Рішення № 97985630, 17.06.2021, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа № 653/4102/20

Провадження № 2/653/38/21

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

17 червня 2021 року

Генічеський районний суд Херсонської області у складі головуючої судді Ковальчук Н.В., за участю секретаря судового засідання Чаплиги О.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі - АТ «А-Банк», Банк) звернулось до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на свою користь заборгованість за кредитним договором від 04.06.2017 № б/н станом на 28.11.2020 у сумі 21184,93 грн, яка складається з такого: 14997,91 грн - заборгованість за кредитом;6137,02 грн - заборгованість по відсоткам за користування кредитом;50,00 грн – пеня.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на те, що 4 червня 2017 року відповідач приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в "А-Банку" з метою укладання кредитного договору № б/н та отримання кредитної картки. На підставі вказаної анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в "А-Банку" відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Через порушення зобов`язань за кредитним договором відповідач має заборгованість у заявленій до стягнення сумі.

В судові засідання, призначені на 25 січня, 24 лютого та 17 червня 2021 року учасники не прибули.

Позивач просить розглядати справу за відсутності його представника, повідомляє, що проти заочного рішення не заперечує.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав.

За результатом запиту суду до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання відповідача місце реєстрації останнього не встановлено.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі, позовна заява з доданими документами, судова повістка про виклик у судове засідання на 25 січня 2021 року, які були направлені відповідачу рекомендованим листом з повідомленням за останнім відомим місцем проживання, Укрпошта повернула до суду без вручення адресату, з відміткою на конверті «не проживает».

Про судові засідання, призначені на 25 січня та 17 червня 2021 року, відповідач повідомлявся через оголошення на веб-сайті судової влади України.

За правилами, встановленими ч. 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Зважаючи на викладені обставини, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Враховуючи, що відповідач у судове засідання не прибув, був належним чином повідомлений про його дату, час та місце, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов не подав, позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши обґрунтованість позовної заяви, дослідивши наявні у справі письмові докази, суд встановив такі обставини.

Акціонерне товариство «Акцент-Банк» є правонаступником прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» відповідно до рішення загальних зборів акціонерів від 25.04.2018 р., яким змінено найменування Банку з Публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» на Акціонерне товариство «Акцент-Банк» та тип акціонерного товариства з публічного на приватне, про що зазначено у п. 1.1 Статуту Акціонерного товариства «Акцент-Банк».

4 червня 2017 року відповідач згідно анкети-заяви приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку.

Відповідач погодився з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між ним та банком договір про надання банківських послуг.

До позовної заяви Банк додав витяг з Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ «Акцент-Банк», в тому числі тарифи користування кредитною карткою «Універсальна».

Згідно наданого суду розрахунку позивач станом на 28 листопада 2020 року нарахував відповідачу 14997,91 грн заборгованості за кредитом, 6137,02 грн. заборгованості за відсотками та 50 грн пені.

Спір виник внаслідок порушення, як вважає позивач, відповідачем зобов`язань у частині повернення кредитних коштів і наявності/відсутності підстав для стягнення заявленої Банком заборгованості за договором.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу на такі обставини та приписи законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У частині 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 параграфа 2 «Кредит» глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини другої статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (параграф 1 «Позика») цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частинами першою та другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі статтями 1046, 1049 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із частинами першою та другою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

З огляду на наведені законодавчі приписи, враховуючи, що оскільки фактично отримані позивачем кредитні кошти (тіло кредиту) в добровільному порядку Банку не були повернуті, Банк вправі вимагати захисту своїх прав в судовому порядку, а тому суд задовольняє вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту у сумі 14997,91 грн.

Що стосується вимог Банку про стягнення заборгованості за відсотками та пені, то ці вимоги задоволенню не підлягають з таких підстав.

У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Позивач просить стягнути відсотки та пеню як такі, що ґрунтуються на вимогах договору.

Проте, у анкеті-заяві позичальника процентна ставка не зазначена.

На підтвердження умов договору Банк надало суду, крім анкети-заяви, витяг з витяг з Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ «Акцент-Банк», в тому числі тарифи користування кредитною карткою «Універсальна». Ці Умови та правила не підтверджують погодження сторонами умов кредитування, оскільки не містять підпису відповідача. Тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між Банком та відповідачем шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони узгодили сплату відсотків за користування кредитними коштами та відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) зроблено висновок, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Велика Палата Верховного Суду вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

У наведеній постанові Велика Палата Верховного Суду також указала мінливий характер Правил надання банківських послуг ПриватБанку, тому їх не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Частиною 1 статті 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 79, ч.1 ст. 80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Суд зазначає, що наданий банком витяг з Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ «Акцент-Банк», в тому числі тарифи користування кредитною карткою «Універсальна» не підтверджують обставини про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила банківських послуг та домовленості сторін про сплату відсотків та неустойки за користування кредитними коштами.

Оскільки позивачем не доведено умов, на яких надавався кредит, суд вважає що вимоги про стягнення боргу за процентами та пені не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За подання позовної заяви Банк сплатив судовий збір у сумі 2102,00 грн.

У зв`язку з частковим задоволенням позову (70,80 %), на користь Банку належить стягнути судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1488,22 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. 4, 5, 12, 13, 141, 247, 263, 265, 268 ЦПК України суд,-

ухвалив:

Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором від 04.06.2017 № б/н у сумі 14997 (чотирнадцять тисяч двісті дев`ятсот дев`яносто сім) гривень 91 копійка, в тому числі заборгованість за кредитом сумі 14997 (чотирнадцять тисяч двісті дев`ятсот дев`яносто сім) гривень 91 копійка.

Стягнути із ОСОБА_1 (дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судові витрати зі сплати судового збору сумі 1488,22 (одна тисяча чотириста вісімдесят вісім) гривень 22 копійки.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, форма і зміст якої, повинні відповідати вимогам ст. 285 ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви відповідача про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Херсонського апеляційного суду через Генічеський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Генічеського районного суду Н. В. Ковальчук