Рішення № 9999674, 03.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.06.10 р. Справа № 14/127пн

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, код НОМЕР_1,

м.Донецьк

до відповідача Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”,

ЄДРПОУ 14305909, м.Київ

про визнання відсутнім права, спонукання виконати дії та визнання зобовязань

припиненими

Суддя Левшина Г.В.

Представники:

від позивача: ОСОБА_4-по дов.

від відповідача: Демяненко Р.О.-нач. від.

В засіданні суду брали участь:

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду

оголошувалась перерва з 01.06. по 03.06.2010р.

СУТЬ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль”, м.Київ, про:

-визнання відсутнім права ПАТ „Райффайзен Банк Аваль”, м.Київ утримувати під обтяженнями та обмеженнями майно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк, раніше переданого в іпотеку за договором іпотеки №012/05/0211/1 від 29.05.2007р.;

-зобовязання ПАТ „Райффайзен Банк Аваль”, м.Київ здійснити всі дії, необхідні для зняття будь-яких обтяжень та обмежень з майна фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, які виникли на підставі генеральної кредитної угоди №012/05/0211 від 29.05.2007р. та договору іпотеки №012/05/0211/1 від 29.05.2007р., шляхом направлення приватному нотаріусу Донецького міського нотаріального округу Соболєвій В.Л. заяви про погашення кредитів за генеральною кредитною угодою №012/05/0211 від 29.05.2007р. та договору іпотеки №012/05/0211/1 від 29.05.2007р.;

-визнання зобовязань, що виникли на підставі договору іпотеки №012/05/0211/1 від 29.05.2007р. такими, що припинилися.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на припинення зобовязань сторін за генеральною кредитною угодою від 29.05.2007р. №012/05/0211 внаслідок ліквідації Приватного підприємства „Торговий дім „Дон-Цукор”, що тягне за собою припинення зобовязань за договором іпотеки №012/05/0211/1 від 29.05.2007р.

Відповідач мотивованих заперечень проти позовних вимог не надав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Як встановлено судом, 23.11.2006р. між відповідачем та Приватним підприємством „Торговий дім „Дон-Цукор” був підписаний кредитний договір №010/07/0450.

29.05.2007р. між відповідачем та Приватним підприємством „Торговий дім „Дон-Цукор” була підписана генеральна кредитна угода №012/05/0211, згідно з якою банк зобовязується надавати позичальнику кредитні кошти в порядку та на умовах, визначених у кредитних договорах та додаткових угодах до них, укладеними в межах цієї генеральної кредитної угоди і які є її невідємними частинами.

За приписом п.1.1 генеральної кредитної угоди загальний розмір позичкової заборгованості позичальника за наданими в межах даної генеральної угоди кредитами та кредитного договору №010/07/0450 від 23.11.2006р. не повинен перевищувати 16000000,00 грн.

Згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 31.05.2010р. міститься запис про ліквідацію Приватного підприємства „Торговий дім „Дон-Цукор”.

За приписом ст.104 Цивільного кодексу України, ст.33 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Таким чином, враховуючи внесення до єдиного державного реєстру запису про ліквідацію Приватного підприємства „Торговий дім „Дон-Цукор”, за висновками суду, останнє є припиненим.

Відповідно до ст.598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 609 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

На підставі викладеного, враховуючи факт ліквідації Приватного підприємства „Торговий дім „Дон-Цукор”, за висновками суду, зобовязання останнього, яке виникло на підставі генеральної кредитної угоди №012/05/0211 від 29.05.2007р., припинилось.

За змістом ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст.575 Цивільного кодексу України іпотека є окремим видом застав. Так, згідно частини першої зазначеної статті іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про іпотеку” та ст.572 Цивільного кодексу України, іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим законом.

В забезпечення виконання ПП „Торговий дім „Дон-Цукор” своїх зобовязань перед відповідачем за кредитним договором від 23.11.2006р. №010/07/0450, генеральною кредитною угодою №012/05/0211 від 29.05.2007р. та ПП „Донбас-бакалея 2002” своїх зобовязань перед відповідачем за генеральною кредитною угодою №012/08-3/0348 від 17.05.2006р., 29.05.2007р. між позивачем та відповідачем був підписаний договір іпотеки №012/05/0211/1.

Згідно з умовами договору іпотеки предметом іпотеки є майнові права на будівлю магазину непродовольчих товарів літ.А-3, загальною площею 2129,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 яка перейде у власність позивача після одержання правоустановчих документів: свідоцтва про право власності на нерухоме майно.

Предмет іпотеки оцінюється сторонами в сумі 20651510,00 грн. Сторони домовились, що іпотекою забезпечується повернення кредиту, сплата відсотків за користування кредитом, штрафні санкції та збитки, які можуть виникнути у відповідача в разі невиконання позичальниками своїх зобовязань за кредитним договором або за цим договором (п.1.3 договору).

28.08.2007р. між позивачем та відповідачем підписано договір про внесення змін №012/05/0211/5 до договору іпотеки №012/05/0211/1 від 29.05.2007р., згідно з яким п.1.3 договору іпотеки викладено наступним чином: „Предметом іпотеки за цим договором є нерухоме майно: будівля магазину непродовольчих товарів літ.А-3, загальною площею 2129,9 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 яка належить позивачу на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Головним управлінням благоустрою та комунального обслуговування Донецької міської ради 23.05.2007р. і зареєстрованого КП „Бюро технічної інвентаризації м.Донецька” 30.05.2007р. за реєстраційним номером НОМЕР_2 номер запису 2513 в книзі 14чн згідно витягу №14723792.

Крім цього, 13.07.2009р. між позивачем та відповідачем був підписаний додатковий договір №012/05/0211/2 до договору іпотеки №012/05/0211/1 від 29.05.2007р., згідно з яким сторони вирішили викласти п.1.1 розділу 1 договору іпотеки №012/05/0211/1 від 29.05.2007р. у наступній редакції: „Цей договір частково забезпечує вимоги відповідача, що витікають з умов генеральної кредитної угоди №012/05/0211 від 29.05.2007р., із змінами та доповненнями станом на 13.07.2009р., а також з будь-яких додаткових угод до неї, що можуть бути укладені в подальшому, кредитних договорів, що вже укладені та можуть бути укладені в подальшому, а саме: повернути фактично отримані кредитні кошти в валюті їх видачі з загальним лімітом в сумі, еквівалентній 22659000,00 грн. станом на дату видачі кредитних коштів за офіційним курсом Національного Банку України, сплатити проценти за їх користування, комісійні винагороди, неустойку (пеню, штрафи) в розмірі, строки та у випадках передбачених кредитним договором, а також виконати інші умови кредитного договору та відшкодувати іпотекодержателю всі можливі збитки, понесені ним внаслідок невиконання чи неналежного виконання умов кредитного договору.

У відповідності до даного договору іпотекодержатель має право у випадку невиконання позичальником своїх зобовязань за кредитним договором отримати задоволення за рахунок майна, заставленого на нижче вказаних умовах”.

Одночасно, п.1.1 розділу 1 договору іпотеки №012/05/0211/1 від 29.05.2007р. сторони виклали наступним чином: „Заставна вартість предмета іпотеки визначається сторонами в сумі 10205303,00 грн.”.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про іпотеку” іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно із ст.593 Цивільного кодексу України, ст.17 Закону України „Про іпотеку” право застави припиняється у разі, зокрема, припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

За таких обставин, враховуючи припинення зобовязань за генеральною кредитною угодою №012/05/0211 від 29.05.2007р., в забезпечення виконання якої був укладений договір іпотеки №012/05/0211/1 від 29.05.2007р., зобовязання сторін за вказаним договором іпотеки також є припиненими.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Тобто законодавство пов'язує право звернення за судовим захистом з суб'єктивною думкою юридичної особи щодо порушення чи оспорювання її інтересів; об'єктивна наявність чи відсутність таких порушень встановлюється під час розгляду справи.

Згідно із ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. За приписом ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтями 16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України встановлені способи захисту цивільних прав та інтересів. Зокрема, права та законні інтереси захищаються шляхом: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Аналогічний припис містить ч.2 ст.20 Господарського кодексу України про те, що права суб'єктів господарювання захищаються, зокрема, іншими способами, передбаченими законом.

Таким чином, законодавець визначив, що цивільне право або охоронюваний законом інтерес можуть бути захищені судом не будь-яким способом, а тільки тим, що передбачений договором чи законом.

За висновками суду, позивачем обрано спосіб захисту, який відповідає вимогам ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про визнання зобовязань, які виникли на підставі договору іпотеки №012/05/0211/1 від 29.05.2007р. такими, що припинилися, підлягають задоволенню.

За приписом ст.317 Цивільного кодексу України права володіння, користування та розпоряджання майном належать власникові майна.

Згідно із ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Тобто, з урахуванням вимог ст.ст.317, 319 Цивільного кодексу України позивачу як власнику належить, зокрема, право розпорядження майном, раніше переданим в іпотеку.

Як встановлено судом, згідно з відміткою приватного нотаріуса Соболєвої В.Л. на договорі іпотеки №012/05/0211/1 від 29.05.2007р. було накладено заборону на відчуження іпотечного майна.

Відповідно до ст.2 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” обтяженням є заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, яка встановлена або законом, або актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або яка виникає на підставі договорів.

Як вказувалось вище, зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Таким чином, враховуючи припинення зобовязань сторін за договором іпотеки №012/05/0211/1 від 29.05.2007р., у відповідача відсутнє право утримувати під обтяженнями та обмеженнями майно позивача, передане в іпотеку за цим договором, внаслідок чого позов в цій частині вимог підлягає задоволенню.

Пунктом 25 Тимчасового порядку державної реєстрації іпотек, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2004р. N410, встановлено, що після виконання зобов'язання, забезпеченого іпотекою, іпотекодержатель зобов'язаний протягом десяти днів надіслати реєстратору письмове повідомлення про виключення запису з Реєстру з обов'язковим зазначенням порядкового номера запису. Запис про обтяження майна іпотекою може бути виключений на підставі рішення суду з обов'язковим зазначенням порядкового номера запису.

На підставі викладеного, позов в частині вимог про зобовязання відповідача направити приватному нотаріусу Донецького міського нотаріального округу Соболєвій В.Л. заяву про погашення кредитів за генеральною кредитною угодою №012/05/0211 від 29.05.2007р. та договору іпотеки №012/05/0211/1 від 29.05.2007р. також підлягає задоволенню.

Згідно із ст.84 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову в резолютивній частині рішення вказуються, зокрема, строк виконання зобовязаною стороною певних дій. Враховуючи заявлені позовні вимоги, суд встановлює відповідачу термін виконання відповідних дій протягом 10 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили.

Одночасно, враховуючи не визначення позивачем інших дій, які має вчинити відповідач, позов в решті вимог підлягає залишенню без задоволення.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача повністю, враховуючи, що спір по справі, за висновками суду, виник внаслідок неправильних дій відповідача.

Клопотання від 02.06.2010р. №16/11/50 Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”, м.Київ про зупинення провадження по справі до розгляду справи №2-3165/10 про визнання недійсним договору іпотеки судом залишено без задоволення.

Зокрема, згідно із ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Таким чином, з урахуванням вимог вказаної статті, суд, зупиняючи провадження по справі має бути позбавлений можливості вирішити спір по суті, тобто, у суду має бути відсутня можливість під час розгляду справи встановити відповідність спірного договору вимогам закону.

Відповідно до п.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю або частково повязаний з предметом спору договір, який суперечить закону.

За таких обставин, розгляд справи №2-3165/10 ніяким чином не унеможливлює розгляд цієї справи.

Крім цього, виходячи зі змісту наданої відповідачем до матеріалів справи ухвали від 29.04.2010р. Куйбишевського районного суду м.Донецька взагалі відсутні відомості щодо дати, номеру оспорюваного договору іпотеки. Таким чином, відсутня можливість встановити тотожність договору іпотеки, який є предметом розгляду у цій справі, з оспорюваним договором іпотеки по справі №2-3165/10.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк до Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”, м.Київ задовольнити частково.

Визнати такими, що припинились, зобовязання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк та Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”, м.Київ, які виникли на підставі договору іпотеки №012/05/0211/1 від 29.05.2007р.

Визнати відсутнім у Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”, м.Київ права утримувати під обтяженнями та обмеженнями майно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк, передане в іпотеку за договором іпотеки №012/05/0211/1 від 29.05.2007р.

Зобовязати Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль”, м.Київ протягом 10 календарних днів з моменту набрання рішенням суду законної сили направити приватному нотаріусу Донецького міського нотаріального округу Соболєвій В.Л. заяву про погашення кредитів за генеральною кредитною угодою №012/05/0211 від 29.05.2007р. та договору іпотеки №012/05/0211/1 від 29.05.2007р.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”, м.Київ на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк відмовити.

В судовому засіданні 03.06.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 03.06.2010р.

Суддя