Ухвала суду № 94396910, 26.01.2021, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/3517/20

Провадження № 1-кп/361/394/21

26.01.2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2021 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді - Василенко Т. К.,

за участю секретаря судового засідання - Лизун В. В.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Петренко Л. В.,

захисника - Яремчука Р. Л.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110130003615 від 28 грудня 2019 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Куйбишеве Куйбишевського району Запорізької області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого

16 травня 2019 року вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області перебуває вказане кримінальне провадження.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 30 листопада 2020 року продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України до 28 січня 2021 року. Проте в зазначений строк кримінальне провадження в суді не розглянуто.

На підставі розпорядження керівника апарату Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2021 року № 6 у зв`язку з тим, що у справі № 361/3517/20 (провадження № 1-кп/361/394/21) головуюча суддя Білик Г. О. перебуває на лікарняному з 13 по 29 січня 2021 року включно, а на 26 січня 2021 року призначено у цій справі судове засідання, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 361/3517/20.

Відповідно до ст. 35 КПК України автоматизованою системою документообігу суду, з урахуванням положень ст. ст. 75, 76 КПК України, було визначено головуючу суду Василенко Т. К. та 25 січня 2021 року передано їй дане кримінальне провадження, ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 січня 2021 року дане кримінальне провадження головуючою суддею Василенко Т. К. прийнято до свого провадження.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 строком на 60 днів.

Клопотання мотивовано тим, що на даний час продовжують існувати ризики, визначені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. А саме є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 з метою уникнення покарання в разі доведення його вини може ухилятися від суду, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, офіційно не працевлаштований, джерело доходу не відоме. Крім того, ОСОБА_1 раніше судимий 16 травня 2019 року вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області за ч. 3 ст. 185 КК України, призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки. Також 19 жовтня 2019 року ОСОБА_1 оголошений в розшук Шевченківським управлінням поліції № 3 Головного управління Національної поліції у м. Києві за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Ризик за п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки офіційно не працевлаштований, джерело прибутку не відомо, схильний до злочинів проти власності, так як неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за подібні злочини.

На думку прокурора, на даний час заявлені ризики не зменшились. Є всі достатні та обґрунтовані підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов`язаний із позбавленням волі, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченому ОСОБА_1 , тому останньому необхідно продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив та оголосив власне клопотання, що він проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, зазначив, що кожного разу прокурор одне і те саме говорить. У нього є дружина, троє неповнолітніх дітей, просить змінити йому запобіжний захід на домашній арешт або особисте зобов`язання, вказавши, що наміру переховуватися від суду не має.

Захисник Яремчук Р. Л. підтримав позицію обвинуваченого, зазначив, що ризики, викладені прокурором у судовому засіданні та у клопотанні про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є необґрунтованими. Обвинувачений має місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає із цивільною дружиною - ОСОБА_2 , вони мають трьох дітей. При цьому пояснив, що хоч у свідоцтвах про народження дітей і вказано прізвище іншого чоловіка, проте по-батькові дітей співпадає з іменем обвинуваченого, при видачі цих свідоцтв прізвища дітей були записані зі слів матері. На його думку, зазначене вказує на міцні соціальні зв`язку обвинуваченого. Просив змінити запобіжний захід з тримання під варти на домашній арешт із покладенням на обвинуваченого обов`язків, предбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зазначивши місцем проживання вказану вище адресу, оскільки знаходячись за цією адресою обвинувачений не зможе впливати на потерпілих та свідків. В разі визначення судом альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, то просив покласти на обвинуваченого 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заслухавши клопотання прокурора, врахувавши думки захисника та обвинуваченого, суд приходить до такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Згідно з ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Тобто питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою є обов`язком суду незалежно від наявності клопотань. Враховуючи, що строк тримання під вартою, застосований ухвалою суду до обвинуваченого ОСОБА_1 закінчується 28 січня 2021 року, а судовий розгляд даного кримінального провадження не закінчено, то суд вирішує питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою до спливу двомісячного строку.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

При визначенні питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 , суд бере до уваги те, що на даний час продовжують існувати ризики, що останній може переховуватися від суду, вчинити інший злочин, також суд враховує, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до шести років, його вік, відсутність міцних соціальних зв`язків, той факт, що він офіційно неодружений, офіційно не працює, зареєстрований у Запорізькій області, те, що він раніше судимий за корисливий злочин і наразі обвинувачується у вчиненні корисливого злочину, під вартою перебуває з 04 травня 2020 року.

Суд також оцінює наявні в матеріалах справи копії свідоцтв про народження дітей, а саме щодо ОСОБА_3 , 2005 року народження, ОСОБА_4 , 2006 року народження, де батьком вказано ОСОБА_5 , а також щодо ОСОБА_6 , 2012 року народження, де батьком вказано ОСОБА_7 (а. с. 79 - 80), достовірних даних про батьківство обвинуваченого щодо цих дітей суду не надано. Крім того, наведені документи, на думку суду, наразі не впливають на існування чи відсутність ризиків.

На даний час відбулася зміна складу суду, відповідно до вимог статті 319 КПК України судовий розгляд після заміни судді повинен розпочинатися спочатку, є необхідність допитати свідків та потерпілих, докази, передбачені ст. 84 КПК України з боку обвинувачення та захисту не досліджені.

Згідно з п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою може оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Європейський суд з прав людини у справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або потворно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Даних про наявність підстав для скасування запобіжного заходу застосованого до ОСОБА_1 або його зміни на менш м`який, ніж тримання під вартою, судом не встановлено, а стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, щоб забезпечило належну процесуальну поведінку обвинуваченого, не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, суд відповідно до положень статей 177, 178 КПК України та з огляду на практику Європейського суду з прав людини враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_1 за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, приходить до висновку про доведеність існування ризиків.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свобод обвинуваченого судом на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Питання доведеності винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та правильності кваліфікації його дій суд при розгляді питання щодо продовження строку тримання під вартою не вирішує, оскільки ці питання підлягають дослідженню під час розгляду кримінального провадження по суті.

Між тим, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави, а також покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

При визначенні ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, суд відповідно до положень статей 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, його корисливий мотив, матеріальне становище ОСОБА_1 , суд вважає, що застава у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків.

З огляду на наведене, враховуючи, що підстави, що стали обставиною для обрання та продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є й надалі актуальними, то суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора та необхідність продовжити строк застосування запобіжного заходу в межах строку, визначеного законом.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182 - 184, 194, 197, 331, 395 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраний відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів до 26 березня 2021 року включно. Утримувати його у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 45 400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень, зобов`язавши обвинуваченого ОСОБА_1 виконувати процесуальні обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок:

№ UA768201720355259001000018661,

Банк отримувача - Державна казначейська служба України, м. Київ;

Код ЄДРПОУ - 26268119;

МФО - 820172

Термін обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначити до 26 березня 2021 року включно.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_1 та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та суддю Броварського міськрайонного суду Київської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Ухвала суду підлягає до негайного виконання і може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя: Т. К. Василенко