Ухвала суду № 140652911, 15.10.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 14/86/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.10.2026 Справа № 908/1313/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Сушко Л.М., розглянувши матеріали господарської справи №908/1313/26

Боржник фізична особа ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

керуючий реструктуризацією Шелест Юлія Вікторівна, свідоцтво №2092 від 30.12.2022 (03115, м. Київ, а/с 88)

За участю представників сторін: не з`явилися

УСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 09.07.2026. відкрито провадження у справі №908/1313/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру реструктуризації боргів фізичної особи ОСОБА_1 , керуючим реструктуризацією призначено арбітражного Шелест Юлію Вікторівну, свідоцтво №2092 від 30.12.2022 (03115, м. Київ, а/с 88). Встановлено керуючому реструктуризацією боржника строк до 10.08.2026. для подачі до суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстрів заборон щодо майна боржника, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів), а також доказів повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання суду. Попереднє засідання суду призначено на 01.09.2026. о/об 12-00.

10.07.2026. за №79914 у встановленому законодавством порядку оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

12.08.2026. до господарського суду в порядку встановленого Кодексом України з процедур банкрутства надійшла заява Акціонерного товариства Сенс Банк з грошовими вимогами до боржника у сумі 37 319 476,94 грн.

14.08.2026. від боржника та керуючого реструктуризацією надійшло повідомлення про результати розгляду вимог Акціонерного товариства Сенс Банк у яких вони просять суд відмовити АТ «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: вул. Велика Васильківська, 100, м. Київ, 03150) у визнанні грошових вимог конкурсного кредитора до боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 37 319 476,94 гривень основного боргу, а також 5 324,80 гривень судових витрат та відповідно не включати такі вимоги до реєстру вимог кредиторів.

У судове засідання 01.09.2026. представники сторін не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.

01.09.2026. від представника АТ «Сенс Банк» надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у якому вона повідомляє суд, що не зможе прийняти участь у судовому засіданні 01.09.2026, оскільки представник кредитора адвокат Ольга Подольська перебуватиме у запланованій відпустці.

Ухвалою суду від 01.09.2026. відкладено попереднє засідання суду у справі №908/1313/26 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на 15.10.2026. о/об 11-30. Запропоновано Акціонерному товариству Сенс Банк надати письмові нормативно-обґрунтовані пояснення на повідомлення боржника та керуючого реструктуризацією про результати розгляду вимог.

13.10.2026. на виконання вимог суду від Акціонерного товариства Сенс Банк наднійшли письмові нормативно-обґрунтовані пояснення на повідомлення боржника та керуючого реструктуризацією про результати розгляду вимог.

У судове засідання 15.10.2026. представники сторін не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства, подання кредиторами вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.

Частиною 5 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов`язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутись не пізніше 14 днів з дня постановленої ухвали; дата засідання господарського суду, яке має відбутись не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

Вивчивши матеріали справи, заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, господарський суд встановив наступне:

Так, в обґрунтування своїх грошових вимог Акціонерне товариство Сенс Банк зазначає, що 10.09.2019 загальними зборами Акціонерів АТ «Альфа-Банк» та єдиним акціонером АТ «Укрсоцбанк» затверджено рішення про реорганізацію АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк». Протоколом № 4/2019 позачергових Загальних зборів Акціонерів АТ «АльфаБанк» від 15.10.2019 вирішено затвердити Передавальний акт. Згідно Рішення № 5/2019 єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15.10.2019 затверджено Передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк», які зазначені у передавальному акті, виникає в АТ «Альфа-Банк» з дати визначеної у Передавальному акті, а саме: з 15.10.2019. 03.12.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб внесено відомості про те, що юридична особа Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (код ЄДРПОУ 00039019) припинило свою діяльність.

Крім того, на позачергових Загальних зборах Акціонерів АТ «Альфа-Банк» було прийнято рішення про зміну найменування юридичної особи. Протоколом позачергових Загальних зборів Акціонерів АТ «АльфаБанк» за № 2/2022, складеним 18.08.2022, змінено найменування банку з АТ «АЛЬФА-БАНК» на найменування: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СЕНС БАНК». Відповідні зміни були внесені до Статуту АТ «Альфа-Банк» та викладені у Новій редакції Статуту. Проведена відповідна державна реєстрація.

17.03.2008 між ОСОБА_2 (далі Позичальник) та АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» був укладений Договір кредиту № 032/29- 112К (далі Кредитний договір).

Відповідно до умов зазначеного Кредитного договору кредит надавався Позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання на наступних умовах: розмір кредиту 90 400 доларів США; 13,5% відсотків річних та комісій; з кінцевим терміном погашення до 16.03.2018; Кредитний договір набрав чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов`язань (п. 7.3 Кредитного договору); кредит надався на поточні потреби.

На виконання п. 1.3.2., в якості забезпечення виконання Позичальником взятих на себе за Кредитним договором зобов`язань, між ОСОБА_1 як фінансовим поручителем Позичальника та АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» 17.03.2008 був укладений Договір поруки № 032.02.-04/131.

Відповідно до п. 1.1. Договору поруки ОСОБА_1 зобов`язався перед кредитором в повному обсязі солідарно відповідати за виконання Позичальником зобов`язань щодо повернення сум кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій у розмірах та у випадках, передбаченим Кредитним договором.

Наразі Позичальником умови за Кредитним договором не виконані.

Таким чином, в результаті порушення Позичальником взятих на себе за Кредитним договором зобов`язань, в ОСОБА_1 як фінансового поручителя ОСОБА_2 та як боржника у поточній справі виникла заборгованість перед кредитором АТ «Сенс Банк» за Договором кредиту № 032/29-112К від 17.03.2008, яка станом на день відкриття провадження становить 444 706,87 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на день відкриття провадження дорівнює 20 835 036,12 гривень, з яких: сума заборгованості за кредитом: 79 084,00 доларів США = 3 520 013,02 гривень; сума заборгованості за відсотками: 128 661,88 доларів США = 5 726 714,55 гривень; розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту: 236 960,99 доларів США = 10 547 086,27 гривень; розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків: 1 041 222,28 гривень.

Крім того, 18.03.2008 між ОСОБА_2 (далі Позичальник) та АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» був укладений Договір кредиту № 032/29-113К (далі Кредитний договір).

Відповідно до умов зазначеного Кредитного договору кредит надавався Позичальнику на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання на наступних умовах: розмір кредиту 80 000 доларів США; 13,5% відсотків річних та комісій; з кінцевим терміном погашення до 17.03.2018; Кредитний договір набрав чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов`язань (п. 7.3 Кредитного договору); кредит надався на поточні потреби.

На виконання п. 1.3.2., в якості забезпечення виконання Позичальником взятих на себе за Кредитним договором зобов`язань, між ОСОБА_1 як фінансовим поручителем Позичальника та АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк» 18.03.2008 був укладений Договір поруки № 032.02.-04/129.

Відповідно до п. 1.1. Договору поруки ОСОБА_1 зобов`язався перед кредитором в повному обсязі солідарно відповідати за виконання Позичальником зобов`язань щодо повернення сум кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій у розмірах та у випадках, передбаченим Кредитним договором.

Наразі Позичальником умови за Кредитним договором не виконані.

Таким чином, в результаті порушення Позичальником взятих на себе за Кредитним договором зобов`язань, в ОСОБА_1 як фінансового поручителя ОСОБА_2 та як боржника у поточній справі виникла заборгованість перед кредитором АТ «Сенс Банк» за Договором кредиту № 032/29-113К від 18.03.2008, яка станом на день відкриття провадження становить 352 056,49 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ на день відкриття провадження дорівнює 16 484 440,82 гривень, з яких: сума заборгованості за кредитом: 70 764,16 доларів США = 3 149 698,61 гривень; сума заборгованості за відсотками: 111 698,06 доларів США = 4 971 658,23 гривень; розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту: 169 594,27 доларів США = 7 548 607,04 гривень; розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків: 814 476,94 гривень.

В результаті порушення Позичальником взятих на себе за Кредитним договором зобов`язань, в ОСОБА_1 як фінансового поручителя ОСОБА_2 та як боржника у поточній справі виникла заборгованість перед кредитором АТ «Сенс Банк», яка станом на день відкриття провадження становить 37 319 476,94 гривень.

Вимоги конкурсного кредитора (не забезпечені заставою).

Боржник і керуючий реструктуризацією заперечили проти визнання заявлених грошових вимог, посилаючись, зокрема, на відсутність підпису ОСОБА_1 на обох наданих кредитором первісних договорах поруки, відсутність належних доказів його волевиявлення на прийняття зобов`язань поручителя, зміну умов кредитних договорів без попереднього письмового погодження поручителя, припинення поруки та сплив установлених законом строків.

Боржник зазначив, що договір поруки № 032.02-04/131 від 17.03.2008 не містить його підпису. Копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків, надані кредитором, посвідчені ним 28.03.2006, тобто майже за два роки до укладення зазначеного договору, а тому самі собою не підтверджують його волевиявлення на укладення договору поруки у 2008 році.

Також боржник зазначив, що наданий кредитором примірник договору поруки № 032.02-04/129 від 17.03.2008 не містить його підпису. Щодо договору про внесення змін від 17.12.2010 боржник указав, що його підпис міститься на окремій другій сторінці, однак зв`язок цієї сторінки з відповідним договором про внесення змін належними доказами не підтверджений, оскільки реквізити документа містяться на окремому аркуші.

Крім того, боржник послався на те, що після укладення кредитних договорів банк і позичальниця змінювали процентні ставки без надання доказів попередньої письмової згоди поручителя, а вимогу до поручителя заявлено лише 11.08.2026, тоді як остання оплата за кредитом, за його твердженням, відбулася 25.06.2009.

Розглянувши грошові вимоги Акціонерного товариства Сенс Банк на суму 37 319 476,94 грн., суд вважає, що вони підлягають відхиленню з наступних підстав:

Відповідно до статей 553, 554 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

За змістом статей 205, 207, 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання порукою має бути вчинений у письмовій формі, а недодержання встановленої законом письмової форми правочину щодо забезпечення виконання зобов`язання має наслідки, передбачені законом.

Отже, для покладення на ОСОБА_1 відповідальності за зобов`язаннями позичальника банк має довести не лише існування основного кредитного зобов`язання та розмір заборгованості за ним, а й виникнення та збереження забезпечувального зобов`язання саме цього поручителя.

З наданих суду копій договорів поруки № 032.02-04/131 від 17.03.2008 та № 032.02-04/129 від 18.03.2008 не вбачається підпису ОСОБА_1 під первісними текстами цих договорів.

Надані копії документів, що посвідчують особу, або інші документи, які містять його підпис, самі по собі не підтверджують волевиявлення ОСОБА_1 на укладення конкретних договорів поруки, оскільки не засвідчують підписання ним відповідних правочинів у встановленій законом формі.

При цьому суд окремо враховує, що до договору поруки № 032.02-04/129 від 18.03.2008 надано додаткову угоду від 17.12.2010, яка містить підпис ОСОБА_1 .

Водночас підписання додаткової угоди, яка змінює окремі умови забезпечувального зобов`язання, не звільняє кредитора від обов`язку довести виникнення поруки, зміст забезпеченого зобов`язання та наявність правових підстав для покладення на поручителя відповідальності в заявленому обсязі.

За правилами статей 73, 74, 76 79, 86 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, надані документи мають оцінюватися в сукупності, з урахуванням як змісту первісних договорів поруки, так і змісту додаткових угод, на які посилається кредитор.

Із матеріалів справи вбачається, що первісна процентна ставка за кредитними договорами становила 13,50 % річних. Надалі розмір процентної ставки змінювався: за кредитним договором № 032/29-112К - до 15,00 %, а згодом до 16,30 % річних; за кредитним договором № 032/29-113К - до 15,00 %, а згодом до 15,94 % річних.

Пунктом 3.3.1 договору поруки передбачено обов`язок кредитора не змінювати умови кредитного договору до виконання забезпеченого зобов`язання без попередньої письмової згоди поручителя.

За змістом частини першої статті 559 Цивільного кодексу України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, порука припинялася у разі зміни забезпеченого зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшувався обсяг його відповідальності.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.06.2019 у справі № 2-588/10 (провадження № 14-275цс19) зазначила, що збільшення обсягу відповідальності поручителя може бути наслідком, зокрема, підвищення процентної ставки, збільшення періоду нарахування процентів або встановлення чи збільшення неустойки. Для вирішення питання про наслідки зміни основного зобов`язання суд має встановити наявність або відсутність згоди поручителя на таку зміну.

Суд враховує, що додатковою угодою від 17.12.2010 до договору поруки № 032.02-04/129 сторони погодили викласти пункт 2.1.2 договору поруки в новій редакції, згідно з якою поручитель забезпечує сплату процентів за користування кредитом у розмірі, визначеному кредитним договором, а також додатковими угодами про внесення змін (доповнень) до нього, згідно з якими змінюватиметься розмір процентної ставки.

Зазначена умова свідчить про погодження можливості визначення розміру процентів з урахуванням додаткових угод до кредитного договору. Водночас у тексті додаткової угоди до договору поруки не зазначено конкретного розміру процентної ставки 15,94 % річних, а також не наведено даних, які самі по собі підтверджували б, що поручитель був ознайомлений із конкретними умовами відповідної додаткової угоди до кредитного договору та погодив саме таке збільшення процентної ставки.

Суд не ототожнює факт підписання ОСОБА_1 додаткової угоди до договору поруки з фактом його обізнаності про кожну зміну кредитного договору, оскільки він не був стороною кредитного договору.

Вирішальним у цьому питанні є зміст письмового волевиявлення поручителя в сукупності з іншими положеннями договору поруки, насамперед із пунктом 3.3.1, який передбачає необхідність попередньої письмової згоди поручителя на зміну умов кредитного договору.

Матеріали справи не містять належних доказів того, що ОСОБА_1 до збільшення процентної ставки до 15,94 % надав окрему письмову згоду на таку конкретну зміну або що зміст підписаної ним додаткової угоди однозначно підтверджує погодження саме цього збільшення за умов дії пункту 3.3.1 договору поруки.

За таких обставин банк не довів, що збільшення процентної ставки до 15,94 % було погоджене поручителем у порядку, передбаченому договором поруки.

Разом із тим суд зазначає, що наведений висновок стосується оцінки згоди поручителя на збільшення процентної ставки та сам по собі не підміняє окремої перевірки строку дії поруки, яка має самостійне правове значення для вирішення заявлених грошових вимог.

За змістом статті 559 Цивільного кодексу України припинення поруки внаслідок спливу встановленого законом строку є самостійною підставою припинення забезпечувального зобов`язання. Такий строк має преклюзивний характер, а його сплив припиняє право кредитора вимагати від поручителя виконання забезпеченого зобов`язання. Цей строк не є позовною давністю, тому правила про її поновлення, зупинення чи переривання до нього не застосовуються.

Зазначений правовий висновок викладений, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 523/8249/14-ц, провадження № 14-70цс19.

Частиною четвертою статті 559 Цивільного кодексу України в редакції, чинній до введення в дію Закону України від 03.07.2018 № 2478-VIII, було передбачено, що в разі, якщо строк поруки не встановлено договором, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

У правових висновках Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 13.06.2018 у справі № 408/8040/12, провадження № 14-145цс18, від 05.06.2019 у справі № 523/3082/14-ц, провадження № 14-243цс19, та від 19.06.2019 у справі № 523/8249/14-ц, зазначено, що якщо кредитним договором передбачено виконання основного зобов`язання періодичними платежами, строк поруки обчислюється окремо щодо кожного такого платежу з моменту настання строку його погашення. Пред`явлення вимоги до поручителя після спливу передбаченого законом строку має наслідком припинення поруки щодо відповідної частини основного зобов`язання.

При цьому в розумінні наведеної редакції частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України пред`явлення вимоги до поручителя означає звернення кредитора до суду з позовом до поручителя, а не лише направлення йому письмової вимоги.

Законом України від 03.07.2018 № 2478-VIII частину четверту статті 559 Цивільного кодексу України викладено в новій редакції. Згідно з нею, якщо строк поруки не встановлено договором, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо основне зобов`язання виконується частинами, строк поруки обчислюється окремо щодо кожної частини зобов`язання з дня закінчення строку її виконання.

Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2478-VIII його положення застосовуються до відносин, що виникли після введення цього Закону в дію, а також до відносин, що виникли раніше та продовжують існувати після набрання ним чинності. Водночас нова редакція закону не відновлює поруку, яка припинилася до введення відповідних змін у дію.

Отже, визначаючи застосовну редакцію статті 559 Цивільного кодексу України, суд повинен ураховувати не лише дату укладення договору поруки, а й строки виконання забезпечених зобов`язань, а також те, чи продовжувала існувати порука на момент набрання чинності Законом № 2478-VIII.

Як установлено судом, грошові вимоги АТ «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 ґрунтуються на договорах поруки № 032.02-04/131 від 17.03.2008 та № 032.02-04/129 від 18.03.2008, укладених на забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 за кредитними договорами № 032/29-112К від 17.03.2008 та № 032/29-113К від 18.03.2008 відповідно.

Матеріалами справи підтверджується, що останній платіж за кредитом, на який посилаються учасники справи, здійснено 25.06.2009. Водночас сам по собі цей факт не визначає автоматично дату припинення поруки за всіма складовими заборгованості, оскільки відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду строк поруки за зобов`язаннями з періодичними платежами визначається з урахуванням строку виконання кожного платежу.

Разом із тим із матеріалів справи вбачається, що кінцевий строк повернення кредиту за договором № 032/29-112К визначено 16.03.2018, а кінцевий строк погашення заборгованості за кредитним договором № 032/29-113К, з урахуванням відповідних змін, визначено до 17.03.2023.

Судом також установлено, що АТ «СЕНС БАНК» раніше не зверталося до суду з позовом до ОСОБА_1 як поручителя за зазначеними договорами. Доказів пред`явлення банком такого позову в межах строків, установлених частиною четвертою статті 559 Цивільного кодексу України, матеріали справи не містять. Доказів зміни строку виконання основних кредитних зобов`язань шляхом пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредитів суду також не надано.

Заяву про визнання грошових вимог до ОСОБА_1 у справі про неплатоспроможність банк подав 11.08.2026.

Щодо договору поруки № 032.02-04/131 від 17.03.2008 суд ураховує, що кінцевий строк повернення кредиту № 032/29-112К настав 16.03.2018. Отже, строк виконання основного зобов`язання за цим кредитним договором настав до введення в дію Закону № 2478-VIII. За відсутності доказів установлення договором поруки конкретного строку її дії, відмінного від строку, передбаченого законом, застосуванню підлягають положення частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України в редакції, яка регулювала відповідні правовідносини до набрання чинності зазначеним Законом.

За таких обставин строк поруки щодо платежів, строк виконання яких настав до кінцевої дати повернення кредиту, підлягає обчисленню з урахуванням шестимісячного строку, установленого попередньою редакцією частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України. Оскільки банк не звертався до суду з позовом до ОСОБА_1 як поручителя, порука щодо відповідних платежів припинилася після спливу встановленого законом строку. Набрання чинності Законом № 2478-VIII не відновило припинену поруку.

Щодо договору поруки № 032.02-04/129 від 18.03.2008 суд ураховує, що додатковою угодою від 17.12.2010 до договору поруки було відображено кінцевий строк погашення кредитної заборгованості до 17.03.2023. Водночас саме по собі визначення кінцевого строку виконання основного кредитного зобов`язання не означає встановлення окремого строку дії поруки в розумінні статей 251, 252 та частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України. Для такого висновку необхідно, щоб договором поруки було визначено конкретний строк її дії, а не лише передбачено виконання поручителем зобов`язань до повного виконання основного зобов`язання.

З огляду на те, що кінцевий строк виконання основного зобов`язання за кредитним договором № 032/29-113К настав 17.03.2023, а банк звернувся із заявою про грошові вимоги до ОСОБА_1 лише 11.08.2026, на дату такого звернення сплив трирічний строк, передбачений чинною редакцією частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України, навіть якщо обчислювати його від кінцевого строку виконання основного зобов`язання. Щодо платежів, строк виконання яких настав раніше, відповідний строк поруки закінчився ще раніше, якщо договором не було встановлено іншого конкретного строку її дії.

Доказів того, що договором поруки № 032.02-04/129 було встановлено конкретний строк її дії, який не сплив на дату звернення банку до суду, матеріали справи не містять. Так само відсутні докази пред`явлення банком позову до ОСОБА_1 у межах установленого законом строку.

Суд бере до уваги, що подання заяви про визнання грошових вимог у справі про неплатоспроможність не може відновити поруку, яка припинилася внаслідок спливу строку, встановленого статтею 559 Цивільного кодексу України. Так само наявність у банку грошової вимоги до позичальника не свідчить сама по собі про збереження забезпечувального зобов`язання поручителя після припинення поруки.

Таким чином, за встановлених у справі обставин та за відсутності доказів установлення договорами поруки іншого конкретного строку її дії суд доходить висновку, що порука ОСОБА_1 за договорами № 032.02-04/131 від 17.03.2008 та № 032.02-04/129 від 18.03.2008 припинилася внаслідок спливу строків, установлених частиною четвертою статті 559 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене вище, суд не вбачає правових підстав для визнання грошових вимог Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» у загальній сумі 37 319 476,94 грн.

Враховуючи, що всі грошові вимоги конкурсних кредиторів розглянуті господарським судом, суд вважає за необхідне зобов`язати керуючого реструктуризацією організувати та провести перші загальні збори кредиторів, встановити дату проведення зборів кредиторів, а також дату проведення судового засідання для розгляду погодженого кредитором плану реструктуризації боргів або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

Крім того, від керуючого реструктуризацією до суду надійшли клопотання у яких ОСОБА_3 просить суд: Витребувати у Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк», Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», інформацію та документи щодо членів сім`ї боржника ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , а саме: інформації щодо всіх відкритих та закритих рахунків, банківські виписки по кожному відкритому та закритому рахунку, інформацію у формі довідки про залишок коштів на кожному рахунку.

Розглянувши клопотання керуючого реструктуризацією про витребування доказів, суд дійшов висновку про відсутність достатніх правових підстав для їх задоволення з огляду на таке.

Відповідно до статті 12 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий користується правами та несе обов`язки, встановлені цим Кодексом та іншими законами України, а під час виконання своїх повноважень має право на отримання інформації про боржника, його майно, доходи та кошти, необхідної для здійснення процедури неплатоспроможності.

Згідно зі статтею 12-1 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий має право звертатися до банків та інших визначених законом осіб із запитами про надання інформації та копій документів, необхідних для здійснення повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі щодо членів сім`ї боржника - фізичної особи, визначених абзацом другим частини п`ятої статті 116 цього Кодексу.

Суд ураховує, що керуючий реструктуризацією обґрунтовує необхідність отримання запитуваної інформації потребою встановлення складу майна боржника, аналізу його майнового стану та перевірки достовірності відомостей, зазначених у деклараціях про майновий стан.

Разом із тим, саме по собі посилання на загальну необхідність перевірки майнового стану боржника не звільняє заявника від обов`язку обґрунтувати необхідність витребування судом конкретних доказів, їх значення для вирішення питань, що виникають у процедурі неплатоспроможності, а також неможливість самостійного отримання таких доказів у передбаченому законом порядку.

За змістом статті 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі звернутися до суду з клопотанням про їх витребування. Таке клопотання має містити визначені законом відомості, зокрема про конкретний доказ, обставини, які він може підтвердити, підстави, з яких випливає, що цей доказ перебуває у відповідної особи, та вжиті заходи для самостійного отримання доказу або причини неможливості його отримання.

Як убачається з поданого клопотання, керуючий реструктуризацією просить витребувати в Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», Акціонерного товариства Комерційного Банку «ПриватБанк», Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» щодо п`яти осіб інформацію про всі відкриті та закриті банківські рахунки, виписки за кожним із таких рахунків за період з 01.01.2023 до 01.04.2026, а також відомості про залишки коштів на визначені дати.

Водночас заявником не наведено конкретних обставин, які б свідчили про наявність у зазначених осіб майна або коштів, що належать боржнику на праві спільної сумісної власності, про здійснення операцій із коштами боржника через рахунки відповідних осіб, про передання їм боржником активів або про інші обставини, які об`єктивно зумовлюють необхідність одержання повної інформації про всі їхні банківські рахунки та операції за тривалий період.

Крім того, у клопотанні не конкретизовано, які саме обставини щодо кожної із зазначених осіб потребують перевірки, яким чином повний рух коштів за всіма їхніми рахунками за заявлений період пов`язаний із встановленням складу майна боржника та які конкретні невідповідності в поданих боржником деклараціях зумовили необхідність такого обсягу банківської інформації.

Суд зазначає, що інформація про банківські рахунки, рух коштів та їх залишки становить банківську таємницю. Можливість отримання такої інформації арбітражним керуючим у випадках та порядку, передбачених законом, не виключає необхідності дотримання вимог процесуального законодавства під час звернення до суду з клопотанням про витребування доказів.

За таких обставин суд вважає, що заявником не обґрунтовано необхідність витребування саме в судовому порядку всього заявленого обсягу банківської інформації щодо кожної із зазначених осіб, а також не доведено належною мірою, що такий обсяг відомостей є необхідним для встановлення обставин, які мають значення для процедури неплатоспроможності боржника.

З огляду на викладене вище, суд не вбачає правових підстав для задоволення вищевказаних клопотань.

Керуючись ст. ст. 2, 45, 47, 113, 122, 123 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання керуючого реструктуризацією про витребування доказів залишити без задоволення.

Грошові вимоги Акціонерного товариства Сенс Банк на суму 37 319 476,94 грн. - відхилити.

Зобов`язати керуючого реструктуризацією письмово повідомити кредиторів боржника щодо правових наслідків не подання ними у порушення вимог частини першої статті 45 КУзПБ заяв з грошовими вимогами до боржника.

Зобов`язати керуючого реструктуризацією внести окремо до реєстру вимог кредиторів відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром.

Зобов`язати керуючого реструктуризацією включити визнані вимоги кредиторів до реєстру вимог кредиторів у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

Зобов`язати керуючого реструктуризацією включити витрати кредиторів по сплаті судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника відповідно до ч. 2 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства.

Зобов`язати керуючого реструктуризацією повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення відповідно до вимог ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства, збори кредиторів мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення даної ухвали.

Зобов`язати керуючого реструктуризацією надати рішення зборів кредиторів, оформлене протоколом та прийняте відповідно до вимог ч. 8 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства.

Призначити судове засідання для розгляду погодженого кредитором плану реструктуризації боргів або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 10.11.2026 о/об 11-00 год.

Копію ухвали надіслати боржнику, керуючому реструктуризацією, Акціонерному товариству Сенс Банк.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та підлягає оскарженню в апеляційному порядку у строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повна ухвала складена 15.10.2026.

Суддя Л.М. Сушко