Ухвала суду № 140698932, 19.10.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/811/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19.10.2026м. Івано-ФранківськГосподарський суд Івано-Франківської області у складі судді Скапровської І. М. розглянувши заяву ТОВ "Лексвуд Україна" про відвід судді Скапровської І. М. у справі №909/811/25 про банкрутство ТОВ "Компілейт-ІФ",

встановив, що ТОВ "Лексвуд Україна" звернулось до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Компілейт-ІФ".

01.10.2025, суд у складі судді Т. В. Стефанів відкрив провадження у справі про банкрутство ТОВ "Компілейт-ІФ", визнав вимоги ініціюючого кредитора ТОВ "Лексвуд Україна" до боржника ТОВ "Компілейт-ІФ" у розмірі 336 019,38 доларів США, що в еквіваленті складає 12 287 758,29 грн, 24 224 грн витрат зі сплати судового збору за подання заяви до суду та 72 000 грн - витрат на авансування винагороди арбітражного керуючого, ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника, ввів процедуру розпорядження майном боржника строком на 170 календарних днів, призначив розпорядника майна арбітражного керуючого Лотоцького Святослава Володимировича, оприлюднив на офіційному вебпорталі судової влади України повідомлення про відкриття провадження, призначив попереднє засідання суду.

20.11.2025, суд визнав вимоги кредитора ТОВ "Лексвуд Україна" до ТОВ "Компілейт-ІФ" у розмірі 24 224,00 грн в першу чергу, кредиторські вимоги в розмірі 12 287 758,29 грн в четверту чергу, зобов`язав розпорядника майна: внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги, надати суду належним чином складений та підписаний реєстр вимог кредиторів, організувати проведення зборів кредиторів, визначивши час та місце проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів у десятиденний строк з дня постановлення ухвали суду, надати суду протокольне рішення зборів кредиторів про утворення та склад комітету кредиторів з прийнятим рішенням про звернення до суду з клопотанням про введення наступної процедури щодо боржника, призначив підсумкове засідання.

У зв`язку із призначенням судді Т. В. Стефанів на посаду судді Центрального апеляційного господарського суду, розпорядженням №30 від 09.01.2026, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №909/811/25, за наслідками якого, вказану справу передано на розгляд судді І. М. Скапровській (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2026).

16.01.2026, суд у складі судді І. М. Скапровської прийняв справу №909/811/25 до розгляду та з урахуванням вимог ч. 1 ст. 2 КУзПБ, п.2 ч. 14 ст. 32 ГПК України, вирішив повторно провести підготовче засідання, яке неодноразово відкладалось для витребування документів необхідних для розгляду справи.

21.05.2026, суд відмовив у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Компілейт-ІФ", про що виніс ухвалу.

28.07.2026, апеляційна інстанція ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 21.05.2026 у справі №909/811/25 скасувала та направила справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

24.08.2026, матеріали справи повернулись до Господарського суду Івано-Франківської області (супровідний лист вих.№09-01/1711/26).

01.09.2026, суд призначив підсумкове засідання на 21.10.2026.

18.09.2026, ТОВ "Лексвуд Україна" подало заяву про відвід судді І. М. Скапровської у справі №909/811/25 про банкрутство ТОВ "Компілейт-ІФ".

В обґрунтування вищевказаної заяви заявник послався на п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України та зазначив, що підставою для відводу є не окреме процесуальне рішення судді, а сукупність конкретних обставин перебігу провадження у справі та їх наслідків, які, з урахуванням тривалості провадження у справі про банкрутство та наслідків прийнятих процесуальних рішень, об`єктивно викликають у заявника сумнів у спроможності цього складу суду забезпечити подальший об`єктивний, неупереджений та своєчасний розгляд справи. Заявник також вказав, що справа, яка станом на 20.11.2025 була підготовлена до підсумкового засідання, на дату подання заяви понад рік перебуває на розгляді суду та не перейшла до наступної судової процедури.

Оскільки заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до судового засідання, то відповідно до ч. 3 ст. 39 ГПК України заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Розглянувши матеріали заяви, суд вважає за можливе відмовити у задоволенні заяви про відвід судді, задоволити заяву судді І. М. Скапровської про самовідвід.

При цьому суд врахував наступне.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтями 35, 36 ГПК України.

Зокрема, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У п. 49 рішення у справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на свою усталену практику зазначає, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

У п. 52 цього ж рішення щодо об`єктивного критерію зазначено, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Суд звертає увагу, що не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Щодо суб`єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Метою відводу судді або складу суду є уникнення будь-яких ситуацій, які б свідчили про зацікавленість у розгляді справи, впливали на об`єктивність під час оцінки обставин справи та прийняття у ній рішення.

З цього питання Європейський суд з прав людини зазначив, що у контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 48 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Згідно з ст. 6 Кодексу суддівської етики суддя повинен виконувати свої професійні обов`язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.

Це означає, що у межах конкретної справи суддя повинен діяти у повній мірі покладаючись на оцінку обставин конкретної справи.

Посилання заявника, як на підставу відводу, на те, що упередженість суду підтверджується сукупністю обставин перебігу провадження у справі, його тривалістю, наслідками прийнятих процесуальних рішень та неприйняттям судом рішення про перехід до наступної судової процедури, судом не приймаються, оскільки незгода сторони у справі з процесуальними діями суду, їх наслідками чи тривалістю розгляду справи, не є підставою для відводу судді в розумінні ст. 35 ГПК України.

З огляду на викладене, відсутності доказів обґрунтованості посилань заявника про наявність підстав для відводу судді, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.

Водночас, суд враховує те, що ст. 35 ГПК України кореспондується з положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права на справедливий суд та наявності гарантій розгляду справи незалежним і безстороннім судом.

В п. 11 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки вказано, що неупередженість та незалежність суддів є необхідними для гарантування рівності сторін перед судом; вона надається в інтересах верховенства права та осіб, які домагаються та очікують неупередженого правосуддя.

Відповідно до п. 12 Висновку N 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

В рішенні ЄСПЛ у справі "Салов проти України" (п. 81) відображено те, що зовнішні ознаки мають певне значення для вирішення питання довіри, яке суди в демократичному суспільстві повинні вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Враховуючи те, що 21.05.2026 суд виніс ухвалу якою відмовив у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Компілейт-ІФ", висловивши свою правову позицію щодо наявності підстав для відкриття такого провадження, а вказану ухвалу скасовано судом апеляційної інстанції з направленням справи для продовження розгляду, з метою усунення будь-яких сумнівів у неупередженості та об`єктивності суду під час подальшого розгляду справи, забезпечення довіри учасників справи до суду, вважаю за необхідне заявити самовідвід, який згідно зі ст. 35, 38 ГПК України належить до задоволення.

Керуючись ст. 32, 35, 38, 39, 233-235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

відмовити в задоволенні заяви ТОВ "Лексвуд Україна" про відвід судді Скапровської І. М. у справі №909/811/25 про банкрутство ТОВ "Компілейт-ІФ".

Задоволити заяву судді І. М. Скапровської про самовідвід.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформаціюпо справі, що розглядається: http://if.arbitr.gov.ua/sud5010.

Суддя І. М. Скапровська