Постанова № 24881807, 20.06.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2012 р. Справа № 5023/7064/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., -головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрансінвест", с. Тернова Харківської областіна ухвалувід 02.03.2012 р. господарського суду Харківської області та постановувід 18.04.2012 р. Харківського апеляційного господарського суду у справі№ 5023/7064/11 господарського суду Харківської областіза заявоюпублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк", м. Київдо корпорації "Співдружність Комп", с. Комунар Харківської областіпро банкрутствоарбітражний керуючий Севостьянов Є.В. (розпорядник майна), м. Харківу судовому засіданні взяв участь

арбітражний керуючийСевостьянов Є.В.

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду Харківської області знаходиться справа № 5023/7064/11 про банкрутство корпорації "Співдружність Комп".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.03.2012 р. (суддя Чистякова І.О.) відмовлено товариству з обмеженою відповідальністю "Автотрансінвест" (далі -кредитор) у включенні до реєстру вимог кредиторів боржника грошових вимог у сумі 1 672 813,87 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.04.2012 р. (судді: Пуль О.А. -головуючий, Лакіза В.В., Хачатрян В.С.) вказану ухвалу залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, кредитор звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а ухвалу суду першої інстанції змінити та включити до реєстру вимог кредиторів грошові вимоги кредитора в сумі 1 672 813,87 грн.

Касаційна скарга мотивована неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій норм матеріального права, зокрема, ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі -Закон про банкрутство) ст.ст. 785, 1213 Цивільного кодексу України. Кредитор стверджує, що боржник не повернув йому орендоване майно після припинення договорів оренди, що свідчить наявність у останнього грошових зобов'язань у вигляді відшкодування вартості неповернутого майна.

Заслухавши пояснення учасника судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, грошові вимоги кредитора до боржника в сумі 1 672 813,87 грн. становлять вартість переданого боржнику на підставі договорів оренди від 06.07.2006 р., 19.07.2006 р. та 01.12.2006 р. майна -трьох стальних збірних будівель виробництва компанії Astron Building s.r.o, яке не було повернуто кредитору після закінчення дії вказаних договорів.

Положеннями ст. 1 Закону про банкрутство визначено, що кредитор -юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Нормами цієї ж статті передбачено, що грошове зобов'язання -зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Отже, зобов'язання боржника перед кредитором повинні мати грошовий характер.

Виходячи з аналізу положень вказаної статті, до складу грошових зобов'язань не включаються речово-правові вимоги з повернення конкретного майна, оскільки кредитор в цьому випадку має речово-правову вимогу, а не вимогу грошового характеру.

Таким чином, відповідно до приписів Закону про банкрутство у справі про банкрутство кредитори мають право заявляти вимоги до боржника, які виникають з грошового зобов'язання та носять грошовий характер.

Натомість кредитори з речово-правовими вимогами, зокрема вимогами, що виникають із зобов'язань про повернення майна, не можуть звертатися до боржника та брати участь у справі про банкрутство.

Як вбачається, кредитор має до боржника не грошову, а речово-правову вимогу про повернення індивідуально визначеного майна.

Такий кредитор може перевести свої вимоги до грошових зобов'язань та звернутися з заявою про визнання грошових вимог і включення їх до реєстру вимог кредиторів тільки у випадку відсутності майна, що повинно бути повернене. При цьому речово-правові вимоги кредитора до боржника мають бути виражені у грошовому зобов'язанні на підставі рішення юрисдикційного органу та отриманих кредитором виконавчих документів чи внаслідок зміни способу виконання за цими документами.

Проте, судами попередніх інстанцій не було встановлено доказів переведення кредитором у встановленому порядку спірних майнових вимог до боржника у грошові.

У зв'язку з чим висновки судів про відмову у визнанні вимог кредитора в сумі 1 672 813,87 грн. є законними та обґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, оскаржувані судові рішення відповідають вимогам чинного законодавства, тому підлягають залишенню без змін.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст. 1115, 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрансінвест" залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Харківської області від 02.03.2012 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 18.04.2012 р. у справі № 5023/7064/11 залишити без змін.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич