Рішення № 95413952, 04.03.2021, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/594/20

номер провадження 2/546/71/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2021 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретаря судового засідання Гудзенко С.В., представника відповідача Казакова О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

встановив:

У серпні 2020 року до Решетилівського районного суду Полтавської області надійшла вищевказана позовна заява, вимоги якої обґрунтовані тим, що 20.01.2007 між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, згідно умов якого банк надав позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії з лімітом 8000 доларів США 00 центів строком до 18.01.2027, а позичальник зобов`язався належним чином використати тат повернути банку суму кредиту зі сплатою 14% річних за користування кредитом та виконати всі інші зобов`язання в порядку та строки, визначені кредитним договором. З метою забезпечення виконання вказаного кредитного договору 09.02.2007 між банком та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого предметом іпотеки є нерухоме майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці площею 3240 кв.м. Заставна вартість предмета іпотеки на момент укладення договору іпотеки визначена сторонами в розмірі 49651 грн. Предмет іпотеки належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу. За договором іпотеки іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов`язання у випадку, якщо у момент настання строку виконання зобов`язання за кредитним договором вони не будуть виконані. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється будь-яким способом, передбаченим чинним законодавством, у тому числі за рішенням суду. Крім того, 12.01.2016 рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області стягнуто у солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 20.01.2007 у розмірі 121710,77 грн, що згідно офіційного курсу є еквівалентом 5431,84 доларів США. Відповідач не виконує рішення суду та умови кредитного договору, у зв`язку з чим ОСОБА_1 23.06.2020 було направлено вимогу про виконання грошових зобов`язань, однак відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань перед АТ «Райффайзен Банк Аваль».

Посилаючись на вищезазначені обставини позивач звернувся до суду з даним позовом та просить у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 20.01.2007, що стягнуто рішенням Решетилівського районного суду від 12.01.2016, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на житловий будинок АДРЕСА_1 , шляхом продажу його на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Також просить стягнути з відповідача на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» витрати, пов`язані зі сплатою судового збору.

Ухвалою судді від 18.08.2020 у справі відкрите спрощене позовне провадження та призначене судове засідання на 16.09.2020, яке відкладене за клопотанням представника відповідача на 30.11.2020. Ухвалою суду від 30.11.2020 за клопотанням представника відповідача до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 , у зв`язку з чим судове засідання, призначене на 30.11.2020, відкладене на 28.01.2021, в подальшому через відсутність відомостей про отримання судової повістки третьою особою розгляду справи було відкладено на 04.03.2021 .

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду заяву про підтримання позовних вимог в повному обсязі та про розгляд справи без участі представника позивача (а.с. 93).

Відповідач та третя особа у судове засідання не з`явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 85).

У судовому засіданні 04 березня 2021 року представник позивача та третьої особи адвокат Казаков О.А., який діє на підставі ордерів на надання правової допомоги, зазначив, що по мірі можливості відповідач та третя особа намагаються погасити заборгованість, яка стягнута з них на підставі рішення суду. До того ж договір іпотеки позивачем був укладений із « ОСОБА_1 », в той час як прізвище відповідачка « ОСОБА_4 ». А тому цей договір не має жодних юридичних наслідків. Крім цього просив долучити до матеріалів справи довідку про склад сім`ї відповідача, відповідно до якої за адресою: АДРЕСА_1 проживає малолітній внук відповідача та третьої особи ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . А тому на дану нерухомість не може бути звернено стягнення. Відповідач та третя особа не мають іншого місця проживання. Документи, які долучені позивачем, не завірені належним чином. Враховуючи всі викладені обставини, просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 3 статті 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що за заявою ОСОБА_1 від 11.07.2007 про надання кредиту у розмірі 8000 доларів США на придбання житлового будинку АДРЕСА_1 20.01.2007 між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 014/0011/74/76603 (а.с. 11-15, 16-17). Згідно умов вказаного кредитного договору, ОСОБА_1 надано кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії у розмірі 8000 (вісім тисяч) доларів США зі сплатою 14% річних строком до 18.01.2027 включно та за додатком 2 до кредитного договору розраховано графік погашення кредиту (а.с. 16-17, 18-20). Крім того, між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду, яка є невід`ємною частиною кредитного договору № 014/0011/74/76603 (а.с. 21-22). 22 січня 2007 року, згідно виписки по рахунку № НОМЕР_1 , ОСОБА_1 здійснено перерахування коштів в сумі 8000 доларів США (а.с. 23).

09 лютого 2007 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «АВАЛЬ» (АППБ «АВАЛЬ») та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № 014/0011/74/76603 (далі - Договір), яким забезпечуються вимоги іпотекодержателя, що випливає з кредитного договору № 014/0011/74/76603 від 20.01.2007, про що зроблено відповідний запис в Державному реєстрі іпотек (а.с. 24-27, 30).

Предметом іпотеки згідно з п. 1.2. Договору іпотеки виступає нерухоме майно, а саме житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 62,9 кв.м., житловою площею 36,7 кв.м. (а.с. 24-27).

Відповідно до умов п. 3.1.4. Договору іпотеки, у випадку невиконання Іпотекодавцем зобов`язань за цим або за Кредитним договором, Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до умов п. 5. Договору іпотеки, та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свої вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завдані порушенням зобов`язання, необхідних витрат пов`язаних з утриманням та реалізацією Предмета іпотеки.

Згідно п. 5.2. Договору іпотеки Іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на Предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов`язання у випадках: якщо у момент настання строку виконання зобов`язань за Кредитним договором вони не будуть виконанні, а саме: при повному або частковому неповерненні у встановлений Кредитним договором строк суми кредиту; або при несплаті або частковій несплаті у встановлені Кредитним договором строки сум процентів; або при несплаті або частковій несплаті у встановлені Кредитним договором строки сум неустойки (пені, штрафних санкцій).

Відповідно до умов п. 5.1. Договору іпотеки у разі порушення основаного зобов`язання або умов Договору іпотеки Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж у тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на Предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо паротягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на Предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема, за рішенням суду (п.5.4 договору).

Суд не погоджується з твердженням представника відповідача та третьої особи ОСОБА_6 про те, що зазначення в договорі іпотеки № 014/0011/74/76603 прізвище сторони договору « ОСОБА_1 » замість вірного « ОСОБА_1 » свідчить про недійсність вказаного договору іпотеки, оскільки в розділі «Реквізити та підписи сторін» іпотекодавцем зазначений ОСОБА_1 ; ідентифікаційні номери вказаного як « ОСОБА_1 » та ОСОБА_1 співпадають – НОМЕР_2 , як і місце проживання, а приватним нотаріусом Решетилівського районного нотаріального округу Полтавської області Бєлашом Ю.Д. було встановлено особу громадян, які підписали договір і перевірено належність ОСОБА_1 житлового будинку, переданого в іпотеку (а.с.27). Отже, в даному випадку є очевидним факт разової помилки в написанні прізвища сторони договору ОСОБА_4 як « ОСОБА_7 », що в своє чергу не може мати наслідком недійсності вказаного договору іпотеки № 014/0011/74/76603.

Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно№ 13499422 від 08.02.2007, житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 належить ОСОБА_8 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу ВЕЕ/495834 від 05.02.2007 (а.с. 28).

Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 12.01.2016 у справі № 546/1035/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості стягнуто солідарно з відповідачів у справі № 546/1035/15-ц на користь ПАТ «Раффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором № 014/0011/74/76603 від 20.01.2007 станом на 09.09.2015 у розмірі 121710,77 грн, що, згідно офіційного курсу НБУ, є еквівалентом 5431,84 доларів США 84 центи (а.с. 32-33). 10 березня 2016 року у справі № 546/1035/15-ц видано виконавчий лист про стягнення боргу за рішенням суду від 12.01.2016 (а.с. 34).

Частино 4 статті 82 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У п. 9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» зазначено, що задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред`явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.

Як було встановлено в судовому засіданні, вказане рішення суду не виконане, заборгованість не погашена.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 014/0011/74/76603 від 20.01.2007, станом на 19.06.2020 заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Райффайзен Банк Аваль» становить 5366,93 доларів США (а.с. 7-10).

У зв`язку із невиконанням позичальником умов кредитного договору № 014/0011/7476603 несплатою періодичних платежів на погашення кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, на адресу іпотекодавця була направлена вимога про виконання грошових зобов`язань (а.с. 35, 36).

Відповідно до статуту акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», затвердженого загальними зборами акціонерів АТ «Райффайзен Банк Аваль», протокол № 3б-58 від 27.04.2018, АТ «Райффайзен Банк Аваль» є правонаступником ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», який був правонаступником ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», який в свою чергу був правонаступником АППБ «АВАЛЬ» (а.с. 41-43).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вимогами договору.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На підставі частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Крім того, частиною 2 статті 1050 ЦК встановлено, що коли договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків, належних йому.

У відповідності до положень ст. 611, 615 ЦК України у випадку порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Згідно статті ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.

Закон України «Про іпотеку» є спеціальним законом, який регулює відносини у сфері застави нерухомого майна - іпотеки.

Статтею ст. 3 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно ст. 1 названого Закону майновим поручителем є особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов`язання іншої особи - боржника.

Статтею 11 Закону передбачено, що майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання виключно в межах вартості предмета іпотеки. У разі задоволення вимог іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки майновий поручитель набуває права кредитора за основним зобов`язанням.

Статтею 12 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про іпотеку» дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

Згідно ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимог, якщо інше не встановлено договором.

Відповідачем у даній справі не було подано до суду відзиву та не надано жодних доказів, які б спростовували доводи позивача у позовній заяві та додані до неї докази, які підтверджують невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору, який забезпечений договором іпотеки.

Отже, з огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В той же час, відповідно до положень Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», то протягом його дії не може бути примусово стягнуто нерухоме майно, яке вважається предметом іпотеки, якщо таке майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання і у позичальника у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно, загальна площа такого нерухомого житлового майна не перевищує 140 кв. м для квартири.

Поняття «мораторій» у цивільному законодавстві визначається як відстрочення виконання зобов`язання (пункт 2 частини першої статті 263 ЦК України).

Таким чином, установлений Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» мораторій на стягнення майна, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті, не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов`язань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати (відчужувати без згоди власника).

Крім того, згідно з пунктом 4 Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» протягом дії цього Закону інші закони України з питань майнового забезпечення кредитів діють з урахуванням його норм.

Оскільки вказаний Закон не зупиняє дію решти нормативно-правових актів, що регулюють забезпечення зобов`язань, то й не може бути мотивом для відмови в позові, а є правовою підставою, що унеможливлює вжиття органами і посадовими особами, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії, заходів, спрямованих на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію його положень, на період чинності цього Закону. Рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не підлягає виконанню.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 27 травня 2015 року у справах № 6-57цс15 та № 6-58цс15, від 07 липня 2015 року у справі № 6-345цс15.

Відповідно до договору іпотеки № 014/0011/74/76603 від 09 лютого 2007 року загальна площа предмета іпотеки - житлового, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 становить 62,9 кв.м, що не перевищує 140 кв.м.

Оскільки позовні вимоги банку в частині звернення стягнення на спірний будинок як предмет іпотеки підлягають задоволенню, проте наявні передбачені Законом України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» підстави для його застосування (вказаний будинок виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України ОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_3 (а.с.37) за кредитним договором від 20 січня 2007 року, ВАТ «Райффайзен банк Аваль», як кредитною установою - резидентом України в іноземній валюті - доларах США, суду не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_1 у власності іншого нерухомого житлового майна, загальна площа будинку 62,9 кв.м, що не перевищує 140 кв.м), рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає виконанню протягом дії цього Закону.

Щодо тверджень представника відповідача та третьої особи ОСОБА_6 про те, що звернення стягнення на предмет іпотеки є неправомірним, оскільки там проживає малолітня дитина, суд зазначає наступне.

На підтвердження вказаних обставин представником відповідача та третьої особи ОСОБА_6 в судовому засіданні 04 березня 2021 року було надано довідку від 16.09.2020 №11-12/5588, видану Виконавчим комітетом Решетилівської міської ради ОСОБА_1 в тім, що він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та має такий склад сім`ї ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 – дружина, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 – дочка, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – внук.

Суд зазначає, що частиною 1 статті 83 ЦПК України визначено, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (частини 3,4 статті 83 ЦПК України).

Відзиву від відповідача чи письмових пояснень від третьої особи до суду не надходило, про час і місце судових засідань вказані особи були повідомлені завчасно, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та розписками про отримання представником відповідача та третьої особи судових повісток.

Відповідно до частини 8 статті 83 ЦПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Як було встановлено, довідка датована 16 вересня 2020 року, проте суду була надана тільки в судовому засіданні 04 березня 2021 року.

Таким чином, суд зазначає, що довідку від 16.09.2020 №11-12/5588, видану Виконавчим комітетом Решетилівської міської ради ОСОБА_1 , стороною відповідача не подано у встановлений законом строк без поважних причин.

Крім цього, частиною 9 статті 83 ЦПК України визначено, що копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Доказів направлення позивачу поданих (несвоєчасно) документів суду надано не було, чим було позбавлено позивача можливості дослідити вказані докази, та у разі необхідності підготувати клопотання та заперечення, передбачені відповідними процесуальними нормами.

З огляду на зазначені процесуальні норми, суд не приймає в якості доказу проживання малолітньої дитини в спірному будинку довідку від 16.09.2020 №11-12/5588, видану Виконавчим комітетом Решетилівської міської ради ОСОБА_1 . Інших доказів на підтвердження вказаного факту відповідачем чи третьою особою у визначені законом строки подано не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З платіжного доручення про сплату судового збору № 10235 від 20.07.2020 встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 2102,00 грн (а.с. 6).

Враховуючи вищезазначене, та у зв`язку із задоволенням позову, судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача у справі ОСОБА_1 в розмірі 2102,00 грн на користь позивача.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 11, 12, 37-39 «Про іпотеку», ст. 526, 546, 610-612, 615, 1050 ЦК України, ст. 4, 12, 76-81, 83, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 279-281, 353-355 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити.

У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перед Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» за кредитним договором № 014/0011/74/76603 від 20.01.2007, що стягнута за рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 12.01.2016 у справі № 546/1035/15-ц в сумі 5431 (п`ять тисяч чотириста тридцять один) доларів США 84 центи, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на житловий будинок АДРЕСА_1 , що належить відповідачу на праві приватної власності на підставі договору купівлі – продажу від 05.02.2007, шляхом продажу його на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за ціною, не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» судові витрати по справі у розмірі 2102(дві тисячі сто дві) грн 00 коп.

Рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягає виконанню протягом дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач – Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль»; юридична адреса: вул. Лєскова, б. 9, м. Київ 01011, ідентифікаційний код юридичної особи 14305909.

Відповідач – ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Представник відповідача – ОСОБА_6 , робоча адреса: АДРЕСА_3 .

Третя особа – ОСОБА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків не встановлено.

Повний текст рішення складений 10 березня 2021 року.

Суддя Ю.В. Зіненко