Рішення № 9992262, 09.06.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

09.06.2010Справа №2-24/2082-2010 За позовом Акціонерного банку "Діамант" (04070, м. Київ, Контрактова площа, 10-А, ідентифікаційний код 23362711)

в особі Кримської Дирекції Акціонерного банку "Діамантбанк" в м. Сімферополі (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. К. Лібкнехта/Жуковського/Р.Люксембург, 1/1/6)

До відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримстройторг", АР Крим ( 95000, АР Крим, м. Сімферополь, провул. Елеваторний, будинок, 10 А, ідентифікаційний код 24878233)

про стягнення 375 581,20 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

                                        представники:

Від позивача – Шаблакова В.Ю.- представник, довіреність № б/н від 06.07.2009р., Коновалов В.М. – представник, довіреність № б\н від 11.05.2010р.

Від відповідача – не з’явився.

Обставини справи:

Позивач - Акціонерний банк "Діамант" в особі Кримської Дирекції Акціонерного банку "Діамантбанк" в м. Сімферополі звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримстройторг" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримстройторг" на користь Акціонерного банку "Діамант" суми простроченої заборгованості за Договором фінансового лізингу № 010 у розмірі 375 581,20 грн., де 333703,33 грн. - заборгованість з лізингових платежів, 41875,87 грн. - пеня.

Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати : державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані порушенням умов договору фінансового лізингу № 010 від 11 липня 2010 року відповідачем по справі, який не виконав взяті на себе зобов’язання та не сплатив у повному обсязі лізингові платежі згідно з графіком, на підставі чого у нього сформувалась заборгованість у розмірі 333703,33 грн.

За ствердженням позивача, Акціонерний банк "Діамант" виконав свої зобов’язання за укладеним з відповідачем договором належним чином, передавши предмет лізингу Товариству з обмеженою відповідальністю "Кримстройторг", відповідач по справі свої зобов’язання за договором не виконав, що і стало підставою для звернення Акціонерного банку "Діамант" з позовом до Господарського суду АР Крим з відповідними вимогами.

Таким чином, посилаючись на порушення відповідачем умов договору та норм чинного законодавства, позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримстройторг" суму заборгованості за договором, а також суму пені за прострочення виконання зобов’язання.

Відповідач проти позовних вимог Акціонерного банку "Діамант" в особі Кримської Дирекції Акціонерного банку "Діамантбанк" в м. Сімферополі заперечував за мотивами, викладеними у відзиві на позовну заяву, представленому у судовому засіданні 25 травня 2010 року.

Відповідно до відзиву відповідач не погоджується з позовними вимогами позивача, просить зобов’язати Акціонерний банк "Діамант" представити детальний розрахунок пені, оскільки за його думкою він є необґрунтованим. Однак по суті проти позовних вимог не заперечував.

Сторони у судовому засіданні заявили клопотання про продовження строку розгляду справи у порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши вказане клопотання у судовому засідання у присутності представників сторін, суд заслухавши їх позиції, вказане клопотання позивача та відповідача задовольнив та ухвалою від 25.05.2010 р. продовжив строк розгляду справи.

Позивач до дня судового засідання надіслав до суду поштою заяву від 03.06.2010 р. про уточнення позовних вимог, в порядку ст. 22 ГПК України, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість зі сплати прострочених лізингових платежів у розмірі 333705,33 грн. та заборгованість зі сплати пені у розмірі 2014,55 грн.

В судовому засіданні, що відбулося 09.06.2010 р., представниками позивача було подано заяву про зменшення позовних вимог, в порядку ст. 22 ГПК України, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача тільки заборгованість зі сплати прострочених лізингових платежів у розмірі 333705,33 грн. Також просить судові витрати покласти на відповідача.

Тому суд, заслухавши позицію позивача, прийняв уточнення позивача, викладене в заяві від 09.06.2010 р., що є зменшенням позовних вимог.

Також позивачем було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на комплекс складського господарства в цілому, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, вул. Чернореченська, 115.

Ухвалою ГС АР Крим від 09.06.2010 р. у задоволенні вказаної заяви позивача було відмовлено.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, клопотанням від 08.06.2010 р. просив суд відкласти розгляд справи в зв’язку з зайнятістю свого представника в іншому судовому засіданні.

Суд дійшов висновку відмовити у задоволенні вказаного клопотання, оскільки у заяві відповідача не обґрунтовано, чим перешкоджає відсутність представника відповідача розгляду справи по суті. До того ж треба зауважити, що відповідач мав можливість забезпечити явку в судове засідання іншого представника, ніж той, що зайнятій в іншій справі або надіслати необхідні для розгляду справи документи поштою.

Крім того, оригінали документів були дослідженні у судових засіданнях за участю представників обох сторін та суд заслухав позицію відповідача.

За такими обставинами, суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини, що склалися між сторонами, та вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи відкладався згідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

11.07.2007 р. між Акціонерним банком "Діамант" ( Лізингодавець ) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Кримстройторг" ( Лізингоодержувач ) був укладений договір фінансового лізингу транспортних засобів № 010.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про фінансовий лізинг” фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору лізингодавець зобов’язався набути у власність транспортні засоби згідно до визначеної лізингоодержувачем у п. 1.2 вказаного договору і передати їх у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату.

Відповідно до п. 1.2 вказаного договору відповідач доручає позивачу вибір транспортних засобів, що є предметом лізингу, згідно встановленої відповідачем наступної специфікації, а саме: дві машини МАЗ 642205 – 220. Загальна вартість транспортних засобів з ПДВ складає 616440,00 грн.

Відповідно до глави 3 вказаного договору передача предмету лізингу здійснюється у наступний термін ( строк ): 30.08.2007 р. Передача позивачем відповідачу предмету лізингу оформлюється підписанням акту прийому - передачі.

Відповідно до п. 1.4 вказаного договору предмет лізингу надається у користування відповідачу виключно на умовах сплати останнім на користь позивача лізингових платежів у розмірі та у порядку, встановленому розділом 2 вказаного договору.

Відповідно до наявного в матеріалах справи акту приймання - передачі від 08.08.2007 р. позивач передав відповідачу передбачений договором предмет лізингу у повному обсязі. Вказаний акт підписаний представниками обох сторін та завірений відповідними печатками. ( а. с. 23 ).

Відповідно до ст. 16 Закону України “Про фінансовий лізинг” сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Відповідно до розділу 2 вказаного договору лізингові платежі, що підлягають сплаті відповідачем по справі на користь позивача за користування предметом лізингу, складаються з:

-          частини лізингового платежу, спрямованої на компенсацію обумовленої сторонами у п. 1.2 цього договору вартості ( з урахуванням ПДВ ) предмету лізингу;

-          частини лізингового платежу, що є платежем як винагорода позивачу за отримані у лізинг відповідачем транспортні засоби;

-          частини лізингового платежу, спрямованої на компенсацію лізингодавцю будь – яких витрат, що пов’язані з набуттям у власність предмету лізингу та передачею його у лізинг відповідачу на встановлених цим договором умовах ( зокрема, але не виключно, витрат, що пов’язані із реєстрацією страхування предмету лізингу та сплатою податків на нього ).

Лізингові платежі підлягають нарахуванню та сплаті відповідачем на користь позивача у наступному порядку:

-          лізингові платежі за користування предметом лізингу нараховуються щомісячно, починаючи з дати підписання сторонами акт приймання – передачі такого транспортного засобу;

-          лізингові платежі сплачуються відповідачем щомісячно, в термін до 10 – ого числа місяця, наступного за місяцем, в якому сторонами підписано акт приймання – передачі, в розмірі та у порядку, визначених графіком сплати лізингових платежів;

-          у випадку, якщо дата сплати чергового лізингового платежу припадає на святковий/ вихідний/неробочий день, відповідач сплачує такий лізинговий платіж не пізніше наступного робочого дня за відповідним святковим/ вихідним/неробочим днем.

Відповідно до глави 7 вказаного договору строк, на який відповідачу надається право користування предметом лізингу: з дати підписання сторонами акту приймання - передачі до 21.10.2010 р., але у будь – якому випадку не менше одного року з моменту підписання сторонами відповідного акту приймання - передачі.

Строк дії цього договору сторонами визначено з моменту підписання цього договору до повного виконання сторонами зобов’язань за цим договором.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Аналогічне положення міститься в статті 173 Господарського кодексу України, якою передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання— відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом           встановлено, що відповідач ( як лізингоотримувач за договором фінансового лізингу транспортних засобів № 010 від 11.07.2007 р. ) неналежним чином виконував взяті на себе зобов’язання щодо сплати лізингових платежів, а саме не в повному обсязі сплачував наступні лізингові платежі:

за «грудень» 2009 року у розмірі 16 162,98 грн. (Шістнадцять тисяч сто шістдесят дві гривні 98 копійок) у визначений Графіком строк, тобто до «10» січня 2009 року;

за «січень» 2009 року у розмірі 16 517,07 грн. (Шістнадцять тисяч п'ятсот сімнадцять гривень 07 копійок) у визначений Графіком строк, тобто до «10» лютого 2009 рокуі

за «лютий» 2009 року у розмірі 24 931,64 грн. (Двадцять чотири тисячі дев'ятсот тридцять одна гривня 64 копійки) у визначений Графіком строк, тобто до «10» березня 2009 року;

за «березень» 2009 року у розмірі 24 931,64 грн. (Двадцять чотири тисячі дев'ятсот тридцять одна гривня 64 копійки) у визначений Графіком строк, тобто до «10» квітня 2009 року;

за «квітень» 2009 року у розмірі 24 931,64 грн. (Двадцять чотири тисячі дев'ятсот тридцять одна гривня 64 копійки) у визначений Графіком строк, тобто до «10» травня 2009 року;

за «травень» 2009 року у розмірі 24 931,64 грн. (Двадцять чотири тисячі дев'ятсот тридцять одна гривня 64 копійки) у визначений Графіком строк, тобто до «10» червня 2009 року;

за «червень» 2009 року у розмірі 24 931,64 грн. (Двадцять чотири тисячі дев'ятсот тридцять одна гривня 64 копійки) у визначений Графіком строк, тобто до «10» липня 2009 року;

за «липень» 2009 року у розмірі 24 931,64 грн. (Двадцять чотири тисячі дев'ятсот тридцять одна гривня 64 копійки) у визначений Графіком строк, тобто до «10» серпня 2009 року;

за «серпень» 2009 року у розмірі 24 931,64 грн. (Двадцять чотири тисячі дев'ятсот тридцять одна гривня 64 копійки) у визначений Графіком строк, тобто до «10» вересня 2009 року;

за «вересень» 2009 року у розмірі 24 931,64 грн. (Двадцять чотири тисячі дев'ятсот тридцять одна гривня 64 копійки) у визначений Графіком строк, тобто до «10» жовтня 2009 року;

за «жовтень» 2009 року у розмірі 24 931,64 грн. (Двадцять чотири тисячі дев'ятсот тридцять одна гривня 64 копійки) у визначений Графіком строк, тобто до «10» листопада 2009 року;

за «листопад» 2009 року у розмірі 24 931,64 грн. (Двадцять чотири тисячі дев'ятсот тридцять одна гривня 64 копійки) у визначений Графіком строк, тобто до «10» грудня 2009 року;

за «грудень» 2009 року у розмірі 24 931,64 грн. (Двадцять чотири тисячі дев'ятсот тридцять одна гривня 64 копійки) у визначений Графіком строк, тобто до «10» січня 2010 року.

В зв’язку з вказаним, позивач по справі звернувся до відповідача з претензією від 01.02.2010 р. №41/01-11.3/2 в якої вимагав погасити прострочену заборгованість по сплаті лізингових платежів за вищевказаним договором фінансового лізингу на протязі одного дня з моменту отримання рахунку.

На адресу відповідача була також направлено рахунок – фактура від 29.01.2010 р. на суму з ПДВ 343953,56 грн.

Однак не зважаючи на вказане, відповідачем заборгованість погашена не була.

Відповідно до п. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансовий лізинг» лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Відповідно до п. 8.2 договору фінансового лізингу транспортних засобів № 010 від 11.07.2007 р. сторони дійшли згоди про те, що лізингодавець має право відмовитися від цього договору та вимагати повернення предмету лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

З урахуванням вищевказаного, між сторонами по справі 25.02.2010 р. було укладено угоду про розірвання договору фінансового лізингу транспортних засобів № 010 від 11.07.2007 р.

Відповідно до п. 2.1 вказаної угоди сторони дійшли згоди про те, що лізингоодержувач протягом 1 – ого календарного дня з дати підписання цієї угоди згідно акту приймання - передачі повертає предмет лізингу лізингодавцю.

Відповідно до наявного в матеріалах справи акту приймання - передачі від 25.02.2010 р. відповідач по справі повернув позивачу предмет лізингу у повному обсязі. Вказаний акт був підписаний представниками обох сторін та завірений відповідними печатками. ( а. с. 29 ).

Також у п. 2.2. вказаної угоди про розірвання договору фінансового лізингу транспортних засобів № 010 від 11.07.2007 р. сторони дійшли згоди про те, що лізингоодержувач в термін до 03.03.2010 р. сплачує на користь лізингодавця прострочену заборгованість та пеню за період з 11.01.2009 р. по 25.02.2010 р., що виникла за договором лізингу, до дати розірвання договору лізингу.

Однак відповідач заборгованість по лізинговим платежам у повному обсязі не сплатив.

Враховуючи той факт, що наявність заборгованості по лізинговим платежам підтверджується наявними матеріалами справи, а відповідачем належних доказів сплати вказаної заборгованості суду не представив, суд дійшов висновку позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, з урахуванням останніх зменшень.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 14.06.2010

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримстройторг", АР Крим ( 95000, АР Крим, м. Сімферополь, провул. Елеваторний, будинок, 10 А, ідентифікаційний код 24878233) на користь акціонерного банку "Діамант" (04070, м. Київ, Контрактова площа, 10-А, ідентифікаційний код 23362711) в особі Кримської Дирекції Акціонерного банку "Діамантбанк" в м. Сімферополі (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. К. Лібкнехта/Жуковського/Р.Люксембург, 1/1/6) заборгованість по лізинговим платежам у розмірі 333 705, 33 грн., 3755,81 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Колосова Г.Г.