Ухвала суду № 94411892, 28.10.2020, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/8025/13-ц

провадження № 6/361/77/20

28.10.2020

УХВАЛА

Іменем України

28 жовтня 2020 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді Дутчака І.М.,за участю секретарів: Зазимко А.Ю., Лебідя В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву Акціонерного товариства “Альфа-Банк”, заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство “Дельта Банк”, ОСОБА_1 про заміну сторони,

в с т а н о в и в :

У січні 2020 року Акціонерне товариство “Альфа-Банк” (далі – АТ “Альфа-Банк” або Банк) звернулося до суду із заявою, у якій просить замінити стягувача Публічне акціонерне товариство “Дельта Банк”(далі – ПАТ “Дельта Банк”) на його правонаступника АТ “Альфа-Банк” у виконавчому провадженні з виконання рішення суду, ухваленого у цивільній справі № 361/8025/13-цза позовом ПАТ “Дельта Банк” до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 09 грудня 2019 року між ПАТ “Дельта Банк” та АТ “Альфа-Банк” укладено договір № 2098/К про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, за умовами якого АТ “Альфа-Банк” набуло право вимоги до ОСОБА_1 стягнення заборгованості за вказаним вище кредитним договором, укладеним між останньою і ПАТ “Дельта Банк”.

Представник заявника АТ “Альфа-Банк” Западнюк Н.І. у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву, у якій просила суд розглянути заяву за її відсутності.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлялися судом належним чином, про причини неявки суд вони повідомили.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Розглянувши заяву та додані до неї документи, перевіривши матеріали справи, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини та дійшов наступних висновків.

За змістом ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 жовтня 2013 року, ухваленим у цивільній справі № 361/8025/13-ц задоволено позов ПАТ “Дельта Банк” до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

09 грудня 2019 року між ПАТ “Дельта Банк” та АТ “Альфа-Банк” був укладений договір № 2098/К про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги.

За умовами цього договору ПАТ “Дельта Банк” відступило АТ “Альфа-Банк” належне йому право вимоги звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості відносно ОСОБА_1 , що підтверджується реєстром до додатку № 3 до даного договору.

За змістом положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, кожному гарантовано право на звернення до суду, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини як джерела права виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду (справа “Горнсбі проти Греції”, рішення від 19 березня 1997 року, п. 40).

Згідно із п. 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України, п. 7 ч. 3 ст. 2 ЦПК України обов`язковість судового рішення є однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства.

У ст. 1291 Конституції України закріплено, що суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02 червня 2016 року № 1402-VIII, ч. ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 ЦПК України обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Згідно із п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 2 Закону України “Про виконавче провадження” від 02 червня 2016 року № 1404-VIII виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень.

У ч. ч. 1, 2 ст. 15 цього ж Закону встановлено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ч. 5 ст. 15 Закону України “Про виконавче провадження” визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Верховний Суд України у постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13 висловив правову позицію та зазначив, що виходячи зі змісту ст. ст. 512, 514 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Аналогічні правові позиції викладені Верховним Судом у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10, від 25 квітня 2018 року у справі № 2-н-148/09, від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц.

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

Згідно з інформацією з Автоматизованої системи виконавчих проваджень від 22 січня 2020 року на виконанні у приватного виконавця Трофименка М.М. перебуває виконавче провадження № 57951468, у якому стягувачем є ПАТ “Дельта Банк”, боржником – ОСОБА_1 , яке відкрите 20 грудня 2018 року.

Виходячи з наведеного, враховуючи, що за заявник АТ “Альфа-Банк” за умовами договору № 2098/К про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 09 грудня 2019 року набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що заява АТ “Альфа-Банк” про заміну сторони стягувача є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 10, 12, 13, 81, 89, 259, 260, 442, 446 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Заяву задовольнити.

Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство “Дельта Банк” на його правонаступника Акціонерне товариство “Альфа-Банк” (код ЄДРПОУ 23494714) у цивільній справі № 361/8025/13-ц про звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення суми заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 11353666000 від 29 травня 2008 року.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Учасник справи у разі постановлення ухвали за його відсутності має право оскаржити ухвалу в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Дутчак І. М.