Постанова № 22240695, 20.03.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2012 р. Справа № 5023/9299/11

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Ільїн О.В. , суддя Россолов В.В.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю прокурора Василець Ю.О., посв. № 26 від 23.02.2009 р.

представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дор. № 62 від 30.05.2011 р.

відповідача - не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №834Х/1-9) на рішення господарського суду Харківської області від 20.12.2011 р. у справі № 5023/9299/11

за позовом Заступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків

до ТОВ «НВК-Системи освітлення», м. Харків

про стягнення 45912,60 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.12.2011 р. по справі № 5023/9299/11 (суддя Шатерніков М.І.) позов задоволено повністю. Стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВК-Системи освітлення»на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області заборгованість з орендної плати у сумі 26747,80 грн., пеню в сумі 19163,80 грн., на користь державного бюджету України 1411,50 грн. судового збору.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, просить рішення господарського суду Харківської області від 20 грудня 2011 року в частині стягнення 19163,80 грн. пені скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з відповідача 1003,61 грн. пені.

Прокурор та позивач вважають рішення законним і обґрунтованим, у зв'язку з чим просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у звязку з чим колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши доводи прокурора та представника позивача, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, за договором оренди № 2345-Н від 28.02.2006 р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області (орендодавець) передало, а ТОВ «НВК-Системи освітлення»(орендар) прийняло в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення (к. №№ 0704, 0704-1, 0710, 0710-1, 0711) - 189,30 м2 на 7-му поверсі 15-ти поверхового лабораторно - виробничого корпусу (інв.№100) та виробниче приміщення № П 0103 1-го поверху у 4-х поверховій частині лабораторно-виробничого корпусу - 156,40 м2, загальною площею 345,70 м2, розміщені за адресою: м. Харків, пл. Повстання 7/8, що знаходиться на балансі Центрального казенного конструкторського бюро «Протон».

Факт передачі майна в оренду підтверджується підписаним сторонами актом приймання-передачі орендованого майна від 28.02.2006 р.

Відповідно до п. 3.3 договору орендна плата перераховується орендарем щомісячно до 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до вимог діючої Методики безпосередньо до Державного бюджету на рахунки, визначені фінансовими органами в розмірі 70%, на рахунок, визначений балансоутримувачем, в розмірі 30%.

Згідно з п.3.5 договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає стягненню до державного бюджету, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Строк дії договору оренди № 2345-Н від 28.02.2006 р. (з урахуванням додаткової угоди № 5 від 06.11.2009 р.) встановлено до 25.10.2011 р.

Як зазначає позивач, відповідач свої зобов'язання за договором оренди виконував несвоєчасно та не в повному обсязі, у зв'язку з чим у період з травня 2011 р. по вересень 2011 р. у відповідача виникла заборгованість з орендної плати у розмірі 26748,80 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Враховуючи, що факт існування заборгованості підтверджується наявними у справі документами та не спростований відповідачем, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості з орендної плати в розмірі 26748,80 грн.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в сумі 19163,80 грн., то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в цій частині, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини, тобто у відповідача виникли зазначені зобов'язання саме з договору оренди № 2345-Н від 28.02.2006 р.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з положеннями Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і у встановлений термін (ст.ст. 526, 530 ЦКУ).

Що стосується ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», на яку посилається відповідач в апеляційній скарзі, то відповідно до преамбули цього закону, згаданий нормативний акт регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів.

Проте, в даному випадку, грошові кошти, а саме, пеня за договором оренди перераховуються не орендодавцю - державному органу приватизації, а до державного бюджету.

Таке твердження ґрунтується на положеннях п. 22 ч. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України, відповідно до якого до доходів загального фонду Державного бюджету України належать кошти від санкцій (штрафи, пеня тощо), що застосовуються відповідно до закону (крім штрафів, визначених пунктами 11, 12 і 13 частини першої статті 69 цього Кодексу (штрафні санкції за порушення законодавства про патентування; адміністративні штрафи, що накладаються місцевими органами виконавчої влади та виконавчими органами місцевих рад або утвореними ними в установленому порядку адміністративними комісіями; штрафні санкції внаслідок невиконання укладених розпорядником бюджетних коштів договорів з суб'єктами господарювання на придбання товарів, робіт і послуг за рахунок коштів місцевих бюджетів), та штрафів, що зараховуються до спеціального фонду згідно із законом про Державний бюджет України).

Крім того, дія Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України.

Як вбачається з матеріалів справи, при розрахунку пені за несвоєчасне виконання зобов'язань у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати, позивачем були застосовані положення чинного законодавства, саме: умови п.п. 3.5. та 5.2. договору оренди від 28.02.2006 р. №2345-Н, по пені ґрунтуються на положеннях ст. 551 Цивільного кодексу України, відповідно до якої при забезпеченні виконання неустойки (пені), її розмір може бути збільшений в договорі, навіть у випадку визначення його законом. Тобто, при погоджені умов договору сторони не обмежені законом у визначенні розміру неустойки при забезпеченні виконання своїх зобов'язань.

Відповідно Закону України «Про оренду державного та комунального майна»та умов договору оренди № 2345-Н від 28.02.2006 р. орендні платежі підлягають сплаті безпосередньо до загальнодержавного бюджету України, а згідно з преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" його дія поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України.

Крім того, 08.12.2005 р. до РВ ФДМУ по Харківській області надійшов лист ТОВ «НВК - Системи освітлення» № 04 з пропозицією про укладання договору оренди та направлений проект договору підписаний відповідачем та скріплений його печаткою.

РВ ФДМУ по Харківській області 13.12.2005 р. було направлено лист № 06-10020 до Міністерства промислової політики України з проектом вказаного договору для погодження.

Міністерство промислової політики України листом №14/7-1-160 від 06.02.2006 р. погодило передачу в оренду ТОВ «НВК-Системи освітлення»приміщення сьомого поверху площею 189,3м2 та приміщень першого поверху 4-х поверхової частини корпусу площею 156,4 м2 корпусу ЦККБ «Протон», розташованого за адресою: м. Харків, пл. Повстання, 7/8.

Таким чином, пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості, включаючи день оплати, було передбачено у договорі оренди № 2345-Н від 28.02.2006 р., за ініціативою ТОВ «НВК - Системи освітлення».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв оскаржуване рішення законно, обґрунтовано, з урахуванням матеріалів справи та у відповідності до діючого законодавства, а тому рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін. Щодо апеляційної скарги, то колегія суддів дійшла висновку, що вона необґрунтована, безпідставна і підлягає залишенню без задоволення, оскільки з огляду на вищезазначене, відповідач не довів ті обставини, на які він посилався в апеляційній скарзі, як на підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає за необхідне також зазначити, що відповідно до пп. 4 п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»судовий збір із апеляційних скарг на рішення господарського суду сплачується із розміру 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Згідно з п. 1 п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Таким чином, враховуючи, що з 01.01.2012 р. розмір мінімальної заробітної плати складає 1073 грн., при подачі апеляційної скарги відповідач повинен був сплатити судовий збір в сумі 804,75 грн., однак відповідачем було сплачено судовий збір лише в сумі 705,75 грн., у зв'язку з чим ухвалою від 03.03.2012 р. відповідачу було запропоновано доплатити 99 грн. судового збору та надати суду докази доплати.

Враховуючи, що відповідачем не було виконано вказану ухвалу суду, колегія суддів дійшла висновку про стягнення з нього в доход державного бюджету 99 грн. судового збору.

Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Рішення господарського Харківської області від 20.12.2011 р. у справі № 5023/9299/11 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВК-Системи освітлення»(61005, м. Харків, пл. Повстання, 7/8, ідентифікаційний код 33674667) на користь Державного бюджету України (УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова, код отримувача 37999654, рахунок 31216206782003 в ГУДКСУ у Харківський області, МФО 851011, код класифікації доходів бюджету 22030001) 99 грн. судового збору.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.

Повний текст постанови підписаний 20.03.2012 р.