Рішення № 12386291, 10.11.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2010 р. Справа № 53/260-10

вх. № 8527/1-53

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Веретун Н.І., за дов.

відповідача - не з*явився.

розглянувши справу за позовом ЗАТ "Єврофінанс", м. Київ

до СФГ "Віта", с. Стариця

про стягнення 57209,63 грн., розірвання договору та повернення майна

ВСТАНОВИВ:

ЗАТ "Єврофінанс" звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до СФГ "Віта" із позовом про стягнення 57209,63 грн., розірвання договору та повернення майна.

Позивач в призначеному судовому засіданні позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд задовольнити їх.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані попередньою ухвалою суду документи не надав, про час та місце слухання справи був повідомлений належним чином, але надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з тим, що представник знаходиться у відрядженні, але доказів до суду не було надано.

Згідно ст.69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

На підставі викладеного, враховуючи відсутність клопотання сторін про продовження терміну розгляду справи, суд не має процесуальної можливості для відкладення розгляду справи, а тому суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та слухає справу в порядку ст.75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв’язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.

Суд, розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

09 вересня 2008 року між Закритим акціонерним товариством «Єврофінанс» (позивач) та Селянським (фермерським) господарством «ВІТА» (відповідач) було укладено договір фінансового лізингу №LА07000424. Згідно з вищевказаним Договором позивач зобов'язався після підписання з відповідачем Договору фінансового лізингу, придбати і передати у володіння та користування відповідачу предмет лізингу, а відповідач зобов'язався прийняти предмет лізингу та використовувати його у відповідності до умов договору, а також сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до п.8.2 Додатку № 2 до договору фінансового лізингу, всі платежі за договором сплачуються у гривнях. Референціина валюта конвертується в гривні на дату формування відповідного рахунку. Конвертовані платежі формуються у відповідності до поточного курсу продажу відповідної валюти ВАТ КБ “Надра”на дату виставлення рахунку. Відповідач зобов'язався сплачувати лізингові платежі протягом 5 (п'яти) календарних днів з дати виставлення відповідних рахунків позивачем, але не пізніше 7 (сьомого) числа кожного місяця шляхом перерахування відповідних сум коштів на рахунок позивача. Неодержання рахунку відповідачем не звільняє його від зобов'язання своєчасно здійснювати лізингові платежі.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі.

Відповідно до встановленої відповідачем специфікації (додаток № 1 до Договору) позивачем було придбано:

- сіялку зернову С3-5,4, рік випуску 2008.

28 листопада 2008 року позивач передав відповідачеві вищезазначений транспортний засіб у фінансовий лізинг, що підтверджується Актом приймання-передачі Предмета лізингу, копія якого долучена до матеріалів справи.

За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 Цивільного кодексу України. За приписами ч.2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони вимагати виконання нею обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, встановлена на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.2 Закону України “Про фінансовий лізинг”, відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, з урахуванням особливостей, що встановлюються цим законом.

Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України, за договором лізингу одна сторона (Лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (Лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 2 ст. 806 Цивільного кодексу України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

Згідно з ст. 286 Господарського кодексу України та ст. 762 Цивільного кодексу України, зобов'язання Лізингоодержувача полягає у своєчасному внесенні лізингових платежів за користування предметом лізингу, що випливає з договірних зобов'язань.

Обов'язок Лізингоодержувача своєчасно і в повному обсязі сплачувати лізингові платежі за користування предметом лізингу встановлені ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 292 Господарського кодексу України, ст. 11 Закону України “Про фінансовий лізинг”.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України “Про фінансовий лізинг”лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж, як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Позивач свої зобов*язання за умовами Договору виконав у повному обсязі, що підтверджується наданими до матеріалів справи документами, в свою чергу відповідач свої зобов*язання за період дії договору фінансового лізингу, а саме сплату лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмета лізингу виконав частково, внаслідок чого утворилась заборгованість в частині відшкодування вартості предмета лізингу, яка становить 18046,21 грн.

Позивач наданими до матеріалів справи документами довів заборгованість відповідача в частині відшкодування вартості предмета лізингу в сумі 18046,21 грн., а тому дана вимога підлягає задоволенню.

Враховуючи те, що всупереч умовам Договору та вимогам чинного законодавства відповідач не виконував зобов'язання зі сплати лізингових платежів, позивач надіслав повідомлення про розірвання договору фінансового лізингу з вимогою про сплату суми лізингових платежів і повернення предмету лізингу.

За період дії Договору у відповідача виникла заборгованість з оплати лізингових платежів, яка не погашена до дати звернення Позивача з позовом до суду.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до ч. 2 статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Відповідно до ч. З статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання припиняється з моменту досягнення домовленості про розірвання договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 653 Цивільного кодексу України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язаннями до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Водночас зобов'язання, які не були виконані відповідачем під час дії Договору, підлягають виконанню й після розірвання Договору.

Розмір лізингових платежів в частині комісії за період з листопада 2008 року по серпень 2010 року складає 39810,14 грн., відповідач сплатив лізингових платежів в частині комісії на суму 15370,07 грн., а тому виходячи з вищевикладеного, сума заборгованості в частині комісії становить 24540,07 грн., в зв*язку з чим дана вимога обгрунтована наданими до матеріалів справи документами, а тому підлягає задоволенню.

Відповідач свої зобов*язання за умовами Договору в частині сплати лізингових платежів, виконав лише частково, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до теперішнього часу не сплачена.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три відсотки річних за весь час прострочення. За таких обставин, позовні вимоги позивача в частині стягнення інфляційних в сумі 2082,44 грн. та 3% річних в сумі 875,01 грн., відповідають вимогам діючого законодавства та підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 8.8 Додатку № 2 до Договору у разі прострочення сплати платежів за договором фінансового лізингу, Лізингоодержувач (відповідач) сплачує на користь Лізингодавця (позивача) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання зобов'язань. Так, позивачем за прострочення сплати платежів за договором фінансового лізингу була нарахована пеня в сумі 4679,45 грн. Дана вимога підтверджуються наданими до суду позивачем доказами, відповідає умовам Договору та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконує свої зобов*язання за умовами Договору в частині сплати лізингових платежів протягом року, а тому позовні вимоги в частині розірвання договору фінансового лізингу №LA80000424 від 09.09.2008 року підлягають задоволенню.

Позивачем за дострокове розірвання договору фінансового лізингу №LA80000424 від 09.09.2008 року на підставі п.10.8 Додатку №2 до Договору було нараховано санкцію у розмірі 10% від вартості всіх недоотриманих лізингових платежів в сумі 6986,45 грн. Розглянувши дану вимогу, суд вважає за необхідне відмовити у її задоволенні, оскільки, як вбачається з Додатку №2 до Договору вищевказаний пункт, а саме п.10.8 взагалі відсутній, а тому у суду не має правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Відповідно до п.10.3 Додатку №2 до Договору у разі дострокового припинення договору фінансового лізингу відповідач зобов*язаний власними силами та за власний рахунок повернути позивачеві Предмет лізингу у стані з урахуванням нормального зносу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в цій частині та зобов*язати відповідача повернути позивачу сіялку зернову СЗ-5,4, рік випуску 2008.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 503,93 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 525, 526, 610, 611, 612, 625, 806 ЦК України, ст.22, 33, 43, 44 - 49, 75, 82-85 ГПК України,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи відмовити.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства «ВІТА» (код ЄДРПОУ: 23453856, Адреса: 62530, Україна, Харківська область, Вовчанський район, Село Стариця , п/р 2600400002107 в «Райффайзен Банк Аваль» Вовчанське відділення) на користь Закритого акціонерного товариства «Єврофінанс» (код ЄДРПОУ: 30726921, Адреса: 69002, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 81, приміщення 17, р/р 26006166176600 в Акціонерно-Інноваційному банку «УКРСИББАНК», м. Харків МФО 351005) лізингові платежі (в частині відшкодування вартості предмета лізингу) -18046,21 грн., лізингові платежі в частині комісії - 24540,07 грн., суму зростання боргу з урахуванням індексу інфляції у сумі 2082,44 грн., три проценти річних у сумі 875,01 грн., пеню у сумі 4679,45 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 673,93 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Розірвати договір фінансового лізингу №LA80000424 від 09.09.2008 року, укладений між Селянським (фермерським) господарством «ВІТА» (код ЄДРПОУ: 23453856, Адреса: 62530, Україна, Харківська область, Вовчанський район, Село Стариця) та ЗАТ «Єврофінанс»(код ЄДРПОУ: 30726921, Адреса: 69002, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 81, приміщення 17).

Зобов*язати Селянське (фермерське) господарство «ВІТА» (код ЄДРПОУ: 23453856, Адреса: 62530, Україна, Харківська область, Вовчанський район, Село Стариця) повернути ЗАТ «Єврофінанс»(код ЄДРПОУ: 30726921, Адреса: 69002, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 81, приміщення 17) сіялку зернову С3-5,4, рік випуску 2008.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення санкції за дострокове розірвання договору в сумі 6986,45 грн. відмовити.

Суддя

рішення буде підписано 15.11.2010 року