Ухвала суду № 117339951, 29.02.2024, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"29" лютого 2024 р. Справа № 918/128/24

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., розглянувши клопотання ОСОБА_1 від 28.02.2024 року про забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 918/128/24 за заявою боржника ОСОБА_2 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність,

без виклику учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2024 року ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Рівненської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, в якій просить прийняти дану заяву до розгляду, відкрити провадження у справі про неплатоспроможність, затвердити кандидатуру ОСОБА_3 та призначити керуючим реструктуризацією.

Ухвалою суду від 13 лютого 2024 року постановлено прийняти заяву ОСОБА_2 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та призначено підготовче засідання на 11 березня 2024 року на 11:10 год., а також заборонено фізичній особі - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) відчужувати майно (майнові права).

29 лютого 2024 року від ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" надійшло клопотання від 28.02.2024 року про забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, в якому просить забезпечити проведення судового засідання 11.03.2024 року у справі № 918/128/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за участю представника заявника та надати можливість представнику ОСОБА_2 адвокату Сонько В.В. прийняти участь в судовому засіданні у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використання власних технічних засобів допомогою додатку ВКЗ (https://vkz.court.gov.ua), або за допомогою системи EasyCon.

Дослідивши подане клопотання, суд дійшов висновку про необхідність його повернення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником.

Згідно з частинами п`ятою, шостою статті 42 ГПК України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Частинами першою-другою статті 56 ГПК України передбачено, що сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника.

Відповідно до частини першої статті 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

За правилом абзацу другого частини восьмої статті 6 ГПК України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правничої допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правничої допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги.

Частиною другою статті 26 Закону № 5076-VI установлено, що ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Пунктом 9 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (далі - Положення № 41), передбачено, що ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).

Пунктом 10 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (далі - Положення № 41), передбачено, що ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням, обов`язково має містити підпис адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера, та підпис керівника адвокатського бюро, адвокатського об`єднання і скріплений печаткою юридичної особи.

Відповідно до підпунктів 12.11-12.12 пункту 12 Положення № 41 ордер містить підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі "Адвокат"); підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об`єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням.

Отже, обов`язковим реквізитом ордеру, виготовленого електронним способом, є підпис адвоката (у графі "Адвокат").

Приписи підпункту 12.14 пункту 12 Положення № 41 визначають, що реквізити 12.1, 12.5 (крім номера посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане), 12.6, 12.7, 12.8 генеруються автоматично, всі інші реквізити ордера заповнюються адвокатом самостійно з метою збереження адвокатської таємниці.

За правилами пункту 11 Положення № 41, ордер, встановленої цим Положенням форми, є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта.

При цьому, суд зауважує, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.

Правова позиція аналогічного змісту відображена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 року № 9901/847/18 та підтримана Верховним Судом у складі судді Касаційного адміністративного суду в ухвалі від 12.06.2020 року у справі № 580/3478/19.

29 квітня 2022 року Рада адвокатів України ухвалила рішення № 45 "Про внесення змін до Положення № 41 про ордер на надання правничої (правової) допомоги", яким доповнено Положення, зокрема, пункт 10 новим абзацом наступного змісту: "Під час дії воєнного стану на території України дозволяється видача адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням ордеру без скріплення його печаткою юридичної особи та без підпису керівника адвокатського об`єднання, адвокатського бюро. Правовідносини між адвокатом, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера та адвокатським об`єднанням, адвокатським бюро врегульовуються внутрішніми документами цих організаційно правових форм здійснення адвокатської діяльності".

За змістом абзацу другого частини восьмої статті 6 ГПК України особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Надсилання у встановленому порядку процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням https://cabinet.court.gov.ua/login, за умови попередньої реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням такою особою власного електронного підпису.

Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через "Електронний кабінет".

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі № 640/1374/19.

Клопотання від 28.02.2024 року про забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду сформоване в системі "Електронний суд" представником ОСОБА_2 - Сонько Валерієм Вікторовичем, на підтвердження повноважень якого надано ордер серії ВТ № 1006164 від 21.02.2024 року.

Ордер серії ВТ № 1006164 від 21.02.2024 року виданий адвокатським об`єднанням "КОНСУЛ", однак у графі "Адвокат" підпис адвоката відсутній. Також у графі "Керівник адвокатського бюро/об`єднання" підпис керівника відсутній.

Так, враховуючи норми Закону № 5076-VI та Положення № 41, судом встановлено, що Сонько В.В., як представник ОСОБА_2 , звернувся до суду від адвокатського об`єднання, а тому в даному випадку застосовуються приписи п. 10 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги щодо можливості видачі ордеру без скріплення його печаткою юридичної особи та без підпису керівника адвокатського бюро. Водночас, вказані положення не звільняють адвоката від обов`язку проставлення підпису на ордері.

Отже, обов`язковим реквізитом ордеру, який досліджується у вказаному клопотанні, є власноручний підпис адвоката (у графі "Адвокат").

Суд звертає увагу на те, що наявність електронно-цифрового підпису на поданому клопотанні, який підтверджує повноваження представника, не приймається судом до уваги, оскільки адвокатом не було дотримано форми документа, що підтверджує його право на здійснення представництва інтересів особи, зокрема його підписання, як того вимагають норми Закону № 5076-VI та Положення № 41.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22 грудня 2022 року у справі № 450/569/22 та від 7 лютого 2023 року у справі № 466/487/22.

Крім того суд зауважує, що ордер серії ВТ № 1006164 від 21.02.2024 року, який наданий представником ОСОБА_2 , згенерований через веб-сайт Національної асоціації адвокатів України, а не через систему "Електронний суд".

З огляду на викладене, суд вважає, що подана до клопотання сканкопія ордеру серії ВТ № 1006164 від 21.02.2024 року не є належним документом, що підтверджує право Сонька Валерія Вікторовича як особи, яка підписала клопотання, на вчинення таких дій від імені та в інтересах боржника ОСОБА_2 .

Разом з тим, суд вважає за необхідне підкреслити, що така позиція не є проявом надмірного формалізму, оскільки відсутність належним чином оформленого за правилами Положення № 41 ордеру унеможливлює встановити волевиявлення боржника на надання повноважень адвокату Сонько Валерію Вікторовичу щодо представництва та права підпису процесуальних документів, які подаються до суду, адже такий ордер не є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката.

Таким чином, за відсутності ордера, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, у суду відсутні підстави вважати, що клопотання ОСОБА_1 від 28.02.2024 року про забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду підписано особою, яка має права його підписувати.

Згідно з ч. 4 ст. 170 ГПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

З огляду на вищевикладене, клопотання ОСОБА_1 від 28.02.2024 року про забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду підлягає поверненню без розгляду.

З огляду на те, що клопотання ОСОБА_1 від 28.02.2024 року про забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду надійшло через систему "Електронний суд" (тобто наявне в електронному вигляді), тому не підлягає фактичному поверненню.

Керуючись ст. ст. 170, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 від 28.02.2024 року про забезпечення проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду повернути без розгляду.

Ухвала згідно частини 2 статті 235 ГПК України підписана та набрала законної сили 29 лютого 2024 року та відповідно до Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя Політика Н.А.