Рішення № 140652910, 15.10.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 9/69/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2026 Справа № 908/1057/24

м.Запоріжжя

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»

до відповідача: Опорна гімназія «Джерело» Терпіннівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області

про стягнення суми 431217,87 грн.

Суддя Боєва О.С.

Без повідомлення (виклику) сторін

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» про стягнення з відповідача: Терпіннівського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів «Джерело» Терпіннівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області суми 296928,17 грн основного боргу, суми 63560,20 грн пені, суми 14417,33 грн - 3% річних, суми 56312,17 грн інфляційних втрат, всього - загальної суми 431217,87 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 09.04.2024 присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1057/24, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Ухвалою суду від 15.04.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1057/24, присвоєно номер провадження 9/69/24. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Ухвалою суду від 30.05.2024 зупинено провадження у справі № 908/1057/24 до закінчення перегляду Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у справі № 908/1162/23. Ухвалою від 27.11.2025 поновлено провадження у справі. Ухвалою суду від 03.12.2025 провадження у справі № 908/1057/24 зупинено до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 280/5808/23. Ухвалою суду від 25.09.2026 поновлено провадження у справі; учасникам справи (позивачу, відповідачу) запропоновано надати протягом п`яти днів з дня отримання даної ухвали письмові пояснення у даній справі з урахуванням висновків викладених Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 01.04.2026 у справі № 280/5808/23. Письмові пояснення від сторін до суду не надходили.

Предметом розгляду у даній справі є позовні вимоги, викладені у позовній заяві, в обґрунтуванням яких позивачем зазначено про неналежне виконання відповідачем зобов`язань за укладеним сторонами договором постачання природного газу № 07-1046/21-БО-Т від 04.11.2021, щодо повної та своєчасної оплати природного газу поставленого позивачем відповідачу в період з січня 2022 року по квітень 2022 року включно, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 296928,17 грн. У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем, враховуючи умови договору та приписи діючого законодавства, також нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив на позов не подав. Заяви/клопотання з процесуальних питань від відповідача до суду не надходили.

Про відкриття провадження у даній справі № 908/1057/24 та її розгляд відповідач повідомлений належним чином, з урахуванням наступного.

Судом встановлено, що станом на дату відкриття провадження у даній справі у юридичної особи - Терпіннівський опорний заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів «Джерело» Терпіннівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, код ЄДРПОУ 26373098, яка відповідно до частини шостої статті 6 ГПК України зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, зареєстрований електронний кабінет був відсутній.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, актуальних станом на час відкриття провадження у даній справі, місцезнаходженням відповідача - Терпіннівського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів «Джерело» Терпіннівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області (код ЄДРПОУ 26373098) було: 72333, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Терпіння, вул. Таврійська, буд. 7, що відноситься до переліку тимчасово окупованих територій України.

З положень підпункту 21 пункту 1 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України слідує, що особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України, визначаються Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Згідно з ч. 2 ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають електронного кабінету, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади України з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України з урахуванням вимог, визначених Законом України «Про доступ до судових рішень», у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень. З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.

На підставі викладеного, враховуючи відсутність у відповідача зареєстрованого електронного кабінету, відповідача про відкриття провадження у справі № 908/1057/24 та її розгляд судом було повідомлено через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України, шляхом розміщення судом на сайті тексту ухвали від 15.04.2024 про відкриття провадження у справі та усіх інших ухвал суду у даній справі.

Додатково ухвали суду також надсилались відповідачу на електронну адресу dzherelo.ua@gmail.com, зазначену у позові, яка також внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в розділ про інформацію для здійснення зв`язку з юридичною особою - Терпіннівським опорним закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів «Джерело» Терпіннівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області. Відповідні довідки про доставку електронних листів містяться в матеріалах справи.

Про зміну свого місцезнаходження відповідно до приписів ч. 7 ст. 120 ГПК України відповідач суду не повідомляв.

Разом з тим, з відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, судом встановлено, що під час розгляду даної справи до державну реєстру був внесений запис про зміну найменування юридичної особи з кодом ЄДРПОУ 26373098 (відповідача у справі), а саме змінено найменування юридичної особи - Терпіннівського опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів «Джерело» Терпіннівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області на - Опорна гімназія «Джерело» Терпіннівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області. Також змінено місцезнаходження вказаної юридичної особи та актуальною адресою її місцезнаходження є адреса: 69016, Запорізька область, місто Запоріжжя, вул. Фанатська, будинок 10.

З урахуванням вищезазначених змін до відомостей про юридичні особу, відповідачем у справі є Опорна гімназія «Джерело» Терпіннівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області (ЄДРПОУ 26373098) з місцезнаходженням у місті Запоріжжі за адресою: вул. Фанатська, буд. 10.

У зв`язку з чим, ухвала суду від 25.09.2026 про поновлення провадження у справі №908/1057/24, окрім того що її текст було розміщено на офіційному веб-порталі Судової влади України та направлено на електронну адресу відповідача (dzherelo.ua@gmail.com), також була надіслана судом відповідачу на вказану вище адресу нового місцезнаходження.

Відповідно до положень ч.ч. 2, 4 ст. 13, п. 6, п. 7 ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

З положень ч. 9 ст. 165 ГПК України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (Постачальник, позивач у справі) та Терпіннівським опорним закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів «Джерело» Терпіннівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області (на даний час - Опорна гімназія «Джерело» Терпіннівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області) (Споживач, відповідач у справі) був укладений Договір № 07-1046/21-БО-Т постачання природного газу від 04.11.2021 (далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов`язався поставити Споживачеві природний газ, а Споживач - прийняти його та оплатити на умовах цього Договору (п. 1.1 Договору).

Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем для своїх власних потреб (п.1.2 Договору).

В пункті 2.1 Договору, зокрема, визначено, що Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг (об`єм) природного газу з жовтня 2021 року по грудень 2022 року.

Згідно з п. 4.1 Договору, ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином: «Ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ - 13658,42 грн, крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ - 163,89 грн за 1000 куб.м. Всього ціна газу за 1000 куб.м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16554,00 грн.

Підписанням цього Договору Споживач дає згоду Постачальнику на включення його до Реєстру споживачів Постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС (п. 2.3 Договору).

Відповідно п. 3.1 Договору Постачальник передає Споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ Споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

Постачання газу за цим договором здійснюється Постачальником виключно за умови включення Споживача до Реєстру споживачів Постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС (п. 3.2 Договору).

В пункті п. 3.5 Договору визначено, що приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Споживач зобов`язується надати Постачальнику не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором ГРМ та/або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ (пп. 3.5.1 пункту 3.5 Договору).

На підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником Постачальника (пп. 3.5.2 пункту 3.5).

Згідно з підпунктом 3.5.3 пункту 3.5 Договору, Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.

У випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого природного газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього Договору (пп. 3.5.4 п. 3.5 Договору).

Звірка фактично використаного обсягу газу за цим Договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду ведеться Сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений Споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС (п. 3.6 Договору).

В пункті 2.4 Договору, зокрема, визначено, що Споживач зобов`язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати Постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим Договором. В будь-якому випадку, обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до пункту 3.5 цього Договору, вважається фактично використаним за цим Договором обсягом природного газу.

Відповідно до умов пункту 5.1 Договору, оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється Споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акта приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору.

Споживач має право здійснити оплату та/або передплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

Пунктом 5.3 Договору передбачено, що оплата за природний газ здійснюється Споживачем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника, зазначений в розділі 14 цього Договору. Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розраховуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього Договору. Кошти, які надійшли від Споживача, зараховуються як передоплата за умови оплати Споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період, та 100% оплати вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові періоди.

За змістом п. 5.4 Договору, у разі наявності заборгованості за минулі періоди сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від Споживача, погашає вимоги Постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного Споживачем: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати Постачальника, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу - сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи; 3) у третю - погашається основна сума заборгованості за використаний природний газ та компенсація вартості робіт, пов`язаних з припиненням (обмеженням) газопостачання Споживачу.

З п. 6.2 Договору слідує, що Споживач зобов`язаний прийняти газ на умовах цього Договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим Договором.

Відповідно до п. 13.1 Договору, він набирає чинності з дати його укладення та діє в частині поставки газу до 31 грудня 2022р. включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору.

У преамбулі та розділі 14 Договору вказаний код ЕІС Споживача: 56ХS0000QAД2Q00Е.

Листом № ТОВВИХ-24-2218 від 14.02.2024 ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» на адвокатський запит представника ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» було надано інформацію щодо обсягів природного газу, використаного, зокрема, Споживачем з ЕІС-кодом 56ХS0000QAД2Q00Е за період за період з 07.11.2021 по 30.04.2022.

Також в матеріалах справи містяться копії складених та підписаних Постачальником Актів приймання-передачі природного газу, а саме:

- Акт від 30.11.2021 за листопад 2021 року: обсяг споживання газу 5,49331 тис.куб.м, загальна сума до сплати - 90936,23 грн з ПДВ;

- Акт від 31.12.2021 за грудень 2021 року: обсяг споживання газу 7,42088 тис.куб.м, загальна сума до сплати - 122845,21 грн з ПДВ;

- Акт від 31.01.2022 за січень 2022 року: обсяг споживання газу 7,47218 тис.куб.м, загальна сума до сплати - 123694,43 грн з ПДВ;

- Акт від 28.02.2022 за лютий 2022 року: обсяг споживання газу 5,78246 тис.куб.м, загальна сума до сплати - 95722,82 грн з ПДВ;

- Акт від 31.03.2022 за березень 2022 року: обсяг споживання газу 5,31825 тис.куб.м, загальна сума до сплати - 88038,29 грн з ПДВ;

- Акт (коригуючий акт) від 25.04.2022 за березень 2022 року, сума до сплати з урахуванням коригування - 87959,04 грн з ПДВ;

- Акт від 30.04.2022 за квітнень 2022 року: обсяг споживання газу 1,14900 тис.куб.м, загальна сума до сплати - 19003,42 грн з ПДВ.

Як зазначено в позовній заяві та підтверджується доданою до неї копією інформації АТ «Ощадбанк» про надходження коштів на рахунки ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» за період з 04.11.2021 по 11.12.2023 (лист № 16/2-09/93787 від 14.12.2023 з додатком, арк.с. 29-32), відповідач здійснив часткову оплату за отриманий за Договором природній газ, перерахувавши у грудні 2021 року на рахунок позивача суму 90936,23 грн та суму 152296,75 грн.

Порушення відповідачем грошових зобов`язань за Договором стало підставою для звернення позивача з позовом до суду, за яким відкрито провадження у даній справі №908/1057/24.

Згідно з розрахунком заборгованості, який доданий до позовної заяви, з урахуванням вищезазначених фактичних оплат, які зараховані на виконання зобов`язань за листопад, грудень 2021 року та частково (на суму 29451,54 грн) за січень 2022, сума основного боргу відповідача становить 296928,17 грн, яка заявлена позивачем до стягнення. За прострочення виконання грошових зобов`язань позивачем також нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову виходячи з наступного.

За змістом ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення зобов`язання (правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку), зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено: якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України).

З положень статті 610 ЦК України слідує, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

В ч. 1 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу», зокрема, визначено, що постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 13 вказаного Закону, споживач зобов`язаний, в тому числі, забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.

В пункті 1 глави 2 розділу IV Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС) визначено, що з метою уніфікації та однозначної ідентифікації суб`єктів ринку природного газу та точок комерційного обліку, розміщених на об`єктах газової інфраструктури, та для забезпечення спрощення процедур зміни постачальників природного газу та електронного обміну даними між суб`єктами ринку природного газу, на національному рівні використовується система кодування, рекомендована Європейською мережею операторів газотранспортних систем (ENTSOG).

Для кодування використовується ЕІС-код.

На ринку природного газу використовуються ЕІС-коди, що присвоєні відповідно до регламенту ЕІС-схеми для кодування та ідентифікації в енергетиці.

Кожному суб`єкту ринку природного газу та/або точці комерційного обліку може бути присвоєно лише один ЕІС-код, крім операторів газорозподільних систем, яким присвоюються окремі EIC-коди для обліку природного газу на власні потреби, а також покриття об`ємів (обсягів) втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі.

Схема ідентифікації вимагає, щоб присвоєні ЕІС-коди були унікальними та незмінними протягом довгого періоду часу.

Зі змісту пункту 2 глави 4 розділу IV Кодексу ГТС слідує, що інформація про споживачів в інформаційній платформі має містити, зокрема, інформацію про всіх суб`єктів ринку природного газу, включаючи споживачів, яким в установленому порядку присвоєні ЕІС-коди.

В пункті 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС, зокрема, визначено, що з моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником «останньої надії» та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги природного газу цим споживачем.

Як зазначалось вище, за умовами укладеного 04.11.2021 сторонами Договору № 07-1046/21-БО-Т постачання природного газу, Постачальник (позивач) зобов`язався постачати Споживачу (відповідачу) природний газ, а останній - приймати та своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим Договором.

В п.1.2 Договору встановлено, що природний газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем для своїх власних потреб.

В розділі 14 Договору «Адреси та реквізити сторін» зазначені код ЕІС Споживача: 56ХS0000QAД2Q00Е та його адреса: 72333, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Терпіння, вул. Таврійська, буд. 7.

На підтвердження виконання зі свого боку вищезазначеного Договору позивач надав у матеріали справи копії складених та підписаних ним Актів приймання-передачі природного газу за період з листопада 2021 року по квітень 2022 року включно.

Акти приймання-передачі природного газу за січень - квітень 2022 року були направлені позивачем відповідачу електронною поштою (арк.с. 18-20).

Відповідач підписані зі свого боку примірники Актів приймання-передачі природного газу за вказаний період позивачу не повернув. Докази надання відповідачем позивачу мотивованої письмової відмови від підписання зазначених Актів, як то передбачено у пп. 3.5.3 п. 3.5 Договору, в матеріалах справи відсутні.

В силу умов п. 2.4, пп. 3.5.4 п. 3.5 Договору, обсяг (об`єм) спожитого природного газу, визначений в Акті приймання-передачі природного газу, оформленому відповідно до п.3.5 Договору, вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС.

ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» листом № ТОВВИХ-24-2218 від 14.02.2024 було надано інформацію щодо обсягів природного газу використаного, в тому числі, Споживачем (відповідачем) за ЕІС-кодом 56ХS0000QAД2Q00Е за період з 07.11.2021 по 30.04.2022, а саме: з 07.11.2021 по 30.11.2021 - 5493,31 м3, з 01.12.2021 по 31.12.2021 - 7420,88 м3, з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 7472,18 м3, з 01.02.2022 по 28.02.2022 - 5782,46 м3, з 01.03.2022 по 31.03.2022 - 5318,25 м3, з 01.04.2022 по 30.04.2022 - 1149,00 м3..

Вказані обсяги природного газу використаного Споживачем відповідають обсягам, зазначеним Постачальником в Актах приймання-передачі природного газу за вказаний період.

В матеріалах справи також містяться витяги з інформаційної платформи щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС кодом 56ХS0000QAД2Q00Е із зазначенням щодобових об`ємів спожитого природного газу за спірний період (окремо по кожному місяцю спірного періоду).

Згідно з доданим до позовної заяви розрахунком, з урахуванням здійснених відповідачем у грудні 2021 року оплат за природний газ за листопад, грудень 2021 та частково за січень 2022, загальна сума 296928,17 грн основного боргу, яка заявлена позивачем до стягнення, складається з: 94242,89 грн (залишок нездійсненої оплати) за січень 2022, 95722,82 грн за лютий 2022, 87959,04 грн за березень 2022 та 19003,42 грн за квітень 2022.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Відповідними Указами Президента України строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і триває дотепер.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зокрема, установлено, що: перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

До переліку включається тимчасово окупована Російською Федерацією територія України, визначена відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

У переліку визначаються дата початку бойових дій та дата завершення бойових дій, дата виникнення можливості бойових дій та дата припинення можливості бойових дій, дата початку тимчасової окупації та дата звершення тимчасової окупації.

Території, для яких не визначена дата завершення бойових дій (дата припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації Російською Федерацією, вважаються такими, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованими Російською Федерацією.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Згідно з розділом ІІ зазначеного Переліку Терпіннівська сільська територіальна громада Мелітопольського району Запорізької області включена до тимчасово окупованих територій Російською Федерацією з 25.02.2022.

Перелік, затверджений Наказом № 309, втратив чинність 20.03.2025 на підставі Наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року за № 380/43786. І згідно вказаного Переліку, затвердженого Наказом №376, дані щодо віднесення Терпіннівської сільської територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області до переліку тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України залишились незмінними до теперішнього часу.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII від 15.04.2014 правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права.

Згідно з частиною другою статті 13 Закону № 1207-VII здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами-підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України.

Правочин, стороною якого є суб`єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України.

Законом № 1618-IX від 01.07.2021, який набрав чинності 21.11.2021, зокрема, доповнено Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207 статтею 13-1.

Частиною 1 статті 13-1 Закону України № 1207-VI «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; на сьогодні - частина 2 ст. 13-1) передбачено, що на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено.

У справі № 908/1162/23 Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду розглядала питання застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 13-1 Закону № 1207-VII до правовідносин, які виникли у період з лютого 2022 року до грудня 2022 року, до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 06.12.2022 № 1364 та затвердження Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Наказу від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією».

Об`єднана палата дійшла висновку, що правовий статус тимчасово окупованої території російською федерацією в розумінні пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1207-VII не залежить від того, чи ухвалив той чи інший повноважний орган державної влади України рішення про визнання певної частини території України тимчасово окупованою. Таке рішення для територій, визначених у пункті 1 частини першої статті 3 Закону № 1207-VII, має не конститутивне, а інформативне значення, підтверджуючи конкретну дату, з якої фактична окупація певної частини території України почалася чи припинилася.

Також Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зазначила про відсутність підстав для відступу від висновку, викладеного Верховним Судом у постанові у справі № 910/9680/23, щодо поширення положень статті 13-1 Закону № 1207-VII на території, тимчасово окуповані в період воєнного стану, з огляду на загальновідомий факт окупації таких територій за відсутності відповідного рішення Кабінету Міністрів України.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду, в постанові від 03.10.2025 залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції у справі № 908/1162/23 про відмову в позові, зазначив про те, що: «… підставою для відмови в позові у цій справі, враховуючи положення статті 13-1 Закону № 1207-VII, є заборона передачі електроенергії відповідачу, оскільки факт тимчасової окупації міста Мелітополь є загальновідомим фактом, що не потребує окремого доказування у даному судовому провадженні».

Об`єднаною палатою визнано правовідносини у справах № 908/1162/23 та №910/9680/23 подібними за змістовим критерієм і вказано про відсутність необхідності відступу від викладеного Верховним Судом у постанові у справі № 910/9680/23 висновку про поширення статті 13-1 Закону № 1207-VII на території, окуповані в період воєнного стану, з огляду на загальновідомий факт їх окупації та незалежно від дати прийняття відповідного рішення Кабінетом Міністрів України.

Цей підхід також підтверджений Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в постанові від 08.07.2026 у справі № 916/1218/23, в якій Верховний Суд прямо зазначив, що вимоги Закону № 1207-VII поширюються на спірні правовідносини саме з дати тимчасової окупації відповідної території.

Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України суд при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У контексті вирішення спору у даній справі № 908/1057/24 суд враховує, що територія, на якій розташований об`єкт відповідача (Споживача) за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Терпіння, вул. Таврійська, буд. 7, та до якого здійснювалось постачання природного газу, починаючи з 25.02.2022 і до теперішнього часу перебуває в тимчасовій окупації.

Природний газ є товаром, а його доставка до об`єкта споживача здійснюється газотранспортною та газорозподільною системами, тобто трубопровідним транспортом. У такий спосіб, постачання природного газу на об`єкт відповідача після початку окупації за своїм змістом підпадає під установлену статтею 13-1 Закону № 1207-VII заборону переміщення товарів з іншої території України на тимчасово окуповану територію.

Отже, враховуючи наведені вище висновки Верховного Суду та положення статті 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», з 25.02.2022 існувала та існує й до цих пір заборона на постачання відповідачу природного газу.

За таких обставин, починаючи з вказаної дати позивач не мав права передавати/поставляти відповідачеві природний газ на підставі Договору постачання природного газу № 07-1046/21-БО-Т від 04.11.2021.

Виконання постачальником договору після виникнення законодавчої заборони не породжує права вимагати оплати вартості товару, переміщення якого на відповідну територію було заборонене законом.

При цьому, наявність в матеріалах справи відомостей інформаційної платформи оператора газотранспортної системи про алокацію певного обсягу природного газу за ЕІС-кодом відповідача може підтверджувати фізичний відбір газу, однак не усуває законодавчої заборони та не створює самостійної правової підстави для стягнення його вартості за договором.

Після початку окупації відповідач фактично втратив можливість контролювати об`єкт, розташований на окупованій території. За таких умов, сам факт технічної фіксації певного обсягу газу через відповідну точку обліку не може автоматично ототожнюватися з фактом його споживання відповідачем для власних господарських потреб.

Дані інформаційної платформи Оператора ГТС та щодобові алокації можуть підтверджувати лише певний обсяг ресурсу, віднесений до відповідної точки комерційного обліку, але самі по собі не доводять, що починаючи з 25.02.2022 цей газ фактично споживав саме відповідач.

Таким чином, природний газ, який правомірно поставлений відповідачу та підлягає оплаті останнім, обмежується періодом до 24.02.2022 включно.

В матеріалах справи наявні відомості про конкретні обсяги остаточної алокації окремо за кожну добу лютого 2022 року (арк.с. 27).

Так, згідно з роздруківкою з Інформаційної платформи Оператора ГТС за лютий 2022 року за ЕІС-кодом 56ХS0000QAД2Q00Е сформовано 28 щодобових записів обсягів остаточної алокації в загальному обсязі 5782,46 куб.м, з яких за період з 25.02.2022 по 27.02.2022 зафіксовано використання по 6,34 куб.м, за 28.02.2022 - 6,35 куб.м, всього за вказаний період - 25,37 куб.м.

Зазначені щодобові дані використовуються судом для точного визначення тієї частини заявленої заборгованості за лютий 2022 року, яка припадає на період з 25 по 28 лютого 2022, за який стягнення не допускається.

Відповідно до пункту 4.1 Договору ціна природного газу за 1000 куб. м без ПДВ становить 13658,42 грн, тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124,16 грн без ПДВ із застосуванням коефіцієнта 1,1; крім того, нараховується ПДВ за ставкою 20 %.

Таким чином, вартість обсягу 25,37 куб.м, алокованого за період з 25.02.2022 по 28.02.2022, становить: 0,02537 тис. куб.м х 13 658,42 грн = 346,51 грн - вартість природного газу без ПДВ; 0,02537 тис. куб.м х 124,16 грн х 1,1 = 3,46 грн - вартість послуг транспортування без ПДВ; 346,51 грн + 3,46 грн = 349,97 грн - загальна вартість без ПДВ; 20% ПДВ - 69,99 грн, загальна вартість з ПДВ - 419,96 грн.

Таким чином, із вартості природного газу за Актом приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 в обсязі 5782,46 куб.м за лютий 2022 року на суму 95722,82 грн виключенню підлягає сума 419,96 грн, що припадає на період з 25.02.2022 по 28.02.2022 включно та, відповідно, вартість спожитого відповідачем природного газу за лютий 2022 (з 01.02.2022 до 24.02.2022 включно) становить 95302,86 грн (95722,82- 419,96).

Відповідач відзив та позовну заяву та доказів на спростування заявлених позовних вимоги суду не надав.

Докази здійснення відповідачем оплати заявленої до стягнення суми залишку заборгованості за січень 2022 року в розмірі 94242,89 грн, а також здійснення ним оплати за спожитий обсяг природного газу за лютий 2022 року (до 24.02.2022 включно) в матеріалах справи відсутні.

На підставі усього вищевикладеного, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожитий природний газ підлягають задоволенню частково - в розмірі 94242,89 грн (залишок нездійсненої оплати) за січень 2022 та в розмірі 95302,86 грн за лютий 2022 (з 01 по 24 лютого 2022 включно), всього- на загальну суму 189 545,75 грн.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 419,96 грн заборгованості за лютий 2022 (з 25 по 28 лютого 2022 включно), 87959,04 грн за березень 2022 та 19003,42 грн за квітень 2022 року, всього - загальної суми 107382,42 грн судом відмовляється з вищенаведених підстав.

У зв`язку із порушенням відповідачем виконання грошових зобов`язань з оплати вартості природного газу за січень-квітень 2022 року позивачем згідно з наданими ним розрахунками також нараховано та заявлено до стягнення з відповідача суму 63560,20 грн пені за загальний період прострочення з 16.03.2022 по 15.12.2022 включно, суму 14417,33 грн 3% річних за загальний період прострочення з 16.03.2022 по 30.11.2023 включно та суму 56312,17 грн інфляційних втрат за період прострочення: квітень 2022 - листопад 2023 включно.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

За змістом ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Статтею 549 ЦК України, зокрема, визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом(ч. 2 ст. 551 ЦК України).

Зі змісту пункту 7.2. Договору слідує, що у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 цього Договору, Споживач зобов`язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов`язання з оплати залишку несплаченої заборгованості за спожитий природний газ за січень 2022 року на суму 94242,89 грн та встановленої судом вище заборгованості у розмірі 95302,86 грн за лютий 2022 року (до 24.02.2022 включно) підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростований.

Суд перевірив надані позивачем розрахунки в частині нарахованих за прострочення відповідачем оплати суми 94242,89 грн залишку заборгованості за січень 2022 суми пені за період з 16.03.2022 по 15.09.2022 включно, 3 % річних за період з 16.03.2022 по 30.11.2023 включно та інфляційних втрат за період квітень 2022 - листопад 2023, та встановив, що розрахунки у цій частині здійснені позивачем правильно, тому вимоги про стягнення з відповідача суми 17635,04 грн пені, суми 4841,24 грн 3% річних та суми 21522,94 грн інфляційних втрат є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у вказаних розмірах.

Здійснивши відповідні перерахунки на встановлену судом вище заборгованість за лютий 2022 у розмірі 95302,86 грн, не виходячи при цьому за межі визначених у розрахунках позивача періодів, протягом яких існувало прострочення грошового зобов`язання з оплати вартості природного газу, суд встановив, що обґрунтованими в цій частині є позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені за період з 16.04.2022 по 15.10.2022 в розмірі 20131,10 грн, 3% річних за період з 16.04.2022 по 30.11.2023 у розмірі 4652,87 грн та інфляційних втрат за період травень 2022 - листопад 2023 у розмірі 18245,01 грн.

Враховуючи вищенаведені висновки суду про відмову у задоволенні позову в частині заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача вартості природного газу, починаючи з 25.02.2022, а саме: суми 419,96 грн за лютий 2022 (з 25 по 28 лютого 2022), суми 87959,04 грн за березень 2022 та суми 19003,42 грн за квітень 2022 року, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені, 3% річних та втрат від інфляції, нарахованих на вказані суми основного зобов`язання, які є похідними вимогами, судом відмовляється.

Таким чином, з урахуванням наведеного, задоволенню підлягають вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в загальному розмірі 37766 грн 14 коп., 3% річних в загальному розмірі 9494 грн 11 коп. та інфляційні втрати в загальному розмірі 39767 грн 95 коп.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до положень статті 129 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Опорної гімназії «Джерело» Терпіннівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, код ЄДРПОУ 26373098 (69016, м. Запоріжжя, вул.Фанатська, буд. 10) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», код ЄДРПОУ 42399676 (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1) суму 189 545 грн 75 коп. основного боргу, суму 37766 грн 14 коп. пені, суму 9494 грн 11 коп. 3% річних та суму 39767 грн 95 коп. інфляційних втрат.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Стягнути з Опорної гімназії «Джерело» Терпіннівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, код ЄДРПОУ 26373098 (69016, м. Запоріжжя, вул.Фанатська, буд. 10) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», код ЄДРПОУ 42399676 (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1) суму 3318 грн 88 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено та підписано 15.10.2026.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва