Ухвала суду № 39197274, 29.05.2014, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

29 травня 2014 року Справа № 5021/2509/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Грейц К.В.,суддів:Бакуліної С.В., Волковицької Н.О., Добролюбової Т.В., Мачульського Г.А.,

розглянувши заяви Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", Філії Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Сумах та Публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного банку "Індустріалбанк"про перегляд Верховним Судом УкраїнипостановиВищого господарського суду України від 04.02.2014у справі№ 5021/2509/2011 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові інвестиції" доПублічного акціонерного товариства "Сумихімпром"провизнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 11.06.2013 по справі №5021/2509/2011, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.08.2013, у задоволенні скарг Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк", Публічного акціонерного товариства "Державний експортно - імпортний банк" в особі Філії АТ "Укрексімбанк", Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк", Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", Публічного акціонерного товариства АКБ "Індустріалбанк" на дії керуючого санацією - відмовлено; у задоволенні заяви (скарги) щодо оскарження дій керуючого санацією та визнання вимог у сумі 290992,19 грн. відмовлено; у задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про відшкодування збитків на суму 41421606,73 грн. відмовлено; клопотання розпорядника майна про затвердження розміру оплати послуг задоволено; затверджено оплату послуг розпорядника майна боржника Марченка Р.В. у розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство, а саме, у розмірі 11648,41 грн. за кожен місяць здійснення розпорядником майна своїх повноважень; клопотання розпорядника майна, керуючого санацією та голови комітету кредиторів про продовження строку підготовки плану санації у справі задоволено; продовжено строк підготовки плану санації боржника Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" на шість місяців; заяву OSTCHEM Holding GmbH про заміну кредитора на його правонаступника у справі задоволено; замінено кредитора у даній справі Ostсhem International GmbH на його правонаступника Ostсhem Holding GmbH; заяви Компанії Tolexis International Limited та Компанії Ransweel Trading Limited про заміну кредитора на його правонаступника у справі задоволено; замінено кредитора у даній справі Компанію Ransweel Trading Limited на його правонаступника Компанію Tolexis International Limited; зобов'язано розпорядника майна внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів у зв'язку із замінами кредиторів на їх правонаступників; у задоволенні клопотання ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" про витребування від керуючого санацією та розпорядника майна документів відмовлено; у задоволенні клопотань Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про витребування доказів та відкладення розгляду справи відмовлено; у задоволенні клопотань Публічного акціонерного товариства "Індустріалбанк" в особі Регіонального відділення АКБ "Індустріалбанк" у м. Суми про зобов'язання керуючого санацією брати особисту участь в судових засіданнях та відкладення розгляду справи відмовлено; вирішено копію ухвали надіслати кредиторам, боржнику, розпоряднику майна, керуючому санацією, Фонду державного майна України, державному органу з питань банкрутства (Управлінню юстиції та Мін'юсту), прокурору, Сумській міській раді.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.02.2014 рішення судів попередніх інстанцій залишено без змін.

Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулось із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 04.02.2014 у справі №5021/2509/2011, в якій заявник просить скасувати зазначену постанову частково, прийняти нове рішення, яким визнати незаконними дії керуючого санацією Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" ОСОБА_8 щодо його односторонньої відмови від виконання зобов'язань за договором кредиту за овердрафтом від 17.12.2008 №750/1-146 з додатковими угодами, за договором про надання відновлювальної кредитної лінії від 09.06.2004 №750/1-146 та скасувати рішення судів попередніх інстанцій в частині розірвання в односторонньому порядку договору кредиту за овердрафтом від 17.12.2008 №750/1-146 з додатковими угодами, договору про надання відновлювальної кредитної лінії від 09.06.2004 №750/1-146 та припинення зобов'язань за іпотечним договором від 09.06.2004, зареєстрованим у реєстрі за №1789 із змінами та доповненнями, за договором застави майнових прав від 22.04.2008 №750/1-50 із змінами та доповненнями, за договором застави товарів в обороті №750/1-147 із змінами та доповненнями.

В подальшому із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 04.02.2014 у справі №5021/2509/2011 звернулась Філія Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Суми, в якій просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду, постанову апеляційного господарського суду та постанову суду касаційної інстанції у даній справі, прийняти нове рішення, яким визнати незаконним дії керуючого санацією боржника Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" - голови правління ОСОБА_8 щодо односторонньої відмови від виконання боржником своїх зобов'язань за кредитними договорами та договорами забезпечення виконання зобов'язань (іпотеки), укладених з АТ "Укрексімбанк", та визнати недійсними відмови від виконання договорів, викладені у листах Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" від 08.11.2012 №15-8855 та №15-8856.

Публічним акціонерним товариством Акціонерним комерційним банком "Індустріалбанк" також подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 04.02.2014 у справі №5021/2509/2011, в якій заявник просить скасувати ухвалу місцевого господарського суду, постанову апеляційного господарського суду та постанову суду касаційної інстанції у даній справі, прийняти нове рішення, яким визнати незаконним дії керуючого санацією боржника Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" - голови правління ОСОБА_8 щодо односторонньої відмови від виконання боржником своїх зобов'язань за кредитними договорами та договорами забезпечення виконання зобов'язань (іпотеки), укладених з АКБ "Індустраілбанк", та визнати недійсними відмови від виконання договорів, викладені у листах Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" від 02.11.2012 за №15-8787, №15-8788 та №15-8789.

Заяви, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 25.12.2013 у справі №5021/1949/12, від 12.02.2013 у справі №5011-34/12256-2012, мотивовано неоднаковим застосування судом касаційної інстанції положень частини десятої статті 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство, в редакції закону, що діяла станом на 02.11.2012), статей 22, 214, 593, 651, 653 Цивільного кодексу України, статті 17 Закону України "Про іпотеку" та статті 28 Закону України "Про заставу", внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах. Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" додатково посилається на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.09.2011 та ухвалу Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 19.05.2010.

Оскільки заяви Філії Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Суми та Публічного акціонерного товариства Акціонерного комерційного банку "Індустріалбанк" подані з тих же підстав, що і заява, яка надійшла першою (заява Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк"), та питання допуску до провадження заяви, яка надійшла першою, ще не було вирішено, тому подані заяви об'єднано в одне провадження.

Розглянувши заяви про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до статті 11116 ГПК України заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана виключно на таких підставах: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Заявники стверджують про неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права щодо наслідків односторонньої відмови керуючого санації від виконання боржником кредитних договорів в порядку частини десятої статі 17 Закону про банкрутство.

Як вбачається зі змісту постанови від 04.02.2014 у справі №5021/2509/2011, про перегляд якої подано заяву, Вищий господарський суд України зазначив, що ухвала місцевого господарського суду та постанова апеляційного господарського суду є законними та обґрунтованими, а відтак погодився з висновками судів попередніх інстанції про те, що відмова керуючого санацією від виконання кредитних договорів в порядку статті 17 Закону про банкрутство (одностороннє розірвання кредитних договорів) є правомірною, а спірні кредитні договори є розірваними в силу закону; враховуючи приписи частини другої статті 653, частини третьої статті 651 Цивільного кодексу України внаслідок односторонньої відмови від договору, такий договір вважається розірваним, а зобов'язання за ним припиненим, що свідчить про припинення зобов'язань сторін за спірними кредитними договорами; при цьому, в разі розірвання договору в односторонньому порядку в силу закону, зобов'язання за ним, в тому числі і щодо сплати процентів, які визначені кредитним договором, припиняються з дати такої відмови; крім того, відповідно до приписів статті 17 Закону України "Про іпотеку" та статті 28 Закону України "Про заставу" розірвання укладених з банками кредитних договорів є окремою підставою для припинення зобов'язань за відповідними договорами іпотеки та застави, які були укладені в забезпечення виконання зобов'язань.

Однак, у постановах Вищого господарського суду України від 25.12.2013 у справі №5021/1949/12, від 12.02.2013 у справі №5011-34/12256-2012, на які посилається заявник, суд касаційної інстанції, за подібних правовідносин та однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин, дійшов протилежного правового висновку, а саме, погодився з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що відмова керуючого санацією від кредитного договору та договорів застави (іпотеки) як підстава для розірвання договорів в односторонньому порядку може мати місце лише після повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами до моменту такого повернення. При цьому, судом касаційної інстанції по справі №5021/1949/12 зазначено, що приписи статті 17 Закону про банкрутство не дають підстав керуючому санацією, шляхом подання відмови від кредитного договору, для звільнення від основного зобов'язання; тобто, при відмові керуючого санацією від кредитного договору зобов'язання з повернення суми кредиту та сплати процентів є діючими до моменту їх виконання, а кредитний договір таким, що підлягає виконанню позичальником; крім того, згідно норм статті 593 ЦК України, статті 17 Закону України "Про іпотеку" та статті 28 Закону України "Про заставу" право застави/іпотеки діє до моменту виконання зобов'язання, забезпеченого заставою/іпотекою, у зв'язку з чим договори застави/іпотеки не можуть бути припинені до моменту повернення кредиту та сплати відсотків за кредитним договором.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що зі змісту доданих до заяви судових рішень Вищого господарського суду України вбачається неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, що є підставою для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Разом з тим, зі змісту постанови суду касаційної інстанції від 04.02.2014 у справі №5021/2509/2011, про перегляд якої заявлено, та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.09.2011, на яку посилається заявник - Публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" як на доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції положень частини десятої статті 17 Закону про банкрутство, статті 17 Закону України "Про іпотеку" та статті 28 Закону України "Про заставу", вбачається, що судові рішення в цих справах прийнято залежно від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, тому зазначена ухвала не розцінюється як доказ в розумінні статті 11116 ГПК України.

Крім того, ухвала Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 19.05.2010, якою рішення судів попередніх інстанцій скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, не може бути доказом неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права, оскільки прийняття касаційною інстанцією постанови про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з передачею справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення питання по суті, а тому на відповідну постанову не може бути здійснено посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 11116 ГПК України.

Керуючись статтями 86, 11116, 11121 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Допустити справу №5021/2509/2011 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя:К.ГрейцСуддіС.Бакуліна Н.Волковицька Т.Добролюбова Г.Мачульський