Постанова № 35782765, 05.12.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2013 р.Справа № 916/2478/13Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Колоколова С.І., Гладишевої Т.Я.,

(склад суду змінено згідно розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду від 03.12.2013р. №1072 )

при секретарі судового засідання Полінецькій В.С.

за участю представника від позивача - Чебанюка В.С. за довіреністю б/н від 2.09.13р.

/відповідач не використав законного права на участь у судовому засіданні, хоча про час та місце його проведення повідомлений належним чином (див. - повідомлення про вручення поштового відправлення від 15.11.13р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Група компаній „ГЛАВСТРОЙ", м.Одеса

на рішення господарського суду Одеської області від 21.10.2013 року

по справі № 916/2478/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „СТИЛЛКРАФТ", м.Миколаїв

до скаржника

про стягнення 502 715, 51 грн.,

встановив:

У вересні 2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю (далі по тексту - ТОВ) „СТИЛЛКРАФТ" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ „Група компаній „ГЛАВСТРОЙ" про стягнення 502715,51грн., з яких: 442150,20грн. - основний борг за поставлені за договором №06-08-21/1 плити (далі - товар), 50471,10 грн. - пеня за період з 27.12.12р. по 2.09.13р. та 10094грн. - три відсотка річних за той же період. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача витрати з оплати судового збору.

Позовні вимоги з посиланням на приписи ст.ст.22, 525, 526, 611, 625, 629, 854 ЦК України, ст. 193 ГК України мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору поставки № 06-08-21/1, укладеного між сторонами 6.08.12р., зобов'язання щодо оплати вартості поставленого товару в повному обсязі не виконав.

Рішенням господарського суду Одеської області від 21.10.2013 року, (суддя Погребна К.Ф.) позов задоволено частково на користь ТОВ „СТИЛЛКРАФТ" з відповідача стягнуто 442150, 20грн. основного боргу, 41199,96грн. пені, 10094грн. 3% річних та 9868,88грн. судового збору. В решті позову /9271,14грн. пені/ відмовлено з огляду на те, що наданий позивачем розрахунок не відповідає вимогам чинного законодавства щодо періоду нарахування пені, в зв'язку з чим судом першої інстанції самостійно здійснено її перерахунок.

Не погоджуючись з вказаним вище рішенням місцевого господарського суду, ТОВ „Група компаній „ГЛАВСТРОЙ" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 21.10.2013р. та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ „ СТИЛЛКРАФТ".

Скаржник вважає, що оскаржене рішення суперечить нормам процесуального права, оскільки господарський суд першої інстанції:

- не звернув уваги на те, що відповідач не отримував жодного рахунку на сплату поставленого товару;

- не врахував, що позивачем порушено п. 8.1 договору, оскільки той не прийняв мір до врегулювання спору шляхом переговорів і не заявив претензію відповідачу, що є порушенням ст. ст.6,57 ГПК України і збільшило витрати відповідача;

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, але у судовому засіданні представник позивача спростовував доводи апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та вислухавши пояснення представника позивача, судова колегія прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішення виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено господарським судом, 6.08.2012р. між ТОВ „Група компаній „ГЛАВСТРОЙ" (Покупець) та ТОВ „СТИЛЛКРАФТ" (Постачальник) був укладений договір поставки № 06-08-12/1 (а.с.11-13), згідно умов якого постачальник зобов'язується виготовити та поставити покупцю в порядку та строки, передбачені договором плити ортотропні марки СС та КС загальною вагою 61,081 тони, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити їх за ціною, в порядку та строки, передбачені договором /п.1.1/. Право власності покупця на Плити виникає з моменту підписання сторонами Акта приймання-передачі Плит або товарно-транспортної накладної (п. 1.2).

Відповідно до п. 3.1 сторони погодили, що вартість однієї тони Плит тверда та складає 12 200 грн., включає ПДВ 20% - 2033,33 грн. Загальна сума договору - 745188,20грн., в тому числі ПДВ 20% - 124198,03 грн..

Пунктами 3.3., 3.4 договору передбачено, що оплата здійснюється покупцем в національній валюті України - гривні в безготівковій формі шляхом банківського переказу на розрахунковий рахунок постачальника. Оплата здійснюється в наступному порядку: а) авансовий платіж 350000грн. перераховується на рахунок Постачальника 07.08.2012р., б) кінцевий розрахунок проводиться після отримання Покупцем всього обсягу товару.

Згідно із умовами п.п. 4.1, 4.3 договору сторони узгодили, що постачальник здійснює поставку Плит в строк до 28.08.2012р.. Датою поставки Плит вважається дата підписання сторонами Акта приймання - передачі або товарно-транспортної накладної.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі затримки Покупцем платежів, передбачених п.3.4 „б" договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі 0,1% від суми несвоєчасно сплаченого платежу за кожен день прострочи, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Даний договір набирає юридичної сили з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.(п.9.2).

Додатковою угодою до договору поставки № 06-08-12/01 від 06.08.12р. сторони вдвічі збільшили обсяг поставки та встановили новий її строк - до 28.12.2012р. /а.с.14/.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК та інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 526,525 ЦК України).

Позивач виконав свої зобов'язання за договором та додатком до нього та поставив відповідачу обумовлений товар на загальну суму 1607850,20грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт: №1 від 16.10.2012р. на суму 394865,20грн., №2 від 28.11.2012р. на суму 394755,40грн., №3 від 25.12.2012р. на суму 418167,20грн., №4 від 26.12.2012р. на суму 400062,40грн. /а.с.15-18/.

Відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково, оскільки в період з 7.08.12р. по 19.07.13р. сплатив лише 1165700грн., що підтверджується банківськими виписками /а.с.19-49/.

Отже, на момент звернення з позовом до суду, сума основного боргу ТОВ „Група компаній „ГЛАВСТРОЙ" перед ТОВ „СТИЛЛКРАФТ" за договором поставки № 06-08-12/01 від 6.08.12р. становить 442150,20грн. /1607850,20грн.- 1165700грн./ і місцевий господарський суд правомірно і у відповідності із умовами договору та вимогами ст.ст.526,629 ЦК України стягнув з відповідача вказаний борг.

Згідно із п. 7.2 договору у разі затримки покупцем платежів, передбачених п.3.4 „б" договору, він сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1% від суми несвоєчасно сплаченого платежу за кожен день прострочи, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки п.7.2 договору період нарахування пені сторони не узгодили, судом першої інстанції його обмежено шестимісячним строком на підставі п.6 ст. 232 ГК України та підставно здійснено перерахунок та визначено, що розмір пені за 183 дні, який підлягає стягненню, становить 41199,96 грн..

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем обгрунтовано на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу 3% річних за період прострочення з 27.12.12р. по 2.09.13р., які складають 10094грн.. Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд цілком правомірно у відповідності із вимогами ч.2 ст.625 ЦК України стягнув річні відсотки з відповідача.

Щодо доводів скаржника про те, що суд не звернув уваги на те, що позивачем не здійснено досудове врегулювання спору, колегія їх до уваги не приймає, оскільки чинним законодавством, як і умовами договору сторін, не встановлено обов'язкового досудового врегулювання спору. В п.8.1 договору зазначено, що при неможливості врегулювати спір шляхом переговорів він вирішується в господарському суді. Оскільки спосіб оформлення переговорів договором не встановлено, а позивач стверджує, що такі переговори мали місце в усній формі, колегія вважає що означене не суперечить умовам договору і, відповідно, не може бути ні доведено ні спростовано письмовими доказами.

Твердження скаржника про те, що ним не здійснено оплату через не надання позивачем рахунків, колегія вважає безпідставним, оскільки умовами договору не передбачено обов'язку позивача складати такі рахунки та надавати їх відповідачу, а документи, які є підставою для оплати поставленого товару, а саме, акти приймання товару, містяться в матеріалах справи.

За таких обставин судова колегія вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив фактичні обставини справи та надав вірну юридичну оцінку правовідносинам сторін та наявним в справі доказам, не порушив норм матеріального та процесуального права та на підставі ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст.193 ГК України та умов договору прийняв законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову, і не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Згідно із ст.49 ГПК України витрати скаржника по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеької області від 21.10.2013 року по справі № 916/2478/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Група компаній „ГЛАВСТРОЙ"- без задоволення.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 5.12.2013р..

Головуючий суддя Г.П.Разюк

Суддя Т.Я. Гладишева

Суддя С.І.Колоколов