Постанова № 32370628, 09.07.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2013 р. Справа № 914/712/13-г

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Краєвської М.В.

суддів Галушко Н.А.

Орищин Г.В.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" від 07.05.2013р. № 140-0-0-00/8/711

на рішення Господарського суду Львівської області від 25.04.2013р.

у справі № 914/712/13-г

за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "Габен", м. Львів

про стягнення кредитної заборгованості у сумі 7 778 111,16 грн.( з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, а.с. 56-57)

за участю представників сторін:

від позивача - Рожко Р.І. (представник, довіреність №218/13-Н від 28.02.2013р.);

від відповідача - Шнир О.Б. (представник, довіреність б/н від 05.01.2013р.)

Представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України. Заяв про відвід суддів не поступало.

За відсутності клопотання сторін про здійснення технічної фіксації судового процесу, в судовому засіданні не забезпечується повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Львівської області від 25.04.2013р. у справі №914/712/13-г (суддя О. Шпакович) позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "Габен" на користь позивача кредитну заборгованість (за Кредитним Договором №010/42-0-1/89 від 19.07.2011), а саме : кредитні кошти у сумі 4 950 000,00 грн.; відсотки за користування кредитом у сумі 683 047,76 грн.; пеню за прострочення повернення кредиту в сумі 771 001,22 грн. та за прострочення сплати відсотків (за користування кредитом) в сумі 27 442,84 грн.; кредитну заборгованість (за Договором овердрафту № 015/42-0-1/88 від 19.07.2011), а саме: кредитні кошти у сумі 895 293,35 грн.; відсотки за користування кредитом у сумі 290 800, 84 грн.; пеню за прострочення повернення кредиту у сумі 146 046,52 грн. та за прострочення сплати відсотків (за користування кредитом) у сумі 14 478,63 грн., а також 68 820, 00 грн. судового збору. Відстрочено виконання даного рішення до 01.04.2014р. (а.с. 110-114).

Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду в частині відстрочення виконання такого, Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 25.04.2013р. у даній справі скасувати в частині відстрочення виконання рішення суду до 01.04.2014р. та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду у зв'язку з неповним з'ясуванням місцевим господарським судом обставин, що мають значення для справи.

Вимоги апеляційної скарги ґрунтуються на тому, зокрема, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки твердженням позивача про те, що станом на момент проголошення рішення у справі відповідачем не доведена наявність обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, як передбачено ст. 121ГПК України; відповідачем не подано доказів того, що виконання рішення про стягнення коштів може бути неможливим через відсутність коштів на рахунках боржника; заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне Товариству з обмеженою відповідальністю-фірма "Габен" рухоме та нерухоме майно були припинені і підприємство відновило свою діяльність, про що свідчать кошти, які надійшли на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "Габен" 26.03.2013р. Відтак, будь-які правові підстави для задоволення заяви відповідача про відстрочку виконання рішення суду відсутні.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 23.05.2013р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 09.07.2013р.

В судовому засіданні 09.07.2013р. представник позивача підтримав свої доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі, висловив свої міркування з питань, що виникли в ході розгляду справи. Просив рішення Господарського суду Львівської області від 25.04.2013р. у даній справі скасувати в частині відстрочення виконання рішення суду до 01.04.2014р. та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду.

Відповідач вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 23.05.2013р. в частині подання суду письмового з нормативним і документальним обґрунтуванням відзиву на апеляційну скаргу не виконав, проте в судовому засіданні 09.07.2013р. заперечив доводи апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав законності та обґрунтованості оспорюваного судового акта.

Відповідно до. ч.2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вирішила, що рішення Господарського суду Львівської області від 25.04.2013р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" - без задоволення.

При цьому колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.07.2011 року між Публічним акціонерним товариствмо "Райффайзен банк Аваль" (далі - кредитор/банк та позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю-фірма "Габен" (далі - позичальник та відповідач по справі) було укладено:

-Кредитний договір №010/42-0-1/89 (а.с. 19-24), відповідно до умов якого (п.п.1.1, 1.2.) банк надав позичальнику кредит у формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом у сумі 5 000 000,00грн., термін погашення якого, відповідно до умов Додаткової угоди №2 від 29.02.2012р. (а.с.25), сплив 02.04.2012р.

При цьому, розмір плати за користування кредитом початково складав 15% річних (п.2.1. Кредитного договору), а з 29.12.2011 ( відповідно до Додаткової угоди №1 та Додаткової угоди №2) - 23,5% річних.

-Договір овердрафту №015/42-0-1/88(а.с. 26-32), згідно з умовами якого (п.1) банк надав позичальнику можливість використання овердрафту шляхом здійснення платежів з визначеного поточного рахунку в межах ліміту у сумі 3 000 000,00грн., строк дії якого тривав до 01.07.2012. При цьому, плата за користування коштами (яка передбачена умовами п.2 Договору) визначена за диференційованою процентною ставкою: 13-15% річних, а у випадку прострочення погашення овердрафту - 30% річних (п.6.10. Договору)

Товариством з обмеженою відповідальністю-фірма "Габен" порушено договірні зобов'язання за вказаними вище договорами.

Зокрема, станом на 01.04.2013р. заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "Габен" перед Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль"складає: 4 950 000,00грн. кредитних коштів та 683 047,76грн. відсотків (за Кредитним договором); 895 293,35грн. кредитних коштів та 290 800,84грн. відсотків (за Договором овердрафту).

Окрім того, у зв'язку з неналежним виконанням позичальником грошових зобов'язань з повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом,позивачем нараховано пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ ( від суми боргу) за кожен день прострочення платежу (відповідно до умов п.14.4. Кредитного договору та п.14.3. Договору овердрафту), сума якої (станом на 01.04.2013р.) складає: 771 001,22грн. за прострочення повернення кредитних коштів (згідно з умовами Кредитного договору); 27 442,84грн. за прострочення сплати відсотків за користування кредитом (згідно з умовами Кредитного договору); 146 046,52грн. за прострочення повернення кредитних коштів (згідно з умовами Договору овердрафту); 14 478,63грн. за прострочення сплати відсотків за користування кредитом (згідно з умовами Договору овердрафту).

Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статей 526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами у справі, у строки, передбачені умовами Кредитного договору №010/42-0-1/89 від 19.07.2011р. та Договором овердрафту №015/42-0-1/88 від 19.07.2011р. позичальник свою заборгованість перед банком не погасив.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

При цьому, розмір плати за користування кредитом відповідно до умов Кредитного договору №010/42-0-1/89 від 19.07.2011р. початково складав 15% річних (п.2.1. Кредитного договору), а з 29.12.2011р. ( відповідно до Додаткової угоди №1 та Додаткової угоди №2) - 23,5% річних.

Окрім того, пунктами 6 та 10 Договору овердрафту №015/42-0-1/88 від 19.07.2011р. встановлено, що плата за користування коштами (яка передбачена умовами п.2 Договору) визначена за диференційованою процентною ставкою: 13-15% річних, а у випадку прострочення погашення овердрафту - 30% річних.

Разом з тим, відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст.230 ГК України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції ( неустойку, пеню, штраф).

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів, за прострочку платежу, пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до пункту 14.4. Кредитного договору №010/42-0-1/89 від 19.07.2011р. за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим договором позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення. Нарахування пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним, і по день виконання. Сплата пені не звільняє позичальника від виконання простроченого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 14.3. Договору овердрафту №015/42-0-1/88 від 19.07.2011р. за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим договором, крім випадків порушення позичальником максимального строку безперервного дебетового сальдо та непогашення овердрафту в дату закінчення строку дії ліміту овердрафту, позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення. Нарахування пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним, і по день виконання позичальником простроченого зобов'язання включно. Сплата пені не звільняє позичальника від виконання простроченого грошового зобов'язання.

8 червня 2012р. Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "Габен" з вимогою №с14-120-1-10-2154 (а.с. 36-39) про усунення порушень. Вказана вимога отримана відповідачем 05.07.2012р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 41), однак залишена останнім без виконання.

З огляду на все вищенаведене в сукупності, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що вимоги Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "Габен кредитної заборгованості (за Кредитним Договором " 010/42-0-1/89 від 19.07.2011), а саме : кредитні кошти у сумі 4 950 000,00 грн.; відсотки за користування кредитом у сумі 683 047,76 грн.; пеню за прострочення повернення кредиту у сумі 771 001,22 грн. та за прострочення сплати відсотків (за користування кредитом) у сумі 27 442,84 грн.; кредитної заборгованості (за Договором овердрафту № 015/42-0-1/88 від 19.07.2011), а саме: кредитні кошти у сумі 895 293,35 грн.; відсотки за користування кредитом у сумі 290 800, 84 грн.; пеню за прострочення повернення кредиту у сумі 146 046,52 грн. та за прострочення сплати відсотків (за користування кредитом) у сумі 14 478,63 грн., відповідають положенням чинного законодавства та умовам укладених між сторонами договорів, а відтак є обгрунтованими та підставно задоволені місцевим господарським судом.

Окрім того, як вбачається з матеріалів справи, наявність заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "Габен" у визначеному рішенням Господарського суду Львівської області від 25.04.2013р. у даній справі розмірі відповідачем не заперечується.

Разом з тим, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується і з висновками місцевого господарського суду про наявність підстав для часткового задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "Габен" (а.с. 61-62) та відстрочення виконання рішення суду до 01.04.2014р., з огляду на наступне.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у постанові № 9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що Товариством з обмеженою відповідальністю-фірма "Габен" документально підтверджено негативний збіг обставин, який позбавив підприємство можливості проводити розрахунки по кредитному договору та договору овердрафту. Зокрема, ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.04.2012р. у справі №5015/1390/12, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.05.2012р. було вжито заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне відповідачу рухоме та нерухоме майно загальною вартістю 61 398 000, 00 грн. Вжиті заходи забезпечення позову у справі №5015/1390/12 були скасовані лише 05.12.2012р. постановою Вищого господарського суду.

Як вбачається зі Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "Габен" (а.с. 72-73), одним з основних напрямків роботи товариства є гуртова торгівля засобами захисту рослин, насінням, міндобривами та вирощуванням сільськогосподарських культур.

Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що господарська діяльність товариства має сезонний характер, а тому накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "Габен", згідно ухвали господарського суду Львівської області від 09.04.2012р. по справі №5015/1390/12 завдало значних збитків, оскільки об'єктивно позбавило можливості відповідача у звичному режимі здійснювати свою господарської діяльності у 2012році, так як арешт товарів сільськогосподарського призначення у весняний період, на який припадає основний обсяг їх реалізації, унеможливив продаж і використання продукції, попит на яку існує лише у ході ведення сільськогосподарських робіт.

Зазначене вище зумовило збитковість діяльності відповідача у 2012 році і виникнення заборгованості (у значних сумах) перед кредиторами, одночасне погашення якої зумовило б банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "Габен". Разом з тим, відстрочення виконання судового рішення сприятиме веденню товариством господарської діяльності та отриманню прибутку, який підлягає спрямуванню першочергово на погашення сум заборгованості за рішенням суду у даній справі.

Окрім того, важке фінансове становище відповідача підтверджується звітом про фінансові результати за 2012рік (а.с.68-69) та наданими позивачем на виконання вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 23.05.2013р. виписками з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю-фірма "Габен".

З огляду на наведене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом підставно та обгрунтовано надано відстрочку виконання рішення суду у даній справі до 01.04.2014р., враховуючи факт нарахування банком відсотків за увесь час користування кредитними коштами та забезпечення виконання грошових зобов'язань неустойкою, що зумовить дотримання фінансових інтересів позивача, та факт наявності у відповідачів значних сум кредитної заборгованості (за кількома договорами позики) і відсутність належної суми обігових коштів для її погашення, що унеможливить упродовж найближчих місяців виконання рішення суду у даній справі без уникнення банкрутства товариств.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Відповідно до ст. 33 вказаного Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" не надало суду апеляційної інстанції доказів на спростування висновків місцевого господарського суду, викладених у рішенні Господарського суду Львівської області від 25.04.2013р. у даній справі.

Отже, враховуючи все викладене вище в сукупності, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 25.04.2013 року у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою, згідно ст. 104 ГПК України, для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судовий збір за перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 25.04.2013 року в апеляційному порядку покласти на скаржника в порядку, передбаченому ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105 ГПК України, - Львівський апеляційний господарський суд ,

П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Львівської області від 25.04.2013р. у справі №914/712/13-г залишити без змін, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" - без задоволення.

2. Витрати по сплаті судового збору за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повна постанова складена 12 липня 2013р.

Головуючий-суддя Краєвська М.В.

Суддя Галушко Н.А.

Суддя Орищин Г.В.