Рішення № 99677031, 17.09.2021, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/1358/21

Номер провадження 2/213/1153/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2021 року місто Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Алексєєва О.В.,

за участі секретаря судового засідання – Довгої А.В.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Ольга Вікторівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що 08 грудня 2006 року він уклав з ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» кредитний договір та договір іпотеки, предметом якого є квартира за адресою: АДРЕСА_1 .

28 березня 2021 року він дізнався про навність відкритого виконавчого провадження на виконання виконавчого напису №2499 вчиненого приваним нотаріусом Шевченко О.В. про звернення стягнення на квартиру, від реалізації якої пропонується задовольнити вимоги банку щодо погашення заборгованості за кредитом.

Позивач вважає, що вказаний виконавчий напис вчинено за відсутності правових підстав, оскільки квартира, яка використовується позивачем для постійного проживання не може бути примусово стягнута на підставі дії ЗУ «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті». Крім того, нотаріусом порушено трирічний строк стягнення за виконавчим написом; нотаріус не переконався у безспірності розміру заборгованості, яка підлягала стягненню; не враховано що за рішенням суду від 26 вересня 2013 року з нього та ОСОБА_2 стягнуто солідарно на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за даним кредитним договором в розмірі 138276,02 грн, яке виконується. Також виконавчий напис не відповідає вимогам ст. 89 ЗУ «Про нотаріат» оскільки не вказано суму державного мита, сплачуваного стягувачем або мита, яке підлягає стягненню з боржника. Спірна квартира була придбана позивачем в період шлюбу та є спільною власністю подружжя. Просить визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 травня 2021 року відкрито провадження у данній справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, задоволено клопотання позивача про витребування доказів у приватного нотаріуса Шевченко О.В.

16 липня 2021 року судом винесено ухвалу про застосування до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко О.В. заходу процесуального примусу у виді штрафу за невиконання ухвали від 19 травня 2021 року в частині витребування доказів.

В судове засідання сторони не викликались.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило.

Представником відповідача подано відзив на позов, в якому зазначають, що з доводами та аргументами позивача не погоджуються, вважають їх безпідставними і необґрунтованими. Так, Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання боржником зобов`язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусове звернення стягнення на майно. Заборгованість боржника перед стягувачем на момент вчинення виконавчого напису є безспірною, що було підтверджено поданими стягувачем документами, які передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Позивач не спростував належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості за кредитним договором на дату вчинення виконавчого напису була іншою, ніж та, яка запропонована до стягнення, не надав доказів часткового чи повного погашення заборгованості. Просять відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Третя особа – приватний нотаріус Шевченко О.В. своїх пояснень щодо позову та відзиву не надала, вимоги ухвали суду від 19 травня 2021 року в частині витребування доказів не виконала та документи, на підставі яких було вчинено оскаржуваний виконавчий напис до суду не надано.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ч.1, ч.5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Судом досліджені всі докази надані сторонами, клопотань про витребування та дослідження інших доказів до суду не надходило. Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, дійшов до такого.

08 грудня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» і ОСОБА_1 укладено Договір іпотеки №014/08/11-11/065/06 на забезпечення вимог іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору №014/6783/30703/74 від 08.12.2006, а також усіх додаткових угод до нього. Предметом іпотеки є нерухоме майно – 2-х кімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 , загальна вартість якого визначена сторонами в сумі 22226,00 доларів США, що становить 112241,00 грн. Відповідно до розділу 5 Договору іпотеки, у разі порушення основного зобов`язання або умов цього Договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення, в якій зазначає стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцяти денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється: за рішенням суду; у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (а.с.9-14).

09 вересня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Ольгою Вікторівною вчинено виконавчий напис, зареєстрований за №2499, відповідно до якого пропонується звернути стягнення на 2-кімнатну квартиру, загальною площею 49,6 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченим 08 грудня 2006 року приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дацко Я.О.

У виконавчому написі вказує, що 08 грудня 2006 року, між кредитором та ОСОБА_1 укладеного Договір іпотеки №014/08/11-11/065/06, яким забезпечено виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором №014/6783/30703/74 від 08 грудня 2006 року та Додаткових угод до нього від 08 грудня 2006 року та від 26 грудня 2011 року. Станом на 28 липня 2020 року загальна сума заборгованості позичальника становить 26186,67 доларів США, що еквівалентно за курсом, станом на дату розрахунку становить 726866,04 грн та сума, що сплачена за вчинення виконавчого напису в розмірі 10000 грн. Стягнення здійснюється за період з 27 липня 2017 року по 28 липня 2020 року (а.с.15-16).

Вказаний виконавчий напис пред`явлено до примусового виконання та постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Щигарцева І.В. від 01 жовтня 2020 року відкрито виконавче провадження ВП №63169527 (а.с.17-21).

Із листа начальника управління забезпечення примусового виконання рішень у Дніпропетровській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) від 08 червня 2021 року та листа начальника Інгулецького відділу ДВС у місті Кривому Розі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) від 08 червня 2021 року видно, що на виконанні в Інгулецькому відділі ДВС перебувало виконавче провадження №52283942 з примусового виконання виконавчого листа №213/2020/13-ц, виданого Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» судового збору у сумі 1382,76 грн, яке було закінчено у звязку із повною сплатою судового збору, виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.

Також на виконанні відділу перебувало виконавче провадження№52284091 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» боргу в розмірі 138276,02 грн згідно виконавчого листа №213/1073/13 від 26 червня 2013 року, виданого Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу. 17 жовтня 2019 року дане виконавче провадження завершено на підставі заяви стягувача про повернення виконавчого документа. Виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій утримано в повному обсязі, залишок боргу станом на 17 жовтня 2019 року складав 68064,89 грн (а.с.49-52).

Встановленим обставинам відповідають правовідносини, які виникли з приводу законності вчинення виконавчого напису нотаріуса.

Статями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом, що здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно зі ст.18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій).

Відповідно до ст.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Аналогічні положення містяться в главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5. Відповідно до п.3.4- 3.6 вказаного Порядку строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172. У разі вчинення виконавчого напису за договором іпотеки нотаріус перевіряє за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманою шляхом безпосереднього доступу до цього реєстру, наявність чи відсутність заставної, наявність чи відсутність інших іпотекодержателів.

Згідно з пунктом 1-1 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса» стягнення заборгованості здійснюється за іпотечними договорами, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; довідка фінансової установи про ненадходження платежу.

Виходячи з правового аналізу вказаних норм можна стверджувати, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому, нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повина існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

З огляду на вказане та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10 жовтня 2018 року у справі № 405/1015/17.

У п. 10 «Узагальнення судової практики розгляду справ про оскарження нотаріальних дій або відмову в їх вчиненні» від 07 лютого 2014 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз`яснено, що однією з об`єктивних причин оскарження виконавчих написів є поверхневий підхід нотаріуса до вирішення питання про можливість вчинення виконавчого напису у кожному конкретному випадку. Поза увагою нотаріуса часто лишається те, що стягувачі, звертаючись за вчиненням виконавчого напису, необґрунтовано завищують суми своїх вимог, включаючи до їх складу всі санкції, комісії, винагороди, або звертаються про стягнення спірного боргу. Тому судами під час розгляду таких справ має бути враховано пред`явлені банками розрахунки заборгованості за кредитними договорами, суми, які зазначені у письмових вимогах та виконавчих написах нотаріусів, з`ясовано всі обставини у справі, зокрема чи є за боржником сума боргу. При цьому судам слід особливу увагу приділяти спірності сум у частині зазначення різних сум у письмовій вимозі та у виконавчому написі.

Крім того, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» від 16 липня 1999 року № 996-XIV. Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо. Однак із відзиву на позов та доданих до нього відповідачем доказів не вбачається, що будь-який із перелічених документів був наданий приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису.

Безспірною є заборгованість, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси вчиняють виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі.

Проте, із наявних в матеріалах справи доказів видно, що заборгованість за кредитним договором, укладеним 08 грудня 2006 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» і ОСОБА_1 , виникла до 2013 року, оскільки вже здійснювалось стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь банку за кредитним договором, на підставі виконавчого листа від 26 вересня 2013 року, виданого Інгулецьким районним судом м. Кривого Рогу.

Період стягнення заборгованості, який вказаний у виконавчому написі з 29 липня 2017 року по 28 липня 2020 року, та наявність заборгованості позивача за основним зобов`язанням – кредитним договором в розмірі 26186,67 доларів США, що в еквіваленті складає 726866,01 грн, жодним іншим документом не підтверджено.

Таким чином, нотаріусом не перевірено чи не пропущено стягувачем строк позовної давності при зверненні із заявою про вчинення виконавчого напису.

Відповідно до пункту 2.3 глави 16 розділу II Порядку № 296/5 передбачено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору, здійснюється нотаріусом після спливу 30 днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Проте, позивач не отримував від стягувача, яким є відповідач, письмової вимоги про погашення заборгованості або звернення стягнення на квартиру, що є предметом договору іпотеки.

Відповідачем не доведено, що ним було дотримано порядку звернення стягнення на предмет іпотеки, передбаченого п.5.1 Договору іпотеки, укладеного між сторонами 08 грудня 2006 року та приватному нотаріусу були подані документи, передбачені п.п. в, г, ґ п.1-1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, а саме, що стосуються направлення боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; надання нотаріусу оригіналу розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику такої письмової вимоги, та довідки фінансової установи про ненадходження платежу.

Відповідач у відзиві на позов вказані обставини не спростував, документи, які були надані ним приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису №2499 суду не направив.

Таким чином, з матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні виконавчого напису нотаріусом дотримано Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Відповідно до вимог ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко О.В. вимоги ухвали суду від 19 травня 2021 року в частині витребування доказів не виконала, що позбавило суд можливості перевірити, на підставі яких саме документів було вчинено нею виконавчий напис №2499 від 09 вересня 2020 року.

Отже твердження позивача про те, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений з порушенням вимог законодавства, а тому не підлягає виконанню, слід вважати доведеним через відсутність спростування цього твердження відповідачем або наданими останнім чи третьою особою документами, а також оскільки судом встановлено недотриманням приватним нотаріусом порядку та умов вчинення оскаржуваного виконавчого напису.

Посилання позивача як на підству позову на те, що квартира, яка є предметом іпотеки не може бути примусово стягнута на підставі дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», суд не приймає до уваги, оскільки вказаний закон не зупиняє дії інших нормативно-правових актів, що регулюють забезпечення зобов`язань та не може бути підствою для відмови іпотекодержателю у зверненні стягнення на предмет іпотеки. Мораторій є відстроченням виконання зобов`язання, а не звільненням від його виконання.

З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи, відповідно до ст. 89 ЦПК України, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню знайшли своє підтвердження та є обгрунтовантими.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони.

Оскільки суд вирішив про задоволення позову, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати по оплаті судового збору за подання позову у розмірі 908,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 247 ч.2, 263- 265, 274, 279 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Ольга Вікторівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Шевченко Ольги Вікторівни, вчинений 09 вересня 2020 року, зареєстрований в реєстрі за №2499 про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_2 .

Стягнути з Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»», ЄДРПОУ: 14305909, місцезнаходження:вул. Лєскова, буд. 9, м. Київ, 01011.

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Шевченко Ольга Вікторівна, вул. Богдана Хмельницького, 17/51, офіс 728, м. Київ, 01030.

Дата складення повного тексту судового рішення – 17 вересня 2021 року.

Суддя О.В. Алексєєв