Рішення № 17524918, 06.08.2011, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-2747/2011 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2011 рокум. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої суддіГорейко М.Д.

секретаряКарпенко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоформула-ІФ" про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоформула-ІФ" про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.

Позовні вимоги обгрунтував тим, що 18.10.2007 року між ВАТ ВТБ Банк, в подальшому назву якого змінено на ПАТ "ВТБ Банк" та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №16.76-50/07-СК, відповідно до якого відповідач отримав в позивача кредит в розмірі 248 000 доларів США, терміном по 17.10.2014 року, зі сплатою 14,5 % річних, з погашенням кредиту та процентів за користування кредитом щомісячно відповідно до графіку погашення кредиту та зобовязався виконати кредитні зобов'язання відповідно до умов кредитного договору. В забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору між позивачем та відповідачами ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоформула-ІФ" укладено договори поруки, за умовами яких відповідачі поручаються перед банком за виконання позичальником ОСОБА_1 зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом. Відповідач ОСОБА_1 систематично порушував умови кредитного договору, йому неодноразово надсилались листи-попередження. Відповідно до п. 8.1. кредитного договору позичальник зобов'язаний сплатити пеню за кожен день прострочення зобов'язань у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобовязань. Внаслідок неналежної сплати відповідачем ОСОБА_1 процентів за користування кредитом та погашення кредиту станом на 27.07.2010 року за відповідачем наявна заборгованість в загальній сумі 1781 478 грн. (за офіційним курсом НБУ станом на 27.07.2010р.), з яких 7 911,32 долара США (еквівалент 62 461,45 грн.) прострочена заборгованість за кредитом, 201 738 доларів США (еквівалент 1592 767,22 грн.) поточна заборгованість за кредитом, 9 483,75 доларів США (еквівалент 74 876,10 грн.) прострочена заборгованість по сплаті процентів, 675,54 доларів США (еквівалент 5 333,52 грн.) поточна заборгованість за процентами, 30 654,30 грн. прострочена заборгованість по сплаті комісії, 397,13 доларів США (еквівалент 3 135,42 грн.) пеня за несвоєчасну сплату процентів, 110,21 долар США (еквівалент 870,13 грн.) пеня за несвоєчасну сплату кредиту, 334,13 доларів США (еквівалент 2 638,02 грн.) три проценти річних за весь час прострочення сплати процентів, 1 107,18 доларів США (еквівалент 8 741,40 грн.) три проценти річних за весь час прострочення сплати кредиту. У випадку невиконання умов кредитного договору позичальник згідно п.5.5 кредитного договору зобов'язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитом, незалежно від настання строку виконання зобов'язання.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому порядку. Причину неявки суду не повідомили.

З урахуванням положень ст. 169 ЦПК України суд вважав можливим розгляд справи за відсутності незявившихся сторін.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу усунення порушеного права кредитора на належне виконання умов кредитного договору шляхом стягнення в солідарному порядку з позичальника та поручителів заборгованості за кредитним договором.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

18 жовтня 2007 року між ВАТ ВТБ Банк, в подальшому назву якого змінено на ПАТ "ВТБ Банк", та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №16.76-50/07-СК (а.с. 14-16), за яким банк надав, а позичальник (відповідач) отримав кредит в сумі 248 000 доларів США та зобовязався повернути кредит до 17.10.2014 року. Умовами п. 1.1. кредитного договору (а.с. 14) встановлено розмір процентів за користування кредитними коштами, який становить 14,5% річних за час фактичного користування кредитом. Відповідно до п. 2.2 кредитного договору, кредит надавався ОСОБА_1 двома траншами: в сумі 129000 та 119 000 доларів США. Розділом 3 кредитного договору ( а.с. 14 зв.) встановлено порядок сплати процентів за користування кредитом та погашення кредиту. В п. 3.1 кредитного договору сторони погодили, що погашення кредиту та сплата процентів за його користування здійснюється в порядку та строки згідно графіка повернення кредиту і сплати процентів, який є невідємною частиною кредитного договору ( а.с. 17-18).

Незважаючи на взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, відповідач ОСОБА_1 допускав істотні порушення умов договору, а саме в частині строку та розміру сплати процентів за користування кредитом та погашення суми кредиту. В зв'язку з чим позивачем направлялись відповідачу листи-вимоги ( а.с. 10-13), на які останній не реагував.

За змістом ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у встановлений договором строк.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено відповідальність за порушення грошового зобовязання, а саме: боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В звязку із заборгованістю відповідача по сплаті процентів, у відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України відповідач зобовязаний сплатити суму процентів, а також три проценти річних від простроченої суми, оскільки інший розмір процентів не встановлений кредитним договором.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 8.1. кредитного договору позичальник зобов'язаний сплатити пеню за кожен день прострочення зобов'язань у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобовязань.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №16.76-50/07-СК від 18.10.2007 року (а. с. 7-9), проведеним позивачем станом на 27.07.2010 року, внаслідок порушення графіку сплати коштів, визначеного умовами кредитного договору, заборгованість відповідача перед банком становить 1781 478 грн. (за офіційним курсом НБУ станом на 27.07.2010р.), з яких 7 911,32 доларів США (еквівалент 62 461,45 грн.) прострочена заборгованість за кредитом, 201 738 доларів США (еквівалент 1592 767,22 грн.) поточна заборгованість за кредитом, 9 483,75 доларів США (еквівалент 74 876,10 грн.) прострочена заборгованість по сплаті процентів, 675,54 доларів США (еквівалент 5333,52 грн.) поточна заборгованість за процентами, 30 654,30 грн. прострочена заборгованість по сплаті комісії, 397,13 доларів США (еквівалент 3 135,42 грн.) пеня за несвоєчасну сплату процентів, 110,21 долар США (еквівалент 870,13 грн.) пеня за несвоєчасну сплату кредиту, 334,13 доларів США (еквівалент 2 638,02 грн.) три проценти річних за весь час прострочення сплати процентів, 1 107,18 доларів США (еквівалент 8741,40 грн.) три проценти річних за весь час прострочення сплати кредиту.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором відповідачами не представлено суду.

Пунктом 5.5 кредитного договору (а.с. 15) встановлено обов'язок позичальника повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти за користування кредитом, незалежно від настання строку виконання зобов'язання у випадку не сплати процентів та кредиту згідно Графіку, якщо прострочення виконання цих зобов'язань більше трьох банківських днів.

За змістом ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст.1050 ЦК України наслідком порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення всієї суми кредиту та заборгованості по процентах за користування кредитними коштами, пені за несвоєчасне погашення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами є підставною.

Відповідно до ч.1 ст. 548 ЦК України виконання зобовязання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Види забезпечення виконання зобов'язання визначені ч.1 ст. 546 ЦК України і такими є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.

В забезпечення належного виконання зобов'язання по кредитному договору №16.76-50/07-СК від 18.10.2007 року, між банком та відповідачами ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоформула-ІФ" 18.10.2007 року укладено договори поруки №16.76-50/07-ДП1 та №16.76-50/07-ДП2 (а с. 23, 25), відповідно до яких в п. 3 сторони погодили, що поручитель має право самостійно виконувати зобов'язання за кредитним договором. Однак таке право поручителями не було використано.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У зв'язку з наведеним, поручителі ОСОБА_2 та ТзОВ "Автоформула-ІФ" за вимогою банку повинні нести солідарну відповідальність з боржником ОСОБА_3 по сплаті кредитної заборгованості в розмірі 1781 478 грн.

Відповідно до положень ст.ст. 16, 20 ЦК України передбачено право особи захистити своє порушене право шляхом звернення до суду. При цьому право на захист особа здійснює на свій розсуд. В даному випадку позивач просить про захист його порушеного права шляхом стягнення з позичальника ОСОБА_1 та поручителів ОСОБА_2 та ТзОВ "Автоформула-ІФ" заборгованості за кредитним договором.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідачів також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 526, 527, 1054 ч. 2 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88 ч. 1 ЦПК України, керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоформула-ІФ" про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат задоволити.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Івано-Франківська, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки м. Коломия Івано-Франківської області, жительки АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю “Автоформула-ІФ”, місцезнаходження якого в м. Івано-Франківськ, вул. Січинського, 152, код ЄДРПОУ 33859328, в користь Публічного акціонерного товариства “ВТБ Банк”, місцезнаходження якого м. Київ, бульвар Т.Шевченка/вул. Пушкінська, 8/26, з зарахуванням на рахунок 37391000001162, МФО 321767, код ЄДРПОУ 14359319 1781 478 грн. (один мільйон сімсот вісімдесят одна тисяча чотириста сімдесят вісім гривень) заборгованості за кредитним договором 16.76-50/07-СК від 18.10.2007 року, укладеним між ВАТ ВТБ Банк, в подальшому назву якого змінено на ПАТ "ВТБ Банк" та ОСОБА_1, 1700 грн. судового збору і 120 грн. витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

СуддяГорейко М.Д.