Рішення № 9994262, 29.05.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.05.10р.Справа № 7/252-09

За позовом Відкритого акціонерного товариства "ХОУМ КРЕДИТ БАНК", м. Дніпропетровськ

до Відкритого акціонерного товариства "Алеко-Сервіс" , м. Дніпропетровськ

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Дегтярьов Сергій Володимирович, м. Дніпропетровськ

про стягнення грошових коштів в сумі 333456, 30 грн. в зв’язку з невиконанням договору зберігання

Суддя Коваль Л.А

Представники:

від позивача: юрисконсульт Іванчук В.Я., дов. № 581 від 04.08.2009р.;

від відповідача: представник Семченко В.В., дов. № б/н від 15.12.2009р.;

від третьої особи: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство "ХОУМ КРЕДИТ БАНК" (м. Дніпропетровськ) звернулося з позовом до суду про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Алеко-Сервіс" (м. Дніпропетровськ) на свою користь грошових коштів у сумі 333456, 30 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 13.08.2007р. між позивачем (банком) та Дегтярьовим Сергієм Володимировичем (позичальником) був укладений кредитний договір № 63.840.07.17, за умовами якого банк надає Дегтярьову С.В. кредит у розмірі 52 295, 40 доларів США строком з 13.08.2007р. по 12.08.2012р. зі сплатою 14,5% річних. В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором між банком та позичальником укладений договір застави № 63.840.07.17.1 від 13.08.2007р., предметом застави за яким є транспортний засіб: автомобіль марки TOYOTA, модель - LAND CRUISER, реєстраційний номер АЕ0073ВК, колір - бежевий, шасі (кузов, рама, коляска) № JTEBU29J605099619, VIN JTEBU29J605099619, рік випуску - 2007, об'єм двигуна - 3956 см.куб., тип ТЗ - ЛЕГКОВИЙ-УНІВЕРСАЛ-В, який належить позичальнику. Відповідно до ухвали Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 03.06.2009р. зазначений вище автомобіль вилучено у позичальника та передано на зберігання банку. 16.06.2009р. державним виконавцем Красногвардійського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції складено акт опису й арешту майна, відповідно до якого банк отримав автомобіль на зберігання. Також, 16.06.2009р. банк уклав з відповідачем договір на стоянку автомобіля, за яким відповідач зобов'язався цілодобово охороняти автомобіль з 16.06.2009р. Між тим, 29.09.2009р. автомобіль викрадено зі стоянки. По факту незаконного заволодіння транспортним засобом порушено кримінальну справу. Оскільки відповідач, як зберігач, не забезпечив схоронність автомобіля, має місце втрата автомобіля, позивач просить стягнути з відповідача збитки у розмірі вартості втраченого майна. Розмір збитків позивач визначив на підставі висновку про ринкову вартість об'єкта оцінки - автомобіля за станом на 18.08.2009р., складеного директором Приватного підприємства "Діалог", оцінювачем Коваленко К.І.

Позивач заявив клопотання про витребування матеріалів кримінальної справи, порушеної Самарським РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області 10.10.2009р. по факту незаконного заволодіння автомобілем TOYOTА LAND CRUISER, д/н АЕ 0073 ВК.

Відповідач проти позову заперечує. Відповідач погоджується з тим, що ним з позивачем 16.06.2009р. підписано текст договору на стоянку автомобіля. Однак, як зазначає відповідач, позивач самовільно розмістив автомобіль на території відповідача, а не на підставі договору. Договір фактично лише відображує наміри сторін, не набрав чинності та не виконувався. В обґрунтування своїх доводів відповідач посилається на недотримання порядку передачі автомобіля на зберігання вимогам Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках. Відповідач заперечує отримання від позивача грошових коштів в якості оплати зберігання саме спірного автомобілю. Рахунки-фактури та акти виконаних робіт до договору від 16.06.2009р. підписані з боку відповідача та надані позивачу бухгалтером відповідача без відома голови правління, тобто особою, яка не мала на вчинення таких дій повноважень. Кошти, сплачені позивачем у сумі 29 262 грн. начебто на виконання зобов’язань по договору від 16.06.2009р., відповідач розцінює як помилково перераховані позивачем на рахунок відповідача. Враховуючи існування між позивачем та відповідачем ряду договорів щодо стоянки автомобілів, заборгованість позивача за цими договорами на загальну суму 29 262, 00 грн., отримавши від позивача помилково перераховані кошти, відповідач заявив про зарахування зустрічних однорідних вимог, надіславши позивачу відповідну заяву від 18.11.2009р.

Ухвалою господарського суду від 17.12.2009р. до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Дегтярьова Сергія Володимировича (м. Дніпропетровськ).

Третя особа вважає, що позов підлягає задоволенню. За письмовими поясненнями третьої особи, з метою погашення кредиту перед банком третя особа передала спірний автомобіль в управління іншій особі, яка за домовленістю з третьою особою повинна була сплатити кредит. В подальшому, банк вилучив автомобіль і про його долю третій особі нічого не відомо. Третя особа просить розглядати справу без її участі.

Розгляд справи відкладався з 17.12.2009р. на 21.01.2010р., з 21.01.2010р. на 09.02.2010р.

В судовому засіданні 09.02.2010р. оголошено перерву на 11.02.2010р.

Згідно ухвали господарського суду від 11.02.2010р. у справі призначена судова автотоварознавча експертиза, провадження у справі зупинено.

Згідно ухвали господарського суду від 11.05.2010р. провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 25.05.2010р.

У зв’язку з непогодженням представника відповідача на оголошення в судовому засіданні 25.05.2010р. вступної та резолютивної частини рішення, оголошено перерву на 26.05.2010р.

Згідно ухвали господарського суду від 21.01.2010р., винесеної заступником голови суду Камша Н.М., строк вирішення спору по справі продовжено терміном на один місяць.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

13.08.2007р. між Закритим акціонерним товариством "ХОУМ КРЕДИТ БАНК", правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство "ХОУМ КРЕДИТ БАНК" (м. Дніпропетровськ) (далі –банк) та фізичною особою громадянином України Дегтярьовим Сергієм Володимировичем (м. Дніпропетровськ) (далі –позичальник) укладено кредитний договір № 63.840.07.17, відповідно до п. 1.1 якого банк надає позичальнику кредит у сумі 52295, 40 доларів США строком з 13.08.2007р. по 12.08.2012р. зі сплатою 14,5 % річних. Цільове призначення кредиту: придбання автомобіля.

Згідно п. 2.1. кредитного договору в забезпечення виконання позичальником своїх зобов’язань по договору банк приймає майно за договором застави № 63.840.07.17.1 від 13.08.2007р.

13.08.2007р. між Закритим акціонерним товариством "Агробанк" (правонаступником якого в подальшому стало Закрите акціонерне товариство "ХОУМ КРЕДИТ БАНК", а правонаступником останнього - Відкрите акціонерне товариство "ХОУМ КРЕДИТ БАНК"), як заставодержателем, та Дегтярьовим Сергієм Володимировичем, як заставодавцем, укладений нотаріально посвідчений договір застави № 63.840.07.17.1., який забезпечує вимоги банку до позичальника за кредитним договором № 63.840.07.17 від 13.08.2007р.

Предметом застави за договором є належне заставодавцю на праві приватної власності майно, а саме: автомобіль TOYOTA, модель - LAND CRUISER, реєстраційний номер АЕ 0073 ВК, колір –бежевий, шасі (кузов, рама, коляска) № JTEBU29J605099619, VIN JTEBU29J605099619, рік випуску –2007, об’єм двигуна –3956 см. куб., тип Т3 –ЛЕГКОВИЙ-УНІВЕРСАЛ–В.

Відповідно до ухвали Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська (ухвала про забезпечення позову) від 03.06.2009р. у справі № 2-1926/2009 рік за позовом Відкритого акціонерного товариства "ХОУМ КРЕДИТ БАНК" до Дегтярьова Сергія Володимировича про розірвання кредитного договору та звернення стягнення на предмет застави, автомобіль, який є предметом застави, вилучено у Дегтярьова Сергія Володимировича та передано на зберігання банку.

За зазначеною ухвалою суду Красногвардійським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції 16.06.2009р. відкрите виконавче провадження, в межах якого державним виконавцем 16.06.2009р. складено акт опису й арешту майна - автомобіля. Описане майно прийняв на зберігання представник позивача –начальник відділу претензійно-позовної роботи банку Поліщук Анатолій Ігорович.

В цю ж дату, тобто 16.06.2009р. банк, як замовник, та Відкрите акціонерне товариство "Алеко-Сервіс" (м. Дніпропетровськ), як виконавець, уклали договір без номера на стоянку автомобілів.

За умовами договору відповідач надає місце для стоянки автомобіля замовника –позивача: TOYOTA LAND CRUISER, державний номер АЕ 0073 ВК, а також виконує його охорону цілодобово з 16.06.2009р.

Сума договору складає 12 грн. за один автомобіль, всього 12 грн. за добу.

Відповідно до п. 5 договору представник замовника здає під охорону, а представник виконавця приймає із записом в журналі часу, дати, комплектності і наявності механічних пошкоджень на момент здачі автомобіля.

Термін дії договору встановлюється з дня паркування автомобіля на стоянці виконавця і діє до 31.07.2009р. або дня вилучення автомобіля зі стоянки. В разі відсутності звернення щодо припинення дії договору термін дії продовжується автоматично на наступний місяць (п. 10 договору).

10.10.2009р. слідчим СВ Самарського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області винесено постанову про порушення кримінальної справи по факту незаконного заволодіння транспортним засобом за ознаками ст. 289 ч. 2 КК України.

В постанові зазначено, що в ніч з 29.09.2009р. по 30.09.2009р. не встановлена особа, яка знаходилася на території ВАТ "Алеко-Сервіс" по вул. Курсантська, 26 в м. Дніпропетровськ, незаконно заволоділа автомобілем марки TOYOTA LAND CRUISER, державний номер АЕ 0073 ВК, бежевого кольору, чим спричинила значну шкоду для потерпілого.

Таким чином, автомобіль TOYOTA LAND CRUISER, державний номер АЕ 0073 ВК, у зв’язку з незаконним заволодінням ним невстановленою особою, зник зі стоянки.

Посилаючись на правові норми, що регулюють правовідносини зберігання, позивач вважає, що відповідач має відшкодувати позивачу шкоду, спричинену втратою автомобіля, що і є причиною спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Матеріалами справи, а саме: складеними позивачем та відповідачем актами виконаних робіт № 75 від 28.07.2009р., № 106 від 08.09.2009р., виставленими відповідачем позивачу рахунками-фактурами на оплату послуг за стоянку автомобіля № 112 від 06.07.2009р., № 131 від 31.08.2009р., № 148 від 08.09.2009р., меморіальними ордерами про оплату позивачем відповідачу на підставі договору послуг № 1021981 від 23.07.2009р., № 729832 від 24.09.2009р., № 729752 від 24.09.2009р., постановою про порушення кримінальної справи, які господарський суд на підставі ст. 43 ГПК України оцінює в їх сукупності, підтверджується, що автомобіль на підставі договору на стоянку автомобілів від 16.06.2009р. знаходився на стоянці для автомобілів відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 942 ЦК України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей (ч.1, ч. 2 ст. 949 ЦК України).

За втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах (ч. 1 ст. 950 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.

Оскільки автомобіль зник зі стоянки, а по факту незаконного заволодіння транспортним засобом за ознаками ст. 289 ч. 2 КК України порушено кримінальну справу, з метою визначення розміру збитків, спричинених втратою автомобіля, у справі призначалася судова автотоварознавча експертиза, яку провів Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз.

За висновком судової експертизи ринкова вартість автомобіля TOYOTA LAND CRUISER, реєстраційний номер АЕ 0073 ВК, на період його викрадення, тобто 29.09.2009р. складає величину 332 974, 24 грн.

За наведених встановлених обставин справи, приписів законодавства, суд вбачає підстави для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів (збитки) у сумі 332 974, 24 грн. (вартість автомобіля на час його викрадення, встановлена висновком судової експертизи).

В цій частині заявлені позивачем вимоги є правомірними.

Не підлягає задоволення решта позовних вимог, а саме в частині стягнення з відповідача на користь позивача 482, 06 грн., оскільки наведена сума збитків не підтверджується матеріалами справи.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що фактично автомобіль позивачем поставлено на стоянку самовільно, не на підставі укладеного договору на стоянку автомобілів. Такі доводи відповідача спростовуються матеріалами справи, про які зазначалося вище.

Суд відхиляє доводи відповідача з приводу того, що при передачі автомобіля на зберігання не були дотримані вимоги Правил зберігання транспортних засобів на автостоянках, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996р. № 115. Наведеними Правилами, зокрема пунктом 8, встановлено, також, що на території автостоянки забороняється знаходитися стороннім особам, встановлювати ящики та шафи для зберігання інвентарю, запасних частин чи інструментів. Відповідальність за охорону транспортних засобів та майна, що тимчасово або постійно знаходиться на території автостоянки, несуть працівники автостоянки. Відповідно, відповідальність за належне оформлення прийняття транспортного засобу на автостоянку покладається не лише на позивача, але й, насамперед, на відповідача, який несе відповідальність за втрату або пошкодження речі, прийнятої на зберігання.

Не підлягає задоволенню клопотання позивача про витребування матеріалів кримінальної справи, порушеної Самарським РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області 10.10.2009р., оскільки задоволення такого клопотання суперечитиме нормам Кримінально-процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Алеко-Сервіс" (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Курсантська, 26, ідентифікаційний код 04804474) на користь Відкритого акціонерного товариства "ХОУМ КРЕДИТ БАНК" (49051, м. Дніпропетровськ, вул. Курсантська, 24, ідентифікаційний код 26237202) збитки у розмірі 332 974 (триста тридцять дві тисячі дев’ятсот сімдесят чотири) грн. 24 коп., витрати на оплату державного мита у розмірі 3 329 (три тисячі триста двадцять дев'ять) грн. 74 коп., витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 67 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог –відмовити.

Суддя Л.А. Коваль