Рішення № 16118954, 17.05.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 101

РІШЕННЯ

Іменем України

17.05.2011Справа №5002-7/807-2011

За позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Євпаторії" (97416, м. Євпаторія, вул. Дм. Ульянова, 26/28, ідентифікаційний код 03348057)

До відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (97513, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

Про стягнення 6 165,03 грн.

Суддя ГС АР Крим І. І. Дворний

представники:

Від позивача ОСОБА_2 предст., дов. №115/01 від 31.01.2011р.

Від відповідача - ОСОБА_3 предст., дов. б/н від 11.04.2011р.

Сутьспору Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Євпаторії" звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 6165,03 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх обовязків за договором №2188 від 12.07.2006 р. в частині повного та своєчасного розрахунку за надані з 11.06.2008 р. по 11.01.2011 р. послуги з водопостачання та водовідведення, у звязку з чим станом на 20.02.2011 р. заборгованість Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 перед Кримським республіканським підприємством "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Євпаторії" складає 6 165,03 грн., яку позивач просить стягнути в примусовому порядку.

Відповідач у судове засідання зявився, проте відзив на позов не надав.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається. При цьому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

За клопотанням позивача ухвалою ГС АР Крим від 28.04.2011 р. строк розгляду справи був продовжений на пятнадцять днів в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

12.07.2006 р. між Виробничим підприємством водопровідно-каналізаційного господарства м. Євпаторія, правонаступником якого є Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Євпаторії" (Водоканал), та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Абонент) був укладений договір №2188 про відпуск води з комунального водопроводу та приймання стоків до комунальної каналізації, пунктом 1 якого передбачено, що Водоканал приймає на себе зобовязання забезпечити Абонента питною водою, яка відповідає діючому стандарту (ГОСТ 2874-82) згідно наданому розрахунку (на підставі проекту), а при наявності водоміра у Абонента згідно з показаннями, але не вище нормативних витрат води та приймати від нього стічні води в обумовленому договором обсягу.

Відповідно до пункту 8 Договору виставлені Водоканалом рахунки за відпуск води та приймання стоків (включаючи випадки самовільного приєднання, зриву пломб, перевищення встановленого ліміту, пошкодження приладів, в інших випадках, передбачених Правилами № 1 та іншими нормативними документами) підлягають оплаті Абонентом протягом 3-х банківських днів з моменту отримання рахунку.

Згідно з пунктом 20 Договору він укладений строком до 01.07.2007 р. вступає в силу з дня його підписання та вважається щорічно пролонгованим на тих же умовах, якщо за 1 місяць до закінчення строку його дії не надійде заяви від однієї зі сторін про розірвання, зміну цього Договору. При достроковому розірванні цього договору за ініціативою Абонента, останній зобовязаний попередити Водоканал за місяць та здійснити оплату за надані послуги протягом 10 банківських днів.

Сторони не надали суду доказів розірвання договору або зміни його умов, у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.

Таким чином, суд вважає, що на час розгляду справи договір продовжує діяти.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем належним чином виконувалися свої обовязки за договором та надавалися відповідачеві послуги з водопостачання та водовідведення. Про це, зокрема, свідчить відсутність будь-яких заперечень з приводу наданих послуг з боку споживача.

Так, за період з 11.06.2008 р. по 11.01.2011 р. позивачем були надані послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 6 174,07 грн., які були оплачені відповідачем лише частково в розмірі 26,70 грн., що підтверджується прибутковим касовим ордером №44 від 18.01.2008 р., що призвело до утворення заборгованості в сумі 6165,03 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобовязань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідач, всупереч вимогам статей 33, 34 ГПК України, не представив суду доказів оплати заборгованості у розмірі 6165,03 грн. При таких обставинах матеріалами справи підтверджується невиконання відповідачем обовязків по повній та своєчасній оплаті наданих йому послуг за договором №2188 від 12.07.2006 р., через що вимоги позивача про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості у сумі 6165,03 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Отже, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача згідно з приписами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (97513, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Євпаторії" (97416, м. Євпаторія, вул. Дм. Ульянова, 26/28, ідентифікаційний код 03348057) 6165,03 грн. заборгованості, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя господарського суду

Автономної Республіки Крим (підпис) І. І. Дворний

Рішення підписано 23.05.2011 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримДворний І.І.