Рішення № 9580013, 30.04.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" квітня 2010 р. Справа № 61/63-10

вх. № 1595/4-61

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Овчаренко М.В., за довіреністю б/н від 31.12.2009р. (після перерви не зявився);

першого відповідача ОСОБА_2, довіреність № 478 від 22.04.2010р.;

другого відповідача не зявився;

третього відповідача не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Харківської області справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" в особі Дніпропетровської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" , Дніпропетровська область, м. Нікополь

до 1) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Харків

2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м.Харків

3) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5,м. Харків

про стягнення 5749,19 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ "Фінансова компанія "Надія України" в особі Дніпровської філії ТОВ "Фінансова компанія "Надія України", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5 про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за договором кредиту №ДК 121-63 від 04.06.2008р. та договором поруки №84 від 04.06.2008р., за основною сумою кредиту - 4076,00грн., за відсотками - 1230,25грн. та пені у сумі 442,94 грн. Також позивач просить судові витрати покласти на відповідачів.

Представник позивача в судовому засіданні 20.04.2010р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, супровідним листом надав додаткові документи для долучення до матеріалів справи, які долучаються судом до справи.

Представник першого відповідача в судовому засіданні 30.04.2010р. проти позову заперечував в повному обсязі.

Другий відповідач в судовое засідання 30.04.2010р., не з"явився, причину неявки не повідомив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення (арк. спр. 44).

Третій відповідач в судовое засідання 30.04.2010р., не з"явився, причину неявки не повідомив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав. Ухвала суду про порушення провадження у справі від 04.03.2010., яку було направлено на адресу третього відповідача, зазначену в позовній заяві (61128, АДРЕСА_1), повернулась до суду, з довідкою поштового відділення про неможливість вручення листа у зв'язку з закінченням терміну зберігання.

Відповідно до наданої 20.04.10р. позивачем довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 12.04.10р. місцем проживання ФОП ОСОБА_5 є: 61128, АДРЕСА_1.

Оскільки Господарським процесуальним кодексом України на господарський суд не покладено обовязок зясування адреси фактичного місцезнаходження сторін у справі та надсилання сторонам копій процесуальних документів за цими адресами, суд вважає, що третій відповідач ФОП ОСОБА_5, належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою суду сторони було повідомлено , що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі представників другого та третього відповідачів.

В судовому засіданні 30.04.2010р. було оголошено перерву до 11 години 45 хвилин для надання часу представнику першого відповідача ознайомитись з матеріалами справи , та до 15 години 40 хвилин для виготовлення повного тексту рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та першого відповідача, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки, дослідивши докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

04.06.2008р. між ТОВ “Фінансова компанія “Надія України” та першим відповідачем - ФОП ОСОБА_3 було укладено договір кредиту №ДК 121-63, відповідно до п.2.1 якого Кредитор (позивач) зобов'язався надати Позичальникові (відповідачу - ФОП ОСОБА_3.) грошові кошти (кредит) на розвиток власного бізнесу у розмірі 10000,00грн., а Позичальник зобов"язався повернути кредит та сплатити відсотки за його користування на умовах, передбачених цим договором.

Кінцевою датою повернення кредиту, відповідно до п.3.2. Кредитного договору є 13.05.2009р. включно. Закінчення строку дії договору відповідно до п. 3.3 не звільняє сторони від зобовязань повного виконання умов договору та відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору. Відповідно до п.4.2.3 та п. 5.1 Договору, за користування кредитом позичальник сплачує кредиторові відсотки у розмірі 2,9 % на місяць від суми вказаної у п.2.1.

Відповідно до п. 5.3 договору кредиту повернення кредиту і сплата відсотків за ним здійснюється позичальником у порядку та терміни згідно з графіком погашення кредиту і відсотків готівкою через касу кредитора або шляхом перерахування на поточний рахунок кредитора через банк. При несплаті частини кредиту та /або відсотків у термін, вказаний у графіку, вони вважаються простроченими.

Позивач свої зобов"язання за кредитним договором №ДК 121-63 від 04.06.08р. виконав в повному обсязі, надавши ФОП ОСОБА_3 кредит у сумі 10000,00грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи видатковим касовим ордером №201 від 04.06.08р. та не заперечується першим відповідачем.

Як встановлено в процесі розгляду даної справи, ФОП ОСОБА_3 свої зобов'язання з Кредитним договором в частині погашення кредиту та сплати відсотків , виконувла несвоєчасно та не в повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи та не оспорюється першим відповідачем.

Внаслідок порушення ФОП ОСОБА_3 зобов'язань за Кредитним договором №ДК 121-63 від 04.06.08р. щодо своєчасного та повного повернення кредиту, у неї утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день подачі позовної заяви складає 4076,00 грн. за кредитом та 1230,25 грн. за відсотками. Вказані обставини підтвердив представник першого відповідача в судовому засіданні 30.04.2010р.

Фінансовим кредитом, відповідно до ст. 1 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12.07.01р., є кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під певні проценти.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 цього кодексу, а саме положення про позику.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором . Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов"язання не допускається.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вказані обставини та те, що перший відповідач (ФОП ОСОБА_3.) не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення суми неповерненого кредиту в розмірі 4076,00 грн. та відсотків в розмірі 1230,25 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не оспорюється відповідачем.

Щодо посилань першого відповідача в запереченнях проти позову на факт неповідомлення її про ліквідацію Харківської філії ТОВ «Фінансова компанія «Надія України» та неповідомлення про наступне місце знаходження, як на підставу для відсутності її вини в несплаті суми боргу, суд зазначає наступне.

По-перше, з наявного у справі договору кредиту №ДК 121-63 від 04.06.08р. вбачається, що його укладено між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Фінансова компанія «Надія України» в особі менеджера з надання кредитів, який діяв на підставі доручення та Положення про Харківську філію ТОВ «Фінансова компанія «Надія України». На час винесення вказаного рішення, в матеріалах справи відсутні та сторонами суду не надані докази щодо скасування зазначеної вище довіреності на момент укладання кредитного договору, смерті особи, якій вона видана , припинення юридичної особи, яка видала довіреність. Представництвом відповідно до ст. 237 Цивільного кодексу України є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Відповідно до ч. 1 ст. 239, ч. 3 ст. 244 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, які він представляє; довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до ст. 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами, вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Матеріалами справи підтверджується, що 08.09.2008 року на загальних зборах учасників ТОВ «Фінансова компанія «Надія України» (протокол № 20, арк. спр. 27) вирішено ліквідувати Харківську філію товариства та призначити Дніпропетровську філію правонаступником всіх прав та обовязків Харківської філії, про що було повідомлено державного реєстратора та внесено відомості до ЄДРПОУ 09.09.08р.

З вказаного вбачається, що договір кредиту №ДК 121-63 від 04.06.08р. було укладено між ТОВ «Фінансова компанія «Надія України» та ФОП ОСОБА_3, а тому факт ліквідації Харківської філії ніяким чином не впливає на наявність правовідносин за вказаним договором.

Крім того, матеріали справи свідчать про те, що ФОП ОСОБА_3 вже після ліквідації Харківської філії позивача (09.09.08р.) здійснювала оплати платежів , які надходили позивачу, що спростовує посилання першого відповідача на факт неповідомлення її з боку позивача щодо того, на чию користь мають здійснюватися оплати.

Щодо посилань позивача на відсутність досудового врегулювання спору відповідно до п.7.2 кредитного договору, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 5 ГПК України, сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою.

Відповідно до ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами, юрисдикція яких поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судам підвідомчі всі спори про захист прав і свобод громадян. Суд не вправі відмовити особі в прийнятті позовної заяви чи скарги лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку ( п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» від 01.11.1996р. № 9). Право особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням субєктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист (рішення Конституційного суду України від 09.07.2002р. № 15-рп/2002).

З вказаного вбачається, що можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання субєктом правовідносин інших засобів правового захисту, у тому числі досудового врегулювання спору.

Щодо посилань першого відповідача на ненаправленя на його адресу позивачем листа про дострокове розірвання договору, то суд зазначає, що відповідно до п. 4.3 та п.п. 4.3.5 направлення повідомлення про дострокове розірвання договору кредиту це право позивача, а не його обовязок. А тому вказане твердження першого відповідача є хибним.

З урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з ФОП ОСОБА_3 суми боргу в розмірі 5306,25грн., а тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Окрім того, позивач просить суд стягнути на його користь 442,94 грн. пені за непогашення у строк платежів за кредитним договором №ДК 121-63 від 04.06.2008р.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з п. 7.1. Договору кредиту за порушення термінів погашення заборгованості за кредитом, оплаті відсотків за користування кредитом, відповідач повинен сплатити позивачу пеню у розмірі 0,50% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань” розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пеня, нарахована позивачем за несвоєчасне внесення відповідачем платежів, передбачених Договором виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, складає 442,94 грн. За період з 23.06.2009р. по 22.01.2010р.

Проте, відповідно до приписів статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання , якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

За таких підстав, з урахуванням приписів ст. 232 ГК України, суд дійшов висновку, що пеня , нарахована позивачем підлягає частковому стягненню лише за період 6 місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано, що складає 442,82 грн. за період з 23.06.2009 р. по 16.11.2009 р.

Враховуючи те, що перший відповідач не виконав взяте на себе зобов"язання по повному та своєчасному погашенню заборгованості по кредиту, позовні вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 442,82 грн. є обгрунтованими, документально доведеними матеріали справи, а тому вони підлягають задоволенню. В частині нарахованої позивачем пені в сумі 0,12 грн. слід відмовити, як зайво нарахованої.

Заборгованість за договором кредиту №ДК 121 від 04.06.2008р. позивач просить стягнути солідарно з ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5, посилаючись на те, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором № ДК 121 від 04.06.2008р. з боку ФОП ОСОБА_4 (другий відповідач) та ФОП ОСОБА_5 (третій відповідач) було укладено договір поруки № 84 від 04.06.2008р., згідно якого поручителі (ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5) зобов'язалась перед кредитором (позивач) відповідати за виконання боржником (ФОП ОСОБА_3.) зобов'язань за кредитним договором № ДК 121 від 04.06.2008р. щодо повернення кредиту, сплати позивачеві відсотків за користування цим кредитом, а також збитків, штрафів та пені, передбачених умовами цього Кредитного договору.

Відповідно до п.2.2. договору поруки, у випадку невиконання боржником (ФОП ОСОБА_3) зобов'язань за Кредитним договором, боржник і поручителі (ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5) відповідають перед кредитором (позивачем) як солідарні боржники.

Пунктом 2.3 договору поруки встановлено, що при невиконанні (частковому невиконанні) боржником (ФОП ОСОБА_3) своїх зобов'язань за Кредитним договором, поручителі (ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5.) зобов'язується здійснити виконання порушеного боржником зобов'язання за Кредитним договором протягом трьох робочих днів із дня отримання відповідної письмової вимоги кредитора про виконання зобовязань.

При цьому, відповідно до п. 2.5 договору поруки у разі, якщо вимога кредитора , передбачена п. 2.2 цього договору , не одержана поручителями внаслідок неповідомлення останніми кредитора про зміну свого місця проживання, вимога вважається одержаною поручителем після закінчення семи календарних днів з дня направлення вимоги.

Через порушення ФОП ОСОБА_3 зобов'язань за Кредитним договором № ДК 121 від 04.06.2008р. щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків, позивач звернувся до поручителів (ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5.) з вимогою № 31-в від 15.01.2010р. повернути заборгованість за кредитним договором протягом трьох днів з моменту отримання даної вимоги.

Факт направлення та отримання вимоги другому відповідачу (ФОП ОСОБА_4.) підтверджується поштовим чеком від 16.01.10р.. та повідомленям про вручення поштового відправлення, згідно з яким другий відповідач отримав лист-вимогу 23.01.2010р.

Факт направлення та отримання вимоги третьому відповідачу (ФОП ОСОБА_5.) підтверджується поштовим чеком від 16.01.10р. та довідкою поштового відділення звязку про невручення вказаного листа адресату (за адресою, яка значиться в ЄДРПОУ : 61128, АДРЕСА_1.) у звязку із закінченням терміну зберігання.

У звязку з тим, що обовязок повідомлення своєї адреси відповідно до п. 2.5 договору поруки покладено на третього відповідача (ФОП ОСОБА_5.), та відповідно до діючого законодавства, у разі зміни місця перебування, ФОП зобовязана внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також враховуючи положення п. 2.5 договору поруки, третій відповідач визнається судом таким, що отримав лист-вимогу.

Вказані вимоги позивача до поручителів були залишені ними без відповіді та без задоволення.

Відповідно до ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником

Статтею 554 ЦК України передбачено, що в разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Крім того, щодо посилань першого відповідача про необґрунтованість позовних вимог до поручителів у звязку зі спливом строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителів. Якщо строк основного зобовязання не встановлено або встановлено моментом предявлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не предявить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до п.4.1 договору поруки, він втрачає свою дію , якщо кредитор не предявить вимоги до поручителів протягом трьох років від дня закінчення терміну дії договору кредиту . Тобто до 13.05.2012р. На підставі вказаного, суд відхиляє посилання першого відповідача щодо припинення дії договору поруки у звязку зі спливом строку предявлення вимоги.

Посилання представника першого відповідача на те, що сума пені , яка предявлена поручителям в листі вимозі є необгрунованою, не приймаються судом , оскільки такої суми в позовних вимогах позивач не заявляє.

З огляду на наведене вище, та приймаючи до уваги, що перший відповідач не своєчасно та не в повному обсязі виконував взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором №ДК 121-63 від 04.06.2008 р. щодо своєчасного повернення кредиту, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимоги позивача про солідарне стягнення з першого (ФОП ОСОБА_3) та другого (ФОП ОСОБА_4.) та третього (ФОП ОСОБА_5 ) відповідачів заборгованості за даним договором по поверненню кредиту в сумі 5306,25 грн. та пені у сумі 442,82 грн. З урахуванням чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а вказані суми солідарному стягненню з відповідачів на користь позивача.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 15, 526, 553, 554, 610, 611, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (61105, АДРЕСА_2, ідентифікаційний № НОМЕР_1) та Фізичної особи підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_3, ідентифікаційний № НОМЕР_2) та Фізичної особи підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Надія України" в особі Дніпровської філії (53224, Дніпропетровська область, м.Нікополь, вул..Електрометалургів,46-а, к.3, п/р26505218614500, ЗКПО 35183716, МФО 351005 ВКІБ “УкрСиббанк”, код банку 09807750) 5306,25 грн. основного богу, 442,82 грн. пені, 102,00 грн. держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені в сумі 0,12 грн. відмовити.

Суддя

Повний текст рішення оголошено в судовому засіданні 30 квітня 2010 року

Справа № 61/ 63-10.