
Україна
Донецький окружний адміністративний суд
О К Р Е М А У Х В А Л А
16 вересня 2021 р. Справа №200/1449/21-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазарєва В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення та бездіяльності щодо виконання судового рішення у адміністративній справі № 200/1449/21-а за позовом ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання незаконною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
03 вересня 2021 року ОСОБА_1 , посилаючись на приписи статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, звернувся до суду із заявою, в якій просить: 1) визнати протиправною бездіяльність Бухмутсько-Лиманського об`єднаного Управлінні Пенсійного фонду України Донецької області щодо невиконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19.03.2021 у справі № 200/1449/21; 2) визнати незаконним рішення Головного управління ПФУ в Донецькій області у формі листа від 31.08.2021 № 11601-11236/С-15/80-500/21; 3) зобов`язати відповідача негайно виконати рішення Донецького окружного
адміністративного суду від 19.03.2021 № 200/1449/21-а; 4) направити окрему ухвалу в порядку ст. 249 КАС України на адресу Головного управління ПФУ в Донецькій області у зв`язку з системними порушеннями чинного законодавства та свідомого затягування виконання судового рішення.
Заяву обґрунтовував тим, що не дивлячись на вимоги законодавства та вказане судове рішення, яке набрали законної сили, відповідач допускає протиправну бездіяльність щодо його виконання.
Також, заявник зазначив, що 14.06.2021 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження. З відповіді органу ДВС від 16.06.2021 вбачається, що копія постанови старшого державного виконавця вже отримана відповідачем. Однак, бездіяльність відповідача й досі триває.
Заявник вказує, що про порушення своїх прав дізнався 30.08.2021 року, коли на його заяву щодо виконання судового рішення отримав лист ГУ ПФУ в Донецькій області від 30.08.2021 року № 11601-11236/С-15/8-0500/21.
07 вересня 2021 року заяву прийнято до провадження, про що постановлена відповідна ухвала. Ухвалою витребувано з Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області пояснення та докази, які свідчать про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19.03.21. Встановлено строк для надання вказаних доказів до 15.09.21.
Станом на 16 вересня 2021 року УПФ не надано жодного доказу щодо виконання судового рішення.
Згідно ч. 1 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви (ч. 5 ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України).
Вивчивши доводи ОСОБА_1 , що викладені у заяві, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
У лютому 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі – УПФ), в якому просив: 1) визнати протиправною та незаконною відмову відповідача у наданні інформації про розмір заборгованості перед ОСОБА_2 відображеної у формі листа від 02.02.2021 № 0574-02-8/3637; 2) визнати протиправною та незаконною бездіяльність УПФ щодо нездійснення виплати суми пенсії позивачу, що належала ОСОБА_2 і залишилась недоотриманою у зв`язку із її смертю; 3) стягнути з Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області заборгованість з пенсійних виплат, що належали ОСОБА_2 і залишилась недоотриманою у зв`язку із її смертю.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не виплати ОСОБА_1 пенсії, що залишилась недоотриманою у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 ;
- зобов`язано Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області виплатити ОСОБА_1 недоотриману пенсію за період з квітня 2016 року по грудень 2020 року, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 (а.с. 71-75).
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2021 року апеляційну скаргу Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області повернуто заявникові (а.с. 92).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року у справі 200/1449/21-а набрало законної сили 25 травня 2021 року.
Згідно ст. 129-1 Конституції України - судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
У відповідності до частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до частин першої та другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський Суд з прав людини звертає увагу на те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі «Скордіно проти Італії». Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини»).
Крім того, рішенням Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід`ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.
Аналіз цих рішень Європейського суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
У пунктах 46, 48, 51, 53, 54 рішення від 15.10.2009 року у справі “Юрій Миколайович Іванов проти України” (заява № 40450/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що від особи, яка домоглася винесення остаточного судового рішення проти держави, не можна вимагати ініціювання окремого провадження з його примусового виконання. Відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про таке судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання. Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися відповідно до зазначених вище вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.
Згідно матеріалів справи вбачається, що боржником на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/1449/21-а від 19 березня 2021 року позивачу нараховано недоотриману пенсію за період з 01.04.2016 року по 31.12.2020 року в загальній сумі 114197,87 грн., яка обліковується на рахунку Головного управління (а.с. 127-130).
У червні 2021 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Донецькій області із заявою щодо виконання судового рішення, в якій вказав реквізити поточного рахунку АТ КБ «Приватбанк», відкритий на ім`я представника стягувача (а.с. 143).
Листом від 12.07.2021 року ГУ ПФУ в Донецькій області відмовило у виплаті коштів та рекомендувало стягувачу надати реквізити поточного рахунку, відкритого у АТ «Ощадбанк» на його ім`я (а.с. 142).
29 липня 2021 року ОСОБА_1 знову звернувся до ГУ ПФУ в Донецькій області із заявою, в якій надав реквізити поточного рахунку, відкритого у АТ «Ощадбанк» на його ім`я та просив виконати рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/1449/21-а від від 19 березня 2021 року (а.с. 166).
30 серпня 2021 року ГУ УПФ в Донецькій області повідомила стягувача, що для виконання судового рішення в частині виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 йому необхідно надати до відділу обслуговування громадян № 12 свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , документи позивача: паспорт, довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ідентифікаційний код, заяву про виплату недоотриманої пенсії через АТ «Ощадбанк» (а.с. 168).
Суд критично ставиться до таких дій УПФ, оскільки в рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року не було встановлено такого способу і порядку виконання рішення, а саме щодо додаткового надання відповідного переліку документів з боку стягувача.
До того ж, у рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до УПФ із заявою про виплату недоотриманої пенсії, що належала за життя ОСОБА_2 із переліком документів, що передбачені пунктом 2.26 Порядку № 22-1, а саме до вказаної заяви було додано: паспорти, ІНН, довідки ВПО, свідоцтво про смерть, свідоцтво про шлюб, яке підтверджує родинні зв`язки, пенсійні посвідчення, витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть.
Отже, Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області та Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області допустили протиправну бездіяльність в частині виконання судового рішення від 19 березня 2021 року у справі №200/1449/21-а, що є порушенням статті 129-1 Конституції України.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 затверджено Положення «Про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі».
Згідно п. 4 вказаного положення Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує роботу управлінь Фонду щодо: призначення (перерахунку) і виплати пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства.
Відповідно до частини шостої статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
Згідно ст. 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Враховуючи викладені обставини, а також те, що відповідачем не надано доказів виконання судового рішення або доказів, які свідчать про поважність причин невиконання судового рішення, суд дійшов висновку про постановлення окремої ухвали та направлення її до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для реагування та вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
Вимоги заявника про скасування рішення ГУ ПФУ в Донецькій області у формі листа від 31.08.2021 № 11601-11236/С-15/80-500/21 задоволенню не підлягають, оскільки лист не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні КАС України.
На підставі викладеного, керуючись нормами Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправним рішення та бездіяльності щодо виконання рішення суду у адміністративній справі № 200/1449/21-а задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 березня 2021 року у справі № 200/1449/21-а в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання незаконною відмови та зобов`язання вчинити певні дії.
Направити окрему ухвалу до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області для реагування та вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
В іншій частині заяви відмовити.
Про виконання окремої ухвали повідомити суд не пізніше одного місяця після її надходження.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.В. Лазарєв
Судове рішення № 99749507, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 16.09.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Окрема ухвала. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 200/1449/21-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: