Рішення № 12386292, 09.11.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2010 р. Справа № 29/144-10

вх. № 5303/5-29

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Слоневський М.М. за довіреністю від 01.03.2010р.;

відповідача - Балинська А.В. за довіреністю від 14.07.2010р.;

розглянувши справу за позовом ВАТ "Концерн Хлібопром" м. Львів

до ТОВ промислово-технологічна компанічя "Мегаком", м. Харків

про розірвання договору, стягнення 11140234,11 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Концерн Хлібопром", звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою (вих.№01/06 від 01.06.2010р.), в якій просить суд розірвати договір купівлі-продажу №0108/1-Б-18 від 25 жовтня 2010 року між Відкритим акціонерним товариством "Концерн Хлібопром" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаком"; стягнути з відповідача 8941796,65грн. збитків, 1789479,15грн. пені, 308411,21грн. інфляційних витрат; 100547,10грн. процентів; судові витрати покласти на відповідача.

19 липня 2010 року позивач надав до канцелярії суду клопотання (вих.№02/07 від 19.07.2010р.), в якому просить суд витребувати у Акціонерного банку "ІНГ Банк Україна" (код ЄДРПОУ 21684818) пояснення щодо походження процентних іменних облігацій серії D емітованих ВАТ "Концерн Хлібопром" загальною кількістю 6000 штук, які банк продав ПАТ "Концерн Хлібопром" згідно договору купівлі-продажу цінних паперів №367Д/09 від 13 серпня 2009 року та додаткової угоди №1 від 12 лютого 2010 року, зокрема, в якого контрагента банк придбав вказані облігації, коли, відповідно до якого документу та в якій кількості.

Вказане клопотання було задоволено судом.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує, вважає позовні вимоги необгрунтованими та безпідставними та просить суд відмовити в в задоволенні позову.

19 липня 2010 року позивач надав до канцелярії суду супровідним листом (вих.№01/07 від 19.07.2010р.) документи на виконання ухвали суду від 15.06.2010р.

19 липня 2010 року відповідач надав клопотання про відкладення розгляду справи (вих.№8 від 19.07.2010р.), яке було задоволено.

28 липня 2010 року позивач надав до канцелярії суду супровідним листом (вих.№05/07 від 28.07.2010р.) документи на виконання ухвали суду від 15.06.2010р. та заяву про уточнення позову, відповідно до якої просить суд розірвати договір купівлі-продажу №0108/1-Б-18 від 25 жовтня 2010 року між Відкритим акціонерним товариством "Концерн Хлібопром" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаком"; стягнути з відповідача 2892053,65 грн. суму попередньої оплати, 6049743,00 грн. збитків, 1789479,15грн. пені, 308411,21грн. інфляційних витрат; 100547,10 грн. процентів; судові витрати покласти на відповідача.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Суд, розглянувши заяву позивача, визнав її такою, що не суперечить чинному законодавству та не порушує чиї - небудь права та охоронювані законом інтереси, відповідає вимогам ст. 22 ГПК України та підлягає прийняттю до розгляду.

За таких обставин, суд продовжує розгляд справи з урахуванням цих уточнень.

Представники сторін 29.07.2010р. надали через канцелярію господарського суду узгоджене клопотання про продовження строку вирішення спору за межі передбачені ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, яке було задоволено судом.

07.09.10, на виконання вимог ухвали суду від 29.07.10, від ПАТ "ІНГ Банк Україна" надійшли пояснення та документи, які були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

08.09.10 відповідача надав суду пояснення по справі, які були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Позивач 16.09.10, відповідно до ст. 38 Господарського процесуального кодексу України заявив клопотання (вх. №18124) в якому просить господарський суд Харківської області витребувати додаткові докази у справі від відповідача, ТОВ Фондова компанія "Фінекс-Україна" та ПАТ "УкрСиббанк" . Вказане клопотання було задоволено судом.

Ухвалою суду від 16.09.10. розгляд справи було відкладено на 05.10.10.

05.10.10. ТОВ Фондова компанія "Фінекс-Україна" надало до канцелярії суду лист (вих.№61 від 04.10.2010р.), в якому вказує, що цінні папери, інформація щодо яких запитується судом, не є предметом купівлі-продажу за договорами №1861Д/08; 1224/2-Д купівлі-продажу цінних паперів від 24.12.2008р.; та повідомляє, що за період 27.10.08-25.12.08 операцій з цінними паперами, інформація щодо яких запитується судом, ТОВ Фондова компанія "Фінекс-Україна" не здійснювалось.

05.10.10. відповідач надав до канцелярії суду пояснення (вих.№16 від 05.10.10.), в яких проти позову заперечує та просить відмовити у його задоволенні. Разом із поясненями відповідачем були надані документи для долучення до матеріалів справи.

05.10.10. позивач надав до канцелярії суду клопотання (вих.№02/10 від 05.10.2010р.), в якому просить суд витребувати у ПАТ "УкрСиббанк" (61050, м. Харків, пр. Московський, 60, код ЄДРПОУ 09807750) письмові пояснення та інформацію щодо операцій з процентними іменними облігаціями серії D емітованими ВАТ "Концерн Хлібопром" на рахунку у цінних паперах ТОВ ПТК "Мегаком" №011861 (рахунок у ВАТ "МФС" 1048), а саме коли було відкрито рахунок у цінних паперах ТОВ ПТК "Мегаком" №011861, яка кількість вказаних облігацій серії D обліковувалось на цьому рахунку №011861, чи списувалися (перераховувалися) вказані облігації з рахунку на користь інших осіб, якщо списувалися (перераховувалися), то коли, в якій кількості та відповідно до якого документа, з наданням відповідних засвідчених копій документів (договору купівлі-продажу, розпорядження, тощо).

Вказане клопотання позивача було задоволено судом, розгляд справи відкладено на 01.11.10.

29.10.10 до суду надійшли пояснення ПАТ "УкрСиббанк". Обставини, викладені в поясненнях були досліджені судом, пояснення банку долучені до матеріалів справи.

01.11.10 відповідач заявив клопотання про витребування від позивача додаткових доказів по справі.

Вказане клопотання відповідача було задоволено судом.

В судовому засіданні, яке розпочалося 01.11.10 було оголошено перерву до 09.11.10 для надання сторонами додаткових доказів по справі.

Від позивача 09.11.10 надійшли пояснення по справі та документи на виконання вимог суду. Пояснення та документи, надані позивачем були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні 09.11.10 представник позивача позовні вимоги підтримав, наполягає на задоволенні позову.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити в позові

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

27 жовтня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Концерн Хлібпром" (Позивач по справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Промислово-технологічна компанія "Мегаком" (Відповідач по справі), було підписано договір купівлі продажу №0108/1-Б-18 (надалі - Договір). Відповідно до умов Договору, Відповідач зобов'язався передати у власність Позивача, а Позивач прийняти і оплатити цінні папери, а саме 15000 (п'ятнадцять тисяч) штук процентних іменних облігацій серії D емітованих Позивачем (надалі - облігації). Відповідно до п. 5.2. Договору Відповідач зобов'язався забезпечити переказ цінних паперів на рахунок у цінних паперах Позивача 20 листопада 2008 року. Згідно з п. 5.4. Договору моментом повного виконання Відповідачем своїх зобов'язань по передачі цінних паперів є момент зарахування цінних паперів на рахунок Позивача у Зберігача. Відповідно до п. 5.1. Договору всі дії, що пов'язані з переходом прав власності на цінні папери на ім'я Покупця (Позивача по справі), здійснюються з рахунку у цінних паперах Продавця (Відповідача по справі) №011861 у зберігача АКІБ "УкрСиббанк" (рахунок в ВАТ "МФС" 1048) на рахунок у цінних паперах Покупця №310410 у зберігача (рахунок в ВАТ "МФС", код 0001).

Позивач свої зобов'язання по оплаті цінних паперів виконав в повному обсязі, перерахував Відповідачу грошові кошти в якості попередньої оплати за договором, що підтверджується копіями платіжних доручень, наданих до матеріалів справи.

20 листопада 2008 року між Позивачем та Відповідачем було підписано Додаткову угоду №1 до Договору, відповідно до якої Відповідач зобов'язався забезпечити переказ цінних паперів на рахунок у цінних паперах Позивача на таких умовах: 9000 (дев'ять тисяч) штук облігацій до 18:00 25 листопада 2008 року та 6000 (шість тисяч) штук облігацій до 18:00 25 грудня 2008 року. Загальна вартість цінних паперів становить 7554983,45 грн.

25 грудня 2008 року між Позивачем та Відповідачем було підписано Додаткову угоду №2 до Договору, відповідно до якої Відповідач зобов'язався забезпечити переказ цінних паперів на рахунок у цінних паперах Позивача на таких умовах: 6000 (шість тисяч) штук облігацій до 18:00 02 квітня 2009 року. Загальна вартість цінних паперів становить 7230134,13 грн.

02 квітня 2009 року Відповідач не виконав своє зобов'язання щодо переказу 6000 (шести тисяч) штук облігацій на рахунок у цінних паперах Позивача відповідно до умов Договору.

14 квітня 2009 року Позивачем було надіслано Відповідачу вимогу про виконання зобов'язання (вих.№ 237/1 від 14 квітня 2009 року), щодо переказу 6000 (шести тисяч) штук облігацій на рахунок у цінних паперах Позивача відповідно до умов Договору, яку Відповідач залишив без задоволення.

В червні 2009 року Позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом про зобов'язання Відповідача вчинити дії: здійснити переказ 6000 (шести тисяч) штук процентних іменних облігацій серії В емітованих ВАТ "Концерн Хлібпром" на рахунок у цінних паперах Позивача у ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз" №301410, код 0001. Рішенням суду від 09 липня 2009 року у справі № 38/169-09 позов задоволено. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26 жовтня 2009 року рішення залишено без змін. 16 грудня 2009 року видано судовий наказ.

11 січня 2010 року державним виконавцем Ленінського відділу ДВС Харківського МУЮ Хлоповим А. В. відкрито виконавче провадження, зобов'язано Відповідача здійснити переказ 6000 (шести тисяч) штук процентних іменних облігацій серії D емітованих ВАТ "Концерн Хлібпром" на рахунок у цінних паперах Позивача у ВАТ "Міжрегіональний фондовий союз" №301410, код 0001.

Зобов'язання щодо переказу 6000 (шести тисяч) штук облігацій на рахунок у цінних паперах Позивача Відповідачем не було виконано. Відповідно до відповіді на запит державного виконавця зберігача АКІБ "УкрСиббанк" вказані облігації на рахунку у цінних паперах Товариства з обмеженою відповідальністю Промислово-технологічна компанія "Мегаком" не обліковуються.

Відповідно до ч. І ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач у встановлений договором строк своє зобов'язання не виконав, чим істотно порушив Договір.

11 березня 2010 року у зв'язку з неналежним виконанням Договору Позивач надіслав Відповідачу пропозицію про його розірвання та відшкодування збитків, яку Відповідач залишив без відповіді.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За таких обставин, суд визнав позовні вимоги щодо розірвання договору купівлі - продажу №0108/1-Б-18 від 25.10.08 обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Враховуючи, що Відповідач не надав суду доказів про повернення Позивачу попередньої оплати, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача в сумі 2892053,65 грн. попередньої оплати є обгрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання повинен сплатити кредитору суму грошового боргу з урахуванням індексів інфляції та 3% річних. За таких обставин, позовні вимоги позивача в сумі 308411,21 грн., нараховані за індексами інфляції на суму основного боргу, а також 100547,10 грн. 3% річних, обгрунтовані і підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 8.1. Договору у разі невиконання (несвоєчасного виконання) будь-якою з Сторін своїх зобов'язань, визначених в п.п. 4,5 Договору, Сторона, яка затримала виконання, сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період, за який нараховується пеня, від загальної вартості Договору. Така пеня сплачується за кожен день прострочки до моменту повного виконання винною Стороною своїх зобов'язань.

Ст. 549 Цивільного кодексу України, вказує, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Ст. 3 цього ж закону передбачено, що розмір пені, передбачений ст. 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 258 Цивільного кодексу України, до вимог про стягнення штрафних санкцій (штрафу, пені) застосовується скорочений строк позовної давності в один рік.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав свої зобов'язання по оплаті у термін, встановлений договором, нарахована позивачем пеня в сумі 1504253,58 грн. відповідає умовам договору та вимогам законодавства і підлягає стягненню.

В задоволенні позову в частині стягнення 285225,57 грн. слід відмовити у зв"язку з невірним розрахунком.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 6049743,00 грн. збитків, суд визнав їх необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Позивач обґрунтовує цю вимогу тим, що між ним та Акціонерним банком «ІНГ Банк Україна» було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів №367Д/09 від 13.08.2009 р., на підставі якого Акціонерний банк «ІНГ Банк Україна» передав у власність Позивача процентні іменні облігації серії D у кількості 6000,00 шт. вартістю 6049743,00 грн. Позивач виконав свої зобов'язання щодо оплати цінних паперів у повному обсязі, що, як зазначає Позивач, і зумовило понесення ним витрат.

Позивач у своїх поясненнях від 28.07.2010 р. посилається на те, що 6000,00 облігацій були продані АБ «ІНГ Банк Україна». Однак, до матеріалів справи не додано позивачем доказів, які б підтверджували зазначений вище факт.

Крім того, як на підставу своїх вимог Позивач посилається на наявність причинно-наслідкового зв'язку між порушенням Відповідачем своїх зобов'язань за Договором та укладенням договору між Позивачем та АБ «ІНГ Банк Україна».

Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Більш того, згідно з ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Враховуючи принцип свободи договору, встановлений чинним законодавством договір купівлі-продажу цінних паперів №367Д/09 від 13.08.2009 р. було укладено між Позивачем та Акціонерним банком «ІНГ Банк Україна» на підставі вільного волевиявлення сторін, а не в результаті порушення будь-яких прав Позивача Відповідачем. Так само, на підставі вільного волевиявлення, було визначено і суму укладеного договору.

Таким чином, дії Відповідача жодним чином не зумовили необхідність Позивача укладати договір №367Д/09 від 13.08.2009 р., а тим більше жодним чином не впливали на визначення його ціни.

Отже, суд не вбачає наявності причинно-наслідкового зв'язку між порушенням Відповідачем своїх зобов'язань за Договором та понесеними Позивачем витратами по договору з АБ «ІНГ Банк Україна».

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи. Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок іншої сторони і в тому разі коли друга сторона звільнена від його сплати; суми які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи покладаються при задоволенні позову на відповідача, а при відмові в позові – на позивача.

За таких обставин, суд, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Розірвати договір купівлі-продажу №0108/1-Б-18 від 25 жовтня 2010 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством "Концерн Хлібопром" (79035, м. Львів, вул. Хлібна, 2, Код ЄДРПОУ 05511001) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегаком" (61139, м. Харків, вул. Котлова, 236, код 31941991) .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегаком" (61139, м. Харків, вул. Котлова, 236, код 31941991) на користь Відкритого акціонерного товариства "Концерн Хлібопром" (79035, м. Львів, вул. Хлібна, 2, Код ЄДРПОУ 05511001) - 2892053,65 грн. суму попередньої оплати, 1504253,58 грн. пені, 308411,21 грн. інфляційних витрат; 100547,10 грн. процентів; 10999,25 грн. державного мита та 101,80 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення складено 15.11.10