Рішення № 99677032, 13.09.2021, Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/1218/21

Номер провадження 2/213/1098/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 вересня 2021 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Алексєєва О.В.,

за участі секретаря судового засідання - Довгої А.В.,

за участі відповідача - ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 - Велегури М.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про встановлення сервітуту та зобов`язати усунути перешкоди шляхом надання доступу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, просить встановити строком на п`ять років сервітут на тепловий ввід у приямку житлового будинку АДРЕСА_1 для встановлення та обслуговування вузла комерційного обліку Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль"; зобов`язати відповідачів усунути перешкоди в користуванні вказаним тепловим вводом, шляхом надання до нього доступу позивачу для встановлення та обслуговування вузла комерційного обліку теплової енергії.

В обґрунтування позову посилається на те, що Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» є суб`єктом господарювання з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії для об`єктів усіх форм власності і населення у м. Кривому Розі. Позивач виступає оператором зовнішніх інженерних мереж, основним обов`язком якого є оснащення вузлами комерційного обліку будівель, що на день набрання чинності Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» від 22 червня 2017 року були приєднані до його зовнішніх інженерних мереж і не були оснащені такими вузлами обліку, або якщо такі вузли обліку на день набрання чинності вказаним Законом вийшли з ладу.

Позивачем на офіційному сайті АТ «Криворізька теплоцентраль» та у друкованому виданні «Домашняя газета» було розміщено інформацію щодо наміру позивача здійснити обладнання вузлами комерційного обліку будівель, серед яких будинок АДРЕСА_1 .

З метою здійснення оснащення вказаного будинку вузлом комерційного обліку, позивачем було замовлено та отримано робочий проект ПР 2105/11 ЕУС 125 «Установка коммерческого узла учета тепловой энергии на нужды отопления жилого дома по адресу: АДРЕСА_1 », пунктом 2.4 якого встановлено, що вузол обліку теплової енергії монтується у приямку на тепловому вводі у житловий будинок.

02 квітня 2019 року мешканці будинку АДРЕСА_1 не допустили інженерів-інспекторів АТ «Криворізька теплоцентраль» та інженера ПП «НВФ» ЕРГО МЕРА», направлених для здійснення встановлення вузла комерційного обліку. Самостійно вузол обліку не встановили. Будь-яких звернень відповідачів до позивача щодо постановки на облік вузла комерційного обліку не надходило. У зв`язку із вказаним позивач звертається до суду з даним позовом.

Представник позивача в судове засідання не з`явився про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки не повідомив.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 – адвокат Велегура М.І. підтримав заперечення викладені у відзиві на позов. Пояснив, що в будинку проживають набагато більше осіб, чому позов пред`явлено лише до трьох відповідачів не зрозуміло. Також вважає, що вказані в позові в якості відповідачів власники квартир не є належними відповідачами у справі, оскільки вони не є власниками інших нежитлових приміщень будинку, в тому числі під?їзду, сходових майданчиків, горища. Будинок перебуває на балансі ТОВ «Сітісервіс-КР», яке і повинно бути відповідачем у справі. Також представник відповідача зазначив, що обставини позову вказані не вірно, оскільки вхідних дверей в будинок АДРЕСА_1 кілька років немає, мешканці будинку не перешкоджали робітникам позивача в проведенні будь-яких дій по встановленню вузла обліку теплової енергії та не заперечують проти його встановлення. Просить в задоволенні позову відмовити.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що не заперечує проти встановлення приладу обліку теплової енергії в будинку.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі.

Ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 13 травня 2021 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою від 12 липня 2021 року за клопотанням представника відповідача – Велегури М.І. постановлено про розгляд даної справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Суд, вислухав представника відповідача - ОСОБА_4 , відповідача ОСОБА_1 , дослідив матеріали справи, оцінивши їх у сукупності, всебічно перевіривши обставини, на яких ґрунтуються вимоги, зазначає таке.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №789 від 19 червня 2017 року прийнято рішення про видачу ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОЦЕНТРАЛЬ» ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради № 343 від 12 жовтня 2011 року «Про надання згоди на передачу окремих об`єктів теплопостачання» надано згоду на передачу об`єктів теплопостачання у Довгинцівському, Жовтневому, Інгулецькому та Саксаганському районах міста Кривого Рогу від комунального підприємства «Криворіжтепломережа» до державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» (а.с.25).

Отже, позивач виступає оператором зовнішніх інженерних мереж, основним обов`язком якого є оснащення вузлами комерційного обліку будівель, що на день набрання чинності цим Законом були приєднані до його зовнішніх інженерних мереж і не були оснащені такими вузлами обліку, або якщо такі вузли обліку на день набрання чинності цим Законом вийшли з ладу (пункт 2 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» (Закон).

Згідно з ч. 1 ст. Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» (далі Закон), оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється відповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Таке оснащення та відповідна проектна документація не потребують видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла комерційного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, операторами зовнішніх інженерних мереж, виконавцями комунальних послуг.

Відповідно до абзацу 1 частини 3 ст. 3 Закону, оператор зовнішніх інженерних мереж не менш як за два місяці до встановлення вузлів комерційного обліку повідомляє власників (співвласників) будівлі про намір встановити такий вузол, вартість такого встановлення, розмір та порядок сплати передбаченого цим Законом внеску за встановлення вузла комерційного обліку.

Відповідно до п. 4 Порядку інформування оператором інженерних мереж власників (співвласників) будівлі про намір встановлення вузла комерційного обліку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2018 № 444 (Порядок), повідомлення доводиться до відома власників (співвласників) будівлі шляхом розміщення на офіційному веб-сайті оператора зовнішніх інженерних мереж, а у разі відсутності такого веб-сайту - на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування; у загальнодоступному місці на інформаційних стендах у під`їздах будівлі.

Так, на виконання вимог Закону та Порядку на офіційному сайті АТ «Криворізька теплоцентраль» та удрукованому виданні «Домашняя газета» №3 (1163) за 16 січня 2019 року було розміщено інформацію щодо наміру позивача здійснити обладнання вузлами комерційного обліку будівель, в тому числі будинку АДРЕСА_1 (а.с.26, 27).

Відповідно до абзацу 2 ч. 3 ст. 3 Закону, власник (співвласники) будівлі протягом двох місяців має право повідомити оператору зовнішніх інженерних мереж (за своїм вибором) про згоду на встановлення вузла комерційного обліку на запропонованих оператором зовнішніх інженерних мереж умовах; намір погодити з оператором зовнішніх інженерних мереж відмінні від запропонованих умови встановлення вузла комерційного обліку; намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку в установленому законодавством порядку.

З метою оснащення будинку АДРЕСА_1 вузлом комерційного обліку, позивачем було погоджено робочий проект ПР 2105/11ЕУС 125 «Установка коммерческого узла учета тепловой энергии на нужды отопления жилого дома по адресу: АДРЕСА_1 ». Пунктом 2.4 Проекту встановлено, що вузол обліку теплової енергії монтується у приямку на тепловому вводі в житловий будинок. Монтаж лічильника повинен виконуватися у відповідності до проекту на вузол обліку та експлуатаційної документації на обладнання, яке входить до складу лічильника (а.с.29-33).

Із Акту «Про недопущення до будівлі (приміщення) та відмова від встановлення вузла комерційного обліку теплової енергії» від 02 квітня 2019 року слідує, що мешканцями будинку за адресою: АДРЕСА_1 не було допущено персонал АТ «Криворізька теплоцентраль» та інженера ПП «НВФ ЕРГО МЕРА» для встановлення вузла комерційного обліку, згідно затвердженого проекту. Присутні мешканці вказаного будинку від підпису акту відмовились (а.с. 28).

Абзацом 3 частини 3 ст. 3 Закону визначено, що у разі якщо протягом двох місяців з дня отримання повідомлення власник (співвласники) не повідомив оператора зовнішніх інженерних мереж про намір погодити з ним відмінні від запропонованих умови встановлення вузла комерційного обліку або про намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку в установленому законодавством порядку, а також у разі якщо власник (співвласники) повідомив про намір погодити відмінні від запропонованих умови встановлення вузла комерційного обліку або про намір самостійно обладнати будівлю вузлами комерційного обліку в установленому законодавством порядку, але не зробив цього протягом чотирьох місяців з дня повідомлення оператором про намір встановити вузли комерційного обліку, оснащення будівлі вузлами комерційного обліку здійснює оператор зовнішніх інженерних мереж.

Відповідно до ч.2 ст.382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку, яким є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території.

Аналогічне положення щодо власності спільного майна багатоквартирного будинку закріплене і в Законі України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Із інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є співвласником (1/3 частка) квартири АДРЕСА_2 (а.с.12-13), відповідач ОСОБА_3 є власником квартирип АДРЕСА_3 вказаного будинку (а.с.17-18), відповідач ОСОБА_1 є співвласником 1/2 частки квартири АДРЕСА_4 вказаного будинку (а.с.23-24).

Також встановлено, що власниками (співвласниками) інших квартир або їх часток у спірному будинку є й інші особи, до яких не пред`явлено позовних вимог.

Як вбачається зі змісту ст. ст. 51, 175 ЦПК України на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі. При цьому суд при розгляді справи має виходити із складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів та повинен вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Відповідно до висновків, викладених в Постанові Верховного Суду від 8 квітня 2020 року у справі № 761/41071/19, визначення відповідачів є правом позивача, а встановлення належності відповідачів та обґрунтованості позову – обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, відповідачі є співвласниками приміщень загального користування будинку АДРЕСА_1 , а тому суд не погоджується з твердженням представника Велегури М.І., що вони є неналежними відповідачами.

Відповідно до абз. 4 ч. 3 ст. 3 Закону у разі, якщо власник (співвласники) будівлі не дає згоди або створює перешкоди встановленню вузла комерційного обліку в місцях вводу зовнішніх інженерних мереж у будівлю, оператор зовнішніх інженерних мереж, до яких приєднана (приєднується) будівля, може вимагати встановлення судом сервітуту щодо частини будівлі, в/на якій обладнується вузол комерційного обліку, для встановлення та обслуговування такого вузла обліку. У такому разі порядок відшкодування витрат на оснащення будівлі вузлами комерційного обліку, встановлений цією статтею, не змінюється.

Частиною 1 ст. 401 Цивільного кодексу України визначено, що право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом.

За приписами ст. 402 Цивільного кодексу України, сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

Згідно з ч.2 ст. 403 ЦК України сервітут може бути встановлений на певний строк або без визначення строку.

Отже, підставою встановлення сервітуту є відсутність у будь-якої особи можливості задовольнити свої потреби іншим способом, як встановлення права користування чужим майном - сервітуту.

Тому, правова природа сервітуту передбачає, що однією з умов його встановлення є неможливість власника майна задовольнити власні потреби без встановлення користування чужим майном.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.1 ст.81 Цивільного процесуального Кодексу України, саме сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України). Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З наведених норм процесуального закону видно, що сам суд не повинен нічого доказувати за своєю ініціативою, оскільки це - обов`язок сторін, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснено усі залежні від нього дії з метою погодження з володільцем будівлі порядку та способу встановлення вузла комерційного обліку теплової енергії.

Відповідачі через засоби масової інформації повідомлялись про намір АТ «Криворізька теплоцентраль» встановити вузол комерційного обліку теплової енергії на будинок, однак зі свого боку, згоди позивачу на встановлення відповідного вузла не надали- таких доказів суду не надано, самостійно вузол комерційного обліку теплової енергії у строки, передбачені Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», мешканці будинку не встановили, до позивача для врегулювання вказаного питання не звертались.

А отже, у позивача відсутня можливість виконати вимоги чинного законодавства щодо оснащення будинку АДРЕСА_1 вузлом комерційного обліку теплової енергії іншим способом, аніж встановлення сервітуту на тепловий ввід у приямку вказаного житлового будинку, як передбачено робочим проектом по встановленню такого вузла обліку.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, оцінив кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, а сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідачів на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір у розмірі 4204,00 грн, в рівних частинах з кожного.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 19, 74-81, 141, 178, 263-265, 268, 273, 274, 279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про встановлення сервітуту та зобов`язати усунути перешкоди шляхом надання доступу - задовольнити.

Встановити Акціонерному товариству «Криворізька теплоцентраль» строком на 5 років сервітут на тепловий ввіду приямку житлового будинку АДРЕСА_1 , в якому обладнується вузол комерційного обліку теплової енергії, для встановлення та обслуговування такого вузла обліку Акціонерним товариством «Криворізька теплоцентраль».

Зобов`язати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні тепловим вводом у приямку житлового будинку АДРЕСА_1 , шляхом надання Акціонерному товариству «Криворізька теплоцентраль» доступу до нього для встановлення та обслуговування вузла комерційного обліку теплової енергії Акціонерним товариством «Криворізька теплоцентраль».

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» 1 513 грн 33 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» 1 513 грн 33 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» 1 513 грн 34 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Позивач: Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль», юридична адреса:

вул. Електрична, 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ: 00130850.

Відповідачі:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП невідомо;

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_7 , РНОКПП невідомо.

Дата складення повного тексту судового рішення - 17 вересня 2021 року.

Суддя О.В. Алексєєв