Постанова № 22240692, 20.03.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«12»березня 2012 року Справа № 5023/9526/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шевель О. В., суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А.

при секретарі Деркач Ю.О.

за участю представників сторін:

прокурор Тузов Є.Ю. (посвідчення №110 від 25.06.2010 року),

позивач ОСОБА_1 (за дов. №010-01/10309 від 19.12.2011 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу другого відповідача (вх. №521Х/2-7) на рішення господарського суду Харківської області від 11.01.2012року у справі № 5023/9526/11

за позовом Прокурора Київського району м. Харкова в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства «Державний експортно - імпортний банк України»в особі філії АТ «Укрексімбанк»в м. Харкові, м. Харків,

до 1) Приватного виробничого підприємства «Квадро», м. Київ,

2) Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра»в особі філії ПАТ КБ «Надра»Харківське РУ, м. Харків,

про визнання недійсним договору іпотеки,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.01.2012р. (суддя Задорожна І.М.) позов задоволено повністю. Визнано недійсним (нікчемний) договір іпотеки № 6/3/2007/980/І/949 від 14.03.2007р. укладений між Приватним виробничим підприємством «Квадро»та Публічним акціонерним товариством комерційним банком «Надра»в особі філії Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра»Харківське регіональне управління.

Стягнуто солідарно з Приватного виробничого підприємства «Квадро»та Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра»в особі філії Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Надра»Харківське регіональне управління на користь державного бюджету України 941,00 грн. судового збору (т. 1 а.с. 134-139).

Другий відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції у даній справі скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. У апеляційній скарзі другий відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення (т. 2 а.с. 4-6).

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що укладання спірного договору про передачу майна у наступну іпотеку здійснено у відповідності до приписів Закону України «Про іпотеку», на підставі згоди позивача на таку передачу, що підтверджується листом позивача від 22.11.2006 року №068-20/4861 яким позивач дав згоду на передачу першим відповідачем другому відповідачу в наступну іпотеку майна згідно з переліком при наступній умові: згода на наступну іпотеку/заставу надається за умов першочергового направлення кредитних коштів, що будуть отримані в ВАТ КБ «Надра» Харківське РУ, на погашення заборгованості ПВП «Квадро»в філії ВАТ «Укрексімбанк»в м. Харкові.

Тобто, на думку апелянта, саме перший відповідач, отримавши у ВАТ КБ «Надра»кредитні кошти, повинен був направити їх на погашення заборгованості перед позивачем, а тому, невиконання вказаної умови не може бути підставою для визнання недійсним спірного договору іпотеки.

Таким чином, на думку апелянта, судом першої інстанції при винесені оспорюваного рішення неправильно встановлено причинно-наслідковий зв'язок між обставинами отримання та направлення першим відповідачем кредитних коштів на погашення заборгованості з обставинами укладення оспорюваного договору іпотеки, що й призвело до прийняття неправильного рішення.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.02.2012 року було прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її розгляд на 27.02.2012 року (т. 2 а.с. 2-3).

27.02.2012 року від позивача до суду надійшло заперечення на апеляційну скаргу (вх. №1751), в якому він зазначає, що висновки, викладені в рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи та є такими, що ґрунтуються на приписах матеріального та процесуального права. Отже, позивач просить апеляційну скаргу другого відповідача на рішення господарського суду Харківської області від 11.01.2012 року у справі №5023/9526/11 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 11.01.2012 року без змін (т. 2 а.с. 17-18).

У поданих запереченнях позивач, зокрема, стверджує, що згода на наступну іпотеку ним була надана за умови першочергового направлення кредитних коштів, що будуть отримані в ВАТ КБ «Надра»Харківське РУ, на погашення заборгованості ПВП «Квадро»в філії ВАТ «Укрексімбанк»в м. Харкові. Однак, як стверджує позивач, відповідні умови відповідачами були проігноровані, кредитні кошти надані ПВП «Квадро»не на погашення його заборгованості перед позивачем, а на інші цілі (зокрема, фінансування закупок сільгосппродукції).

Присутні у судовому засіданні 27.02.2012 року представник позивача та прокурор підтримали вимоги апеляційної скарги.

Представники відповідачів в судове засідання не прибули, причини неявки не повідомили, хоча про час та місце засідання суду були повідомлені належним чином, про що свідчать додані до матеріалів справи повідомлення про вручення поштових відправлень (т. 2 а.с. 15-16).

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.02.2012 року розгляд справи було відкладено на 12.03.2012 року та запропоновано позивачу надати докази на підтвердження повноважень особи, що підписала лист №068-20/4861 від 22.11.2006 року (керуючого філією АТ «Укрексімбанк»- С.І. Петрової та правове обґрунтування щодо надання згоди на наступну іпотеку за умовою (під умовою). Цією ж ухвалою запропоновано учасникам судового процесу надати належним чином засвідчену копію кредитного договору № 6/3/2007/980/к/944 від 05.01.2007 року.

07.03.2012 року від позивача на виконання ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 27.02.2012 року до канцелярії суду надійшло клопотання (вх. №2052) з додатковими документами, зокрема: посвідчена копія довіреності на керуючого філією АТ «Укрексімбанк»в м. Харкові Петрову С.І.; копія кредитного договору №6/3/2006/М/К/798 від 22.09.2006 року.

12.03.2012 року позивачем надані додаткові письмові пояснення (вх. №2110), в яких він стверджує про відсутність у позивача копії кредитного договору № 6/3/2007/980/к/944 від 05.01.2007 року, який, ніби-то укладався між відповідачами у справі. Також, зазначає, що присутні у суді першої інстанції представники відповідачів стверджували про те, що такий договір не був укладений та копія цього договору на неодноразові вимоги суду першої інстанції так і не була надана.

Окремо позивач зазначає, що чинним законодавством України не передбачено заборони щодо надання згоди на наступну іпотеку за певних умов.

12.03.2012 року присутні у судовому засіданні представник позивача та прокурор підтримали апеляційну скаргу, просили залишити рішення господарського суду Харківської області від 11.01.2012 року без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра»в особі філії ПАТ КБ «Надра»Харківське РУ без задоволення.

У судове засідання 12.03.2012 року представники першого та другого відповідачів не зявилися, про причину неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином і в установлений законом строк, про що свідчать рекомендовані поштові повідомлення про вручення їм ухвали апеляційного суду про розгляд справи.

Зважаючи на повторну неявку представників відповідачів до суду апеляційної інстанції та те що їх явка не була визнана обовязковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу другого відповідача за відсутності представників відповідачів.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача та прокурора, перевіривши правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

У листопаді 2011 року прокурор Київського району м. Харкова в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства «Державний експортно - імпортний банк України»в особі філії АТ «Укрексімбанк»в м. Харкові, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про визнання недійсним договору іпотеки № 6/3/2007/980/І/949 від 14.03.2007р. укладеного між відповідачами у справі.

Підставою для подання відповідного позову прокурор зазначав те, що, спірний договір укладено без згоди позивача на передачу майна, що знаходилося в іпотеці у позивача, у наступну іпотеку, що є порушенням імперативних приписів такого погодження (статті 9, 13 Закону України «Про іпотеку») та згідно зі статтею 12 Закону України «Про іпотеку», статей 203, 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання такого договору недійсним.

Обгрунтовуючи підстави подання позову саме прокурором, останній посилався на те, що відповідними законодавчими актами прокурору надано право подання позову в інтересах держави, а позивач у справі є державним банком, що створений відповідно до розпорядження Президента України та постанови Кабінету Міністрів України, засновником банку є держава в особі Кабінету Міністрів України.

Задовольняючи позовні вимоги прокурора суд першої інстанції посилався на їх обґрунтованість та підтвердженість наявним у справі доказами.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду повністю погоджується із твердженнями прокурора та позивача, а також висновками, що зроблені в оскаржуваному рішенні, зважаючи на нижченаведене.

Як свідчать матеріали справи, вірно встановлено місцевим господарським судом та не заперечується сторонами, між 30.12.2005 року між Відкритим акціонерним товариством «Укрексімбанк»в особі Харківської філії (на даний час назва банку змінена на Публічне акціонерне товариство) та Приватним виробничим підприємством «Квадро»укладений іпотечний договір № 6805Z267 (т. 1 а.с.18-21).

Договором № 6805Z6 -1 від 20.08.2007 року про внесення змін до договору іпотеки № 6805Z267 від 30.12.2005 року сторони виклали пункти 1.1, 1.3, 3.1 договору у новій редакції (т. 1 а.с. 22-23).

Відповідно до п.1.1. договору іпотеки у зміненій редакції, іпотекою за цим договором забезпечуються всі вимоги іпотекодержателя, що виникають з: кредитної угоди № 6805К114 від 30.12.2005 року, укладеної між іпотекодержателем та іпотекодавцем, відповідно до якої іпотекодержатель, при виконанні іпотекодавцем певних її умов, відкриває іпотекодавцю відновлювальну кредитну лінію з лімітом 50000000,00 грн. строком до 15.06.2009 року на умовах забезпеченості, повернення, відкличності, строковості, платності та цільового характеру використання.

Відповідно до п.1.3. договору іпотеки у зміненій редакції, предметом іпотеки, що є забезпеченням викладених вкредитному договорі зобов'язань іпотекодавця, є нерухоме майно (предмет іпотеки), що складається з комплексу будівель, споруд та земельної ділянки, розташованих в Харківській області, Первомайському районі, м. Первомайський, вул. Миру, буд.47 (наводиться відповідний перелік майна).

Пунктом 1.9. договору іпотеки передбачено, що наступна іпотека предмета іпотеки без письмової згоди іпотекодержателя не дозволяється, крім самому іпотекодержателю.

Згідно п.1.10 договору іпотеки, зокрема, сторонам роз'яснено зміст таких статей, зокрема: ст.12 Закону України «Про іпотеку», відповідно до якої правочин щодо розпорядження предметом іпотеки, його частиною, відчуження іпотекодавцем предмета іпотеки або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без письмової згоди іпотекодержателя є недійсним.

До матеріалів справи позивачем також надано кредитну угоду № 6805К114 від 30.12.2005 року, що укладена між позивачем та першим відповідачем, з додатковими угодами до неї (т. 1 а.с. 89-118) а також довідку про заборгованість першого відповідача перед позивачем за кредитною угодою № 6805К114 станом на час розгляду справи у суді першої інстанції (надана до суду апеляційної інстанції 07.03.2012 року).

Тобто, на думку колегії суддів, позивачем підтверджено факт правомірності укладання між ним та першим відповідачем договору іпотеки № 6805Z267 та факт того, що станом на час укладання між відповідачами у справі спірного договору іпотеки і станом на час розгляду справи у суді першої інстанції первісна іпотека не була припинена.

Колегія суддів також вважає за необхідне зазначити, що перший відповідач вказані обставини не спростовує.

Матеріали справи також свідчать, що 25.10.2006 року 2-й відповідач звернувся до позивача з листом №3817, в якому просив надати згоду на передачу ПАТ КБ «Надра»в наступну іпотеку майна, іпотекодержателем першої черги якого є позивач на підставі іпотечного договору № 6805Z267 від 30.12.2005 року (т. 1 а.с. 15).

Листом №068-20/4861 від 22.11.2006 року позивач надав відповідь на звернення 2-го відповідача, у якій повідомив, що філія ВАТ «Укрексімбанк»в м. Харкові надає згоду на передачу філії ВАТ КБ «Надра»Харківське РУ в наступну іпотеку/заставу майна, яке обмежено іпотекою/заставою (згідно з переліком майна, що міститься у п. 1.3 договору іпотеки № 6805Z267 від 30.12.2005 року (т. 1 а.с. 15-16). При цьому, останній абзац даного листа містить умову про те, що згода на наступну іпотеку/заставу надається за умов першочергового направлення кредитних коштів, що будуть отримані в ВАТ КБ «Надра»Харківське РУ, на погашення заборгованості ПВП «Квадро»в філії ВАТ «Укрексімбанк»в м. Харкові.

Отже, як вбачається із вказаного листа, позивач надав згоду на наступну іпотеку за умови, що отримані першим відповідачем у другого відповідача грошові кошти будуть направлені саме на погашення заборгованості ПВП «Квадро»перед позивачем.

Судом першої інстанції також вірно встановлено, що 14.03.2007 року між відповідачами у справі (ПАТ КБ «Надра»в особі філії ПАТ КБ «Надра»Харківське РУ та Приватним підприємством «Квадро») був укладений договір іпотеки № 6/3/2007/980/1/949 (спірний договір), згідно з умовами якого перший відповідач передає в іпотеку другому відповідачеві (іпотекодержателю) нерухоме майно (предмет іпотеки), що складається з комплексу будівель, споруд та земельної ділянки, розташованих в Харківській області, Первомайському районі, м. Первомайський, вул. Миру, буд.47 (майно, що є предметом іпотеки між позивачем та першим відповідачем).

Умовами спірного договору іпотеки передбачено, що він укладений на забезпечення виконання зобов'язань першого відповідача перед другим відповідачем, що виникли на підставі кредитних договорів № 6/3/2006/М/К/798 від 22.09.2006 року та № 6/3/2007/980/К/944 від 05.01.2007року (т. 1 а.с. 24-27).

Пунктом 2.1.1. вказаного договору передбачено, що предмет іпотеки є предметом іпотеки першої черги у Відкритому акціонерному товаристві «Укрексімбанк»згідно іпотечного договору № 6805Z267 від 30.12.2005 року до виконання зобов'язань Приватним виробничим підприємством «Квадро»перед Відкритим акціонерним товариством «Укрексімбанк»згідно кредитної угоди №6805К114 від 30.12.2005 року. Згідно листа Відкритого акціонерного товариства «Укрексімбанк»в місті Харкові №068-20/4861 від 22.11.2006 року, банк не заперечує проти наступної іпотеки нерухомого майна з Відкритим акціонерним комерційним банком «Надра».

На виконання вимог суду першої інстанції другим відповідачем до матеріалів справи надано копію кредитного договору №6/3/2006/М//798 від 22.09.2006 року, з пункту 1.3 якого вбачається, що кредитна ліня надається позичальнику (першому відповідачу у справі) на наступні цілі фінансування закупок сільськогосподарської продукції (зернові, зернобобові, масляні) та олії соняшникової для подальшої реалізації на експорт та всередині України (т. 1 а.с. 120-129).

Тобто, на думку колегії суддів, всупереч зазначеній у листі умові щодо того, що отримані першим відповідачем у другого відповідача грошові кошти будуть направлені саме на погашення заборгованості ПВП «Квадро»перед позивачем, відповідачі уклали договір про надання кредитної лінії зовсім на інші цілі.

За змістом пункту 3.2.2. кредитного договору №6/3/2006/М//798 від 22.09.2006 року, позичальник зобовязувався спрямовувати надані банком кошти в межах кредитної лінії виключно на цілі, передбачені цим договором. Пунктом 3.3.6 вказаного кредитного договору передбачено право банку, виявивши нецільове використання кредитних коштів відмовитись від подальшої видачі траншів та предявити заборгованість до дострокового погашення, а пунктом 4.2 цього договору передбачена відповідальність за нецільове використання кредитної лінії позичальником у розмірі 25% штрафу від суми кредиту.

Отже, посилання апелянта на те, що саме перший відповідач, отримавши у ВАТ КБ «Надра»кредитні кошти, повинен був направити їх на погашення заборгованості перед позивачем, та невиконання вказаної умови не може бути підставою для визнання недійсним спірного договору іпотеки, колегія суддів вважає безпідставними, так як безпосередньо у договору про надання кредиту від 22.09.2006 року передбачена заборона на нецільове використання отриманих кредитних коштів.

Окрім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що надана позивачем згода стосувалася майбутнього укладання кредитних договорів та договору іпотеки, тоді як кредитний договір №6/3/2006/М//798 укладено між відповідачами 22.09.2006 року, тобто, за два місяці до отримання у позивача згоди.

Що ж стосується іншого кредитного договору, який зазначений у спірному договорі іпотеки - № 6/3/2007/980/К/944 від 05.01.2007року, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідачами ані на вимоги суду першої інстанції, ані на вимогу суду апеляційної інстанції копія відповідного договору не надана, причини ненадання не обгрунтовані.

Як вбачається із пояснень представника позивача, що надані суду апеляційної інстанції 12.03.2012 року, такий договір взагалі не укладався між відповідачами у справі, що пояснювалось присутніми у суді першої інстанції представниками відповідачів.

Колегія суддів, констатує факт відсутності вказаного договору, однак, вважає за необхідне зазначити, що його відсутність не впливає на вирішення справи по суті, оскільки, як зазначалося вище, умовами спірного договору іпотеки передбачено, що він укладений на забезпечення виконання зобов'язань першого відповідача перед другим відповідачем, що виникли на підставі двох кредитних договорів - № 6/3/2006/М/К/798 від 22.09.2006 року та № 6/3/2007/980/К/944 від 05.01.2007року, та, як встановлено вище, один із цих договорів від 22.09.2006 року укладений на інші цілі, ніж ті, що зазначені у наданій позивачем згоді на наступну іпотеку, та цього факту достатньо для того, щоб дійти висновку проте, що спірний договір іпотеки укладений за відсутності згоди позивача на наступну іпотеку.

Згідно з частиною першою статті 203 Цивільного кодексу України, на яку прокурор посилається у позовній заяві, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність прямо встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За змістом статті 13 Закону України «Про Іпотеку»предмет іпотеки може бути переданий в наступну іпотеку за згодою попередніх іпотекодержателів, якщо інше не встановлено попереднім іпотечним договором.

При цьому, ані названа стаття, ані інші положення як цього закону, так і інших законодавчих актів не містять обмежень щодо можливості надання згоди на наступну іпотеку за певних умов (під умовою).

Тобто, на думку колегії суддів, надання згоди на наступну іпотеку за тих чи інших умов є правом іпотекодержателя.

Відповідно до частини 3 статті 12 Закону України «Про Іпотеку»правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Отже, недійсність правочину щодо передачі іпотекодавцем в наступну іпотеку переданого ним в іпотеку майна без згоди іпотекодержателя прямо встановлена законом, а тому такий правочин в силу приписів частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України є нікчемним правочином, а тому, за загальними правилами визнання такого правочину недійсним не вимагається.

За загальними правилами цивільного законодавства за нікчемним (абсолютно недійсним) правочином його сторони не зобовязані виконувати умови цього правочину.

Разом з тим, як встановлено судами обох інстанцій, відповідачі у справі виконали певні умови нікчемного правочину та такий правочин був нотаріально посвідчений та зареєстрований у реєстрі за відповідними реєстровими номерами.

Таким чином, як вірно зазначає місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні, зважаючи на те, що чинне законодавство України не містить заборони щодо визнання недійсним у судовому порядку нікчемного правочину, та те, що відповідачі у справі виконали певні умови нікчемного правочину та такий правочин був нотаріально посвідчений та зареєстрований у реєстрі за відповідними реєстровими номерами, позовні вимоги прокурора є обгрунтованими та правомірно задоволені місцевим господарським судом.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та обєктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, тоді як доводи, викладені в апеляційній скарзі, ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені належними доказами, через що рішення господарського суду Харківської області від 11.01.2012 року по справі №5023/9526/11 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 91, 101, 102 п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства КБ «Надра» в особі філії ПАТ КБ «Надра»Харківське РУ, м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 11.01.2012 року по справі №5023/9526/11 залишити без змін.

Головуючий суддя Шевель О.В.

Суддя Білоусова Я.О.

Суддя Пуль О.А.

Повний текст постанови складено 15.03.2012 року