Постанова № 22240688, 19.03.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«14»березня 2012 р. Справа №5023/7801/11

Колегія суддів у складі:головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі Козікові І.В.,

за участю представників сторін:

апелянта Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»ОСОБА_1, за довіреністю №02-07/213 від 09.02.2012 року; ОСОБА_2, за довіреністю №02-07/2301 від 24.10.2011 року;

розпорядник майна арбітражний керуючий Панасюк І.В., ліцензія АВ№НОМЕР_1 від 20.07.2007 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщення Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», м.Харків (вх.№814Х/2-7), на ухвалу господарського суду Харківської області від 07.02.2012 року у справі №5023/7801/11,

за заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м.Харків,

до Багатопрофільної приватної фірми «Виробниче обєднання «Промтехсервіс», м.Харків,

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.02.2012 року по справі №5023/7801/11 (суддя Міньковський С.В.) визнано грошові вимоги ПАТ «Укрсоцбанк», м.Київ на загальну суму 11840810,09 грн., з якої: 460497,27 грн. включено до реєстру вимог кредиторів, як вимоги, що забезпечені заставою боржника до першої черги; заборгованість в сумі 10025883,51 грн. включено до четвертої черги: сума пені 1354429,30 грн. включено до шостої черги.

Включено до першої черги реєстру вимог кредиторів БПФ «ВО «Промтехсервіс»витрати в сумі 941,00 грн. по сплаті судового збору.

ПАТ «Укрсоцбанк»із вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить частково скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 07.02.2012 року у справі №5023/7801/11 про затвердження вимог кредиторів у частині внесення вимог ПАТ «Укрсоцбанк»за генеральним договором №805/6/18/7-061 від 29.04.2007 року у розмірі 10025883,53 грн. (заборгованість зі сплати кредиту та процентів за користування ним) до четвертої черги та прийняти нову ухвалу, якою внести вказані вимоги ПАТ «Укрсоцбанк»до першої черги як вимоги забезпечені заставою (іпотекою).

В обґрунтування своєї позиції по справі скаржник посилається на те, що іпотека (застава) є правочином повязаним з основним зобовязанням, яким передбачається сплата певної суми грошових коштів та виступає додатковим способом задоволення грошової вимоги кредитора за основним зобовязанням. Саме сума грошових коштів, що підлягає сплаті, є грошовою вимогою за основним зобовязанням, яка забезпечується заставою/іпотекою, та може бути задоволена за рахунок предмету застави/ іпотеки. Це кореспондується з положенням ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» грошове зобовязання зобовязання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. Вимога зі сплати грошових кошів у розмірі 10025883,53 грн. (заборгованість зі сплати кредиту та процентів за користування ним), що виникла на підставі генерального договору №805/6/18/7-061 від 24.04.2007 року та іпотечного договору №805/13/18-5/7-433 від 24.04.2007 року є вимогою, яку повинен виконати боржник на користь кредитора у спосіб визначений законодавством України та відповідає положенням Закону України про банкрутство щодо визначення грошового зобовязання. Таким чином, на думку апелянта, висновки суду першої інстанції, що боржник є майновим поручителем (іпотекодавцем), а тому вимога кредитора до нього не є грошовою вимогою, а носить майновий характер є необґрунтованими.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 02.03.2012 року апеляційну скаргу ПАТ «Укрсоцбанк»прийнято до провадження та призначено до розгляду.

До початку судового засідання 14.03.2012 року розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Панасюк І.В. надав відзив на апеляційну скаргу (вх.№2261), в якому просить відмовити ПАТ «Укрсоцбанк»в задоволені його апеляційної скарги, а ухвалу господарського суду Харківської області по справі №5023/7801/11 від 07.02.2012 року - залишити без змін.

Розпорядник майна вказує, що суд першої інстанції повно, всебічно та обєктивно зясував всі обставини справи та прийняв обґрунтовану ухвалу, яка відповідає вимогам діючого законодавства.

В судовому засіданні 14.03.2012 року представник апелянта підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги у повному обсязі та просив її задовольнити.

Розпорядник майна боржника проти вимог та позиції ПАТ «Укрсоцбанк»заперечував та просив оскаржувану ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, повторно розглянувши справу у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

ПАТ «Укрсоцбанк»в порядку ст. 14 Закону України про банкрутство звернувся до суду з заявою, в якій просив суд визнати грошові вимоги до боржника на загальну суму 11 840 810,09 грн., що виникли на підставі генерального договору №805/6/18/7-061 від 24.04.2007 року в сумі 11380312,82 грн. та на підставі договору кредиту №805/6/18/7-060 від 24.04.2007 року в сумі 460497,27 грн. та включити їх до першої черги, як вимоги, що забезпечені заставою (іпотекою). А також просив включити до першої черги реєстру вимог кредиторів суму 941,00 грн. по сплаті судового збору.

Боржник та розпорядник майна боржника в повідомленні про розгляд вимог кредитора від 10.01.2012 року вимоги кредитора визнали частково в сумі 460497,27 грн., які виникли на підставі договору кредиту №805/6/18/7-060 від 24.04.2007 року, укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк»та БПФ «ВО «Промтехсервіс», що забезпечені іпотекою, а саме: нежитлова будівля літ. А-2, загальною площею 2238,3 кв.м., що розташовано за адресою м.Харків, Садовий проїзд, буд. 2-А і підлягають включенню до першої черги реєстру вимог кредиторів. Суму 11380312,82 грн. боржник не визнав, оскільки, боржник не є стороною за даними угодами, тому що ці вимоги виникли на підставі договору №805/6/18/7-061 від 24.04.2007 року та додаткових угод до нього, укладеного між ПАТ «Укрсоцбанк»та гр. ОСОБА_5

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29.11.2011 року прийнято заяву ПАТ «Укрсоцбанк»до розгляду в попередньому засіданні господарського суду.

07.02.2012 року господарським судом Харківської області прийнято оскаржувану ухвалу.

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу від 07.02.2012 року, виходив з того, що договір іпотеки не породжує у іпотекодавця БПФ «ВО «Промтехсервіс»грошових зобов'язань перед іпотекодержателем ПАТ «Укрсоцбанк». Також суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у боржника - майнового поручителя за договором іпотеки грошових зобов'язань перед банком в межах суми заборгованості за генеральним договором, ПАТ «Укрсоцбанк»не є кредитором боржника.

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що вимоги кредитора в сумі 460497,27 грн. за кредитним договором №805/6/18/7-060 від 24.04.2007 року є безспірними, визнані боржником в повному обсязі, забезпечені майном боржника, а тому підлягають включенню до першої черги реєстру вимог кредиторів.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується із таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції на підтверджується матеріалами справи 24.04.2007 року між ПАТ «Укрсоцбанк»та ОСОБА_5 було укладено генеральний договір №805/6/18/7-061, за умовами якого ОСОБА_5 отримав грошові кошти в межах загального ліміту 899000 дол. США, на умовах визначених цим договором та додатковими угодами до нього, сплати процентів у розмірі, що визначаються у додаткових угодах до цього договору, а також сплати комісії у розмірі та у порядку, визначених у додаткових угодах до цього договору.

На підставі додаткової угоди №1 від 24.04.2007 року до генерального договору, кредитор (ПАТ «Укрсоцбанк») надав грошові кошти в сумі 379956,09 доларів США з відсотковою ставкою за користування 13 відсотків і порядком повернення позичальником кредиту рівними частинами в сумі 6332,60 дол. США щомісячно та кінцевим терміном погашення у сумі 6332,69 дол. США не пізніше 23.04.2012 року, згідно додаткового договору №5 від 21.10.2008 року до генерального договору №805/6/18/7-061 від 24.04.2007 року з 21.10.2008 року відсоткова ставка на рівні 14,5% та комісій.

24 квітня 2007 року між ПАТ «Укрсоцбанк»та ОСОБА_5 (позичальником), була укладена додаткова угода №2 до генерального договору №805/6/18/7-061 від 24.04.2007 року. Згідно якого кредитор надав грошові кошти в сумі 517000,00 доларів США з відсотковою ставкою за користування 13 відсотків і порядком повернення позичальником кредиту рівними частинами в сумі 4743,00 дол. США щомісячно та кінцевим терміном погашення у сумі 4756,00 дол. США не пізніше 21.04.2017 року, згідно додаткового договору №5 від 21.10.2008 року до генерального договору №805/6/18/7-061 від 24.04.2007 року з 21.10.2008 року відсоткова ставка на рівні 14,5% та комісій, і порядком повернення кредиту рівними частинами не пізніше 20 числа кожного місяця.

В подальшому, згідно додаткового договору №3 до генерального договору, ліміт кредитування було збільшено до 1163286,00 дол. США.

21.07.2007 року між ПАТ «Укрсоцбанк»та ОСОБА_5 (позичальником), була укладена додаткова угода №4 до генерального договору №805/6/18/7-061 від 24.04.2007 року. Згідно вказаної додаткової угоди, кредитор надав грошові кошти в сумі 300000,00 доларів США з відсотковою ставкою за користування 14 відсотків і порядком повернення позичальником кредиту рівними частинами в сумі 3226,00 дол. США щомісячно та кінцевим терміном погашення у сумі 3208,00 дол. США не пізніше 05.04.2017 року, згідно додаткового договору №5 від 21.10.2008 року до генерального договору №805/6/18/7-061 від 24.04.2007 року з 21.10.2008 року відсоткова ставка на рівні 14,5% та комісій.

В забезпечення виконання зобов'язань позичальником за договором кредиту 24.04.2007 року між ПАТ «Укрсоцбанк»та Багатопрофільною приватною фірмою «Виробниче об'єднання «Промтехсервіс»(боржник), укладено та нотаріально посвідчено іпотечний договір №805/13/18-5/7-433, реєстровий №361.

Відповідно до умов п. 1.1 іпотечного договору, боржник (іпотекодавець) передав в іпотеку кредитору (іпотекодержателю) наступне нерухоме майно, а саме: - нежитлову будівлю літ А-2, загальною площею 2238,3 кв.м., що знаходиться за адресою Харківська область, місто Харків, Садовий проїзд, буд. 2-А (два «А»), та належить боржнику на праві власності на підставі рішення господарського суду Харківської області від 20.12.2006 року по справі №47/764-06, зареєстрованого Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації»на підставі Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №13961277 від 21.03.2007 року, реєстраційний номер 18237527.

За користування кредитними грошовими коштами Позичальник зобов'язався сплачувати проценти в порядку та на умовах, визначених генеральним договором та додатковими угодами до нього, а також за неналежне виконання умов Генерального договору, сплачувати пеню та штрафи.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позичальник ОСОБА_5 на підставі додаткових угод №1, №2 і №4 отримав грошові кошти на загальну суму 1056959,08 дол. США.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З урахуванням приписів чинного законодавства та встановлено судом першої інстанції, то кредитні кошти позичальником були повернуті частково в сумі 111569,06 дол. США тільки по додатковій угоді №1 від 24.04.2007 року до генерального договору. Отже, заборгованість за генеральним договором складає 10025883,51 грн. (за кредитом, відсоткам) та 1354429,30 грн. пені (за несвоєчасне повернення кредиту та за несвоєчасне повернення відсотків).

Як вже зазначалося, за умовами укладеного іпотечного договору боржник БПФ «ВО «Промтехсервіс»виступав майновим поручителем за виконання зобов'язань по генеральному договору. Тобто, відповідно до змісту договору та приписів ч.2 ст.11 Закону України «Про заставу», ст.ст. 583, 590 Цивільного кодексу України майно боржника було передано у заставу на забезпечення виконання зобов'язань третьої особи за укладеними з нею банком кредитними договорами. Банк має право звернути стягнення на майно боржника, що є предметом іпотеки, однак у самого боржника - БПФ «ВО «Промтехсервіс»відсутні грошові зобов'язання перед банком, за змістом приписів чинного законодавства та умов іпотечного договору.

Статтею 1 Закону України «Про заставу»визначено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно з ч.1 ст. 583 Цивільного кодексу України заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель).

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку»визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким, іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов'язання іншої особи - боржника.

Необхідною ознакою набуття статусу кредитора у справі про банкрутство, виходячи з вимог п.п. З, 7 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»є наявність саме зобов'язань грошового, тобто фінансового характеру.

Договір іпотеки не породжує у іпотекодавця БПФ «ВО «Промтехсервіс»грошових зобов'язань перед іпотекодержателем ПАТ «Укрсоцбанк», в зв'язку з чим останній має право, в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання, одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Оскільки у БПФ «ВО «Промтехсервіс», майнового поручителя за договором іпотеки, перед ПАТ «Укрсоцбанк»відсутні грошові зобов'язання в межах суми заборгованості за генеральним договором, то ПАТ «Укрсоцбанк»в даному випадку не є кредитором боржника (БПФ «ВО «Промтехсервіс») у справі №5023/7801/11.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що в забезпечення виконання зобов'язань за генеральним договором №805/6/18/7-061 від 24.04.2007 року укладеним між кредитором, гр. ОСОБА_5 (позичальником) з БПФ «ВО «Промтехсервіс»укладено договір поруки №805/13/18-5/7-434 від 24.04.2007 року, згідно якого БПФ «ВО «Промтехсервіс»(боржник) зобов'язався солідарно відповідати разом із Позичальником за виконання зобов'язань в повному обсязі.

Згідно ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Статтею 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Обов'язком ОСОБА_5 на підставі умов генерального договору було повернення кредитних коштів, тобто боржник БПФ «ВО «Промтехсервіс»за договором поруки зобов'язаний, як поручитель, повернути банку грошові кошти в разі невиконання гр. ОСОБА_5 своїх зобов'язань. ОСОБА_5 зобов'язань за генеральним договором не виконав.

Тобто, заборгованість за договором поруки, вимога не забезпечена заставою, яка складає 10025883,51 грн. (за кредитом, відсоткам), підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів в четверту чергу, а сума пені за цим договором в розмірі 1354429.30 грн. (за несвоєчасне повернення кредиту та за несвоєчасне повернення відсотків) підлягає включенню до шостої черги, що узгоджується із приписами ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 24.04.2007 року між ПАТ «Укрсоцбанк»та Багатопрофільною приватною фірмою «Виробниче об'єднання «Промтехсервіс»укладено договір кредиту №805/6/18/7-060.

Згідно вказаного кредитного договору, ПАТ «Укрсоцбанк»(кредитор) надав БПФ «ВО «Промтехсервіс»(позичальнику) грошові кошти в межах загального ліміту 899000 доларів США на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами до нього.

В забезпечення виконання зобов'язань боржником (БПФ «ВО «Промтехсервіс») передано в наступну іпотеку - нежитлову будівлю літ А-2, загальною площею 2238,3 кв.м., що знаходиться за адресою: Харківська область, місто Харків, Садовий проїзд, буд. 2-А (два «А»), згідно іпотечного договору № 805/13/18-5/7-435 від 24.04.2007 року.

Боржник на підставі кредитного договору та додаткових угод №1, №2 отримав грошові кошти на загальну суму 90287,95 дол.США.

На підставі договору кредиту №805/6/18/7-060 від 24.04.2007 року сума заборгованості становить 460497,27 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 575 Цивільного кодексу України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку»визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким, іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Отже, вимоги кредитора за цим кредитним договором є безспірними, визнані боржником в повному обсязі, забезпечені майном боржника, а тому підлягають включенню до першої черги реєстру вимог кредиторів в сумі 460497,27 грн.

Щодо включення до першої черги/реєстру вимог кредиторів БПФ «ВО «Промтехсервіс»витрат в сумі 941,00 грн. по сплаті судового збору, то колегія суддів зазначає, що ч. 1 ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»встановлює, що у першу чергу задовольняються витрати повязані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі витрати на оплату судового збору.

З огляду на викладене, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції встановлені фактичні обставини справи на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають цим обставинам та їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для скасування ухвали суду першої інстанції немає.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді справи та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали у даній справі, у зв'язку з чим ухвалу господарського суду Харківської області від 07.02.2012 року у справі №5023/7801/11 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101 п.1 ч.1 ст.103, ст.ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 07.02.2012 року у справі №5023/7801/11 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Пуль О.А.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Хачатрян В.С.

Повний текст постанови складено 19 березня 2012 року.