Постанова № 22240693, 20.03.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" березня 2012 р. Справа № 5023/9372/11

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., судді Плахов О.В., Шутенко І.А.

при секретарі Міракові Г.А.

за участю представників сторін:

позивача ОСОБА_1

третьої особи (АТ “Медіаком”) не зявився

1-го відповідача ОСОБА_2

2-го відповідача не зявився

3-го відповідача ОСОБА_3

третьої особи (ТОВ “Медіа Кепітел Менеджмент”) не зявився

третьої особи (ОСОБА_5) - не зявився

третьої особи (ОСОБА_6) - не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційної скарги ОСОБА_7, АДРЕСА_1 (вх. №379Х/2-5) на рішення господарського суду Харківської області від 20.12.11 р. по справі № 5023/9372/11

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Юніком плюс", м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Акціонерне товариство “Медіаком”, м. Харків

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Прес - центр", м. Харків

2) ОСОБА_7, АДРЕСА_1

3) Департамент державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Харківської міської ради

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

1) Товариство з обмеженою відповідальністю “Медіа Кепітел Менеджмент”, м. Харків.

2) ОСОБА_5, м. Харків,

3) ОСОБА_6, м. Полтава

про визнання недійсним рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Юніком плюс", м. Харків звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд, з урахуванням наданих уточнень, визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Прес-Центр", м. Харків (перший відповідач) від 08.04.2009 року, викладене в протоколі загальних зборів учасників товариства № 1/09 від 08.04.2009 року, щодо вступу гр. ОСОБА_7, АДРЕСА_1 (2-го відповідача) до складу учасників названого товариства, виходу позивача з його складу внаслідок відчуження останнім на користь ОСОБА_7 частини частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Прес-Центр" в розмірі 30%, а також про перерозподіл частки в статутному капіталі товариства, згідно з якою ОСОБА_7 є учасником, частка якої у грошовому вираженні дорівнює 66975 грн., що складає 30 % статутного капіталу; зобов'язати ОСОБА_7 повернути позивачеві право власності на 30 % часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Прес-Центр", м. Харків; визнати за позивачем право власності на 30 % часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Прес-Центр", м. Харків; зобов'язати Департамент державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Харківської міської ради (3-й відповідач) скасувати запис в державному реєстрі № 10 від 10.04.2009 року за № 14801050010001138; зобов'язати Департамент державної реєстрації Департамент державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Харківської міської ради зареєструвати право власності на 30 % часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Прес-Центр", м. Харків за позивачем; зобов'язати засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Прес-Центр", м. Харків надати відповідні документи до Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців для реєстрації вказаних змін; судові витрати розподілити згідно зі ст. 49 ГПК України.

В процесі розгляду справи судом до її участі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Акціонерне товариство “Медіаком”, м. Харків.

Крім того, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів залучено Товариство з обмеженою відповідальністю “Медіа Кепітел Менеджмент”, м. Харків, ОСОБА_5, м. Харків, ОСОБА_6, м. Полтава.

Рішенням господарського суду Харківської області (суддя Погорєлова О.В.) від 20.12.2011 р. по справі №5023/9372/11 позов задоволено частково.

Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ “Прес-Центр” від 08.04.2009 року, зафіксоване протоколом загальних зборів учасників ТОВ “Прес-Центр” №1/09 від 08.04.2009 року, щодо вступу 2-го відповідача до складу учасників ТОВ “Прес-Центр”, виходу позивача з його складу внаслідок відчуження останнім на користь ОСОБА_7 частини частки в статутному капіталі ТОВ “Прес-Центр” в розмірі 30%, а також про перерозподіл частки в статутному капіталі товариства, згідно з яким ОСОБА_7 є учасником, частка якої у грошовому вираженні дорівнює 66975 грн., що складає 30% статутного капіталу.

Визнано за ТОВ “Компанія з управління активами “Юніком Плюс” право власності на 30% часток у статутному капіталі ТОВ “Прес-Центр”.

Зобовязано Департамент державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Харківської міської ради зареєструвати право власності на 30% часток у статутному капіталі ТОВ “Прес-Центр" за ТОВ “Компанія з управління активами “Юніком-Плюс”.

Стягнуто солідарно з ТОВ “Прес-Центр” та ФО ОСОБА_7 на користь ТОВ “Компанія з управління активами “Юніком Плюс” 941,00 грн. судового збору.

2-й відповідач (ОСОБА_7) з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його незаконним та необґрунтованим, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позову.

В обґрунтування своїх вимог 2-й відповідач посилається на те, що господарський суд при винесенні рішення порушив норми матеріального та процесуального права.

Зокрема 2-й відповідач зазначає, що суд безпідставно встановив факт не проведення рішення загальних зборів учасників ТОВ “Прес-Центр” від 08.04.2009 року, зафіксоване протоколом загальних зборів учасників ТОВ “Прес-Центр” №1/09 від 08.04.2009 року, тоді як факт їх проведення, на думку 2-го відповідача, засвідчує вищезгаданий протокол загальних зборів, який підписано головою та секретарем цих зборів.

На думку 2-го відповідача, господарський суд також безпідставно вважав достовірними доводи позивача про відсутність у гр. ОСОБА_8 повноважень на представництво інтересів ТОВ «КУА «Юніком плюс»під час голосування на загальних зборах учасників ТОВ “Прес-Центр” від 08.04.2009 року та відчуження належної ТОВ «КУА «Юніком плюс»частки в ТОВ “Прес-Центр”. 2-й відповідач зазначає, що зазначене спростовується нотаріально посвідченою довіреністю від 19.09.2007 р., виданою ТОВ «КУА «Юніком плюс»на користь гр. ОСОБА_8 та положеннями статуту ТОВ «КУА «Юніком плюс», яка на момент винесення рішення взагалі була відсутня в матеріалах справи.

Крім того, 2-й відповідач також вказує на те, що суд також безпідставно визнав недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ “Прес-Центр” від 08.04.2009 року з підстав розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Прес-центр»від 09.04.2009 р., укладеного між ТОВ «КУА «Юніком плюс»та ОСОБА_7, оскільки такі висновки спростовуються положеннями ч. 4 ст. 653 ЦК України, а також тією обставиною, що сам договір було укладено вже після прийняття загальними зборами відповідного рішення.

2-й відповідач також звертає увагу суду на те, що позивач наполягає на визнанні недійсним рішення загальних зборів ТОВ “Прес-Центр” від 08.04.2009 року тільки в частині вступу ОСОБА_7, тоді як щодо вступу інших учасників, які укладали відповідні договори аналогічним чином, позивач заперечень не має.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення посилаючись на правомірність висновків господарського суду стовно наявності порушень вимог Закону під час проведення рішення загальних зборів учасників ТОВ “Прес-Центр” від 08.04.2009 року.

Зокрема позивач наполягає на тому, що жодного з учасників товариства про проведення зборів 08.04.2009 р. не повідомлялося, а самі збори не проводилися.

В судовому засіданні представник позивача підтримав зазначену у відзиві на апеляційну скаргу правову позицію, просить суд рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

3-й відповідач надав суду письмові пояснення до апеляційної скарги. В судовому засіданні представник 3-го відповідача, з посиланням на доводи, викладені у вказаних поясненнях просить суд скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції, та задовольнити подану 2-м відповідачем апеляційну скаргу.

В судовому засіданні представник 1-го відповідача зазначив, що повністю підтримує доводи, викладені в апеляційній скарзі 2-го відповідача, та з посиланням на ці доводи просить суд оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати повністю та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити.

2-й відповідач ОСОБА_7, в судове засідання з невідомих причин не зявилася, хоча належним чином повідомлена про час та місце розгляду апеляційної скарги, про причини неприбуття не повідомила.

Треті особи відзивів на апеляційну скаргу не надали, в судове засідання не зявилися.

Оскільки неявка 2-го відповідача та третіх осіб не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне розглядати апеляційну скаргу за їх відсутності.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, та не заперечується сторонами, відповідно до Статуту ТОВ “Прес-центр” станом на 08.04.2009 р., учасниками 1-го відповідача були позивач - 90 % статутного капіталу, та третя особа на стороні позивача - 10 %.

Відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ “Прес-центр” № 1/09 від 08.04.2009 р., було прийнято рішення про вступ ОСОБА_7 (2-й відповідач) до складу учасників ТОВ “Прес-центр” та про вихід позивача з його складу внаслідок відчуження останнім на користь ОСОБА_7 частини частки в статутному капіталі ТОВ “Прес-центр” в розмірі 30%, а також про перерозподіл частки в статутному капіталі товариства, згідно з яким ОСОБА_7 є учасником, частка якої у грошовому вираженні дорівнює 66975 грн., що складає 30 % статутного капіталу.

09.04.2009 р. між позивачем та 2-м відповідачем укладено відповідний договір про уступку корпоративних прав, відповідно до якого позивач передав, а 2-й відповідач прийняв частину частки позивача в статутному капіталі ТОВ “ Прес-центр” в розмірі 30%, при цьому 2-й відповідач зобов'язаний сплатити позивачу 1233,33 грн.

Однак зазначені кошти не були сплачені позивачу, тому, у зв'язку із істотним порушенням умов договору, вищенаведений договір було розірвано згідно з рішенням Господарського суду Харківської області від 13.07.2011 р. по справі № 5023/5078/11, яке в цій частині залишено в силі Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 19.10.2011 р.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом по даній справі в якому просив суд визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Прес-Центр", м. Харків від 08.04.2009 року, зафіксоване протоколом загальних зборів учасників товариства № 1/09 від 08.04.2009 року, щодо вступу гр. ОСОБА_7, АДРЕСА_1 до складу учасників названого товариства, виходу позивача з його складу внаслідок відчуження останнім на користь ОСОБА_7 частини частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Прес-Центр" в розмірі 30%, а також про перерозподіл частки в статутному капіталі товариства, згідно з якою ОСОБА_7 є учасником, частка якої у грошовому вираженні дорівнює 66975 грн., що складає 30 % статутного капіталу; зобов'язати ОСОБА_7 повернути позивачеві право власності на 30 % часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Прес-Центр", м. Харків; визнати за позивачем право власності на 30 % часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Прес-Центр", м. Харків; зобов'язати Департамент державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Харківської міської ради (3-й відповідач) скасувати запис в державному реєстрі № 10 від 10.04.2009 року за № 14801050010001138; зобов'язати Департамент державної реєстрації Департамент державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Харківської міської ради зареєструвати право власності на 30 % часток у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Прес-Центр", м. Харків за позивачем; зобов'язати засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Прес-Центр", м. Харків надати відповідні документи до Департамент державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців для реєстрації вказаних змін; судові витрати розподілити згідно зі ст. 49 ГПК України.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Прес-Центр", м. Харків від 08.04.2009 року фактично не проводилося; що рішення про перерозподіл частки приймалося за відсутності відповідного договору купівлі-продажу цієї частки, укладеного між ТОВ «КУА «Юніком плюс» та гр. ОСОБА_7; що в подальшому укладений між ТОВ «КУА «Юніком плюс» та гр. ОСОБА_7 договір купівлі-продажу від 09.04.2009 р. було розірвано в судовому порядку, в звязку з чим, позивач вважає, що гр. ОСОБА_7 не набула права власності на частку в статутному фонді Товариства з обмеженою відповідальністю "Прес-Центр", м. Харків та інше.

З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення крім іншого виходив з того, що 08.04.2009 р. загальні збори учасників 1-го відповідача фактично не скликалися та не проводилися, тому під час скликання та проведення даних зборів учасників відповідача 1 було порушено вимоги ст. ст. 60, 61 Закону України “Про господарські товариства” та п. 8.2.2. Статуту ТОВ “Прес-центр”; що саме рішення про вступ ОСОБА_7 до складу учасників ТОВ “ПРЕС-ЦЕНТР” та вихід позивача з його складу 08.04.2009 р. було передчасним, оскільки договір про відчуження корпоративних прав взагалі міг бути неукладений або невиконаний сторонами, що і відбулося надалі.

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, не повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, і хоча судом правовідносинам, що склалися між сторонами в цілому була надана належна правова оцінка, однак при цьому оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін також з інших підстав та мотивів, не зазначених в оскаржуваному рішенні.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 34 ГПК України, Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до Закону України “Про господарські товариства”, загальні збори учасників є вищим органом товариства, які складаються з учасників товариства або призначених ними представників і є повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Прийняті на загальних зборах рішення можуть бути визнанні недійсними у разі порушення вимог закону або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства, позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах, порушення прав чи законних інтересів учасника товариства рішенням загальних зборів.

Безумовною підставою (п. п. 17, 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судам корпоративних спорів” від 24 жовтня 2008 року № 13) для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону є: (а) прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства); (б) прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону про господарські товариства); (в) прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону про господарські товариства).

Абзац 3 п. 17 зазначеної Постанови визначено, що підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: (а) порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; (б) позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; (в) порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Як зазначено в п. 19 даної Постанови, для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства.

Також в п. 21 Постанови вказано, що рішення загальних зборів господарського товариства можуть бути визнаними недійсними в судовому порядку у випадку недотримання процедури їх скликання, встановленої статтями 43, 61 Закону "Про господарські товариства".

Права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

Статтею 61 Закону України «Про господарські товариства» (далі - ЗУ «Про господарські товариства»), передбачена процедура скликання загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю. Так, про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Відповідно до п. 8.2.2 статуту ТОВ «Прес-Центр» про проведення зборів учасники повідомляються письмово (рекомендованими листами (з сповіщанням або нарочним) за 30 днів до скликання зборів з визначенням дати, місця проведення зборів та порядку денного.

Матеріали справи не містять доказів повідомлення всіх учасників ТОВ «Прес-Центр»про проведення загальних зборів учасників 08.04.2009 р.

Таким чином, були порушені вимоги законодавства про порядок скликання та проведення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, оскільки його учасники не мали можливості ознайомитися з порядком денним, та підготуватися до проведення зборів, на чому наполягає позивач.

За таких обставин, в судової колегії відсутні підстави вважати, що голосування на загальних зборах ТОВ «Прес-центр» 08.04.2009 р. відбувалося згідно з встановленим порядком денним, і до нього не були включені питання, вирішення яких порядком денним не передбачалося.

Зазначені обставини свідчать про порушення прав та інтересів учасників ТОВ «Прес-Центр» при проведенні зборів, та є безумовною підставою для визнання загальних зборів 08.04.2009 р. в частині визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ “Прес-центр” від 08.04.2009 року, зафіксованих протоколом загальних зборів учасників ТОВ “ Прес-центр” № 1/09 від 08.04.2009 року, щодо вступу ОСОБА_7 до складу учасників ТОВ „Прес-центр”, виходу позивача з його складу внаслідок відчуження останнім на користь ОСОБА_7 частини частки в статутному капіталі ТОВ “Прес-центр” в розмірі 30%, а також про перерозподіл частки в статутному капіталі товариства, згідно з яким ОСОБА_7 є учасником, частка якої у грошовому вираженні дорівнює 66975 грн., що складає 30 % статутного капіталу, підлягає залишенню без змін з інших підстав та мотивів, не зазначених в оскаржуваному рішенні.

Хоча зазначеним обставинам судом першої інстанції не була надана належна правова оцінка, а господарський суд прийшов до висновку про задоволення позову у вказаній частині, є підстави для залишення вказаного судового рішення без змін з вищезазначених підстав та мотивів.

Разом з тим, господарський суд правомірно зазначив, що рішеннями загальних зборів 1-го відповідача порушено права та законні інтереси позивача, оскільки він фактично був позбавлений майна, яке належало йому на праві власності - корпоративних прав на управління ТОВ “Прес-центр”, не отримавши при цьому будь-яких інших благ (грошової винагороди тощо).

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

За таких обставин, судова колегія вважає правомірним висновки господарського суду щодо наявності правових підстав для задоволення позову в частині визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ “Прес-центр” від 08.04.2009 року, зафіксоване протоколом загальних зборів учасників ТОВ “Прес-центр” № 1/09 від 08.04.2009 року, щодо вступу ОСОБА_7 до складу учасників ТОВ “Прес-центр ”, виходу позивача з його складу внаслідок відчуження останнім на користь „Прес-центр” частини частки в статутному капіталі ТОВ “Прес-центр” в розмірі 30%, а також про перерозподіл частки в статутному капіталі товариства, згідно з яким ОСОБА_7 є учасником, частка якої у грошовому вираженні дорівнює 66975 грн., що складає 30 % статутного капіталу; в частині визнання за позивачем права власності на 30 % часток у статутному капіталі ТОВ “Прес-центр”; та в частині зобов'язання Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєструвати право власності на 30 % часток у статутному капіталі ТОВ “Прес-центр” за позивачем.

Також правомірними є висновки господарського суду стосовно відмови в задоволенні позовних вимог про зобов'язання ОСОБА_7 повернути позивачу право власності на 30 % часток у статутному капіталі ТОВ “Прес-центр”; про зобов'язання Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців скасувати запис в державному реєстрі № 10 від 10.04.2009 року за № 14801050010001138 та про зобов'язання засновників ТОВ "ПРЕС-ЦЕНТР" надати відповідні документи до Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців для реєстрації вказаних змін, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Права та законні інтереси зазначених суб`єктів можуть захищатися способами визначеними статтею 16 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права субєкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обовязку зобовязаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути субєкт захисту, вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у звязку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Натомість обраний позивачем спосіб захисту до такого результату (відновлення права) привести не спроможний. Застосування судом заходів, які не приводять до захисту права неприпустимо, оскільки не відповідає завданням суду, визначеним ст. 2 Закону України “Про судоустрій”, відповідно до якої суд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Таким чином, висновки господарського суду про те, що обраний позивачем спосіб захисту прав не відповідає встановленим діючим законодавством способам захисту відповідає вимогам Закону. Зазначені обставини є підставами для відмови в задоволенні позову в частині вимог позивача про зобов'язання ОСОБА_7 повернути позивачу право власності на 30 % часток у статутному капіталі ТОВ “Прес-центр”, про зобов'язання Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців скасувати запис в державному реєстрі № 10 від 10.04.2009 року за № 14801050010001138 та про зобов'язання засновників ТОВ "Прес-центр" надати відповідні документи до Департаменту державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців для реєстрації вказаних змін.

З урахуванням викладеного, суд визнає вимог ОСОБА_7 про скасування судового рішення позбавленими фактичного та правового обґрунтування, а так само такими, що не відповідають матеріалам справи та вимогам Закону, а тому, оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ОСОБА_7 задоволенню не підлягає.

Посилання 2-го відповідача на порушення господарським судом під час розгляду справи норм процесуального права колегія суддів також відхиляє, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни судового рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення. При цьому, 2-й відповідач, не надав жодного доказу того, що господарський суд при винесенні рішення порушив норми процесуального права, які могли б в будь-якому випадку бути підставою для скасування даного рішення.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду частково відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, і воно підлягає залишенню без змін також з інших підстав та мотивів, не зазначених судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Керуючись ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, судова колегія -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7, АДРЕСА_1 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 20.12.11 р. по справі №5023/9372/11 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписано 19.03.2012 р.

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

судді Плахов О.В.

Шутенко І.А.