Ухвала суду № 35782772, 02.12.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

У Х В А Л А

про припинення провадження

"02" грудня 2013 р. Справа № 915/1391/13

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Жекова В.І., Сидоренка М.В.

при секретарі судового засідання Щербатюк О.В.

за участю представників сторін:

від ПАТ „Перший Український Міжнародний Банк" - Дядюренко М.П., Шматко В.О.

за довіреністю,

від ПАТ "ВТБ БАНК" - Биковський Д.Ю., Кісілевич О.М., за довіреністю,

представник ТОВ "КІВІТ" і розпорядник майна у судове засідання не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги публічного акціонерного товариства „Перший Український Міжнародний Банк"

на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 29.10.2013 р.

у справі №915/1391/13

за заявою публічного акціонерного товариства "ВТБ БАНК"

до товариства з обмеженою відповідальність "КІВІТ"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ

Публічне акціонерне товариство "ВТБ БАНК" (далі - ПАТ "ВТБ БАНК") звернулось до господарського суду Миколаївської області з заявою про порушення справи про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "КІВІТ" (далі - ТОВ"КІВІТ") у порядку, визначеному ст.ст. 10, 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з посиланням на те, що боржник не задовольнив грошові вимоги кредитора в сумі 40512179 грн. 99 коп. у строк більше трьох місяців з дати відкриття виконавчих проваджень.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 09.08.2013 р. заяву ПАТ „ВТВ БАНК" повернуто без розгляду.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 р. дану ухвалу від 09.08.2013 р. скасовано, заяву ПАТ „ВТБ БАНК" з доданими до неї матеріалами направлено до господарського суду Миколаївської області для розгляду.

Ухвалою господарського суду господарського суду Миколаївської області від 29.10.2013 р. (головуючий суддя Ткаченко О.В.) порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Ківіт" (далі - ТОВ "Ківіт"), визнано кредиторські вимоги публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" в розмірі 40 512 179,99 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника ТОВ "Ківіт", введено процедуру розпорядження майном боржника ТОВ "Ківіт" строком на сто п'ятнадцять календарних днів до 21.02.2014 року, відмовлено публічному акціонерному товариству "ВТБ Банк" в задоволенні клопотання від 24.10.2013 № 2080/2300-2 про призначення розпорядником майна у справі арбітражного керуючого Ільєнок Л.С., розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Шахова Володимира Анатолійовича, тощо.

Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанцій дійшов висновку про те, що безспірна кредиторська заборгованість боржника перед кредитором становить більше трьохсот мінімальних заробітних плат, не задоволена боржником протягом трьох місяців після встановленого для її погашення строку, а тому заява кредитора про порушення справи про банкрутство боржника підлягає задоволенню.

Не погоджуючись з даною ухвалою до Одеського апеляційного господарського суду звернулось публічне акціонерне товариство „Перший Український Міжнародний Банк" (далі - ПАТ „ПУМБ") в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Миколаївської області від 29.10.2013 р. у справі №915/1391/13 та постановити нову ухвалу, якою відмовити у порушенні провадження у справі про банкрутство та повернути подану заяву та додані до неї документи ПАТ „ВТБ Банк". Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржуваною ухвалою суд порушив його права та законні інтереси, порушив норми процесуального права, не в повному обсязі з'ясував обставини справи та постановив незаконну ухвалу з підстав викладених в апеляційній скарзі. Апелянт вказує на те, що вимоги кредитора є забезпеченими заставою та порукою третіх осіб, майнових та фінансових поручителів, за таких обставин, суд мав би з'ясувати в кредитора відомості про вжиття заходів щодо задоволення вимоги (погашення заборгованості) за рахунок заставного майна майнових поручителів та за рахунок стягнення заборгованості з поручителів, оскільки відсутність цих відомостей унеможливлює визначення розміру непогашеної кредиторської вимоги кредитора, доказів неможливості задоволення своєї вимоги за рахунок заставного майна майнових поручителів та за рахунок стягнення заборгованості з поручителів з будь-яких підстав кредитором не надано.

Окрім того, скаржник вважає, що звернення кредитора до суду із заявою про порушення справи про банкрутство боржника є передчасним і безпідставним, та таким, що не відповідає ст.1 ГПК України, а суд, постановив оскаржувану ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство з порушенням ст.16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та проігнорувавши інші норми законодавства. Апелянт зазначає, що оскаржувана ухвала порушує охоронювані законом інтереси та права апелянта, зокрема права, надані ст.554 та ст.589 ЦК України й іншими нормами цивільного та господарського законодавства, оскільки банкрутство боржника несе ризик непогашення заборгованості перед апелянтом, а подальша ліквідація унеможливить задоволення вимог шляхом звернення стягнення на предмети застави майнових поручителів та стягнення заборгованості з поручителів.

Таким чином, скаржник вважає, що суд першої інстанції грубо порушив норми процесуального права, зокрема ст.9,14,16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.1,2,33,34,43 ГПК України, неповно та невірно з'ясував обставини, які мали бути встановлені та враховані для порушення провадження у справі про банкрутство, що призвело, на думку апелянта, до винесення незаконної ухвали.

27.11.2013 р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення до апеляційної скарги від ПАТ „ПУМБ" в яких скаржник просить із врахуванням цих доповнень скасувати ухвалу господарського суду Миколаївської області від 29.10.2013 р. у справі №915/1391/13 та постановити нову ухвалу, якою відмовити у порушенні провадження у справі про банкрутство та повернути подану заяву та додані до неї документи ПАТ „ВТБ Банк".

29.11.2013 р. до Одеського апеляційного господарського суду надійшли заперечення проти апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 29.10.2013 року у справі №915/1391/13 у яких просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ПАТ „ПУМБ" на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 29.11.2013 р. по справі №915/1391/13.

Представники апелянта у судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги на наполягали на її задоволенні.

Представники ПАТ "ВТБ БАНК" у судовому засіданні надали пояснення згідно яких не погоджуються з апеляційною скаргою, вважають її необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, а оскаржувану ухвалу такою, що винесена з повним дотриманням норма матеріального та процесуального права, а тому вважають що її слід залишити без змін.

Інші представники учасників провадження у справі про банкрутство у судове засідання не з'явились.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників апелянта та ПАТ "ВТБ БАНК", перевіривши наявні матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційне провадження підлягає припиненню з наступних підстав.

Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі-Закон про банкрутство), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Стаття 129 Конституції України встановлює, як одну з основних засад судочинства, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом (п.8).

Проте, зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Тобто, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення перебуває в залежності від положень процесуального закону.

Господарський процесуальний кодекс України містить імперативні норми про те, в яких випадках та яка саме особа має право оскаржувати прийняті господарським судом рішення (в цьому випадку - постанову місцевого господарського суду) в апеляційному чи касаційному порядку.

Положеннями частини 1 ст. 91 ГПК України встановлено, що сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Статтею 1 Закону про банкрутство передбачено, що сторонами у справі про банкрутство є конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів) та боржник (банкрут); учасниками у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності-боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у проваджені у справі про банкрутство.

При цьому, відповідно до приписів ст. 1 Закону про банкрутство, кредитор - це юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні ограни, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Пункт 1 ст. 23 Закону про банкрутство встановлює порядок пред'явлення кредиторами своїх вимог до боржника, який (порядок) включає також подання до господарського суду письмових заяв із вимогами до боржника, а також документів, що їх підтверджують.

У зв'язку із викладеним судова колегія також наголошує, що статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі апелянтом у даній справі, через вказані вище певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства - Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема після визнання його вимог і тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження судових рішень.

Колегія суддів, також враховує приписи ст. 16 Закону про банкрутство, які встановлюють обмежене коло осіб, які беруть участь у підготовчому засіданні в якому за наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство господарський суд виносить ухвалу про порушення у справі про банкрутство. Такими особами є зокрема, заявник (кредитор або боржник) та боржник. Як встановлено розглядом справи апелянт із заявою про порушення справи про банкрутство боржника по справі не звертався, а тому й не мав процесуального права на оскарження в апеляційному порядку ухвали господарського суду Миколаївської області від 29.10.2013 р.

У відповідності до п. 52 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 17.05.2011р. „Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України" (в редакції Постанови Вищого господарського суду від 23.03.2012 р. № 3), у розгляді апеляційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи судом першої інстанції і яка вважала, що місцевим господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, апеляційний господарський суд, прийнявши апеляційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягала поверненню з передбачених ГПК підстав), повинен з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі.

Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи оскаржуваним судовим рішенням не порушені та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою припиняє апеляційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження.

Тобто, з'ясування обставини щодо наявності у скаржника права на апеляційне оскарження - чи вирішив господарський суд питання про права та обов'язки такої особи оскаржуваним судовим рішенням, як це передбачено нормами ст. 91 ГПК України, має здійснюватись апеляційним господарським судом у відкритому судовому засіданні під час розгляду відповідної апеляційної скарги.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що в оскарженій ухвалі господарського суду Миколаївської області від 29.10.2013 р. питання про права і обов'язки ПАТ „ПУМБ", в розумінні ст. 91 ГПК України, не вирішувались. Звідси, ПАТ „ПУМБ", не будучи учасником провадження у справі, не набув права на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Миколаївської області від 29.10.2013 р.

Відповідно до п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15 юридичні та фізичні особи, акціонери, учасники господарських товариств, що не мають статусу сторони чи учасника у справі про банкрутство, не мають права на оскарження судових рішень у справі про банкрутство, а помилково порушене апеляційне і касаційне провадження підлягають припиненню в порядку, передбаченому ст. 80 ГПК України на підставі ст. ст. 91, 107 ГПК України як такі, що не підлягають вирішенню в господарських судах.

З урахуванням викладеного, апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ „ПУМБ" на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 29.10.2013 р. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 86, ст. 91, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційне провадження з перегляду ухвали господарського суду Миколаївської області від 29.10.2013 р. по справі №915/1391/13 за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства „Перший Український Міжнародний Банк"- припинити.

Справу №915/1391/13 повернути до господарського суду Миколаївської області.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Жеков В.І.

Суддя Сидоренко М.В.