Рішення № 16118952, 23.05.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 203

РІШЕННЯ

Іменем України

23.05.2011Справа №5002-29/854-2011 За позовом Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» (79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78, код ЄДРПОУ 09807862) в особі:

Кримського відділення Центральної філії ПАТ «Кредобанк» (95000, м. Сімферополь, пр.-т. Кірова, 19-а, код ЄДРПОУ 14305909);

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Олівє» (99012, м. Сімферополь, вул. Київська, 2, код ЄДРПОУ 24495271);

До іншого відповідача Приватного підприємства «ДЕН» (01135, м. Київ, пр.-т Перемоги, 6, код ЄДРПОУ 31813009)

Про стягнення 3046 289,57 грн.

Суддя О.І. Башилашвілі

Представники:

Від позивача ОСОБА_1 представник, довіреність №4320 від 14.01.2011;

Від відповідача не зявився;

Від іншого відповідача не зявився.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Кредобанк» в особі Кримського відділення Центральної філії ПАТ «Кредобанк» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Олівє» та Приватного підприємства «ДЕН» про стягнення заборгованості за кредитним договором №79-06 від 29.11.2006, укладеного між позивачем та ТОВ «Олівє», в сумі 3046289,57 грн., з яких 2239 071,96 грн. заборгованість по кредиту, 366203,01 грн. заборгованість по відсотках, 439814,60 грн. пеня, 1200,00 грн. заборгованість по комісії, шляхом звернення на предмет застави нерухомого майна заставною вартістю 2813923,80 грн., згідно Договору іпотеки №7773 від 30.11.2006, а саме на кафе-бар та земельну ділянку площею 0,1098 га, розташованих за адресою: Сімферопольський район, с. Перевальне, вул. Дачна, 148, а також шляхом звернення на предмет застави рухомого майна заставною вартістю 144650,39 грн., згідно Договору застави рухомого майна від 29.11.2006р., а саме обладнання кафе, розташованого за адресою: Сімферопольський район, с. Перевальне, вул. Дачна, 148, згідно акту перевірки наявності та оцінки майна.

Крім того, позивач просить покласти судові витрати зі сплати державного мита та інформаційно технічного забезпечення судового процесу на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням з боку ТОВ «Олівє» та ПП «ДЕН», як фінансового поручителя згідно договору поруки від 29.11.2006, зобовязань по кредитному договору №79-06 від 29.11.2006р., укладеного між позивачем та ТОВ «Олівє», внаслідок чого за відповідачами склалася заборгованість по кредиту, відсотках та комісії в розмірі 2606 474,97 грн., яку відповідачі самостійно не погашають, що і стало причиною звернення позивача до суду із позовною заявою.

Крім того, неналежне виконання ТОВ «Олівє» умов договору дає можливість позивачу нарахувати штрафні санкції у вигляді пені, сума яких заявлена останнім до стягнення.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 04 березня 2011 року позов Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» в особі Кримського відділення Центральної філії ПАТ «Кредобанк» прийнято судом до розгляду, справу за порушеним провадженням призначено до слухання у судовому засіданні.

Приватне підприємство «ДЕН», згідно наданому відзиву від 28.03.2011р., який долучено судом в матеріали справи, проти позову заперечує, посилаючись на те, що згідно частини 1 ст. 559 Цивільного кодексу України, порука є припиненою, оскільки зобовязання було змінено без згоди останнього шляхом збільшення обсягу його відповідальності.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 12.04.2011р. суд продовжив строк вирішення спору в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України за заявою позивача.

Позивач в судовому засіданні 18.04.2011р. надав заяву про уточнення позовних вимог, у звязку з виключенням земельної ділянки з обєктів звернення стягнення, в якій просив стягнути з відповідача ТОВ «Олівє» суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 383237,42 дол.США (3045089,57 грн.) та 1200,00 грн. комісії, з яких 281769,69 дол.США заборгованість по кредиту, 46088,20 дол.США - заборгованість по відсотках, 55352,53 дол.США пеня та 1200,00 грн. комісія шляхом звернення стягнення на залогове нерухоме майно заставною вартістю 2431260,00 грн., а саме кафе-бар , що належить заставнику на підставі свідоцтва про право власності, яке видано 19.09.2006 року Сімферопольською районною державною адміністрацією і знаходиться за адресою: Сімферопольський район, с. Перевальне, вул. Дачна, 148 на користь позивача і надати ПАТ «Кредобанк» право реалізації цього нерухомого майна будь-якій іншій третій особі, а також шляхом звернення стягнення на залогове рухоме майно заставною вартістю 144650,39 грн. обладнання кафе, з переліком, і так само надати ПАТ «Кредобанк» право реалізації цього рухомого майна будь-якій іншій третій особі.

Судом розглянута та прийнята до розгляду надана заява позивача.

У судове засідання 12.05.2011р. позивач надав розрахунок гривневого еквівалента заборгованості по тілу кредиту, заборгованості по процентам та пені по курсу НБУ станом на 08.02.2011 року, який долучено судом в матеріали справи.

Також, до дня розгляду справи 12.05.2011р. на запит господарського суду від 12.04.2011 р. на адресу суду надійшла Довідка з ГУС в АР Крим №05.3-8.1/1091 від 18.04.2011, в якій зазначено, що ТОВ «Олівє» значиться в ЄДРПОУ як юридична особа з місцезнаходженням: 95050, м. Сімферополь, вул. Київська, 2 (а.с. 92).

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, з урахуванням уточнення позовних вимог, та наполягає на задоволенні останніх, а також надав розрахунок гривневого еквіваленту заборгованості по тілу кредиту, відсотках і пені за курсом НБУ станом на 23.05.2011р., а саме 281 796, 69 дол.США (2248314,89грн.) - заборгованість по кредиту; 46 088,20 дол.США (367714,70грн.) - заборгованість по відсотках; 55 352,53 дол.США (441630,16грн.) - заборгованість по пені, а також 1200,0 грн. - заборгованість по комісії.

Приватне підприємство «ДЕН» у судове засідання 23.05.2011р. явку свого представника не забезпечив, причина неявки не відома.

Відповідач - ТОВ «Олівє» у судові засідання жодного разу явку свого представника не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином рекомендованою кореспонденцією, на адресу вказану в позові та довідці з ЄДРПОУ.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається за місцем його державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до розяснень Вищого господарського суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 (із змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Проте, відповідач не скористався наданим законом правом на участь у судовому засіданні, поданні доказів у справі. Враховуючи обмеження процесуальним строком розгляду справи, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України у відсутність представника відповідача, оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують обставини справи і неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України в межах строку, встановленого ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

29.11.2006р. між Публічним акціонерним товариством «Кредобанк» (далі Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Олів'є» (далі - Позичальник) укладено кредитний договір №79-06 (далі Кредитний договір, а.с. 14-18).

Даний договір набирає чинності з дня підписання його обома сторонами та діє до повного виконання ними своїх зобовязань (п. 11.1

Згідно умов Кредитного договору, Банк зобов'язався надати у власність Позичальникові грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а Позичальник зобовязався повернути кредит і сплатити відсотки за користування ними та комісії (п.1 Кредитного договору).

Розділом 2 Кредитного договору визначений розмір кредиту 414 000,00 доларів США (п. 2.1.1), призначення платежу інвестиційний кредит (проведення ремонту і реконструкції ресторану) (п. 2.1.2.), процентна ставка 13% річних (п. 2.1.3).

Також, пунктом 2.1.4 кредитного договору сторони обумовили, що в разі невиконання вимог, передбачених у п. 9.3.6 цього договору, процентна ставка за користування кредитом встановлюється з розрахунку на 2,0% річних вище діючої, починаючи з 1-го числа 2-го місяця після аналізованого періоду (лютий-квітень, травень-липень, серпень-жовтень, листопад-січень) на наступний період. В подальшому при виконанні Позичальником протягом наступного аналізованого періоду вимог п. 9.3.6 цього договору, процентна ставка за користування кредитом встановлюється на попередньому рівні, визначеному в п. 2.1.3 цього договору, починаючи з 1-го числа 2-гомісяця після аналізованого періоду на наступний період. Така зміна розміру процентів додаткового погодження Сторонами не потребує.

Порядок видачі кредиту визначено в п. 2.1.7 кредитного договору траншами, шляхом конвертації кредитних коштів у гривню з подальшим спрямуванням за цільовим призначенням.

Згідно п.2.2 кредитного договору, дата остаточного повернення кредиту - 28.11.2013р.

Пунктом 2.5 кредитного договору передбачено, що кредит видається на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання.

Датою видачі кредиту, згідно п. 2.7 кредитного договору, вважається день списання коштів з позичкового рахунку (утворенням строкової заборгованості по позичковому рахунку).

На підставі п.4.6 кредитного договору з 26.05.2008 р. процентна ставка за користування кредитом збільшена до 14,0 % річних, а з 01.12.2008 р. процентна ставка збільшена до 16 % річних.

20.03.2008р. укладена додаткова угода №1 до договору №79-06 від 29.11.2006р., згідно з якою сторони дійшли згоди викласти пункти 3.2, 3.4 кредитного договору у наступній редакції:

П. 3.2 Позичальник зобовязується надати банку наступні види забезпечення: а) нерухомість (нежитлове приміщення кафе-бару, загальною площею 179,8кв.м.), заставною вартістю 2431260,00грн.; б) земельна ділянка площею 0,1098га., заставною вартістю 382663,80грн.; в) основні засоби (обладнання кафе), заставною вартістю 144650,39грн.

П. 3.4. Позичальник зобовязується надати в заставу майно (власне і третіх осіб), заставна вартість якого становить не менше 3385824,09грн. (а.с. 19).

Розділом 5 Кредитного договору сторони визначили порядок повернення кредиту.

Так відповідно до п. 5.1 кредитного договору, Позичальник зобовязаний повернути Банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені цим договором.

Згідно п. 5.7 кредитного договору, погашення заборгованості за цим Договором здійснюється у наступній черговості:

5.7.1 прострочені платежі по сплаті процентів і комісій за користування кредитом;

5.7.2 строкові платежі по сплаті нарахованих процентів і комісій за користування кредитом і комісій, термін сплати яких наступив в момент надходження коштів;

5.7.3 прострочені платежі по поверненню кредиту (основного боргу);

5.7.4 строкові платежі по сплаті нарахованих процентів і комісій за користування кредитом за поточний місяць, термін сплати яких на момент надходження коштів не наступив;

5.7.5 строкові платежі по поверненню кредиту (основного боргу) за поточний місяць;

5.7.6 пеня, штрафи, та інші види неустойки;

5.7.7 строкові платежі по поверненню кредиту (основного боргу) на наступний місяць.

Також умовами кредитного договору обумовлена відповідальність сторін за невиконання чи неналежне виконання своїх зобовязань.

Пунктом 7.1 передбачена відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань (повернення кредиту або його частини, оплати процентів, комісій) Позичальник на вимогу банку сплачує йому пеню:

-за зобовязаннями у гривні в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки;

-за зобовязаннями в іноземній валюті 0,05% за кожен день прострочки від простроченої несплаченої суми.

При неповерненні або несвоєчасному поверненні суми кредиту (його частини) в гривні Позичальник на вимогу Банку повертає цю суму кредиту збільшену на розмір індексу інфляції за весь час прострочення (п. 7.2 кредитного договору).

Крім того, пунктом 7.5 кредитного договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання Позичальником свого зобовязання по своєчасному поверненню кредиту або його частини, Позичальник, крім сплати пені, на вимогу Банку відшкодовує Банку заподіяні збитки в повному обсязі, в тому числі і упущену вигоду. Упущена вигода розраховується за весь період прострочення шляхом нарахування на суму прострочення процентної ставки (п. 2.1 договору) збільшеної в півтора рази.

З метою забезпечення виконання умов кредитного договору, 29.11.2006р. між ВАТ «Кредобанк» (Кредитор), ТОВ «Олів'є» (Боржник) та ПП «ДЕН» (Поручитель) укладений договір поруки, згідно якому (п.1.1) поручитель зобов'язався відповідати перед Банком в повному обсязі за виконання Боржником кредитних зобов'язань (а.с. 20).

Також, з метою забезпечення виконання умов кредитного договору, між Банком (Іпотекодержатель) і Боржником (Іпотекодавець) укладений договір іпотеки від 30.11.2006 р. № 7773 (договір іпотеки, а.с. 21-23).

Пунктом 1.1 договору іпотеки забезпечується виконання зобовязання Іпотекодавця та вимог Іпотекодержателя за Кредитним договором №79-06 від 29.11.2006р., стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісій, неустойок і штрафів у повному обсязі (основне зобовязання). Кредит відповідно до Кредитного договору надається Іпотекодавцю Кредитором-Іпотекодержателем на наступних умовах: сума кредиту 414000,00 доларів США, Строк повернення кредиту до 28.11.2013р. Розмір відсоткової ставки 13% річних.

Відповідно до п.1.2 договору іпотеки, за цим договором іпотеки Заставна не видається.

Згідно пунктів 1.3, 1.4, 1.5 договору іпотеки визначено предмет іпотеки, а саме нерухоме майно:

-кафе-бар, що знаходиться в с.Перевальне Сімферопольського району по вул. Дачна, №148 і належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності, яке видано 19.09.2006 року Сімферопольською районною державною адміністрацією, ринковою вартістю 1408913,00грн.;

-земельна ділянка площею 0,1098 га, яка знаходиться в с.Перевальне Сімферопольського району по вул.Дачна, № 148 та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії КМ № 147629, виданого 03.06.2004р. на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 24.09.1999р. за р. №1-2322., ринковою вартістю 637773,00грн. 20.03.2008р. між Банком (Іпотекодержатель) і Боржником (Іпотекодавець) укладений договір №851781 від 20.03.2008 р. про внесення змін до договору іпотеки від 30.11.2006 р. № 7773 (а.с. 24).

Відповідно до умов даного договору, сторони внесли зміни в договір іпотеки від 30.11.2006 р. № 7773, в частині ринкової вартості предмету іпотеки, а саме:

Згідно п. 1.5 ринкова вартість кафе-бару становить 2701400,00грн.; земельної ділянки 637773,00грн.

Відповідно п. 1.6 договору іпотеки викладено як, заставна вартість Предмету іпотеки визначається сторонами у сумі 2813923,80грн., що складається з: - 2431260,00грн. кафе-бар; - 382663,80грн. земельна ділянка.

Крім того, з метою забезпечення виконання умов Кредитного договору між сторонами укладений договір застави рухомого майна від 29.11.2006 р. (договір Застави, а.с. 25-27).

Згідно п.1.1 договору Застави, забезпечується виконання зобовязання Позичальника та вимог Заставодержателя за Кредитним договором №79-06 від 29.11.2006р., стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісій, неустойок і штрафів у повному обсязі (основне зобовязання). Кредит відповідно до Кредитного договору надається Позичальнику в порядку та на умовах Кредитного договору.

Предметом застави є рухоме майно: обладнання кафе, згідно акту перевірки наявності та оцінки майна, що пропонується в заставу від 29.11.2006р., загальною балансовою вартістю 180812,99грн.

Заставна вартість Предмета застави визначається сторонами у сумі 144650,39грн., згідно акту перевірки наявності та оцінки рухомого майна:

Згідно меморіального ордера №1132318 від 01.12.2006р. банк надав ТОВ «Олів'є» кредит в сумі 414000,00 доларів США, що еквівалентно 2090700,00грн. (а.с. 13).

Як зазначалось вище, за умовами п.5.1 Кредитного договору Боржник зобов'язався повернути Банку кредит в порядку і терміни, передбачені Кредитним договором, а саме:

-з 7-го по 83-й місяць кредитування щомісячно рівними частинами по 5300.0 дол.США (77 траншів); -протягом 84-го місяця кредитування - 5900.00 дол.США (1 транш). Відповідно до п.7.1 Кредитного договору за невчасне виконання грошових зобов'язань на вимогу банку Боржник оплачує пеню - 0,05% за кожен день прострочення від простроченої / неоплаченої суми за зобов'язаннями в іноземній валюті.

У зв'язку з тим, що Боржник порушив умови кредитного договору в частині зобовязань щодо сплати грошових коштів передбачених умовами кредитного договору, 03.03.2010р. та 10.06.2010р. позивач надіслав на адресу Боржника та Поручителя листи-вимоги, щодо сплати суми заборгованості за кредитним договором (а.с. 28-31).

Однак вимоги претензій щодо повернення простроченої суми боргу Боржник та Поручитель залишили без задоволення, тому позивач звернувся з відповідним позовом до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором №79-06 від 29.11.2006, укладеного між позивачем та ТОВ «Олівє», а саме 281 796, 69 дол.США заборгованості по кредиту; 46 088,20 дол.США заборгованості по відсотках; 55 352,53 дол.США заборгованості по пені, а також 1200,0 грн. заборгованості по комісії, шляхом звернення на предмет застави нерухомого майна заставною вартістю 2813923,80 грн., згідно Договору іпотеки №7773 від 30.11.2006, а саме на кафе-бар та земельну ділянку площею 0,1098 га, розташованих за адресою: Сімферопольський район, с. Перевальне, вул. Дачна, 148, а також шляхом звернення на предмет застави рухомого майна заставною вартістю 144650,39 грн., згідно Договору застави рухомого майна від 29.11.2006р., а саме обладнання кафе, розташованого за адресою: Сімферопольський район, с. Перевальне, вул. Дачна, 148, згідно акту перевірки наявності та оцінки майна в примусовому порядку.

Уточнивши позовні вимоги, виключивши земельну ділянку з обєктів звернення стягнення, позивач просить стягнути з відповідача ТОВ «Олівє» суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 383237,42 дол.США (3045089,57 грн.) та 1200,00 грн. комісії, з яких 281769,69 дол.США заборгованість по кредиту, 46088,20 дол.США - заборгованість по відсотках, 55352,53 дол.США пеня та 1200,00 грн. комісія, шляхом звернення стягнення на залогове нерухоме майно заставною вартістю 2431260,00 грн., а саме кафе-бар , що належить заставнику на підставі свідоцтва про право власності, яке видано 19.09.2006 року Сімферопольською районною державною адміністрацією і знаходиться за адресою: Сімферопольський район, с. Перевальне, вул. Дачна, 148 на користь позивача і надати ПАТ «Кредобанк» право реалізації цього нерухомого майна будь-якій іншій третій особі, а також шляхом звернення стягнення на залогове рухоме майно заставною вартістю 144650,39 грн. обладнання кафе, з переліком, і так само надати ПАТ «Кредобанк» право реалізації цього рухомого майна будь-якій іншій третій особі.

Згідно розрахунку, наданому позивачем, заборгованість ТОВ «Олів'є» за кредитним договором №75-06 від 29.11.2006р. станом на 08.02.2011р. складає 383 237,42 дол.СІІІА, і 1200,0 грн., зокрема: 281 796, 69 дол.США - заборгованість по кредиту; 46 088.20 дол.США - заборгованість по відсотках; 55 352,53 дол.США - заборгованість по пені; 1200,0 грн. - заборгованість по комісії.

Дослідивши обставини справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову частково виходячи з наступного.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як встановлено судом, з метою забезпечення виконання умов кредитного договору, між Банком (Іпотекодержатель) і Боржником (Іпотекодавець) укладений договір іпотеки від 30.11.2006 р. № 7773 за умовами якого, забезпечується виконання зобовязання Іпотекодавця та вимог Іпотекодержателя за Кредитним договором №79-06 від 29.11.2006р., стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісій, неустойок і штрафів у повному обсязі (основне зобовязання) предметом іпотеки, а саме нерухоме майно:

-кафе-бар, що знаходиться в с.Перевальне Сімферопольського району по вул.. Дачна, №148 і належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності, яке видано 19.09.2006 року Сімферопольською районною державною адміністрацією, заставною вартістю 2431260,00грн. -земельна ділянка площею 0,1098 га, яка знаходиться в с.Перевальне Сімферопольського району по вул.Дачна, № 148 та належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії КМ № 147629, виданого 03.06.2004р. на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 24.09.1999р. за р. №1-2322., заставною вартістю 382663,80грн. Крім того, з метою забезпечення виконання умов Кредитного договору між сторонами укладений договір застави рухомого майна від 29.11.2006 р. яким також забезпечується виконання зобовязання Позичальника та вимог Заставодержателя за Кредитним договором №79-06 від 29.11.2006р., стосовно повернення отриманої суми кредиту, несплачених відсотків, комісій, неустойок і штрафів у повному обсязі (основне зобовязання), предметом якого є рухоме майно: обладнання кафе, згідно акту перевірки наявності та оцінки майна, що пропонується в заставу від 29.11.2006р., загальною балансовою вартістю 180812,99грн., заставною вартістю у сумі 144650,39грн., згідно акту перевірки наявності та оцінки рухомого майна.

Як вбачається з матеріалів справи, умовами договору іпотеки №7773 від 30.11.2006р. (п. 5.1, 5.2) сторони обумовили право Банку звернути стягнення на предмет іпотеки та згідно п.5.1 Договору застави від 29.11.2006р. Банк має право звернути стягнення на предмет застави, у випадках порушення Боржником обовязків, встановлених Кредитним договором.

Згідно ст.20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт сплати заборгованості в розмірі 383237,42 дол.США, з яких 281769,69 дол.США заборгованість по кредиту, 46088,20 дол.США - заборгованість по відсотках, 55352,53 дол.США пеня та окремо 1200,00 грн. комісії.

За вищевикладеними підставами, суд вважає що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» в особі Кримського відділення Центральної філії ПАТ «Кредобанк» про стягнення 281769,69 дол.США заборгованості по кредиту, 46088,20 дол.США заборгованості по відсотках, 55352,53 дол.США пені та 1200,00 грн. комісії, шляхом звернення стягнення на залогове нерухоме майно заставною вартістю 2431260,00 грн., а саме кафе-бар, що належить заставнику на підставі свідоцтва про право власності, яке видано 19.09.2006 року Сімферопольською районною державною адміністрацією і знаходиться за адресою: Сімферопольський район, с. Перевальне, вул. Дачна, 148 та шляхом звернення стягнення на залогове рухоме майно заставною вартістю 144650,39 грн. обладнання кафе, з переліком, підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача щодо надання ПАТ «Кредобанк» права реалізації заставного нерухомого майна та права реалізації заставного рухомого майна будь-якій іншій третій особі, то дані вимоги задоволенню не підлягають у звязку з наступним.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, у тому числі іноземні, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно статті 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Предмет та підстави позову є складовими його частинами, які визначають зміст позову.

Предметом позову, як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, є спосіб захисту цього права чи інтересу.

Підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що стверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення.

Предмет і підстава позову сприяють зясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обовязку.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

За змістом статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Враховуючи положення статті 54 Господарського процесуального кодексу України та межі повноважень суду при прийнятті рішення за статтею 83 Господарського процесуального кодексу України, звертаючись до суду, позивач самостійно визначає предмет та підстави поданого позову, вказує, яке саме його право чи охоронюваний законом інтерес є порушеними, доводячи це належними та допустимими доказами.

Розглядаючи ж спір, господарський суд повинен встановити об'єктивну наявність порушення чи оспорювання цивільного права чи охоронюваного законом інтересу позивача, відповідність обраного ним способу їх захисту способам, визначеним законодавством, забезпечення внаслідок прийняття рішення відновлення порушених прав позивача.

Спір про право характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між субєктами правовідносин з приводу їх прав та обовязків та неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку.

Стаття 16 ЦК України визначає ті види матеріально-правових вимог, які може заявити особа в суді. Так, згідно п.1 ч.2 цієї статті, одним із способів захисту цивільних права та інтересів може бути визнання права власності.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Позивач у позовній заяві не ставить питання про визнання за ним права власності на спірне майно та про припинення права власності відповідача на відповідне майно, як це передбачено нормами закону. По суті своїх вимог позивач просить встановити факти, що мають юридичне значення, а не вирішити спір з відповідачем про право цивільне.

Отже, обраний позивачем спосіб захисту цивільного права не передбачено законом та не встановлено договором.

Так, вимоги позивача про визнання факту виникнення в нього права реалізації заставного майна та не призводять до поновлення порушених прав.

Розглядаючи такі вимоги, суд не здійснює захист прав та охоронюваних законом інтересів учасників правовідносин. Зазначене є лише встановленням факту, що має юридичне значення, який може встановлюватися господарським судом лише при існуванні та розгляді між сторонами договору спору про право цивільне. Неправильно обраний позивачем спосіб захисту свого права та майнового інтересу не відповідає вимогам чинного законодавства і має наслідком відмову у позові.

Крім того, суд зазначає, що задовольняючи позовні вимоги про стягнення суми боргу, шляхом звернення стягнення на заставне майно, таке право у позивача виникає після набрання рішенням суду законної сили.

Що стосується того, що позивач у позовній заяві зазначив іншим відповідачем Приватне підприємство «Ден», але протягом розгляду даної справи вимог до останнього не заявив, то суд вважає необхідним зазначити наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, подаючи позов до суду включив до складу відповідачів Приватне підприємство «Ден», яке виступало поручителем ТОВ «Олівє» по Кредитному договору №79-06 від 29.11.2006р., однак у прохальній частині позовної заяви позивач не визначив вимоги стосовно ПП «Ден».

Приватне підприємство «ДЕН», у відзиві на позов проти позову заперечує, посилаючись на те, що оскільки зобовязання було змінено без згоди останнього шляхом збільшення обсягу його відповідальності, то згідно частини 1 ст. 559 Цивільного кодексу України, порука є припиненою, що не заперечується позивачем.

Уточнивши позовні вимоги, позивач взагалі не включив ПП «Ден» до складу відповідачів та не заявив позовні вимоги у відношенні останнього.

Відповідно до статті 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами у судовому процесі позивачами і відповідачами можуть бути підприємства та організації, зазначені у статі 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства і організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. В свою чергу, відповідачами є підприємства і організації, яким предявлено позовну вимогу.

Оскільки вимоги до Приватного підприємства «Ден» не предявлялись позивачем, то останнє в розумінні вказаної норми статті господарського процесуального кодексу України не є відповідачем.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Прийняти заяву ПАТ "Кредобанк" в особі Кримського відділення Центральної філії ПАТ "Кредобанк" 677 від 14.03.2011р. про зменшення позовних вимог, у звязку з виключенням земельної ділянки з обєктів звернення стягнення.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Олів'е» (99012, м. Сімферополь, вул. Київська, 2, ЄДРПУ 24495271) на користь ПАТ "КРЕДОБАНК" (79026, М.Львів, вул.Сахарова, 78, ЄДРПОУ 09807862) в особі Кримського відділення Центральної філії ПАТ "КРЕДОБАНК" (95000, м. Сімферополь, пр-т Кірова, 19-а, р/р №290919901074, ОКПО 22360822, МФО 325365) суму заборгованості за Кредитним договором №75-06 від 08.02.2011р. у розмірі 383 237,42 дол.США, що в гривневому еквіваленті по курсу Національного банку України складає 3 045 089,57 грн., у тому числі 281 796, 69 дол.США - заборгованість по кредиту; 46 088,20 дол.США - заборгованість по відсотках; 55 352,53 дол.США - заборгованість по пені, а також 1200,0 грн. - заборгованість по комісії, шляхом звернення стягнення на залогове нерухоме майно кафе-бар, що належить заставнику на підставі свідоцтва про право власності, яке видано 19.09.2006 року Сімферопольською районною державною адміністрацією і знаходиться в с.Перевальне Сімферопольського району по вул.Дачна, № 148 і шляхом звернення стягнення на залогове рухоме майно - обладнання кафе, а саме:

4. Стягнути з Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Олів'е» (99012, м. Сімферополь, вул. Київська, 2, ЄДРПУ 24495271) на користь ПАТ "КРЕДОБАНК" (79026, М.Львів, вул.Сахарова, 78, ЄДРПОУ 09807862) в особі Кримського відділення Центральної філії ПАТ "КРЕДОБАНК" (95000, м. Сімферополь, пр-т Кірова, 19-а, р/р №290919901074, ОКПО 22360822, МФО 325365) 25500,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. В частині позовних вимог про надання ПАТ «Кредобанк» права реалізації заставного нерухомого майна та права реалізації заставного рухомого майна будь-якій іншій третій особі, в позові відмовити.

6. Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 24.05.2011р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримБашилашвілі О.І.