Ухвала суду № 138611560, 29.07.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"29" липня 2026 р. м. Рівне Справа №918/304/26

Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Н.Церковної при секретарі судового засідання І.Шилан, розглянувши матеріали справи про неплатоспроможність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )

учасники провадження у справі в судове засідання не з`явились

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року до Господарського суду Рівненської області звернулась гр. ОСОБА_1 (далі - заявник) із заявою про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, в якій просила прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі про її неплатоспроможність в порядку, передбаченому положеннями Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 07.04.2026 року прийнято заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність до розгляду. Підготовче засідання призначено на 22 квітня 2026 року.

Ухвалою суду від 22.04.2026 року зокрема відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ). Введено процедуру реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 . Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника - ОСОБА_1 та призначено керуючим реструктуризацією ОСОБА_1 арбітражного керуючого Мельник Ірину Анатоліївну та оприлюднено на офіційному веб-сайті повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ). Визначено дату проведення попереднього судового засідання на 03.06.2026 р.

Ухвалою суду від 03.06.2026 року зокрема визнано вимоги кредиторів АТ "Кредобанк" та вимоги ТОВ "ЕКО ФІН" про визнання грошових вимог до фізичної особи Вишневської.

Ухвалою суду від 03 червня 2026 року призначено розгляд заяви ТОВ "ЕЛ.ЕН.ГРУП" з грошовими вимогами до боржника на 17 червня 2026 року. 17 червня 2026 року судове засідання не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Н. Церковної на лікарняному.

Ухвалою суду від 03 червня 2026 року призначено судове засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 24 червня 2026 року . 24 червня 2026 року судове засідання не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Н. Церковної у відпустці.

Ухвалою суду від 06.07.2026 року розгляд справи призначено на 15.07.2026 року.

Крім того, ухвалою суду від 06.07.2026 року призначено розгляд заяви ТОВ "ІЗІ КРЕДИТ" з грошовими вимогами до боржника на 15 липня 2026 року.

Ухвалою суду від 15.07.2026 року розгляд справи відкладено на 29.07.2026 року.

Учасники провадження в судове засідання 29.07.2026 року не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Крім того, від арбітражного керуючого Мельник І.А. надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності. За таких обставин, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представників сторін.

Розглянувши заяви ТОВ "ЕЛ.ЕН.ГРУП" та ТОВ "ІЗІ КРЕДИТ" з кредиторськими вимогами до боржника суд зазначає наступне.

У силу вимог ч. 1 ст. 122 КУзПБ подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Відповідно до ст. 1 КУзПБ конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Порядок звернення кредиторів із вимогами до боржника та розгляду судом відповідних заяв регламентовані нормами ст. 45-47 КУзПБ.

Згідно з ч.1 ст.45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч.5 ст.45 КУзПБ розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною 1 цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.

За ч.6 ст.45 КУзПБ заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Частиною 2 ст. 47 КУзПБ передбачено, що за результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання. Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

Завданням господарського суду є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови ВС: від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

Отже, під час розгляду заявлених до боржника кредиторських вимог, у тому числі у справі про неплатоспроможність фізичної особи, суд в силу вимог ст. 1, 45-47, 122 КУзПБ має з`ясовувати правову природу таких вимог, надати правову оцінку доказам поданим заявником на підтвердження його вимог до боржника, аргументам та запереченням боржника чи інших кредиторів щодо задоволення таких вимог, перевірити дійсність заявлених вимог, з урахуванням чого встановити наявність підстав для їх визнання чи відхилення (повністю або частково).

Щодо вимог ТОВ "ЕЛ.ЕН.ГРУП".

Заява ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» обґрунтована тим, що кредитор набув згідно до укладених договорів факторингу права вимоги вимагати з боржника повернення боргу за рядом кредитних договорів (договорів позики) укладених 26 січня 2025 року, 04 лютого 2025 року та 05 березня 2025 року, в результаті чого утворилася заборгованість в сумі 14 290 грн. 50 коп. та витрати по справі.

26.01.2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АБЕКОР» (код ЄДРПОУ: 39287145) (далі - Кредитор) та Боржником було укладено Кредитний договір № 1423328 (далі Кредитний договір) підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Кредитного Договору: Сума кредиту(загальний розмір) складає: 2000 грн. Тип кредиту кредит.

Пунктом 1.3 Кредитного договору передбачало, що строк кредиту 80 днів з кінцевим терміном повернення до «05» квітня 2025 року (включно). Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для Позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується виходячи з припущення, що Позичальник виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі/Графіку платежів.

Відповідно до п.п. 1.3.1. п. 1.3 Кредитного договору кількість платежів 2 платежі.

Згідно до п.п. 1.3.2. п. 1.3 Кредитного договору було встановлено періодичність сплати платежів: 1-й платіж через 20дн. (період, що починається з моменту укладення Договору та закінчується останнім днем (включно), встановленим для сплати першого платежу, далі по тексту - перший період користування кредитом); 2-й платіж через 50 днів (період, що починається з наступного дня, що слідує за останнім днем першого періоду користування кредитом та закінчується останнім днем (включно), встановленим для сплати другого платежу, (далі по тексту - другий період користування кредитом).

Пунктом 1.4 Кредитного договору встановлено, що процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від умов користування кредитом та становить:

1.4.1. Базова процентна ставка 0.99% в день, що застосовується протягом першого періоду користування кредитом;

1.4.2. Основна процентна ставка 0.99% в день, що застосовується протягом другого періоду користування кредитом;

1.4.3. Акційна процентна ставка, що застосовується відповідно до наступних умов: - 0,01 % в день, що застосовується протягом першого період користування кредитом, (крім випадку якщо Позичальник скористався першою акційною ставкою або уклав додаткову угоду про продовження строку кредиту, де дана акційна ставка буде застосована до дати такого укладення( включно), якщо Позичальник своєчасно сплатить перший платіж не пізніше строку та не менше суми, що встановлені в початковому Графіку платежів (+3 календарні дні додатково для виконання вказаного зобов`язання) або у вказаний строк укладе додаткову угоду про продовження строку кредиту (пролонгацію).

13.02.2025 року між Кредитором та Боржником укладено Додаткову Угоду до Кредитного договору про продовження строку договору (пролонгацію).

Згідно з Додатковою угодою продовжено строк кредиту з кінцевим терміном повернення кредиту: до « 04» травня 2025 року та у межах нового строку кредиту, застосовується Основна процентна ставка 0.99% в день, (застосовується протягом періоду пролонгації (продовження).

Згідно із п.2.1. Кредитного Договору Кошти кредиту надаються Кредитором у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Боржника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_3 , що емітована банком.

Отже, Кредитор свої зобов`язання за Кредитним договором виконав та надав Боржнику грошові кошти у розмірі 2000,00 грн., що були перераховані на платіжну картку Боржника.

Враховуючи дане, відповідно до розрахунку заборгованості, за Боржником обліковується заборгованість за Кредитним договором № 1423328 від 26 січня 2025 року в загальному розмірі 3584,00 грн., з яких: - 2000,00 грн - сума заборгованості за тілом; - 1584,00 грн - сума заборгованості по процентам за користування кредитом.

04.02.2025 року між ТОВ «АБЕКОР» (код ЄДРПОУ: 39287145) та Боржником було укладено КРЕДИТНИЙ ДОГОВІР № 161229LP (далі Кредитний договір) підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов Кредитного Договору: сума кредиту (загальний розмір) складає: 4000 грн. Тип кредиту кредит.

Згідно до п. 1.3. Кредитного договору строк кредиту 75 днів з кінцевим терміном повернення до « 19» квітня 2025 року (включно). Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для Позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується виходячи з припущення, що Позичальник виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі/Графіку платежів.

Підпунктом 1.3.1. п. 1.3 Кредитного договору встановлено було кількість платежів 2 платежі.

Згідно до пп. 1.3.2. п. 1.3 Кредитного договору періодичність сплати платежів:

1-й платіж через 25 днів (період, що починається з моменту укладення Договору та закінчується останнім днем (включно), встановленим для сплати першого платежу, далі по тексту - перший період користування кредитом);

2-й платіж через 50 днів (період, що починається з наступного дня, що слідує за останнім днем першого періоду користування кредитом та закінчується останнім днем (включно), встановленим для сплати другого платежу, (далі по тексту - другий період користування кредитом).

Відповідно до п. 1.4. Кредитного договору процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від умов користування кредитом та становить:

1.4.1. Базова процентна ставка 0.5000% в день, що застосовується протягом першого періоду користування кредитом;

1.4.2. Основна процентна ставка 0.99% в день, що застосовується протягом другого періоду користування кредитом.

27.02.2025 року між Кредитором та Боржником укладено Додаткову Угоду до Кредитного договору про продовження строку договору (пролонгацію).

Згідно з Додатковою угодою продовжено строк кредиту з кінцевим терміном повернення кредиту: до « 18» травня 2025 року та у межах нового строку кредиту, застосовується Основна процентна ставка 0.99% в день, (застосовується протягом періоду пролонгації (продовження).

Згідно до п.2.1. Кредитного договору кошти кредиту надаються Кредитором у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Боржника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_4 , що емітована банком України.

На підтвердження перерахування кредитних коштів Кредитор до заяви про грошові вимоги надав підтвердження від ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КОТРАКТОВИЙ ДІМ» щодо здійснення переказу грошових коштів на підставі Договору ТОВ «АБЕКОР» №28122023/02А від 28.12.2023 року.

Отже, Кредитодавець свої зобов`язання за Кредитним договором виконав та надав Боржнику грошові кошти у розмірі 4000,00 грн., що були перераховані на платіжну картку Боржника.

Враховуючи викладене, відповідно до розрахунку заборгованості за Боржником обліковується заборгованість за даним Кредитним договором в сумі 7 168,00 грн., з яких: 4000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 3168,00 грн. - заборгованість по процентам.

05.03.2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КІФ» (код ЄДРПОУ: 42359240) (далі -Товариство або Кредитодавець) та Боржником укладено Договір про надання коштів у позику, в тому числі i на умовах фінансового кредиту № 9164617 (далі Кредитний договір) підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.3. Кредитного договору, Товариство надає Клієнту Кредит у гривні, а Клієнт зобов`язується одержати та повернути Кредит, сплатити передбачені цим Договором проценти та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Сума Кредиту складає 1500,00 гривень. Тип Кредиту Кредит.

Строк пільгового кредитування 30 дні (в) (день).

Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості Кредиту для Клієнта та реальної річної процентної ставки за цим Договором (далі за текстом «Графік платежів»), що є Додатком №1 до Договору. Тип процентної ставки фіксована.

За користуванням Кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: Пільгова процентна ставка (знижка) у розмірі 1.35% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується лише протягом пільгового періоду (30 календарних днів з 05.03.2025 по 03.04.2025).

Стандартна процента ставка у розмірі 1.59% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується з першого дня Стандартного періоду (60 календарних днів з 04.04.2025 по 03.06.2025).

Відповідно до п.3.6. Кредитного договору денна процентна ставка на дату укладення цього Договору за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування пільгової процентної ставки складає 0.98% за 1 (один) день. Розрахунок денної процентної ставки за формулою наведеною в Законі України «Про споживче кредитування»: (1323(загальні витрати) грн. / 1500 (сума кредиту)) грн.) / 90 (строк кредитування) дн. * 100% = 0.98% в день.

Відповідно до п.4.1. Кредитного договору видача (надання) Товариством Кредиту Клієнту за цим Договором проводиться шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Клієнта за стандартом IBAN UA____, та/або операції за яким можуть здійснюватися з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_4 , реквізити якої зазначені Клієнтом у Особистому кабінеті, та, яка визначена Клієнтом у якості Основної платіжної картки.

Дата надання Кредиту 05.03.2025 року.

Згідно з п. 4.2. Кредитного договору Клієнт зобов`язується повністю повернути Кредит та сплатити проценти, що були нараховані за Кредитом до 03.06.2025 шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Товариства.

На підтвердження перерахування кредитних коштів Кредитор до заяви про грошові вимоги додає Підтвердження від ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів на підставі Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів ПГ-29 від 22.02.2021р., відповідно до якого на платіжну картку НОМЕР_5 (UNIVERSAL BANK) здійснено перерахування коштів .

Отже, Кредитодавець свої зобов`язання за Кредитним договором виконав та надав Боржнику грошові кошти у розмірі 1500,00 грн., що були перераховані на платіжну картку Боржника як позичальника за Кредитним договором.

Станом на дату подання цієї заяви Боржник свої зобов`язання за договором не виконав, у зв`язку з чим, відповідно до розрахунку заборгованості (додається) за Боржником обліковується заборгованість в загальному розмірі 3538,50 грн., з яких: - 1 500,00 грн. - сума заборгованості за тілом; - 2 038,50 грн. залишок заборгованості за відсотками щодо користування кредитними коштами.

Крім того, 15.06.2026 року ТОВ «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» звернулась до суду із уточненою заявою до боржника з кредиторськими вимогами яка обґрунтована тим, що згідно до Договору факторингу № 04062026 від 04 червня 2026 набув права вимоги вимагати у боржника повернення боргу за Договором про відкриття кредитної лінії № 1463-0030 від 23 жовтня 2024 року в сумі 64 960 грн. 00 коп.

Так, 23.10.2024 між ТОВ УКР КРЕДИТ ФІНАНС (надалі Товариство або Кредитодавець) та фізичною особою, якою є ОСОБА_1 , (надалі Позичальник) укладено Договір про відкриття кредитної лінії №1463-0030 (надалі Кредитний договір), підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію.

Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець відкриває для Позичальника кредитну лінію, шляхом надання Кредиту для задоволення особистих потреб, на наступних умовах ( Розділ 4 Кредитного договору) : сума кредиту 16 900,00 грн.; дата надання кредиту 23.10.2024; строк кредитування 365 днів; дата повернення (виплати) кредиту 22.10.2025 року.

Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту:

за Стандартною процентною ставкою - 1.00% за кожен день;

за Пільговою процентною ставкою - 0.74% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту.

Відповідно до п. 8.2. Кредитного договору, у разі несвоєчасного повернення отриманого Кредиту Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 1 (один) процент від неповерненої суми Кредиту за кожен день прострочення сплати в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України. Нарахування процентів відповідно до положень статті 625 Цивільного кодексу України за несвоєчасне повернення отриманого Кредиту здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день після закінчення строку кредитування до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту.

Згідно до п. 8.3. Кредитного договору, у разі не здійснення сплати процентів за користування Кредитом та/або Комісії за видачу Кредиту (якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту), та/або Комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього Договору передбачають сплату комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів), та/або суми кредиту у визначені цим Договором терміни, Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю штраф у розмірі 5000% (п`ять тисяч процентів) від розміру простроченої заборгованості, який визначається відповідно до умов, описаних нижче, але не більше суми у розмірі 490 (чотириста дев`яносто) гривень 00 копійок. Штраф застосовується за кожен факт невиконання або неналежного виконання Позичальником передбаченого цим Договором грошового зобов`язання у останній день відповідного Базового періоду, якщо станом на 00 годин 00 хвилин 3 (третього) дня після дати, яка є останнім днем відповідного Базового періоду, Позичальник не погасив і має прострочену заборгованість за Договором, на яку нараховується штраф.

Відповідно до п. 4.6 Кредитного договору перерахування Позичальнику коштів проводиться шляхом безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок Позичальника, шляхом використання вказаних Позичальником реквізитів електронного платіжного засобу - 444111**2689.

Отже, Кредитодавець свої зобов`язання за Кредитним договором виконав та надав Боржнику грошові кошти у розмірі 16 900,00 грн., що були перераховані на платіжну картку Боржника як позичальника за Кредитним договором.

Водночас, 21.11.2024 року між ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" та Позичальником укладено Додаткову угоду до Кредитного договору (надалі- Додаткова угода ). Відповідно Додаткової угоди: - Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику у Кредит додаткові грошові кошти в розмірі 3100, 00 грн.

- дата видачі додаткових грошових коштів - 21.11.2024 р.

- після надання Кредитодавцем Позичальнику у Кредит додаткових грошових коштів Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю суму грошових коштів в розмірі 20 000.00 грн., яка складається з суми Заборгованості за отриманим кредитом та суми додаткових грошових коштів, наданих Позичальнику у Кредит.

- комісія за видачу додаткових грошових коштів у Кредит становить 15.00 % від суми додаткових грошових коштів, наданих відповідно до Додаткової угоди у Кредит. Комісія за видачу додаткових грошових коштів у Кредит нараховується Кредитодавцем у день видачі додаткових грошових коштів у Кредит. Позичальник зобов`язаний сплатити комісію за видачу додаткових грошових коштів у Кредит не пізніше дати закінчення поточного Базового періоду, в якому нарахована комісія за видачу додаткових грошових коштів у Кредит, у складі Обов`язкового платежу за такий Базовий період.

Відповідно до п. 2.8. Додаткової угоди, незалежно від того, яка процентна ставка застосовувалась за користування Кредитом до укладення цієї Додаткової угоди, з дати укладення цієї Додаткової угоди нарахування процентів за користування Сумою Кредиту здійснюється на залишок Суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати видачі додаткових грошових коштів у Кредит за цією Додатковою угодою до дати фактичного повернення всієї Суми Кредиту за наступною Стандартною процентною ставкою:

- 1.00% за кожен день користування Сумою Кредиту, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цієї Додаткової угоди. В цей період можливе використання Позичальником права користування Сумою Кредиту за Промо-ставкою та/або Зниженою процентною ставкою.

- 0.75% за кожен день користування Сумою Кредиту, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня цієї Додаткової угоди і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї Суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

Згідно з п. 2.11. Додаткової угоди продовжено строк кредитування на 365 днів з дати укладення цієї Додаткової угоди. З урахуванням цього строк кредитування за Договором становить: 394 днів.

Кредитодавець свої зобов`язання за Додаткової угодою виконав та надав Боржнику грошові кошти у розмірі 3100,00 грн., що були перераховані на платіжну картку Боржника як позичальника за Кредитним договором.

Станом на дату подання Зави Боржник свої зобов`язання за договором не виконав, у зв`язку з чим, відповідно до розрахунку заборгованості наданого кредитором за Боржником обліковується заборгованість у розмірі 64960,00 грн., з яких: - заборгованість за кредитом 20 000,00 гривень; - заборгованість за нарахованими процентами 43 980,00 гривень; - заборгованість за штрафами 980,00 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Відповідно до ч. 1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно до ч. 1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно до ч. 1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Аналіз положень ст.ст. 549, 551,1048, 1049,1050,1056-1 ЦК України дають підстави для висновку, що у разі укладення договору кредитного договору, проценти за користування кредитом та неустойка може встановлюватись законом та договором.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 травня 2022 у справі №944/3046/20 (провадження №61 -19719св21) зроблено висновок, що у разі, якщо з`ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у ч. ч.3, 4 ст. 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення "contra proferentem". "Contra proferentem" (лат. "verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem") - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав. Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. Це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою.

Також згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 у справі №444/9519/12 (провадження №14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

При цьому, споживачем права якого захищаються на підставі Закону України "Про захист прав споживачів", є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (п. 22 ч. 1 ст. 1 цього Закону). Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 10.11.2011 №15-рп/2011 у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень пунктів 22, 23 статті 1, статті 11, частини восьмої статті 18, частини третьої статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України (справа про захист прав споживачів кредитних послуг), дія цього Закону поширюється і на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем за договором про надання споживчого кредиту), що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Згідно зі ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів", продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів", несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищені, не відповідає передбаченим у ч.3 ст.509 та ч. 1, 2 ст.627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Позивач як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи із порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги чинного законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідач не міг оцінити належно.

Необхідно зазначити, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Вказане узгоджується із положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», в якій зазначено, що, визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

Пунктами 1, 2 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985 року № 39/248, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ради Європи від 17 травня 1973 року № 543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 травня 2005 року (пункти 9, 13, 14 преамбули), Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2008 року про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, зокрема у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на доконтрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.

Директива 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи від 11 травня 2005 року розділяє комерційну діяльність, що вводить в оману на дію і бездіяльність та застосовується до правовідносин до і після укладення угоди, фінансові послуги через їх складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов`язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і таким чином, ефективного вибору.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

Окрім цього, як зазначено в рішенні Конституційного суду України від 11.07.13 №7-рп/2013, у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п. 6 ст. 3, ч. 3 ст. 509 та ч. 1-2 ст. 627ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшити.

Застосовуючи дану норму, суд зобов`язаний встановити баланс між застосованим до порушника заходом відповідальності у вигляді неустойки й оцінкою дійсного, а не покладеного розміру збитків, заподіяних у результаті конкретного правопорушення.

У цьому рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками - фізичними особами.

Такого самого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07.10.2020 по справі №132/1006/19 провадження №61-1602св20.

Відповідно до постанови Великої палати Верховного Суду від 18.03.2020 по справі №902/417/18 якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Відповідно до п.8.38 зазначеної постанови з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика палата Верховного Суду дійшла до висновку, що виходячи з принципі розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу так і процентів річних як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Окрім того, при стягненні заявленої позивачем заборгованості необхідно керуватись чітко обумовленими між контрагентами кредитного договору умовами, якими визначено ціну кредиту і строк кредитування, а не завуальованими умовами, які дозволяють кредитодавцю вийти за межі узгодженого строку та нарахувати непропорційно велику суму компенсації. Це не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Отже, вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509, частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

Також у цій постанові зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Відповідно до заяви кредитора від 03.06.2026 року, з наданих розрахунків, кредитор просить включити до реєстру нараховані за період з 05.03.2025 року по 03.06.2025 року відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 2 038 грн. 50 коп., що в 1,36 разів більше ніж сума отриманої позики.

Враховуючи наведене та заперечення арбітражного керуючого, заявлена кредитором сума за Кредитним договором від 05 березня 2025 року до стягнення заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 2 038 грн. 50 грн. не є співмірною сумі кредиту, суперечать принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи. Оскільки законодавством встановлено умову, що несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором (абз. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживача»).

На підставі викладеного, визнанню за кредитним договором підлягає сума відсотків в розмірі 1500 грн. 00 коп. (за Кредитним договором від 05 березня 2025 року), що співмірне тілу кредиту.

Відповідно до заяви кредитора від 15.07.2026 року, з наданих розрахунків, кредитор просить включити до реєстру нараховані за період з 24.10.2024 року по 20.11.2025 року відсотки за користування кредитними коштами в розмірі 65 102 грн. 00 коп., що в 3,26 разів більше ніж сума отриманої позики.

Оскільки заявлена кредитором сума за Кредитним договором від 24 жовтня 2024 року до стягнення заборгованість за нарахованими процентами у розмірі 43 980 грн. 00 грн. не є співмірною сумі кредиту, суперечать принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи. Оскільки законодавством встановлено умову, що несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором (абз. 5 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживача».).

На підставі викладеного, визнанню за кредитним договором від 24 жовтня 2024 року підлягає сума відсотків в розмірі 20 000 грн. 00 коп., що співмірне тілу кредиту.

Крім того, згідно до умов договору та розрахунку кредитодавцем було застосовано до боржника нарахування комісії 465 грн. 00 коп. Однак слід зазначити, що згідно з абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

10 червня 2017 року набрав чинності Закон України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року № 1734-VІІІ. Цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері, у зв`язку з чим, у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Правилами ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанова Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до п. 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44цс21).

Отже, положення кредитного договору від 24 жовтня 2024 року та додаткової угоди від 24 листопада 2024 року про сплату позичальником на користь позикодавцю комісійної винагороди за надання кредиту суперечать положенням ч. 1, ч. 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» і є нікчемними з моменту укладення цього правочину.

Оскільки дані положення умов договору з врахуванням додаткового угоди є нікчемним, то відповідно позивач не мав права зараховувати сплачену суму в погашення комісії за надання кредиту.

Таким чином оплата в сумі 465 грн. 00 коп. 03 грудня 2024 року мала бути зарахована в тіло кредиту, а відтак залишок заборгованості по тілу кредиту складав на дану дату 19 535 грн. 00 коп.

Отже, залишок боргу по тілу кредиту станом на 22 квітня 2026 року становив 19 535 грн. 00 коп.

Щодо вимоги до включення до реєстру вимог суми штрафу в розмірі 980 грн. 00 коп. звертаю увагу, що вказане суперечить п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яким передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, визнанню підлягають вимоги кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЛ.ЕН.ГРУП» до боржника ОСОБА_1 в розмірі 67 039,0 грн як вимоги 2 - черги.

Також у заяві про грошові вимоги кредитора до боржника ТОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп" просило визнати і включити до реєстру вимог кредиторів 7000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Відповідно до п.1 ч.3. ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1-3 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому ч. 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частиною 3 ст. 126 ГПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження зазначених витрат представник кредитора надав суду: договір про надання правничої (правової) допомоги № 15042026 від 15.04.2026, укладений між АБ "КВАДРА ПРАВО" та ТОВ "Фінансова компанія "Ел.Ен.Груп", акт від 02.06.2026 про надання правничої (правової) допомоги до договору № 15042026 від 15.04.2026, детальний опис виконаних робіт.

Згідно п. 2.1. договору про надання правничої (правової) допомоги вартість підготовки та подання заяви з грошовими вимогами до суду складає 7000,00 грн.

Як вбачається із акту про надання правничої (правової) допомоги від 02.06.2026, підписаного сторонами, останні підтверджують, що адвокатом виконано правничу допомогу щодо підготовки та подання заяви про грошові вимоги кредитора у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Загальна вартість послуг - 7000,00 грн.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи, чи були вони фактично понесені, та оцінювати їх необхідність.

Для включення всієї суми гонорару до відшкодування за рахунок іншої сторони, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені до відшкодування, з урахуванням того, чи були такі витрати здійснені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час і неспівмірність порівняно з ринковими цінами. Здійснюючи розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу між сторонами спору, господарський суд має враховувати результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об`єднанням, бюро), обсяги наданих стороні як клієнту послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи.

Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зазначає, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

У повідомленні про визнання вимог кредитора, арбітражна керуюча Мельник І.А. просила суд зменшити розмір витрат на правничу допомогу, зокрема зазначивши наступне.

Витрати на професійну правничу допомогу не можуть слугувати способом збагачення кредитора, а підлягають включенню до судових витрат лише у необхідному та співмірному обсязі, відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України. При цьому оцінюється реальна складність справи, обсяг та характер наданих адвокатом послуг, а також фактичні витрати кредитора, пов`язані з правничою допомогою, з метою уникнення надмірного навантаження на боржника та забезпечення справедливого розподілу судових витрат. Відтак вимога кредитора в даній частині підлягає частковому задоволенню так як складність справи не відповідає тому розміру гонорару, що вказаний в заяві та акті, у зв`язку з чим просить суд зменшити розмір витрат на правову допомогу до 1 500 грн. 00 коп.

Згідно ст.2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст.133 КУзПБ передбачено, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Суд зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу є витратами, що пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність.

За загальним правилом розподілу судових витрат, що визначене у частині четвертій статті 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи зазначене, складність справи, співмірність вимог та той факт, що заява кредитора підлягає частковому задоволенню, суд дійшов висновку, що витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню кредитору за рахунок боржника у розмірі 5000,00 грн.

Щодо вимог ТОВ "ІЗІ КРЕДИТ".

07 березня 2025 року між заявником та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір No 391514. Згідно якого на умовах, визначених цим Договором, кредитодавець надає позичальнику в кредит грошові кошти в загальному розмірі 5000 грн. 00 коп. на погоджений сторонами строк, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцеві кредит та сплатити проценти за користування кредитом (п. 1.1 Кредитного договору).

Відповідно до п. 1.2 Кредитного договору кредит надається на підставі заяви на видачу кредиту, що надана кредитодавцю позичальником та виражає його волевиявлення на отримання кредиту.

Пунктом 1.3, п. 1.4 та п. 1.5 Кредитного договору встановлено, що кредит надається позичальнику на умовах терміновості, повернення та платності, без забезпечення, з метою задоволення особистих потреб позичальника. Кредит надається позичальнику в готівковій формі в національній валюті України гривні, не пізніше наступного робочого дня з дати підписання цього Договору. Датою надання (видачі) кредиту є дата видаткового касового ордеру, тобто дата фактичного отримання позичальником готівкових коштів від кредитодавця.

Згідно до п. 1.6 Кредитного договору строк кредиту становить 6 періодів, кожен з яких визначається як 14 (чотирнадцять) календарних днів.

Відповідно до п. 2.2 Кредитного договору перебіг строку нарахування процентів за користування кредитом починається з дня, наступного за датою надання (видачі) кредиту, в триває 6 періодів, кожен з яких визначається як 14 календарних днів. Після належної дати внесення останнього платежу за Графіком платежів нарахування процентів кредитодавцем не здійснюється.

Пунктом 2.4 Кредитного договору з урахуванням ануїтетного характеру платежів по кредиту, номінальна процентна ставка є фіксованою та становить 506,88 % річних у першому періоді (з першого по 3 платіж) та 6,28 % річних у другому періоді (за всіма іншими платежами до кінця строку кредиту).

Згідно до п.3.2 Кредитного договору позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю суму кредиту та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені цим Договором та Графіком платежів. Сплачувати платежі відповідно до Графіку платежів самостійно, без окремої письмової чи усної вимоги кредитодавця, дотримуючись умов здійснення кожного платежу, що передбачені цим Договором та Графіком платежів.

Відповідно до п.3.4 Кредитного договору кредитодавець зобов`язаний надати позичальникові в кредит грошові кошти в сумі, порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно до Видаткового касового ордеру від 07 березня 2025 року позичальником було отримано грошові кошти в сумі 5 000 грн. 00 коп.

Відповідно до Графіку платежів позичальник має в строк до 30 травня 2025 року повернути отримані грошові кошти та сплатити відсотки за його користування, перший платіж мав бути зроблений 21 березня 2025 року, другий до 04 квітня 2025 року, третій до 18 квітня 2025 року, четвертий до 02 травня 2025 року, п`ятий до 16 травня 2025 року та шостий до 30 травня 2025 року.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно частини другої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Отже, одним із видів порушення зобов`язання є прострочення виконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк. Правові наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.11, 509 ЦК України зобов`язання виникають, зокрема з договорів.

Згідно з ч. 1 ст.627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб та інших суб`єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонами визначати умови такого договору.

Відповідно до ч. 2,3,4 ст.203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти: правочини між юридичними особами; правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний сторонами.

Враховуючи викладене, грошові зобов`язання ОСОБА_1 за Кредитним договором № 391514 від 07 березня 2025 року становить 3 819 грн. 00 коп., що включає заборгованість по тілу кредиту в сумі 3 800 грн. 40 коп. та відсотки за користування кредитними коштами 18 грн. 60 коп.

Статтею 133 КУзПБ встановлено, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Згідно з положеннями статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

В ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються:

1) обов`язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали;

2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 45, 47, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву ТОВ "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" про визнання грошових вимог до фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити частково.

2. Визнати вимоги кредитора ТОВ "Фінансова компанія "ЕЛ.ЕН.ГРУП" (01001, м. Київ, вул. Ірининська, 5/24, оф. 89, ЄДРПОУ 41240530) в розмірі 67 039,0 грн - вимоги другої черги (без права вирішального голосу на зборах кредиторів) та 10 324 грн 80 коп - витрати пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати по сплаті судового збору 5324,80 грн та на професійну правничу допомогу 5 000,00 грн відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів).

В решті вимог відхилити.

3. Заяву ТОВ "ІЗІ КРЕДИТ" про визнання грошових вимог до фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити.

4. Визнати вимоги кредитора ТОВ "ІЗІ КРЕДИТ" (04219, м. Київ, Оболонська Набережна, 7, корп. 2, офіс 9, ЄДРПОУ 36183990) в розмірі 3 819 грн - вимоги другої черги (без права вирішального голосу на зборах кредиторів) та 6 656,00 - витрати по сплаті судового збору ( відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів).

5. Зобов`язати керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів та надати суду до 10.08.2026 року: реєстр вимог кредиторів боржника; докази організації та проведення зборів кредиторів.

6. Призначити судове засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на "26" серпня 2026 р. на 11:00 год. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Рівненської області за адресою: м. Рівне, вул. Давидюка Тараса, 26-А, в залі судових засідань №10.

7. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду за правилами ст.ст.254/259 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 30.07.2026 року.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Суддя Церковна Н.Ф.