Рішення № 9999691, 01.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.06.10 р. Справа № 43/47

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання Т.А. Братченко

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “РЕГІОНГАЗ”, м. Макіївка

до відповідача: Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Макіївка

про стягнення суми боргу за виконані роботи у розмірі 31194грн.

В судовому засіданні брали участь:

від позивача: Джанелідзе О.А. за дов. №5-д від 04.03.10р.

від відповідача: ОСОБА_3 за дов. б/н від 07.03.09р.

Згідно із ст.69 ГПК України за ухвалою від 15.04.2010р. справу розглянуто в більш тривалий термін.

Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду оголошувалась перерва з 25.05.2010р. по 01.06.2010р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “РЕГІОНГАЗ”, м. Макіївка, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Макіївка про стягнення суми боргу за виконані роботи у розмірі 31194грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається договір №10-б від 04.08.2008р., акт робочої комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом будівлі, споруди, приміщення від 25.11.2008р, акт приймання газообладнання для проведення комплексного опробування (налагоджувальних робіт) від 25.11.2008р., проект з газифікації магазину, кошторисний розрахунок вартості будівництва, локальні кошториси, акти прийомки виконаних підрядних робіт (т.ф. КБ-2В), довідки про вартість виконаних підрядних робіт (т.ф. КБ-3), лист без номеру від 14.05.2009р., повідомлення про вручення поштового відправлення №67831 від 10.01.2009р., №281701 від 11.05.2009р., опис вкладення поштового відправлення від 06.01.2009р., від 15.05.2009р., фіскальний чек №9343 від 06.01.2009р., лист без номеру від 28.08.2009р., фіскальний чек №0916 від 28.08.2008р., опис вкладення поштового відправлення від 28.08.2009р. та на невиконання відповідачем зобовязань за договором №10-б від 04.08.2008р., в частині сплати вартості виконаних робіт.

У письмових поясненнях без номеру від 16.03.2010р. позивач визначив, що договір №10-б був підписаний сторонами і набув чинності з дати, визначеної в преамбулі договору, тобто з 04.08.2008р.

29.03.2010р. представник відповідача звернуся до суду із заявою без номеру, в якій просив суд надати йому можливість ознайомитись з матеріалами справи та зняти фотокопії. Судом клопотання задоволено.

У запереченнях на позовну заяву без номеру від 13.04.2010р. відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що роботи з газифікації магазину позивачем виконувалися, але за усною домовленістю сторін без підписання договору та були сплачені відповідачем.

В уточненнях до позовної заяви без номеру від 15.04.2010р. позивач зазначив, що акти КБ-2в та довідки КБ-3 неодноразово надсилались відповідачеві, але залишились не підписаними без надання обґрунтованої відмови від їх підписання.

У поясненнях, викладених у супровідному листі без номеру від 20.04.2010р. позивач посилався на преюдиційність фактів встановлених у постанові Донецького апеляційного господарського суду від 18.01.2010р. у справі №3/104.

20.04.2010р. представник позивача звернуся до суду з клопотанням без номеру, в якому просив суд надати йому можливість ознайомитись з матеріалами справи та зняти фотокопії. Судом клопотання задоволено.

У поясненнях без номеру від 26.04.2010р. позивач зазначив, що виконані ним роботи з газифікації не були оплачені відповідачем, а дії вчинені відповідачем з приводу передачі вихідних даних, фактичного прийняття робіт, свідчать, що договір №10-б укладений саме 04.08.2008р.

У поясненнях без номеру від 25.05.2010р. відповідач заперечив проти стягнення з нього витрат на правову допомогу у розмір 5000грн.

Відповідно до пояснень без номеру від 25.05.2010р. відповідач зазначив, що договір №10-б від 04.08.2008р. він не підписував.

Згідно клопотання без номеру від 31.05.2010р. відповідач просив суд витребувати у позивача докази сплати відповідачем суми у розмірі 17000грн. за роботи з газифікації магазину. Судом у задоволенні клопотання відмовлено, оскільки обовязок довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх заперечень покладений на відповідача.

Згідно клопотання без номеру від 31.05.2010р. відповідач просив суд призначити будівельно-технічну експертизу. Судом у задоволенні клопотання відмовлено, оскільки суд ретельно дослідив матеріали справи та не вбачає підстав для призначення судової будівельно-технічної експертизи у справі №43/47.

У поясненнях без номеру від 01.06.2010р. відповідач відповідач заперечив преюдиційність фактів встановлених у постанові Донецького апеляційного господарського суду від 18.01.2010р. у справі №3/104.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України. Крім цього, представникам у судовому засіданні розяснено вимоги ст.81-1 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.01.2010р. у справі №3/104 за позовом ТОВ „Регіонгаз” м. Макіївка до ФОП ОСОБА_1 м. Макіївка про стягнення заборгованості в сумі 14200грн. було встановлено, що: позивачем були виконані роботи з газифікації належного відповідачу магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, на підставі укладеного між сторонами договору №10-б від 04.08.08р.; позивачем в повному обсязі були виконані роботи згідно проектно-кошторисної документації; сторонами підписані акти прийомки газопроводу в експлуатацію від 17.11.08 р., від 19.11.08р.; акт робочої комісії про прийняття в експлуатацію закінченої будівництвом споруди від 25.11.08р. належним чином оформлений та підписаний.

За приписом ст.35 ГПК України, обставини, встановленні рішенням господарського суду при розгляді однієї справи, не підлягають доказуванню при вирішенні інших спорів, в яких приймають участь ті ж сторони. Таким чином, всі факти, встановлені зазначеним судовим рішенням є встановленими та обов'язковими для суду при вирішенні спору за цим позовом.

При цьому, суд враховує, що саме викладені вище факти, встановлені у постанові Донецького апеляційного господарського суду від 18.01.2010р. у справі №3/104, стали підставою для відмови позивачу у позові, тому останні є преюдиційними в розумінні ст.35 ГПК України.

Визнання укладання між сторонами договору №10-б від 04.08.2008р. та належне виконання відповідачем робіт з газифікації магазину, належного відповідачеві є встановленням фактів, які мають юридичне значення та є обов`язковоми для судову під час вирішення справи №43/47.

Враховуючи викладене, оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 Цивільного кодексу України.

Приписами ст.837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплати виконану роботу.

Відповідно до пункту 1.1. Договору позивач був зобов'язаний своїми силами і коштами забезпечити газифікацію об'єкту, зазначеного відповідачем, а відповідач - оплатити позивачу виконані роботи. Пунктом 1.1. договору передбачається, що газифікація об'єкту включає роботи з монтажу системи газопостачання на зазначеному об'єкті відповідача. У пункті 1.2. договору був визначений об'єкт, який за домовленістю сторін підлягав газифікації; це - належний відповідачу магазин меблів АДРЕСА_2

Згідно пункту 2.1. договору загальна вартість Договору складає 31194грн.

Відповідно до пункту 2.2. договору відповідач був зобов'язаний протягом 10 днів з моменту підписання цього договору сплатити позивачу 100% суму вартості робіт з газифікації. Обов'язок своєчасно і у повному обсязі оплатити вартість робіт з газифікації обєкту покладався на відповідача згідно з пунктом 3.1. договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до пункту 3.3. договору позивач забезпечив у сторонніх організаціях підготовку всієї документації, необхідної для газифікації об'єкту відповідача і введення його в експлуатацію.

При цьому, газифікація належного відповідачеві магазину меблів АДРЕСА_2 здійснювалась позивачем у відповідності із проектом №722/30-2008, розробленим і затвердженим ВАТ "Макіївкагаз" від 02 червня 2008 року за №930. На підставі зазченого проекту на замовлення позивача була розроблена кошторисна документація. Кошторисний розрахунок вартості будівництва відповідав обумовленій сторонами договірній ціні у сумі 31194грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в узгоджений сторонами термін відповідно до пункту 1.3 договору здійснив газифікацію об'єкту. Приймання закінченого будівництвом об'єкту в експлуатацію відбулось на підставі Акту робочої комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом будівлі, споруди, приміщення від 25 листопада 2008 року за встановленою формою згідно Наказу Держбуду України від 27.01.2005 №21, а також актів прийомки газопроводу в експлуатацію від 17 листопада 2008 року, від 19 листопада 2008 року, підписаних сторонами.

Таким чином всі роботи з газифікації об'єкту були виконані позивачем належним чином і у встановлений договором строк. Претензій у відповідача щодо виконаних позивачем робіт не виникало.

У порушення вимог пункту 2.2 договору відповідач своєчасно не здійснив передплату в сумі 31194грн.

Відповідно до ч.4 ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Зі змісту ч.1 ст.854 ЦК України вбачається, що обовязок замовника здійснити остаточний розрахунок за виконані підрядні роботи покладений у залежність від належності виконання робіт підрядником.

В матеріалах справи є наявними акти форми КБ-2в і довідка форми КБ-3, які підтверджують факт виконання позивачем робіт за договором №10-б від 04.08.2008р., загальною вартістю 31194грн. та надіслані відповідачеві, про що свідчать наявні у справі докази, однак, які не підписані відповідачем у встановленому порядку або у підписані яких мотивовано відмовлено.

З огляду на викладене, проаналізувавши умови договору та належно оцінивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про те, що умова про здійснення передплати та нездійснення відповідачем такої передплати до та під час виконання позивачем робіт, не підписання відповідачем у встановленому порядку актів прийняття виконаних робіт (складання яких не передбачено умовами договору) не звільняє відповідача від обов'язку, а напроти передбачає його обовязок сплатити фактично виконані роботи з газифікації магазину на підставі належним чином оформленого та підписаного акту робочої комісії про прийняття в експлуатацію закінченої будівництвом споруди від 25.11.2008р., тобто до 26.11.2008р.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525,526 ЦК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач свої зобовязання, всупереч, умовам договору, вимогам вищевикладених статей ЦК та ГК України, належним чином не виконав, на день винесення рішення виконані роботи не сплатив. Внаслідок чого за відповідачем перед позивачем утворилась заборгованість у сумі 31194грн. Належних доказів погашення боргу відповідач не надав.

Враховуючи наведене, суд вважає доводеною заборгованість у сумі 31194грн.

За приписом ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Заперечення відповідача з приводу не підписання договору №10-б від 04.08.2008р. спростовуються матеріалами справи, а його доводи стосовно часткової сплати виконаних позивачем робіт не підтверджені належними доказами.

З огляду на викладене, враховуючи, що позов позивачем обґрунтований, відповідає законодавству, фактичним обставинам справи, підтверджений відповідними доказами, вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Що стосується вимог позивача про стягнення послуг адвоката, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.44 ГПК України витрати на оплату послуг адвоката віднесені до складу судових витрат. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом за наявності документального підтвердження витрат, як-то угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг (розяснення ВГСУ від 04.03.1998р. № 02-5/78 із змінами та доповненнями від 10.02.2004р.).

Позивачем було надано: договір на надання послуг адвоката №26/01-09 від 26.01.2009р., квитанцію до прибуткового касового ордеру без номеру від 05.03.2010р. у сумі 5000грн., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2 від 12.04.2006р., довіреність №5-д від 04.03.2010р. на ім`я адвоката ОСОБА_2

Таким чином, суд вважає доведеним наявність судових витрат позивача з оплати адвоката у сумі 5000грн., які підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.525, 526, 837, 854, 882 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4, 22, 32-35, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “РЕГІОНГАЗ”, м. Макіївка до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Макіївка про стягнення суми боргу за виконані роботи у розмірі 31194грн. задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “РЕГІОНГАЗ” (86125, Донецька обл., м. Макіївка, вул.. Донецька, буд. б/н; ідентифікаційний код 35354488, р/р 26009210284021 в ДОФ АКБ „Укрсоцбанк” у м. Макіївка, МФО 334011) суму боргу за виконані роботи у розмірі 31194грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 311,94грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн., витрати по оплаті послуг адвоката у розмірі 5000грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 01 червня 2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суддя

Повний текст рішення за правилами

ст. 84 Господарського процесуального

кодексу України підписано 03 червня 2010р.