Ухвала суду № 32265986, 17.06.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"17" червня 2013 р. Справа № 5023/4190/12

вх. № 4190/12

Суддя господарського суду Дзюба О.А.

при секретарі судового засідання Панченко О.О.

За участю представників сторін:

Представника ПАТ "Райффайзен банк Аваль" - Каламайко Д.Ю., довіреність від 10.10.12р.

Представника ТОВ "АГ Ріелті" - Бугай О.О. (генеральний директор)

Представника ТОВ "Алко Бест" - Бугай О.О. (генеральний директор)

Представника ТОВ "ХТК - Харків" - Цистан В.В. (генеральний директор)

Фізичної особи - Волковський В.В.

Представника ТОВ "Анграм Холдинг" - Волковський В.В. (генеральний директор)

Представника ТОВ "Анграм - Спецстрой" - Волковський В.В., довіреність від 04.01.13р.

Представника ТОВ "Холдингова компанія "Анграм Групп" - Волковський В.В., довіреність від 04.01.13р.

Представника боржника - Волковський В.В. (генеральний директор)

Розпорядник майна - не з'явився

Розглянувши заяву ТОВ «Алко-Бест» з грошовими вимогами до боржника в загальній сумі 401 849,89 грн. по справі за заявою ТОВ "Інтерхім" м. Харків до ТОВ "Інтерхім" м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Кредитор - ТОВ «Алко-Бест» звернувся до суду із заявою з кредиторськими вимогами до боржника в загальній сумі 401 849,89 грн., на підставі договорів купівлі - продажу №16-12/09 від 16 грудня 2009 року, №26/06-09 від 26 червня 2009 року, №31/01-2011 від 31 січня 2011 року, 674-БВ/12 від 18 вересня 2012 року, а також договорів відступлення права вимоги №25/05-12У від 25 травня 2012 року, №04/07-12У від 04 липня 2012 року, № 06/07-12У від 06 липня 2012 року, № 27/07-12У від 27 липня 2012 року. В якій просить суд визнати заявлені ТОВ «Алко-Бест» вимоги в загальній сумі 401 849,89 грн. та включити їх до реєстру вимог кредиторів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 грудня 2012 року вказана заява прийнята до розгляду; зобов'язано боржника разом з розпорядником майна розглянути заяву кредитора про що письмово повідомити заявника та суд; зобов'язано кредитора надати правове та документальне обґрунтування заявлених вимог до боржника.

Розглянувши матеріали заяви кредитора, заслухавши пояснення учасників процесу суд зазначає наступне.

Відповідно ч.1 ст. 5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу в частині вимог ТОВ «Алко-Бест» до боржника за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Відповідно до п.2 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Судом встановлено, що кредиторські вимоги ТОВ «Алко-Бест» розпорядником майна визнані частково в сумі 158 653,63 грн. та включені до реєстру вимог кредиторів ТОВ «Інтерхім», в залишку вимоги кредитора відхилені, оскільки не підтверджені належними доказами.

Як вбачається з матеріалів справи між ТОВ «Алко-Бест» (продавець) та ТОВ «Інтерхім» (покупець) укладені договори купівлі - продажу №16-12/09 від 16 грудня 2009 року та №31/01-2011 від 31 січня 2011 року

Відповідно до п. 1.1 вказаних договорів продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити продукцію (товар), згідно умов даних договорів та специфікацій до них.

Відповідно до п. 3.3. дата поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту прийому - передачі або видаткової накладної.

Згідно п. 4.1. оплата за товар здійснюється банківським переказом грошових коштів на поточний рахунок продавця, в розмірі 100% вартості поставленого товару, протягом 90 (дев'яноста) календарних днів з дня передачі товару, або іншим способом, що не суперечить законодавству України.

Судом встановлено, що кредитором боржнику за даними договорами поставлений товар, що підтверджується відповідними специфікаціями та видатковими накладними на загальну суму 95623,63 грн.

Проте, в порушення взятих на себе зобов'язань боржник за поставлений товар не розрахувався, у зв'язку з чим у ТОВ «Інтерхім» перед ТОВ «Алко-Бест» утворилась заборгованість в сумі 95623,63 грн.

На момент розгляду справи доказів погашення вказаної заборгованості боржником не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Врахувавши викладене, суд дійшов висновку що кредиторські вимоги ТОВ «Алко-Бест» до боржника за договорами купівлі - продажу №16-12/09 від 16 грудня 2009 року та №31/01-2011 від 31 січня 2011 року в загальній сумі 95623,63 грн. є обґрунтовані, підтверджені належними доказами та такими, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів згідно з черговістю.

Також, між ТОВ «Інтерхім» (продавець) та ТОВ «Алко-Бест» (покупець) укладено договір купівлі - продажу №26/06-09 від 26 червня 2009 року (далі договір).

Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти та оплатити продукцію згідно умов даного договору та додатку до нього.

Відповідно до специфікації до договору від 26.06.2009р. вартість товару (арматура) склала за 8 тон 45 598,85 грн. разом з ПДВ.

Будь-яких додаткових угод про зміну вартості товару, або порядку їх оплати між сторонами не укладалося.

Як свідчать матеріали справи, кредитор - покупець за даним договором, перерахував на поточний рахунок продавця (боржник) грошові кошти в загальній сумі 43 000,00 грн., як передплату за товар, що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку ТОВ «Алко-Бест».

Проте, боржник свої зобов'язання щодо постачання товару не виконав, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в загальній сумі 43 000,00 грн. На момент розгляду справи доказів погашення вказаної заборгованості боржником не представлено.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Врахувавши викладене, суд дійшов висновку що кредиторські вимоги ТОВ «Алко-Бест» до боржника за договором купівлі - продажу №26/06-09 від 26 червня 2009 року в загальній сумі 43 000,00 грн. є обґрунтовані, підтверджені належними доказами та такими, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів згідно з черговістю.

Як свідчать матеріали заяви ТОВ «Алко-Бест», кредитор також, обґрунтовує свої вимоги до боржника на підставі договору купівлі - продажу цінних паперів від 18 вересня 2012 року. Кредитором згідно акту прийому-передачі від 18 вересня 2012 року передані боржнику цінні папери (векселя) на суму 20030,00 грн., зазначена сума відповідно до вказаного договору мала бути сплачена боржником до 30 вересня 2012 року. Проте всупереч взятих на себе зобов'язань, боржник суму заборгованості не сплатив.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України та статтею 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про цінні папери та фондову біржу": вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його випустила (видала), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його випуску, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам. До особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять у сукупності усі права, які ним посвідчуються (ст.194 Цивільного кодексу України).

Враховуючи зазначене, та те, що дана заборгованість підтверджується належними доказами, в тому числі бухгалтерською документацією боржника визнана розпорядником майна, у зв'язку з чим кредиторські вимоги ТОВ «Алко-Бест» до боржника в сумі 20030,00 грн. підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів згідно з черговістю.

Щодо вимог кредитора на підставі договорів відступлення права вимоги № 25/05-12У від 25 травня 2012 року, №04/07-12У від 04 липня 2012 року, №06/07-12У від 06 липня 2012 року та №27/07-12У від 27 липня 2012 року, за якими ТОВ «Алко-Бест» уступає а новий кредитор - ТОВ «Інтерхім» приймає право вимоги за відповідними договорами купівлі-продажу (основні договори) в загальній сумі 243 196,26 грн., господарський суд зазначає наступне.

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарсько процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст.34 Господарсько процесуального кодексу України).

Враховуючи, що заявником, в обґрунтування своєї заяви в частині вимог на підставі договорів про відступлення права вимоги в загальній сумі 243 196,26 грн., не надано суду належних доказів, які б підтверджували наявність заборгованості боржника на вказану суму, а саме первинної документації, основних договорів та актів приймання - передачі до основних договорів, податкових та видаткових накладних, специфікацій та інших доказів, суд дійшов висновку, що вимоги ТОВ «Алко-Бест» до боржника за означеними договорами не підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів.

Отже, взявши до уваги все вищевказане, суд дійшов висновку, що заява ТОВ «Алко-Бест» з кредиторськими вимогами до боржника підлягає задоволенню частково в сумі 158 653,63 грн., в решті кредиторських вимог підлягає відхиленню.

Керуючись ст. ст. 14 15 Закона України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Заяву ТОВ «Алко-Бест» з грошовими вимогами до боржника задовольнити частково в сумі 158 653,63 грн., в решті кредиторських вимог відмовити.

2. Дану ухвалу направити кредитору, боржнику, розпоряднику майна.

Суддя Дзюба О.А.