Ухвала суду № 138952501, 12.08.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"12" серпня 2026 р. м. ХарківСправа № 922/1391/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кононова О.В.

при секретарі судового засідання Зубко Ю.В.

розглянувши заяву кредитора Акціонерного товариства "Акцент - Банк" (вх. №14093 від 10.06.2026) до боржника ОСОБА_1 по справі № 922/1391/26

за заявоюОСОБА_1 про неплатоспроможність ОСОБА_1

За участю:

керуючої реструктуризацією - Белінська Н.О.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства, в якій просить суд: прийняти заяву до розгляду, відкрити провадження у справі про його неплатоспроможність, ввести процедуру реструктуризації боргів боржника та мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначити керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.05.2026 серед іншого відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ), введено процедуру реструктуризації боргів боржника та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) арбітражну керуючу Белінську Наталію Олександрівну (свідоцтво на право здійснення діяльності арбітражного керуючого серія № 190 від 12.02.2013).

Призначено попереднє судове засідання на "30" червня 2026 р. о(б) 15:40 год.

14.05.2026 здійснено офіційне оприлюднення на офіційному веб-порталі судової влади України про відкриття справи про банкрутство боржника фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) за № 79417 із зазначенням повного найменування боржника, його поштової адреси, номера справи, відомостей про керуючого реструктуризацією, граничний строк подання заяв конкурсних кредиторів з вимогами до боржника.

На адресу господарського суду після офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про визнання неплатоспроможним надійшла заява Акціонерного товариства "Акцент - Банк" (вх.№ 14093 від "10" червня 2026 р.) з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_1 на суму 457 797,97 грн.

Ухвалою від 15.06.2026 суд прийняв заяву Акціонерного товариства "Акцент - Банк" (вх.№ 14093 від 12.06.2026) з грошовими вимогами до боржника до розгляду та призначив її розгляд в попередньому засіданні господарського суду, яке відбудеться "30" червня 2026 р. об 15:40. Зобов`язав керуючого реструктуризацією разом з боржником розглянути заяву кредитора та письмово повідомити про результати розгляду заявника та суд до дати проведення попереднього засідання.

11.06.2026 до суду від керуючої реструктуризацією арбітражної керуючої Белінської Н.О. надійшло повідомлення (вх. № 14269) про розгляд вимог АТ "Акцент - Банк", в якому вона повідомила суд, що вимоги нею розглянуті, визнані частково у загальному розмірі 441 528,33 грн. та відхилені в частині заявленої до визнання суми нарахованої пені у розмірі 28 944,84 грн., про що повідомлено кредитора та боржника.

На обґрунтування невизнання зазначеної частини вимог керуюча реструктуризацією послалася на пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, відповідно до якого в період дії воєнного стану неустойка (штраф, пеня), нарахована за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором, підлягає списанню.

У зв`язку із перебуванням судді Кононової О.В. в період з 29.06.2026 по 03.07.2026 на лікарняному, судове засідання призначене на 15:40 годину 30.06.2026 не відбулось.

Відповідною ухвалою учасники провадження були повідомлені, що попереднє засідання у справі відбудеться "12" серпня 2026 року о(б) 11:20 год.

Присутня в судовому засіданні керуюча реструктуризацією зазначила, що заявлені АТ "Акцент - Банк" вимоги розглянуті та визнані в частково з підстав, зазначених в повідомленні про розгляд вимог.

Інші учасники провадження в призначене судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи в підготовчому засіданні були повідомлені в установленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомили.

Як вказано у Рішенні Конституційного суду України від 02.11.2004 №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

В частині 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вказує на те, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Суд зазначає, що питання про те, що певні обставини перешкоджають розгляду справи, вирішуються судом залежно від конкретних обставин справи.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

З урахуванням вищенаведеного, приймаючи до уваги, що явка учасників у справі про банкрутство судом не була визнана обов`язковою, суд вважає за можливе розглянути заяву АТ "Акцент Банк" з грошовими вимогами до боржника в цьому судовому засіданні.

Розглянувши заяву Акціонерного товариства "Акцент Банк" (вх. №14269 від 11.06.2026) з грошовими вимогами до боржника , дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

23.03.2023 року ОСОБА_1 (надалі Боржник) приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (надалі Умови та Правила) з метою укладання кредитного договору та отримання кредитної картки. В подальшому Божником було підписано Заяву щодо встановлення кредитного ліміту за карткою, на

підставі вказаної заяви боржнику 23.03.2023 року було надано кредит (SAMABWFC10076753832) у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та, 23.03.2023 року підписано Паспорт споживчого кредиту "Кредитна картка "Зелена".

Відповідно до п.п. 2.1.1.2.3 та 2.1.1.2.4 Умов та Правил, Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт.

Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком.

Боржник підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті https://abank.com.ua/terms, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Витяг з Умов та правил надання банківських послуг додаються до позовної заяви.

Банк на боргові зобов`язання за Кредитом і Овердрафтом Банк нараховує відсотки в розмірі, встановленому Тарифами Банку, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, якщо інше не передбачено п. 2.1.1.12.13, що підтверджується п. 2.1.1.12.6 Умовами та правилами надання банківських послуг.

Одночасно пунктом 1.1.3.2.3 Умов та правил надання банківських послуг передбачена можливість здійснювати зміну Тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. При цьому Банк, за винятком випадків зміни розміру наданого Кредиту (кредитного ліміту), зобов`язаний не менш ніж за 7 днів до введення змін проінформувати Клієнта, зокрема у виписці по Картрахунку згідно з п. 1.1.3.1.10. цього Договору. Якщо протягом 7 днів Банк не одержав повідомлення від Клієнта про незгоду зі змінами, то вважається, що Клієнт приймає нові умови. Право зміни розміру наданого на платіжну картку Кредиту (кредитного ліміту) Банк залишає за собою в однобічному порядку, за власним рішенням Банку та без попереднього повідомлення Клієнта.

АТ "Акцент - Банк" свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав Боржнику кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору.

Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг, - позичальник зобов`язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Згідно п. 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, - У разі невиконання зобов`язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов`язання з повернення Кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати Винагороди Банку.

Власник карти зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 Умов та правил надання банківських послуг.

Згідно до п. 2.1.1.12.2.1 Умов та правил надання банківських послуг, У разі виникнення прострочених зобов`язань за Договором, Клієнт сплачує Банку плату за користування кредитом у розмірі подвійної місячної процентної визначеної в Тарифах, що діє на дату нарахування відсотків. Відсотки в подвійному розмірі, замість базового розміру процентної ставки, зазначеного в Тарифах, нараховуються від суми загальної Заборгованості з моменту виникнення Заборгованості під час дії Пільгового періоду за карткою, внаслідок не внесення Щомісячного мінімального платежу в повному обсязі. При цьому Сторони усвідомлюють та підтверджують, що таке збільшення розміру процентної ставки не є зміною умов цього Договору та/або зміною процентної ставки за Договором, що здійснюється Банком в односторонньому порядку, і відповідно внесення змін до Договору не потребується.

Кредитор стверджує, що боржник не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором.

Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, боржник зобов`язання за вказаним договором не виконав.

Відповідно до п. 2.1.1.12.10 Умов та правил надання банківських послуг, Банк має право вимагати дострокового виконання Боргових зобов`язань у цілому або в певній Банком частки у разі невиконання Клієнтом та \ або Довіреною особою Клієнта своїх Боргових та /інших зобов`язань за цим Договором.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за даним кредитним договором у Боржника станом на 12 травня 2026 року сформувалася заборгованість в загальній сумі 248 562, 74 грн., яка складається з наступного: 172 449, 86 грн. - заборгованість за кредитом та 76 112, 8 грн. - заборгованість за процентами.

Станом на момент розгляду справи в попередньому засіданні доказів погашення заборгованості до матеріалів справи не додано.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення Цивільного кодексу України, що регулюють позику.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ст. 610 ЦК України, невиконання зобов`язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) є порушенням зобов`язання.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно за ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст.530 ЦК України).

З урахуванням викладеного, суд вважає, що докази, надані заявником АТ "Акцент Банк" в обґрунтування наявності заборгованості за кредитним договором б/н (кредитна картка, внутрішньобанківський (SAMABWFC10076753832) вiд 23.03.2023 в сукупності свідчать про наявність заборгованості боржника ОСОБА_1 перед банком.

Зважаючи на вищезазначене, суд визнає грошові вимоги АТ "Акцент Банк" до Кулініча В.В. за кредитним договором б/н (кредитна картка, внутрішньобанківський (SAMABWFC10076753832) вiд 23.03.2023 у загальному розмірі 248 562,74 грн.

З матеріалів справи вбачається, що в подальшому, будучи клієнтом Банку та користуючись послугою Банку "Кредитна картка", Боржник скористався додатковою послугою Банку - "Швидка готівка". Відповідно до умов даної послуги, Відповідач з допомогою сервісу "А24" уклав в електронній формі з Банком додатковий кредитний договір № ABH0CT155101716272516609 (N20.00.0001729257) від 21 травня 2024 року на суму в розмірі 150 000, 00 грн. строком на 24 місяців зі сплатою процентів у розмірі 55% на рік.

Договір підписано за допомогою простого електронного підпису, який є аналогом власноручного підпису.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України "Про електронні довірчі послуги".

Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Також ст. 8 зазначеного Закону передбачає, що юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно до Положення про застосування електронного підпису в банківській системі України, Постанова НБУ №78. А саме пунктів:

14. Використання удосконаленого ЕП, удосконаленої електронної печатки та простого ЕП здійснюється на підставі договору між банком і клієнтом, який укладається в письмовій формі (у вигляді паперового документа з власноручними підписами сторін або як електронний документ із кваліфікованим ЕП) після проведення ідентифікації та верифікації клієнта відповідно до вимог законодавства України у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму.

29. Фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, має право використовувати простий ЕП у разі дотримання таких вимог:

1) електронна взаємодія фізичної особи здійснюється виключно з банком і з використанням технології, визначеної банком;

2) використання простого ЕП здійснюється на підставі договору відповідно до вимог пункту 14 розділу II цього Положення.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування", договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію").

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг, Подача заявки на кредит здійснюється Клієнтом у відділенні Банку або самостійно через сайт. Банк надає Клієнту паспорт споживчого кредиту, а Клієнт підтверджує ознайомлення з паспортом кредиту в порядку, передбаченому законодавством. Банк приймає рішення про видачу Кредиту на підставі оцінки кредитоспроможності позичальника.

У разі прийняття позитивного рішення, Банк надає Позичальнику кредит, розмір якого не перевищує 100 000 грн., Шляхом зарахування коштів на карту Позичальника, емітовану АТ "Акцент - Банк". Термін, термін повернення, розмір кредиту, цілі, відсотки, винагороди, розмір щомісячного платежу, період сплати платежів та інші істотні умови визначені в Заяві Позичальника (далі - Заява), шляхом підписання якого Клієнт і Банк укладають Кредитний договір (далі Договір).

Кредит надається в обмін на зобов`язання Позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені в Заяві терміни. Розмір річної відсоткової ставки дорівнює дванадцяти місячним процентним ставкам. Датою укладення Договору є дата, зазначена в "Заяві позичальника".

Так, з матеріалів справи вбачається, що АТ "А-БАНК" свої зобов`язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав Відповідачу кредит (перерахував на кредитну картку) у розмірі, відповідно до умов Договору.

Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг, Позичальник зобов`язується: Використовувати кредит на цілі, зазначені в Заяві; Погашати кредит в порядку і строки відповідно до Заяви; Сплатити відсотки за користування Кредитом відповідно до Заяви та діючих Умов та Тарифів. Повну оплату відсотків за користування Кредитом здійснити не пізніше дати фактичного повного погашення Кредиту; Оплатити Банку винагороду у строки та в розмірі, які встановлені Тарифами, Заявою і діючими Умовами.

Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг, У випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочення, але пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу.

Відповідно до Умов та правил надання банківських послуг, Банк має право вимагати дострокового виконання Боргових зобов`язань у цілому або в певній Банком частки у разі невиконання Клієнтом та\або Довіреною особою Клієнта своїх Боргових та інших зобов`язань за цим Договором.

Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором.

Таким чином, у порушення умов кредитного договору а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав.

У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за даним кредитним договором кредитор зазначає, що Боржник станом на 12 травня 2026 року має заборгованість 221 910, 43 грн., яка складається з наступного:

- 130 796, 08 грн. - заборгованість за кредитом;

- 62 169, 51 грн. - заборгованість за процентами;

- 28 944, 84 грн. - заборгованість за пенею.

Щодо включення до вимог за даним договором стягнення пені з Боржника кредитор зокрема зауважує, що відповідно до п.6 Розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування", у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Таким чином, за твердженням кредитора, по споживчим кредитам пеня не нараховується лише у випадку, якщо договір укладений до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", тобто до 24.01.24, а у випадку коли договір заключений після цієї дати (21.05.2024 року), то нарахування пені є обґрунтованим.

Суд стосовно визначеної такої правової позиції кредитора вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

При цьому, відповідно до п. 18 Перехідних та прикінцевих положень Цивільного кодексу зазначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що припиняється нарахування штрафів, пені та інших фінансових санкцій, а також відсотків за зобов`язаннями боржника, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Так, Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що дія зазначеного пункту поширюється на договори про надання поворотної фінансової допомоги позики (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22); кредитний договір (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23); сплата відсоткового доходу за облігаціями (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12 червня 2024 року у справі № 910/10901/23); усі види кредитних (позикових) боргових зобов`язань перед юридичними та фізичними особами (ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 червня 2024 року у справі № 910/13689/23).

Суд зауважує, що тлумачення змісту пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України свідчить, що законодавець передбачив особливості регулювання наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Такі особливості виявляються: 1) в період існування особливих правових наслідків дія воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) у договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. До них належать договір позики, кредитний договір, у тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Вони полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, а також від обов`язку сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку (штраф, пеню) за таке прострочення. Якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) грошових зобов`язань за такими договорами, то вони підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Суд враховує доводи кредитора щодо застосування пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування". Водночас пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України є чинною нормою, яка не містить обмежень щодо дати укладення кредитного договору та передбачає звільнення позичальника від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені), нарахованої за прострочення виконання грошового зобов`язання у період дії воєнного стану. Доказів того, що дія зазначеної норми не поширюється на спірні правовідносини, кредитором не надано.

У зв`язку з з наведеним, суд вважає, що пеня, нарахована за кредитним договором № ABH0CT155101716272516609 (N20.00.0001729257) від 21 травня 2024 року в сумі 28 944,84 грн. підлягає списанню. У зв`язку з чим суд відхиляє заявлені вимоги ТОВ "Акцент - Банк" в цій частині.

Зважаючи на вищезазначене, суд визнає грошові вимоги АТ "Акцент Банк" до Кулініча В.В. за кредитним договором № ABH0CT155101716272516609 (N20.00.0001729257) від 21 травня 2024 року у загальному розмірі 192 965,59 грн.

З урахуванням того, що офіційне повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність оприлюднене на офіційному веб-сайті Судової влади 14.05.2026 (номер публікації 49417), а АТ "Акцент - Банк" заяву з грошовими вимогами до боржника подано 10.06.2026, тобто в межах визначеного законом 30-денного строку, то зазначені вимоги є конкурсними з правом вирішального голосу на зборах кредиторів.

За подання заяви з кредиторськими вимогами заявником АТ "Акцент - Банк" також був сплачений судовий збір у розмірі 5324,80 грн., який також визнається судом та підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 1, 2, 45, 113, 122 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 14, 73, 74, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Задовольнити частково заяву Акціонерного товариства "Акцент - Банк" (вх. № 14093 від 10.06.2026) з грошовими вимогами до боржника по справі № 922/1391/26.

Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства "Акцент - Банк" до боржника в загальному розмірі 441 528,33 грн. (2-га черга вимог кредиторів) та 5 324,80 грн витрат зі сплати судового збору (позачергово).

Решту заявлених вимог відхилити.

Зобов`язати керуючого реструктуризацією включити визнані вимоги АТ "Універсал Банк" до реєстру вимог кредиторів відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалу направити керуючому реструктуризацією, боржнику, АТ "Акцент - Банк".

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

Ухвала підписана 13.08.2026.

Суддя Кононова О.В.