Рішення № 99749506, 16.09.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2021 р. Справа№200/6310/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., за участю секретаря судового засідання Шемет Я.О., представника позивача Аксельрод М.І., представника відповідачів Тулянкіної М.М. розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Слов`янськ клопотання представника позивача про стягнення судових витрат в адміністративній справі за позовом приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Імені Ілліча» до Азовської митниці Держмитслужби, Донецької митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA700100/2020/000028/2 від 07.12.2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA700100/2020/00073 від 07.12.2020 року, -

В С Т А Н О В И В:

У травні 2021 року приватне акціонерне товариство «Металургійний комбінат «Імені Ілліча» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Азовської митниці Держмитслужби, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA700100/2020/000028/2 від 07 грудня 2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA700100/2020/00073 від 07 грудня 2020 року.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2021 року вищевказаний адміністративний позов було задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Азовської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів № UA700100/2020/000028/2 від 07 грудня 2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA700100/2020/00073 від 07 грудня 2020 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Азовської митниці Держмитслужби на користь приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Імені Ілліча» понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 15 328 грн. 98 коп.

Враховуючи, що на час винесення судового рішення позивачем не подано доказів, необхідних для вирішення клопотання щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень витрат на професійну правничу допомогу (яке заявлялася позивачем), дане питання не вирішено. Зазначено, що воно може бути вирішено шляхом ухвалення додаткового рішення за умови подання позивачем відповідних доказів з цього питання протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).

25.08.2021 року представник позивача надала клопотання, у якому останній просить долучити до матеріалів справи докази понесених витрат позивача на правничу допомогу у розмірі 14 759,32 грн. та ухвалити додаткове рішення.

15 вересня 2021 року від представника відповідача надійшла заява про зменшення судових витрат на правничу допомогу, окільні вказані позивачем витрати не є співмірними зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, обсягом таких робіт. Згідно ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховується, зокрема, складність справи, фінансовий стан клієнта, також розмір гонорару має бути розумним і обґрунтованим.

На думку представника відповідача предмет спору у цій справі не є складним, містить лише. Окрім того, звертає увагу, що в провадженні суду перебували та перебувають справи між тими самим сторонами, предмет спору у яких є подібні до даного предмету спору, із аналогічними обґрунтуваннями та вимогами.

Представник позивача у судовому засіданні наполягала на задоволенні клопотання та просила стягнути з відповідача понесені позивачем судові витрати з правничої допомоги.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання та просила зменшити розмір судових витрат понесених на правничу допомогу.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне

Порядок ухвалення додаткового рішення визначений у статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – Кодекс).

Згідно змісту вказаної статті суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Відповідно до частини 1 статті 252 кодексу, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Враховуючи, що на час винесення судового рішення позивачем не було подано доказів, необхідних для вирішення клопотання щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень витрат на професійну правничу допомогу (яке заявлялася позивачем), дане питання судом не вирішувалось.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 14 759,32 грн. суд зазначає наступне.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно зі статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Критерій співмірності витрат на оплату послуг адвоката застосовується судом виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

За приписами частини 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

18.08.2021 року складено акт №1 приймання-передачі наданих послуг. Вартість послуг складає 14 759,320 грн., на що було сформовано рахунок на оплату № 370 від 18.08.2021 року на суму 14 759,32 грн. (т.3, а.с. 55, 58).

Згідно розрахунку розміру винагороди до акту приймання – передачі наданих послуг №1 від 18.08.2021 року на суму 14 759,32 грн., остання складається з:

- консультація клієнта з вивченням документів, узгодження правової позиції (1 год.) – 567,50 грн.;

- підготовка, складання та подання позовної заяви (4 год.) – 2270,00 грн.;

- складання та подання відповіді на відзив (2 год.) – 1135,00 грн.;

- складання процесуальних документів (1 год.) – 567,50 грн.;

- гонорар за складність справи майнового характеру (1% від ціни позову) – 10 219,32 грн. (т.3, а.с. 56-57).

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час .

Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Проте, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень відповідача), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 р. зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За практикою Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30.03.2004 у справі Меріт проти України заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Суд дійшов висновку стосовно зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу з огляду на наступне.

Щодо підготовки, складання, подання позовної заяви та гонорару за складність справи, суд зазначає, що предмет спору у цій справі не є складним, предмет правового регулювання – а саме правомірність дій митниці по коригуванню митної вартості того ж самого товару за однаковими товаросупровідними документами не потребує складних правових досліджень (загалом судова практика у аналогічних спорах є сталою), вивчення обсягу фактичних даних, аналізу первинних документів, та складність складених процесуальних документів не є значним.

До того ж, згідно інформації з діловодства спеціалізованого суду, яка також міститься на офіційному сайті Донецького окружного адміністративного суду, за період з січня 2021 року по теперішній час, адвокатом Аксельрод М.І. подано до суду 14 позовних заяв між тими самими сторонами з аналогічним предметом позову щодо оскарження рішень митниці про корегування митної вартості, а саме справи: № 200/378/21, 200/731/21, 200/732/21, 200/3306/21, 200/3308/21, 200/4584/21, 200/5713/21, 200/6310/21, 200/7076/21, 200/7416/21, 200/6471/21, 200/5530/21, 200/8762/21, 200/10625/21.

Приймаючи до уваги вищенаведене в сукупності, суд, виходячи з принципу пропорційності, вважає, що сума яка заявлена до стягнення на оплату витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірною із складністю справи та обсягом наданих послуг адвокатом, а тому на користь позивача має бути стягнуто 7000,00 грн. понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу, що є співмірним з обсягом наданих послуг і виконаних робіт.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд врахував правові позиції Верховного суду, що викладені у постановах № 820/3072/18 від 19.02.21, №520/8489/19 від 22.12.20, а також Першого апеляційного адміністративного суду у справі № 200/731/21 від 27.07.21 між тими самими сторонами за аналогічним предметом позову.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення суду щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

В И Р І Ш И В:

Клопотання представника позивача про стягнення судових витрат в адміністративній справі за позовом приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Імені Ілліча» до Азовської митниці Держмитслужби, Донецької митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA700100/2020/000028/2 від 07.12.2020 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA700100/2020/00073 від 07.12.2020 року – задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Азовської митниці Держмитслужби (місцезнаходження: 87510, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, буд. 1, ЄДРПОУ: 43333684) на користь приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Імені Ілліча» (місцезнаходження: 87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, буд. 1, ЄДРПОУ: 00191129) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 (сім тисяч) гривень 00 копійок.

Повний текст додаткового судового рішення виготовлений та підписаний 16.09.2021 року.

Додаткове судове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Лазарєв