Рішення № 9904846, 11.06.2010, Святошинський районний суд міста Києва

Справа №2-1156-1/10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2010 р. м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді Кирилюк Г.М.

при секретарі Вольф Т.Л.

з участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

В січні 2010 р. Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» (надалі ПАТ «ОТП Банк») звернулось до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 412623,03 доларів США, що за курсом НБУ на день проведення розрахунку становить 3295950 грн. 24 коп. та 80904,88 грн.

Посилається на ті підстави, що 30.05.2008 р. між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого за всіма правами та обовязками є позивач, та відповідачем ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № МL-009/321/2008, що складається з двох частин.

За умовами кредитного договору ЗАТ «ОТП Банк» надав ОСОБА_2 кредит в розмірі 350000 доларів США зі сплатою плаваючої процентної ставки, яка складається з фіксованого відсотка у розмірі 5,99 % річних та FIDR ( процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розміщені в Банку на строк в 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору).

Погашення відповідної частини кредиту та нарахованих відсотків повинно здійснюватись позивальником щомісяця у розмірі та в строки, визначені у графіку платежів, який є невідємним Додатком №1 до кредитного договору.

Кредитні кошти надавались позивальнику на підставі кредитної заявки позичальника від 30 травня 2008 року шляхом перерахування кредитних коштів в повній сумі з кредитного рахунку на поточних рахунок позичальника, відкритий у ЗАТ «ОТП Банк», що підтверджується випискою про рух коштів на рахунку ОСОБА_2, зазначеному в кредитному договорі, за 30.05.2008 р.

В свою чергу позичальник зобовязався прийняти, належним чином використати та повернути заявнику зазначені кошти у строки, передбачені кредитним договором , а також сплатити відповідну плату за користування кредитними коштами і виконати всі інші зобовязання, визначені кредитним договором.

Позичальник порушує свої зобовязання, викладені в п.п. 1.1, 1.5.1, 1.5.1.1 частини №2 кредитного договору.

За порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом, позичальник зобовязаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних боргових зобовязань за кожен день прострочки, що передбачено п. 4.1.1 частини №2 кредитного договору.

Умовами кредитного договору, а саме п.п.4.1.2, 4.1.3 частини №2 кредитного договору зазначено, що за прострочення виконання боргових зобовязань позичальник, крім пені, додатково сплачує на користь банку штраф, а саме: за прострочення виконання зобовязань понад 15 календарних днів у розмірі 0,01 відсоток від суми прострочених боргових зобовязань, але не менше 25 грн.; за прострочення виконання зобовязань понад 30 календарних днів у розмірі 0,02 відсоток від суми прострочених боргових зобовязань, але не менше 50 грн.

Станом на 01.10.2009 р. у відповідача ОСОБА_2 існує заборгованість перед позивачем, яка складається з залишку заборгованості за кредитом у сумі 344159,39 доларів США; суми несплачених відсотків за користування кредитом за період з 05.08.2008 року по 01.12.2009 року - 68463,64 доларів США; пені за прострочення виконання зобовязань за період з 25.07.2008 р. по 27.11.2008 р. в розмірі 80604,88 грн.; штрафних санкцій за прострочення виконання боргових зобовязань 300 грн.

У звязку з тим, що позичальником не було дотримано умов кредитного договору, позивачем на підставі п.1.9 частини №2 кредитного договору було здійснено вимогу дострокового виконання позичальником його зобовязань за кредитним договором. 03.02.2009 р. ОСОБА_2 було направлено поштою вимогу №22-3-2/35154 від 25.09.2008 року про погашення заборгованості за кредитним договором та іпотечне повідомленні №22-3-2/41102 від 14.11.2008 р. Зазначена вимога підлягала виконанню протягом 30 календарних днів з дати її одержання позичальником, проте виконана не була.

Невиконання позичальником умов кредитного договору, у відповідності до п.1.9.1, дає право позивачу достроково вимагати виконання боргових зобовязань за кредитом.

З метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором 30 травня 2008 року було укладено договір поруки № SR-009/321/2008 між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3

За умовами договору поруки, ОСОБА_3, як поручитель, зобовязалась відповідати в повному обсязі по борговим зобовязанням ОСОБА_2, що виникають з умов кредитного договору.

На адресу ОСОБА_3.03.02.2009 р. було відправлено поштою досудову вимогу №22-3-2/35157 від 25.09.2008 р. та іпотечне повідомлення №22-3-2/41103 від 14.11.2008, яка до цього часу поручителем не виконана та відповідні суми банку не сплачені.

Оскільки позичальник та поручитель порушують вимоги умов кредитного договору та договору поруки, а саме не виконують належним чином , в обумовлені строки зобовязання щодо оплати кредиту і відсотків у розмірі, передбаченому кредитним договором, позивач просить позов задовольнити.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали та просять його задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не зявились, про час і місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином, не надали суду доказів на підтвердження поважності причин неявки в судове засідання.

Згідно відповіді Святошинського РУГУ МВС України в м. Києві від 10.06.2010 р. №51/7630, подружжя ОСОБА_2 проживають в АДРЕСА_1. Останні відмовились від будь якого спілкування та пояснень з приводу явки в судове засідання на 11.06.2010 р.

Суд вважає можливим постановити по справі заочне рішення, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених кредитним договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Згідно ч.2 цієї статті , у разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 30 травня 2008 р. між ЗАТ «ОТП Банк» , правонаступником якого є позивач, та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № МL-009/321/2008 , за умовами якого останній отримав 350000 доларів США на купівлю нерухомого майна, терміном до 30 травня 2017 року, та зобовязався належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом і виконати всі інші зобовязання, як вони визначені у договорі.

Сторони за договором домовились, що для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватись плаваюча процентна ставка ( фіксований відсоток 5,99% + FIDR).

Згідно п.1.4.1.1.2 договору у разі використання плаваючої процентної ставки, проценти за користування кредитом розраховуються як FIDR +фіксований відсоток з розрахунку річної бази нарахування процентів.

Відповідно до Графіку платежів, який є додатком №1 до кредитного договору, його невідємною частиною, підписаний обома сторонами і має таку ж юридичну силу, відсоткова ставка на день укладення кредитного договору складала 14,49% річних.

Згідно п.1.4.1.5.1, п.1.4.5.1.2 договору сторони домовились, що у випадку порушення позичальником своїх зобовязань , встановлених будь-яким з підпунктів 2.3.7 чи/та п.1.3.1.5 цього договору, фіксований відсоток підвищується на 4% річних, за кожні 12 місяців невиконання чи неналежного виконання . Підвищення процентної ставки не потребує укладання будь-якого додаткового договору, при цьому відсоткова ставка підлягає коригуванню в першій банківський день місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено порушення зобовязання, передбаченого умовами договору.

У звязку з невиконанням відповідачем обовязку проведення державної реєстрації прав власності на предмет іпотеки , передбаченому п.2.3.7 договору, відсоткова ставка з 02.02.2009 р. була підвищена на 4% і з 02.02.09 04.05.09 склала 18,49%.

З урахуванням п. 3, п. 1.4.1.5.1 кредитного договору, процентна ставка з 01.05.2009 р. складає 5,99% +7,5%+4% =17,49%.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 порушив свої зобовязання щодо належного повернення суми отриманого кредиту, сплати відповідної плати за користування кредитом, не виконав обовязку у визначений в договорі строк забезпечити проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно шляхом отримання державного акту на право власності на земельну ділянку.

Згідно п.4.1.1 договору за порушення прийнятих на себе зобовязань стосовно повернення кредитних коштів , сплати процентів за користування кредитним коштами у визначені в договорі строки, позичальник зобовязаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми несвоєчасно виконаних боргових зобовязань за кожен день прострочки.

Умовами кредитного договору, а саме п.п.4.1.2, 4.1.3 кредитного договору визначено, що за прострочення виконання боргових зобовязань позичальник, крім пені, додатково сплачує на користь банку штраф, а саме: за прострочення виконання зобовязань понад 15 календарних днів у розмірі 0,01 відсоток від суми прострочених боргових зобовязань, але не менше 25 грн.; за прострочення виконання зобовязань понад 30 календарних днів у розмірі 0,02 відсоток від суми прострочених боргових зобовязань, але не менше 50 грн.

У звязку з тим, що позичальником не було дотримано умов кредитного договору, позивачем на підставі п.1.9.1 частини №2 кредитного договору було здійснено вимогу дострокового виконання позичальником його зобовязань за кредитним договором.

Станом на 01.12.2009 р. у відповідача ОСОБА_2 існує заборгованість перед позивачем, яка складається з залишку заборгованості за кредитом у сумі 344159,39 доларів США; суми несплачених відсотків за користування кредитом за період з 05.08.2008 року по 01.12.2009 року - 68463,64 доларів США; пені за прострочення виконання зобовязань за період з 25.07.2008 р. по 27.11.2008 р. в розмірі 80604,88 грн.; штрафних санкцій за прострочення виконання боргових зобовязань 300 грн.

03.02.2009 р. ОСОБА_2 було направлено вимогу №22-3-2/35154 від 25.09.2008 року про погашення заборгованості за кредитним договором та іпотечне повідомленні №22-3-2/41102 від 14.11.2008 р. Зазначена вимога підлягала виконанню протягом 30 календарних днів з дати її одержання позичальником, проте виконана не була.

З метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором, 30 травня 2008 року було укладено договір поруки № SR-009/321/2008 між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_3

За умовами договору поруки, ОСОБА_3, як поручитель, зобовязалась відповідати в повному обсязі по борговим зобовязанням ОСОБА_2, що виникають з умов кредитного договору.

На адресу ОСОБА_3 03.02.2009 р. було відправлено поштою досудову вимогу №22-3-2/35157 від 25.09.2008 р. та іпотечне повідомлення №22-3-2/41103 від 14.11.2008, яка до цього часу поручителем не виконана та відповідні суми банку не сплачені.

Згідно ч.1,2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобовязання , забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Оскільки відповідачі не виконали взяті на себе зобовязання, суд вважає, що позовні вимоги є законними та обґрунтованими.

З урахуванням курсу НБУ станом на 11.06.2010 р. ( 791,6900 грн. за 100 доларів США), заборгованість за кредитним договором №МL -009/321/2008 від 30.05.2008 р. в розмірі 412623, 03 доларів США, що в перерахунку на грошову одиницю України становить 3266695 грн. 20 коп., а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають солідарному стягненню понесені судові витрати по справі, а саме: 1700 грн. судовий збір, 120 грн. - витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 536, 541, 543, 546, 553, 554, 610-612, 625, 629, ч. 2 ст.1050, ст.ст.1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст.10,57,60, 88,212, 213, 215, 226 ЦПК України суд,-

Вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, солідарно, на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (м.Київ, 01033, вул. Жилянська,43, р/р 29095002900004 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, код 21685166) заборгованість за кредитним договором №МL -009/321/2008 від 30.05.2008 р. в розмірі 412623, 03 доларів США ,що за курсом НБУ на час постановлення рішення становить 3266695 грн. 20 коп., 80904 грн. 88 коп., судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1700 грн., витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн., а всього на загальну суму 3 349 420 грн. ( три мільйона триста сорок девять тисяч чотириста двадцять грн.)

В решті позову - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви на апеляційне оскарження.

Суддя :