволенення, у розмірі 877 910,77грн. - до VI черги (кредиторські вимоги банку, а.с.71-73).

Ухвалою суду від 17.09.2014р. затверджено реєстр вимог кредиторів ТДВ "Будівельна фірма "Житлобуд-Ніко" на загальну суму 45 941 76,25грн.

Рішенням комітету кредиторів, оформленим відповідним протоколом від 18.02.2015р., вирішено здійснювати продаж майна боржника (як заставного, так і не заставного) на перших торгах у вигляді цілісного майнового комплексу за вартістю, що дорівнює сукупно вимогам усіх кредиторів.

В подальшому, листом від 13.03.2015р. №20 ліквідатор звернувся до банку щодо надання згоди на продаж нерухомого майна банкрута - нежитлових приміщень промтоварного магазину, розташованого за адресою: м.Миколаїв, вул..Героїв Сталінграду, буд.13-Ж/1 загальною площею 767,3кв.м., яке є предметом забезпечення вимог ПАТ «Дельта Банк» та перебуває в іпотеці банку, згідно договору іпотеки від 28.08.2008р.

У відповідь, листом від 20.03.2015р. №18.5/680 банк просив провести незалежну оцінку вказаного майна та після цього погодити реалізацію заставного майна з АТ «Дельта Банк», а у листі від 28.04.2015р. №18.5/706 визначив суб'єкта оціночної діяльності - ТОВ «ЮНІВЕРС КОНСАЛТІНГ», який акредитований у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб (т.6 а.с.170).

Листом від 13.05.2015р. №43 ліквідатор ТДВ "Будівельна фірма "Житлобуд-Ніко" повідомив кредитора, що не заперечує проти запропонованої ним експертної установи. При цьому, у зв'язку із відсутністю у товариства коштів, необхідних для оплати вартості відповідних послуг, запропонувала ці витрати покласти на іпотекодержателя.

У зв'язку із неотриманням відповіді, ліквідатор вдруге звернувся до ПАТ «Дельта Банк» з листом від 02.07.2015р. №74, в якому просив, з метою усунення затягування процедури ліквідації, вирішити питання щодо самостійного замовлення банком оцінки майна, яке є предметом забезпечення його грошових вимог, або надання можливості ліквідатору здійснити відповідну процедуру, та, у такому випадку, вирішити питання щодо відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою вартості оцінки за рахунок коштів, отриманих від продажу майна (т.10 а.с.113).

У листі від 13.07.2015р. №18.5/342 банк повідомив ліквідатора, що самостійно замовить оцінку заставного майна, після проведення якої надасть ліквідатору повний текст звіту експерта та погодження на реалізацію вказаного майна (т.10 а.с.19).

В подальшому, ухвалою господарського суду Миколаївської області від 01.10.2015р. ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Козлова В.О., якого зобов'язано вжити заходи до завершення процедуру ліквідації боржника відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Листом від 29.10.2015р. №02-01/695 ліквідатор звернувся до банку щодо надання згоди на продаж нерухомого майна банкрута - нежитлових приміщень промтоварного магазину, розташованого за адресою: м.Миколаїв, вул..Героїв Сталінграду, буд.13-Ж/1 загальною площею 767,3кв.м. При цьому, арбітражний керуючий повідомив кредитора, що оскільки в процесі ліквідаційної процедури не вдалося продати належне банкруту майно у вигляді цілісного майнового комплексу (відповідний аукціон, призначений на 09.07.2015р. визнаний таким, що не відбувся), він замовив оцінку у суб'єкта оціночної діяльності, який оцінив заставне майно, яке є предметом забезпечення вимог ПАТ «Дельта Банк» в сумі 8 657 699грн. (матеріали оскарження, а.с.10-11).

Натомість, до господарського суду Миколаївської області від банку надійшла заява від 03.11.2015р. №18.5/53 про здійснення незалежної оцінки заставного майна банкрута у суб'єкта оціночної діяльності, акредитованого у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб, погодження умов реалізації цього мана з уповноваженою особою фонду та нездійснення заходів, направлених на реалізацію майна до отримання відповідного погодження (т.14 а.с.215).

В обґрунтування своїх вимог банк посилався на положення ч.4 ст.42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст.ст.37,47-48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»,а також п.4.14 розділу V Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012р. №2 «Про затвердження Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку», відповідно до якого уповноважена особа Фонду на ліквідацію має право залучати суб'єктів оціночної діяльності, обираючи їх з переліку таких осіб, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду.

Ліквідатор звернувся до господарського суду Миколаївської області з клопотанням від 19.11.2015р. №02-01/735 про надання згоди на продаж майна, що є предметом забезпечення вимог ПАТ «Дельта Банк» в порядку та на умовах, визначених ст.ст.65,66 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» шляхом проведення торгів у формі аукціону (матеріали оскарження, а.с.8-9, т.15 а.с.209-210).

У відзиві на зазначене клопотання від 15.12.2015р. ПАТ «Дельта Банк» просило у задоволенні клопотання відмовити, а також зобов'язати ліквідатора провести незалежну оцінку майна ТДВ "Будівельна фірма "Житлобуд-Ніко", заставодержателем якого є банк, у суб'єкта оціночної діяльності, що акредитований у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб та погодити з уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «Дельта Банк» умови реалізації наведеного вище нерухомого майна (т.16 а.с.217-218, матеріли оскарження а.с.24).

У клопотанні від 21.12.2015р. №б/н про проведення незалежної оцінки банк додатково вказував на те, що має заперечення стосовно наданого ліквідатором звіту, наполягає на проведенні незалежної оцінки заставного майна банкрута, та визначив відповідну експертну установу - ТОВ «Експертна компанія «ПРОФЕСІОНАЛ» (матеріали оскарження, а.с.33, т.17 а.с.55-63).

Ухвалою суду Миколаївської області від 24.12.2015р. (суддя Ткаченко О.В.) за клопотанням ліквідатора надано згоду на продаж нерухомого майна, яке є предметом забезпечення вимог ПАТ "Дельта Банк", а саме нежитлових приміщень промтоварного магазину, розташованого за адресою: м.Миколаїв, вул..Героїв Сталінграду, буд.13-Ж/1 загальною площею 767,3кв.м за початковою вартістю 8 657 699грн. в порядку та на умовах, визначених ст. ст.65, 66 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" шляхом проведення торгів у формі аукціону. В задоволенні клопотання банку про зобов'язання ліквідатора здійснити незалежну оцінку вказаного майна у суб'єкта оціночної діяльності, що акредитований у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб відмолено (т.17 а.с.138-140).

Ухвала суду в частині надання згоди на продаж вказаного майна мотивована тим, що оскільки станом на 20.11.2015р. ПАТ «Дельта Банк» згоди на продаж іпотечного майна, що є предметом забезпечення його вимог, не надало, ліквідатор правомірно, в межах приписів ч.4 ст. 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» звернувся до господарського суду з відповідним клопотанням. Норми вказаної статті надають можливість господарському суду також надати згоду на реалізацію заставного майна у випадку ненадання такої згоди заставним кредитором.

Відмовляючи у задоволенні клопотання банку, суд першої інстанції, з посиланням на положення ст.57 наведеного Закону, дійшов висновку, що проведення незалежної оцінки за клопотанням кредитора можливе виключно у випадку наявності обґрунтованих сумнівів щодо початкової вартості майна, визначеної арбітражним керуючим самостійно, а не щодо оцінки майна, яка здійснена суб'єктом оціночної діяльності.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, ПАТ «Дельта Банк» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу від 24.12.2015р. скасувати, а в задоволенні клопотання ліквідатора про надання згоди на продаж майна відмовити, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування своїх вимог банк зазначає, що він, як забезпечений кредитор, не відмовляв у наданні згоди на продаж майна, а лише просив надати додаткову інформацію для об'єктивного вирішення питання щодо надання такої згоди. При цьому, ПАТ «Дельта Банк», враховуючи процедуру ліквідації банку та положення п.4.14 розділу V Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012р. №2 «Про затвердження Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку», просило здійснити оцінку заставного майна у одного з 55 суб'єктів оціночної діяльності, що акредитовані у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб. Однак ліквідатор ТДВ "Будівельна фірма "Житлобуд-Ніко" ці вимогу не виконав.

Крім того, кредитор вважає, що місцевий господарський суд безпідставно відхилив клопотання банку про призначення незалежної оцінки майна товариства, яке є предметом забезпечення його вимог, та наполягає на тому, що клопотання про надання згоди на продаж вказаного майна від ліквідатора на адресу банку не направлялося.

У запереченнях на апеляційну скаргу ПАТ «Дельта Банк» ліквідатор банкрута, арбітражний керуючий Козлов В.О. з викладеними в ній доводами не погоджується та просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржену ухвалу без змін, посилаючись на те, що ліквідатор неодноразово, починаючи з березня 2015року, звертався до кредитора з листами щодо надання згоди на продаж іпотечного майна, проте банк більш як сім місяців такої згоди не давав,і, незважаючи на зміст листа від 13.07.2015р. №18.5/324, з невідомих причин незалежну оцінку цього майна самостійно не провів. Така бездіяльність банку призводить до порушення прав інших кредиторів та строків ліквідаційної процедури, які вже продовжувались ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.08.2015р.

Крім того, ліквідатор вказує на те, що ні Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ні Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не вимагають узгодження ліквідатором порядку оцінки та реалізації заставного майна банкрута з уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк». Відповідний порядок встановлений Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яким керується ліквідатор під час продажу майна в ліквідаційній процедурі, і вимоги якого у даному випадку дотримані ліквідатором. При цьому, проведення повторної незалежної оцінки також не передбачено нормами чинного законодавства та тягне за собою додаткові витрати.

Відзиви на апеляційну скаргу від інших учасників провадження у даній справі до Одеського апеляційного господарського суду не надходили.

Заслухавши пояснення представника ПАТ «Дельта Банк» та ліквідатора ТДВ "Будівельна фірма "Житлобуд-Ніко", розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, повноту та об'єктивність дослідження обставин справи, колегія суддів зазначає.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема: виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом

Згідно із ч.4 ст.42 цього Закону майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує. Продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, здійснюється в порядку, передбаченому цим Законом, виключно за згодою кредитора, вимоги якого воно забезпечує, або суду.

Частинами 1, 2 статті 43 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що майно, яке підлягає реалізації у ліквідаційній процедурі, оцінюється ліквідатором. Початковою вартістю цілісного майнового комплексу є сукупність визнаних у встановленому цим Законом порядку вимог кредиторів. Під час продажу майна банкрута на аукціоні вартість майна, що визначається ліквідатором, є початковою вартістю.

Відповідно до ч.5 ст.44 Закону ліквідатор здійснює продаж майна боржника у вигляді цілісного майнового комплексу. У разі, якщо продати майно боржника у вигляді цілісного майнового комплексу не вдалося, ліквідатор здійснює продаж майна боржника частинами.

Початкова вартість майна визначається арбітражним керуючим (ч.1 ст.57 Закону).

Згідно з ч. 1 ст.49 Закону продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів.

Порядок проведення аукціонів та зниження початкової вартості майна, що продається на аукціоні, визначений ст.ст.65,66 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Так, вперше аукціон проводиться без можливості зниження початкової вартості, якщо інше не встановлено договором про проведення аукціону. У разі закінчення аукціону без визначення переможця проводиться повторний аукціон зі зниженням початкової вартості на 20 відсотків та з можливістю подальшого зниження початкової вартості на самому аукціоні, але не нижче, ніж до граничної вартості, - 50 відсотків початкової вартості. При цьому, про наведене зазначається у відповідному оголошенні. Другий повторний аукціон проводиться зі зниженням початкової вартості на 20 відсотків від вартості першого повторного аукціону та за відсутності бажаючих укласти договір початкова вартість знижується на крок аукціону доти, доки не виявиться бажаючий укласти договір. Можливості проведення третього повторного аукціону Законом не передбачено.

Проаналізувавши наведені вимоги закону, судова колегія відзначає, що згода забезпеченого кредитора не є єдиним способом для здійснення продажу забезпеченого майна, оскільки у випадку незгоди заставного кредитора, в залежності від обставин конкретної справи, такий продаж може бути здійснено за згодою суду, що прямо передбачено частиною 4 статті 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Зазначене узгоджується з висновками Вищого господарського суду України, викладеними у численних постановах, зокрема від 17.02.2015р. зі справи №922/5327/13.

У даному випадку колегією суддів встановлено (і це підтверджується матеріалами справи та не заперечується учасниками процесу), що як попередній ліквідатор ТДВ "Будівельна фірма "Житлобуд-Ніко", так і нинішній ліквідатор товариства неодноразово зверталися до ПАТ «Дельта Банк» з листами (13.03.2015р. №20, від 13.05.2015р. №43, від 02.07.2015р. №74, від 29.10.2015р. №02-01/695), пов'язаними із наданням згоди на продаж майна банкрута, яке є предметом забезпечення грошових вимог банку (нежитлових приміщень промтоварного магазину, розташованого за адресою: м.Миколаїв, вул..Героїв Сталінграду, буд.13-Ж/1 загальною площею 767,3кв.м.). Іпотекодержатель, не надаючи таку згоду, посилався на необхідність проведення незалежної оцінки цього майна суб'єктом оціночної діяльності, що акредитовані у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб. При цьому, судова колегія враховує зміст листа від 13.07.2015р. №18.5/342, яким банк повідомив ліквідатора, що самостійно замовить оцінку заставного майна у відповідної експертної установи, і відзначає, що матеріали справи жодних доказів того, що ПАТ «Дельта Банк» вчиняло будь-які дії, про які йдеться у наведеному листі, не містять. Ніяких пояснень з приводу поважності причин невчинення таких дій матеріали справи та апеляційна скарга також не містять.

Натомість, на замовлення ліквідатора суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Оціночна компанія «Аспект» 28.10.2015р. здійснено оцінку вартості нежитлових приміщень промтоварного магазину, розташованого за адресою: м.Миколаїв, вул..Героїв Сталінграду, буд.13-Ж/1, і відповідно до звіту, оформленого 02.11.2015р., вартість вказаного майна складає 8 657 699грн. (без ПДВ) (т.17 а.с.106-136, матеріали оскарження, а.с.41-73). Витяг із зазначеного звіту направлений ліквідатором банку листом від 06.11.2015р. №02-01/713, що підтверджується фіскальним чеком пошти, і отриманий кредитором 09.11.2015р., що підтверджується роздруківкою з веб-сайту Укрпошти щодо відправлення зі штриховим ідентифікатором №5400126330533 (т.17 а.с.49). Між тим, ПАТ «Дельта Банк» згоди на продаж іпотечного майна не надало, наполягаючи на проведенні незалежної оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, що акредитовані у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб.

З урахуванням викладеного, з огляду на положення ч.4 статті 42 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , відповідно до якої суд наділений правом надавати згоду на продаж майна банкрута, що є предметом забезпечення, а також беручи до уваги строк ліквідаційної процедури, який ухвалами господарського суду Миколаївської області від 12.08.2015р. та 16.12.2015р. продовжувався саме з підстав не закінчення стадії реалізації майна (т.17 а.с.2-3), судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції в межах повноважень, з'ясувавши при цьому відповідність дій ліквідатора, який неодноразово звертався до заставного кредитора ПАТ "Дельта Банк" за дозволом на продаж майна банкрута, обґрунтовано надав згоду на продаж майна ТДВ "Будівельна фірма "Житлобуд-Ніко", що перебуває в іпотеці банку.

Крім того, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання банку про зобов'язання ліквідатора здійснити незалежну оцінку вказаного майна у суб'єкта оціночної діяльності, що акредитований у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб з огляду на таке.

За приписами ч.3 ст.57 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у разі наявності обґрунтованих сумнівів щодо визначеної арбітражним керуючим початкової вартості майна комітет кредиторів або окремий кредитор чи власник майна боржника можуть звернутися до господарського суду з клопотанням про проведення незалежної оцінки. Господарський суд своєю ухвалою може призначити незалежну оцінку майна боржника за рахунок зацікавлених кредиторів (кредитора), що здійснюється у порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

У даному випадку оцінка іпотечного майна проведена не безпосередньо ліквідатором, а сертифікованою експертною установою - ТОВ «Оціночна компанія «Аспект», про що свідчать додані до звіту про оцінку майна сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №15630/13, виданий Фондом державного майна України 25.11.2013р., відповідно до якого напрямом оцінки майна, щодо якого дозволена практична оціночна діяльність є «оцінка об'єктів у матеріальній сфері», а спеціалізацію, серед інших, визначена «оцінка нерухомих речей (нерухомого майна, нерухомості), у тому числі земельних ділянок та майнових прав на них», а також кваліфікаційне свідоцтво оцінювача від 26.02.2005р. МФ№3394 та посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача від 24.11.2014р. МФ №172-пк (т.17 а.с.134-135, зворот, матеріали оскарження, а.с.71-72, зворот).

Судова колегія відзначає, що Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не містить застережень стосовно можливості проведення другої незалежної оцінки іншою експертною установою, за клопотанням забезпеченого кредитора у випадку його незгоди з первісною оцінкою, здійсненою професійним суб'єктом оцінювання.

При цьому, відповідно до ст.3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, вважається незалежною оцінкою майна.

ПАТ «Дельта Банк», вимагаючи проведення незалежної оцінки іпотечного майна, не наводить у чому саме полягають його заперечення стосовно звіту, проведеного ТОВ «Оціночна компанія «Аспект» та не враховує наведених приписів законодавства щодо визначення поняття «незалежна оцінка майна». При цьому, статтею 33 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що спори, пов'язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку. Між тим, матеріали справи не містять доказів оскарження банком звіту від 02.11.2015р. у судовому порядку, у випадку, якщо він вважає цей звіт таким, що складений з порушенням вимог закону.

Крім того, як вже зазначалось, іпотекодержатель не здійснив заходів щодо реалізації висловленого ним наміру (проти якого ліквідатор не заперечував) провести оцінку майна шляхом звернення до запропонованого ним же суб'єкта оцінювання і не навів жодних причин, які перешкоджали цьому на протязі майже 5ти місяців - з моменту надіслання ліквідатору листа від 13.07.2015р. та до моменту проведення ТОВ «Оціночна компанія «Аспект» оцінки майна.

Слід також відзначити, що чинне законодавство не містить імперативних норм щодо необхідності проведення незалежної оцінки майна, яке забезпечує вимоги банків, які знаходяться в процедурі ліквідації, суб'єктом оціночної діяльності, що акредитований у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб з огляду, і п.4.14 розділу V Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012р. №2 «Про затвердження Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку», на яке посилається банк, передбачає, що уповноважена особа Фонду на ліквідацію лише має право залучати суб'єктів оціночної діяльності, обираючи їх з переліку таких осіб, затвердженого виконавчою дирекцією Фонду.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала прийнята з дослідженням всіх обставин справи та без порушень норм матеріального чи процесуального права, у зв'язку з чим мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставами для її зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 85, 99, 101-106 ГПК України колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 24.12.2015р. зі справи № 915/684/14 залишити без змін, апеляційну скаргу ПАТ «Дельта Банк» без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 11.02.2015р.

Головуючий суддя В.Т.Пироговський

Суддя Л.В.Лавриненко

Суддя І.Г.Філінюк