Рішення № 98232730, 07.07.2021, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/25128/20

Провадження № 2/947/1101/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2021 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Петренка В.С.,

за участю секретаря - Ратовської А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до Акціонерного товариства «УкрСоцбанк»,

Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРФІНАНС ГРУП»

про зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

04.09.2020 року ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Акціонерного товариства «УкрСоцбанк», Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРФІНАНС ГРУП», в якій, з урахуванням уточнень до позовної заяви, просить суд зняти арешт нерухомого майна, яке їй належить, який було накладено на підставі постанов Другого Київського відділу ДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та скасувати (виключити) записи про обтяження в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна:

ВП №24288877, на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №24288877 від 13.01.2011 року, запис № 10807964 від 08.02.2011 року в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна;

ВП №41129551, на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП №41129551 від 04.12.2013 року, індексний № 13581516 від 05.06.2014 року, запис № 5913285 від 05.06.2014 року в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що в ході перевірки реєстру заборон на відчуження нерухомого майна було виявлено, що Другим Київським відділом ДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській областібуло винесено постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, які внесені до реєстру заборон арешт нерухомого майна у зв`язку із заборгованістю, яка виникла перед Публічним акціонерним товариством "МТБ БАНК", Приватним акціонерним товариством "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ».

Позивач вказує, що вона розрахувалась з відповідачами, однак арешт ї зз нерузмого майна знято не було.

Як зазначає позивач, за її зверненням із заявою про скасування заборон відчуження нерухомого майна до Другого Київського відділу ДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області, було отримано відповідь, що матеріали виконавчого провадження було передано до архіву, а потім знищено у зв`язку із закінченням терміну їх зберігання згідно Наказу Міністерства юстиції України № 2274/5 від 25.12.2008 року, а тому відсутня можливість вирішити зазначене питання в межах виконавчого провадження.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 звернулася до суду з відповідною позовною заявою про зняття арешту з майна.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 07.09.2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «УкрСоцбанк», Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк», Приватного акціонерного товариства Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» про зняття арешту з майна було залишено без руху. Повідомлено ОСОБА_1 про необхідність виправити недоліки позову протягом 10 (десяти) днів з дня отримання цієї ухвали, а саме: сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру, відповідно до пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп., та надати докази такої сплати. Роз`яснено ОСОБА_1 , що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута зі всіма доданими до неї документами, на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 08.10.2020 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявоюОСОБА_1 до Акціонерного товариства «УкрСоцбанк», Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк», Приватного акціонерного товариства Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» про зняття арешту з майна. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 17.11.2020 року було виправлено описку, допущену в ухвалі Київського районного суду м. Одеси від 08.10.2020 року про відкриття провадження у справі № 947/25128/20 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «УкрСоцбанк», Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк», Публічного акціонерного товариства «Вектор Банк» про зняття арешту з майна.Замінено найменування відповідача - Приватне акціонерне товариство Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» на вірне найменування відповідача - Публічне акціонерне товариство «Вектор Банк», у відповідних відмінниках.

Крім того, ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 17.11.2020 року було залишено без задоволення заяву Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про заміну сторони.

10.03.2021 року від представника позивача на електронну адресу суду надійшла уточнена позовна заява, яку, у судовому засіданні 12.04.2021 року було прийнято до розгляду.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 12.04.2021 року, за клопотанням представника ОСОБА_1 - адвоката Субботіної Людмили Валентинівни про заміну співвідповідача., було замінено відповідача Публічне акціонерне товариство «Вектор Банк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРФІНАНС ГРУП».

Крім того, ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 12.04.2021 року було витребувано у Акціонерного товариства «УкрСоцбанк», Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРФІНАНС ГРУП» відомості щодо наявності або відсутності заборгованості у ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) перед Акціонерним товариством «УкрСоцбанк», Публічним акціонерним товариством «МТБ Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРФІНАНС ГРУП».

Позивач - ОСОБА_1 про час та місце судового засідання повідомлена належним чином, у судове засідання 07.07.2021 року не з`явилась, однак 07.07.2021 року її представник надав до канцелярії суду заяву, в якій представник позивача просила розглянути справу за її та позивача відсутності, а також зазначила, що заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд їх задовольнити та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРФІНАНС ГРУП» про час та місце судових засідань повідомлений належним чином, у судові засідання не з`явився, однак надав до канцелярії суду клопотання, в якому просив розглянути справу за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРФІНАНС ГРУП», позовні вимоги підтримав у повному обсязі, підтвердив відсутність заборгованості ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРФІНАНС ГРУП», та зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРФІНАНС ГРУП» не має будь-яких претензій фінансово-майнового характеру до ОСОБА_1 , кредитів та інших невиконаних зобов`язань перед Товариством у ОСОБА_1 немає.

Представники відповідача - Акціонерного товариства «УкрСоцбанк» та Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» про час та місце судових засідань також повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, які наявні у матеріалах справи, у судові засідання не з`явились, про поважність причин відсутності не повідомили, відзив на позовну заяву не надали.

Відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України за згодою представника позивача Київським районним судом м. Одеси постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, постановою Другого Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 13.01.2011 року ВП № 24288877, було накладено арешт на все нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 , реєстраційний номер обтяження: 10807964, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 10807964 від 08.02.2011 року.

Крім того, постановою Другого Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції від 04.12.2013 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: ВП№41129551, було накладено арешт на все нерухоме майно, що належить ОСОБА_1 , номер запису про обтяження: 5913285, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 13581516 від 05.06.2014 року.

Згідно відповіді Другого Київського відділу Державної виконавчої служби міста Одеса ГТУЮ в Одеській області від 02.07.2019 року за №27392, на виконані у Другому Київському відділі державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції перебувало виконавче провадження № 24288877 з примусового виконання наказу № 2-н-2949/2008 року, виданого Київським районним судом м. Одеси від 26.11.2008 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Марфін Банк» грошових коштів у розмірі 41049,42 грн. Постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена 13.01.2011 року. Вищевказане виконавче провадження 30.06.2011 року було завершено на підставі п. 10 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції від 1999 року), а виконавчий документ було направлено для подальшого виконання за належністю до Першого Київського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції в Одеській області. Виконавче провадження № 24288877 було передано на зберігання до архіву.

Також, з відповіді Другого Київського відділу Державної виконавчої служби міста Одеса ГТУЮ в Одеській області від 02.07.2019 року за №27392 вбачається, що на виконанні у Другому Київському відділі державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції перебувало виконавче провадження № 41129551 з примусового виконання виконавчого листа № 2-6136/11, виданого Київським районним судом м. Одеси від 25.03.2013 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» грошових коштів у розмірі 667380,77 грн. Постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена 04.12.2013 року.

Вищевказане виконавче провадження 27.06.2014 року було завершено

підставі п.10 ст.49 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції 1999 року), а виконавчий документ було направлено для подальшого виконання за належністю до ВДВС Комінтернівського РУЮ в Одеській області. Виконавче провадження №41129551 було передано на зберігання до архіву.

На виконання наказу Міністерства юстиції України від 25.12.2008 року

№2274/5 «Про затвердження Порядку роботу з документами в органах

державної виконавчої служби», Положень порядку з діловодства в органах

державної виконавчої служби та з метою забезпечення належного обліку

передачі до архіву завершених проваджень, виконавчі провадження №24288877, №41129551 з примусового виконання вищевказаних виконавчих документів було знищено через закінчення трирічного терміну їх зберігання.

У зв`язку з вищенаведеним, Другий Київський ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області не має можливості надати матеріали виконавчих проваджень ВП №24288877, №41129551 для ознайомлення, а також вирішити питання щодо можливості скасувати постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження винесені в рамках даних виконавчих проваджень.

Згідно довідки АТ «Райффайзен Банк Аваль» про стан кредиту за вих. №Д2-В8/30-43 від 03.07.2020 року, 23.11.2016 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором була відступлена на користь нового кредитора ПАТ «Вектор Банк».

У подальшому, Публічне акціонерне товариство «Вектор Банк» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРФІНАНС ГРУП» право вимоги до ОСОБА_1 на підставі договорів відступлення права вимоги №114/7-4182 від 22.11.2016 року.

Згідно довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРФІНАНС ГРУП» від 09 липня 2020 року за №491/0720, станом на 09 липня 2020 року заборгованість перед ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «УКРФІНАНС ГРУП», яке є правонаступником АТ «ВЕКТОР БАНК», ПАТ «ВЕКТОР БАНК», відповідно до ст.ст. 512, 514 ЦК України, на підставі договору про відступлення прав вимоги №114/7-4182 від 22 листопада 2016 року та договору про відступлення прав вимоги від 22 листопада 2016 року, за кредитним договором №014/0018/85/81772 від 12.09.2007 року (з усіма додатковими угодами до нього), укладеного між ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль»», відсутня. Товариство не має будь-яких претензій фінансового (майнового) характеру до ОСОБА_2 за кредитним договором №014/0018/85/81772 від 12.09.2007 року. Кредитів та інших невиконаних зобов`язань перед Товариством за кредитним договором, ОСОБА_2 не має.

Крім того, у клопотанні від 02.06.2021 року за №03-06/21-К, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРФІНАНС ГРУП» підтвердило відсутність заборгованості ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРФІНАНС ГРУП», зазначило, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРФІНАНС ГРУП» не має будь-яких претензій фінансово-майнового характеру до ОСОБА_1 , кредитів та інших невиконаних зобов`язань перед Товариством у ОСОБА_1 немає.

Згідно довідки ПАТ «МТБ Банк» від 02.07.2020 року за № 01/526-01/44-Д, 31.01.2008 року між ОСОБА_3 та ВАТ «Морський транспортний банк» було укладено кредитний договір №869/RO, згідно якого ОСОБА_3 отримав кредитні кошти у сумі 50 000,00 грн. на споживчі цілі. В забезпечення вказаного кредиту з ОСОБА_2 було укладено договір поруки №03293rО від 31.01.2008 року. 12.11.2010 року банк змінив свою назву на Публічне акціонерне товариство «Марфін Банк», який є правонаступником ВАТ «Марфін Банк» в повному обсязі за всіма правами та зобов`язаннями. 20.02.2018 року банк змінив свою назву на Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк», який є правонаступником ПАТ «Марфін Банк» в повному обсязі за всіма правами та зобов`язаннями. На момент надання довідки зобов`язання за вищевказаним кредитним договором у ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перед ПАТ «МТБ Банк» відсутні. ПАТ «МТБ Банк» не має фінансових та майнових претензій за вказаним кредитним договором до ОСОБА_2 .

Також, згідно відповіді ПАТ «МТБ Банк» від 27.04.2021 року за №00/1167-0/61.2.2, ОСОБА_1 не є клієнтом Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк».

У зв`язку з тим, що з накладенням вищезазначених арештів позивач позбавлена права вільно розпоряджатися своїм майном, що порушує її права як власника, ОСОБА_1 звернулася до суду із відповідним позовом.

Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.. 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Також ч.1,2 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

На підставі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Так, статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено наступне, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

підстави, передбачені пунктом 12 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Крім того, суд зазначає, що у позасудовому порядку арешт зняти не вбачається можливим, оскільки матеріали відповідних виконавчих проваджень знищені, що також підтверджується листом Другого Київського відділу ДВС міста Одеса ГТУЮ в Одеській області від 02.07.2019 року за №27392.

Викладене вище дозволяє суду дійти висновку, що наявність арештів на майні ОСОБА_1 перешкоджає позивачу реалізувати своє право власності щодо цього майна.

При цьому, суд враховує, що відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику у справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016 за № 5, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Також, відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику у справах про зняття арешту з майна» від 03.06.2016 за № 5, позови на захист майнових прав малолітніх та неповнолітніх дітей боржника (засудженого) можуть бути пред`явлені їхніми законними представниками, а у випадках, встановлених законом, органами та особами, яким надано право захищати права, свободи чи інтереси інших осіб (статті 3, 45 ЦПК). Відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, а також відповідний орган доходів і зборів, банк та іншу фінансову установу, які у випадках, передбачених законом, виконують судові рішення (стаття 3 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (у редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI) (далі - Закон про виконавче провадження).

У даному випадку відповідачами є, зокрема, Публічне акціонерного товариства «МТБ Банк» (правонаступник ПАТ «Марфін Банк»), та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРФІНАНС ГРУП» (правонаступник ПАТ «Вектор Банк, який був правонаступником АТ «Райффайзен Банк Аваль»), які були стягувачами у виконавчих провадженнях в межах яких накладено арешт.

При цьому, судовим розглядом встановлено, що кредитів та інших невиконаних зобов`язань перед Публічним акціонерним товариством «МТБ Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРФІНАНС ГРУП» у ОСОБА_1 немає.

Підсумовуючи вищевикладене, позов ОСОБА_1 в частині вимог про зняття арешту є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд вважає за необхідне відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову в частині скасування (виключення) записів про обтяження в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, оскільки суд не є тим органом, який скасовує (включає або виключає) будь-які записи про обтяження.

Суд може зобов`язати скасувати запис про обтяження в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, проте такої позовної вимоги заявлено не було.

В будь-якому випадку рішення суду про зняття арешту, у разі набрання ним законної сили, є підставою для скасування відповідного арешту.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позивачем не заявлено вимоги про відшкодування судових витрат, у суду відсутні підстави покладення цих витрат на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 268, 274-279, 280-282 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «УкрСоцбанк», Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УКРФІНАНС ГРУП» про зняття арешту з майна - задовольнити частково.

Зняти арешт з нерухомого майна,яке належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), накладений на підставі постанови Другого Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 13.01.2011 року ВП № 24288877, зареєстровано в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна08.02.2011 року за №10807964, реєстратором: Одеська філія державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України.

Зняти арешт з нерухомого майна,яке належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), накладений на підставі постанови Другого Київського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 04.12.2013 року, серія та номер: ВП№41129551, зареєстровано в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна05.06.2014 року, номер запису про обтяження: 5913285, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 13581516 від 05.06.2014 року, Одеське міське управління юстиції.

В решті позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Суддя Петренко В. С.