Ухвала суду № 96061610, 05.02.2021, Новоайдарський районний суд Луганської області

Справа № 1218/2-433/11

Провадження № 6/419/6/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2021 року Новоайдарський районний суд Луганської області

в складі: головуючого судді – Іванової О. М.,

при секретарі – Селіні О. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Новоайдар Луганської області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ" про заміну стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №2-433/2011, заінтересовані особи – ПАТ «Комерційний банк «Надра», ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», Новоайдарський РВ ДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), боржник – ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

Представник заявника звернувся до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №2-433/2011, заінтересовані особи – ПАТ «Комерційний банк «Надра», ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», Новоайдарський РВ ДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), боржник – ОСОБА_1 . У своїй заяві представник заявника зазначив, що рішенням Новоайдарського районного суду Луганської області по справі №2-433/2011 від 18 листопада 2011 року було задоволено позов ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № ПК 156/07-12 у розмірі 9964,22 грн.

На підставі зазначеного рішення 23.02.2012 року судом видано виконавчий лист по справі №2-433/2011.

Постановою про відкриття виконавчого провадження було відкрито виконавче провадження №36884737 з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документа про стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості.

Згідно даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень, станом на 25.01.2021 рік вищезазначене виконавче провадження перебуває на виконанні у Новоайдарському РВ ДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) та державним виконавцем вчиняються заходи примусового виконання.

Згідно Договору № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги від 05.08.2020 року, право вимоги за Кредитним договором № ПК 156/07-12 від 13.08.2007 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» (найменування змінено на Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» на виконання вимог Закону України «Про акціонерні товариства») та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП. Первісний кредитор – ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП», згідно Договору № GL48N718070_blank_01 про відступлення прав вимоги від 30.09.2020 року, відступив права вимоги на користь ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» - (НОВИЙ КРЕДИТОР), адреса: 49019, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Академіка Белелюбського, буд.54, офіс 402; код ЄДРПОУ 43115064, п/р № НОМЕР_1 в АТ «ПРАВЕКС БАНК», МФО 380838, разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами.

На підставі вищевикладеного, представник заявника просив суд замінити сторону стягувача у виконавчому провадженні АСВП № 36884737 з примусового виконання виконавчого листа №2-433/2011, що видав Новоайдарський районний суд Луганської області про стягнення заборгованості за кредитним договором № ПК 156/07-12 від 13.08.2007 року - з ПАТ КБ «Надра», як вибулої сторони, на його правонаступника: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ", код ЄДРПОУ 43115064, місцезнаходження: 49019, м. Дніпро, вулиця Академіка Белелюбського, будинок 54, офіс 402, (р/р ІBAN: НОМЕР_2 , банк одержувача АТ «ПРАВЕКС БАНК», ЄДРПОУ банку 14360920,код банку 380838), як такий, що набув всі права та обов`язки стягувача згідно з Договором про відступлення (купівлі – продажу) прав вимоги від 30.09.2020 року.

Сторони у судове засідання не з`явились, проте їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Заявник, посилаючись на укладання договору відступлення права вимоги, надав наступні докази, зокрема:

- копію Договору про відступлення права вимоги № GL48N718070_blank_01 від 30.09.2020 року разом з копією витягу з додатку;

- копію свідоцтва про реєстрацію фінансової установи ТОВ «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ»;

- копію протоколу електронного аукціону №UA-ЕА-2020-05-12-000017-b від 22.05.2020 року;

- копії платіжних доручень: №1 від 06.07.2020 року; №95 від 11.12.2020 року; №24 від 02.10.2020 року; №69 від 25.11.2020 року; №25 від 07.10.2020 року; №116 від 23.12.2020 року.

Відповідно до ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Частиною 5 ст. 442 ЦПК України передбачено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Звертаючись до суду з даною заявою, заявник не надав на обґрунтування своїх вимог належним чином засвідчену копію рішення суду та виконавчого листа, який видано на виконання судового рішення.

Статтею 516 ЦК України визначено порядок заміни кредитора у зобов`язанні. За змістом цієї норми заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до положень ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно п. 3 Договору про відступлення права вимоги № GL48N718070_blank_01 від 30.09.2020 року, новий кредитор зобов`язані повідомити боржників про відступлення права вимоги за Основними договорами протягом 90 календарних днів з дня набрання чинності цим договором у порядку передбаченому чинним законодавством або відповідним Основним договором. Сторони погоджуються, що, відповідно до статті 516 ЦК України, Новий кредитор несе ризик настання для нього несприятливих обставин у зв`язку із неповідомленням або несвоєчасним/неналежним повідомленням Боржників про відступлення Прав вимоги за основними договорами на підставі цього Договору, у зв`язку із чим виконання боржниками зобов`язань за основними договорами на користь Первинного кредитора, у тому числі надходження на користь Первинного кредитора грошових коштів в рахунок виконання зобов`язань за основними договорами, до моменту повідомлення, відповідного із боржників про відступлення прав вимоги на підставі цього Договору вважається належним виконанням відповідним із боржників зобов`язань за Основними договорами.

В даному випадку заявник не надав суду доказів на підтвердження виконання умов, передбачених ст. 516 ЦК України та п. 3 Договору про відступлення права вимоги № GL48N718070_blank_01 від 30.09.2020 року.

Крім того, представником заявника до заяви про заміну стягувача його правонаступником, не додано доказів того, що станом на час звернення до суду борг божником або ж у примусовому порядку, в т.ч. перед Банком (так як відсутні підтвердження виконання п.3 Договору), не було погашено, тобто що існують зобов`язання, які допускають заміну стягувача.

Водночас, стаття 55 ЦПК України визначає загальні положення процесуального правонаступництва та передбачає, що заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (тобто, протягом невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто, таке право не є абсолютним і обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-УІІІ (аналогічні положення були закріплені у статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-ХІУ) виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. На цій стадії боржник вчиняє добровільно або під примусом дії на виконання рішення суду.

Згідно з вимогами статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII, строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або із спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, оскільки якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийнятої до виконання (пункт 2 частини 4статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-УІІІ, пункт 1 частини 1статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-ХІУ). Тобто, за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження, як завершальної стадії судового процесу, спливає одночасно із строком пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Згідно з частиною 2 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-УІІІ (аналогічні положення були закріплені у частині 2 статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-ХІУ) стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Отже, юридична особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа.

Інше тлумачення закону (зокрема, про можливість здійснювати заміну сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання наказу) означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документу до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути у невизначеному стані протягом тривалого строку. Таке тлумачення може порушити принцип правової визначеності, яке є одним з основоположних аспектів верховенства права.

Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного суду по справі № 910/10031/13 від 25.06.2019 року.

Згідно ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

До заяви не подано жодних підтверджуючих документів що виконавчий лист пред`явлено до виконання, як і не надано документів щодо відкриття виконавчого провадження чи повернення виконавчого документу стягувачу, в зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити стадію виконання рішення суду та строки виконання цього рішення.

Згідно ст.ст. 12,13,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, суд вважає, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ" не підтверджена доказами та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 12,13, 55, 81, 442 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ" про заміну стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №2-433/2011, заінтересовані особи – ПАТ «Комерційний банк «Надра», ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», Новоайдарський РВ ДВС Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), боржник – ОСОБА_1 – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 15-денний строк з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий О. М. Іванова