Рішення № 9904847, 20.05.2010, Святошинський районний суд міста Києва

Справа №2-1322-1/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2010 р. Святошинський районний суд м. Києва

в складі: головуючого Морозова М.О.

при секретарях Настевич К.О., Костюк Ю.В., Коробій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 до Приватного підприємства «РАНОМ» про стягнення боргу та завданих збитків,

в с т а н о в и в:

Представник ОСОБА_1-ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ПП „РАНОМ” про стягнення на користь ОСОБА_1 коштів в сумі 7888000 грн., судових витрат по справі в сумі 1820 грн. При цьому, посилається на те, що 6.02.2004 р. ОСОБА_1 уклав з відповідачем договір №4435 про оренду обладнання, відповідно до якого передав, а відповідач прийняв для здійснення виробничо-господарської діяльності у строкове, платне користування обладнання, що належить позивачу на праві власності, з відстрочкою платежу до 1.01.2009 р. Узгодивши істотні умови договору, сторони склали акт за №001 від 6.02.2004 р. прийому-передачі майна, згідно якого позивач передав, а відповідач прийняв належної якості та обумовленої кількості майно у вигляді виробничого обладнання в кількості 83 одиниці з зазначенням найменування, інвентаризаційного номеру, ціни та фотографій, а також офісну техніку з зазначенням найменування, інвентаризаційного номеру, ціни-в кількості 37 одиниць. Загальна кількість виробничого обладнання, що було передано в оренду, склало 120 одиниць. Майно було передано у належному стані. У відповідності до актів виконаних робіт за період з 6.02.2004 р. по 5.12.2008 р. підтверджено орендні відносини та цільове використання обладнання за вказаний період на загальну суму 2900000 грн. 11.12.2008 р. сторони уклали акт прийому-передачі, згідно якого майно, яке належить позивачу на праві власності, було повернуто позивачеві. Виключенням стало обладнання, що за період оренди вийшло з ладу, вартістю 60000 грн., що зафіксовано в акті від 11.12.2008 р. Актом звірки взаємних розрахунків від 11.12.2008 р. відповідачем підтверджено обсяг наданих орендних послуг за період з 6.02.2004 р. по 11.12.2008 р. на суму 2900000 грн. 15.12.2008 листом за №1129 позивач пред’явив відповідачу вимогу по сплату суми орендної плати в розмірі, передбаченому п.5.1 договору №4435. Відповідач повинен сплатити на виконання власних зобов’язань оплату за обладнання, що вийшло з ладу, та штрафні санкції в розмірі 0, 2 % від несплаченої суми, що становить 2072000 грн. за 350 днів затримки. Але відповідач своїх зобов’язань не виконав, кошти в сумі 5032000 грн. не сплатив.

5.06.2006 р. ОСОБА_1 уклав з відповідачем договір №4479 оренди обладнання, відповідно до якого передав, а відповідач прийняв для здійснення виробничо-господарської діяльності у строкове, платне користування обладнання, що належить позивачу на праві власності, з відстрочкою платежу до 30.01.2009 р. Узгодивши істотні умови договору, сторони склали акт за №02 від 5.06.2006 р. прийому-передачі майна, згідно якого позивач передав, а відповідач прийняв належної якості та обумовленої кількості майно у вигляді виробничого обладнання в кількості 67 одиниць з зазначенням найменування, інвентаризаційного номеру, ціни та фотографій, а також офісну техніку з зазначенням найменування, інвентаризаційного номеру, ціни-в кількості 18 одиниць. Загальна кількість виробничого обладнання, що було передано в оренду, склало 850 одиниць. Майно було передано у належному стані. У відповідності до актів виконаних робіт за період з 5.06.2006 р. по 15.12.2008 р. підтверджено орендні відносини та цільове використання обладнання за вказаний період на загальну суму 900000 грн. 15.12.2008 р. сторони уклали акт прийому-передачі, згідно якого майно, яке належить позивачу на праві власності, було повернуто позивачеві. Виключенням стало обладнання, що за період оренди вийшло з ладу, вартістю 780000 грн., що зафіксовано в акті від 15.12.2008 р. Актом звірки взаємних розрахунків від 15.12.2008 р. відповідачем підтверджено обсяг наданих орендних послуг за період з 5.06.2006 р. по 15.12.2008 р. на суму 900000 грн. 16.12.2008 листом за №1130 позивач пред’явив відповідачу вимогу про сплату суми орендної плати в розмірі, передбаченому п.п.5.1, 5.2 договору №4479 та вартість неповернутого майна на загальну суму 1680000 грн. Відповідач повинен сплатити на виконання власних зобов’язань оплату за обладнання, що вийшло з ладу, та штрафні санкції в розмірі 0, 2 % від несплаченої суми, що становить 3360000 грн. за 350 днів затримки. Але відповідач своїх зобов’язань не виконав, кошти в сумі 2856000 грн. не сплатив. Загальна сума заборгованості за договором оренди №4435 від 6.01.2004 р. та за договором оренди №4479 від 5.06.2006 р. складає 7888000 грн. ПП «РАНОМ» є правонаступником орендаря ПП «Свічколап» за вказаними договорами і тому з нього повинна бути стягнута вищевказана грошова сума.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача позов визнала і підтвердила наявність заборгованості підприємства перед позивачем по договорам оренди обладнання.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можна винести, задовольнивши позов, без з’ясування фактичних обставин справи та дослідження їх доказами відповідно до ст.174 ЦПК України.

Матеріалами справи встановлено, що 6.02.2004 р. ОСОБА_1 уклав з ПП «Свічколап», правонаступником якого є ПП «РАНОМ», договір №4435 оренди обладнання, відповідно до якого передав, а ПП «Свічколап» прийняв для здійснення виробничо-господарської діяльності у строкове, платне користування обладнання, що належить позивачу на праві власності, з відстрочкою платежу до 1.01.2009 р. Узгодивши істотні умови договору, сторони склали акт за №001 від 6.02.2004 р. прийому-передачі майна, згідно якого позивач передав, а ПП «Свічколап» прийняв належної якості та обумовленої кількості майно у вигляді виробничого обладнання в кількості 83 одиниці з зазначенням найменування, інвентаризаційного номеру, ціни та фотографій, а також офісну техніку з зазначенням найменування, інвентаризаційного номеру, ціни-в кількості 37 одиниць. Загальна кількість виробничого обладнання, що було передано в оренду, склало 120 одиниць. Майно було передано у належному стані. У відповідності до актів виконаних робіт за період з 6.02.2004 р. по 5.12.2008 р. підтверджено орендні відносини та цільове використання обладнання за вказаний період на загальну суму 2900000 грн. 11.12.2008 р. сторони уклали акт прийому-передачі, згідно якого майно, яке належить позивачу на праві власності, було повернуто позивачеві. Виключенням стало обладнання, що за період оренди вийшло з ладу, вартістю 60000 грн., що зафіксовано в акті від 11.12.2008 р. Актом звірки взаємних розрахунків від 11.12.2008 р. ПП «Свічколап» підтверджено обсяг наданих орендних послуг за період з 6.02.2004 р. по 11.12.2008 р. на суму 2900000 грн. 15.12.2008 листом за №1129 позивач пред’явив ПП «Свічколап» вимогу по сплату суми орендної плати в розмірі, передбаченому п.5.1 договору №4435. Відповідач повинен сплатити на виконання власних зобов’язань оплату за обладнання, що вийшло з ладу, та штрафні санкції в розмірі 0, 2 % від несплаченої суми, що становить 2072000 грн. за 350 днів затримки. Але відповідач своїх зобов’язань не виконав, кошти в сумі 5032000 грн. не сплатив.

5.06.2006 р. ОСОБА_1 уклав з ПП «Свічколап», правонаступником якого єє ПП «РАНОМ», договір №4479 оренди обладнання, відповідно до якого передав, а ПП «Свічколап» прийняв для здійснення виробничо-господарської діяльності у строкове, платне користування обладнання, що належить позивачу на праві власності, з відстрочкою платежу до 30.01.2009 р. Узгодивши істотні умови договору, сторони склали акт за №02 від 5.06.2006 р. прийому-передачі майна, згідно якого позивач передав, а ПП «Свічколап» прийняв належної якості та обумовленої кількості майно у вигляді виробничого обладнання в кількості 67 одиниць з зазначенням найменування, інвентаризаційного номеру, ціни та фотографій, а також офісну техніку з зазначенням найменування, інвентаризаційного номеру, ціни-в кількості 18 одиниць. Загальна кількість виробничого обладнання, що було передано в оренду, склало 850 одиниць. Майно було передано у належному стані. У відповідності до актів виконаних робіт за період з 5.06.2006 р. по 15.12.2008 р. підтверджено орендні відносини та цільове використання обладнання за вказаний період на загальну суму 900000 грн. 15.12.2008 р. сторони уклали акт прийому-передачі, згідно якого майно, яке належить позивачу на праві власності, було повернуто позивачеві підприємством. Виключенням стало обладнання, що за період оренди вийшло з ладу, вартістю 780000 грн., що зафіксовано в акті від 15.12.2008 р. Актом звірки взаємних розрахунків від 15.12.2008 р. відповідачем підтверджено обсяг наданих орендних послуг за період з 5.06.2006 р. по 15.12.2008 р. на суму 900000 грн. 16.12.2008 листом за №1130 позивач пред’явив відповідачу вимогу про сплату суми орендної плати в розмірі, передбаченому п.п.5.1, 5.2 договору №4479 та вартість неповернутого майна на загальну суму 1680000 грн. Відповідач повинен сплатити на виконання власних зобов’язань оплату за обладнання, що вийшло з ладу, та штрафні санкції в розмірі 0, 2 % від несплаченої суми, що становить 3360000 грн. за 350 днів затримки. Але відповідач своїх зобов’язань не виконав, кошти в сумі 2856000 грн. не сплатив. Загальна сума заборгованості за договором оренди №4435 від 6.01.2004 р. та за договором оренди №4479 від 5.06.2006 р. складає 7888000 грн. ПП «РАНОМ» є правонаступником орендаря ПП «Свічколап» за вказаними договорами і тому з нього повинна бути стягнута вищевказана грошова сума.

Згідно ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки та відшкодування збитків і моральної шкоди.

Згідно ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання обов’язків.

Згідно ст. 651 ЦК України договір може бути розірвано на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною.

Згідно ст.623 ЦК України боржник, який прострочив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Згідно ст.22 ЦК України збитками є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Між сторонами по справі виникли договірні відносини по орендні майна, тому суд застосовує до вирішення спору до даних правовідносин правові норми, що регулюють відносини по оренді (найму).

Згідно ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Таким чином, визнання представником відповідача пред’явленого позову не суперечить умовам договорів оренди між сторонами по справі, нормам закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Судові витрати по справі, понесені позивачем, в силу ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню на його користь з відповідача в розмірі 1820 грн., що складаються з витрат по сплаченому судовому збору в сумі 1700 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 526, 527, 530, 610-612, 614, 615, 623, 624, 837, 651, 759, 762 ЦК України, ст.ст. 174 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «РАНОМ» (ідентифікаційний код 32423969) на користь ОСОБА_1 суму орендної плати в розмірі 7888000 грн., судові витрати по справі в розмірі 1820 грн., а всього 7881820 гривень.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду м. Києва через районний суд. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя