Ухвала суду № 93638435, 08.12.2020, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/2313/20

1-кс/569/6264/20

У Х В А Л А

08 грудня 2020 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області

в особі слідчого судді Наумова С.В.,

при секретарі Василюк В.В.,

з участю прокурора Соботюка О.О.,

слідчих Романовича Д.Я.,

підозрюваної ОСОБА_1 ,

захисників Філіпової Н.П., Ільїна В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області Романовича Д.Я., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , -

В с т а н о в и в:

Слідчий Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області Романович Д.Я. звернувся до суду із вищевказаним клопотанням, яке погоджено прокурором Рівненської місцевої прокуратури Соботюком О.О.

В обґрунтування клопотання зазначив, що група осіб у складі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та невстановлених слідством осіб, відносно яких матеріали досудового розслідування виділені в окреме провадження, використовуючи підроблений паспорт громадянки України ОСОБА_4 , діючи від імені ТОВ «АРУТЕРІ» та ТОВ «АВЛ-ГРУП», використовуючи підроблені фінансові документи господарської діяльності, по заздалегідь розробленому плану злочинної діяльності, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману, заволоділи грошовими коштами» АТ «Ідея Банк», АТ «Укрексімбанк», ПуАТ КБ «Акорд Банк» на загальну суму 2 166 000 гривень.

Правова кваліфікація злочинів у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 –

ч.2 ст.28, ч.3 ст.357 КК України – незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом, вчинене за попередньою змовою групою осіб;

ч.3 ст.358 КК України - підроблення офіційного документа, який видається установою, і який надає права, з метою використання його іншою особою, вчинене за попередньою змовою групою осіб;

ч.4 ст.358 КК України - використання завідомо підробленого документа, вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно;

ч.2 ст.28, ч.1 ст.222 КК України - надання завідомо неправдивої інформації банкам з метою одержання кредитів, вчинене за попередньою змовою групою осіб;

ч.3 ст.190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, у великих розмірах;

ч.4ст.190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно, у особливо великих розмірах;

ч.2 ст.200 КК України - використання підроблених платіжних карток, вчинене за попередньою змовою групою осіб;

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованих їй злочинів повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- протоколами допиту працівників АТ «Ідея Банк» ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , АТ «Укрексімбанк» ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,

АТ «ОТП Банк» ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , АТ «Полтава Банк» ОСОБА_13 ,

ПуАТ КБ «Акордбанк» ОСОБА_14 ;

- протоколами обшуків від 21.08.2020 за місцями проживання та реєстрації ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 ;

- речовими доказами, вилученими у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 ;

- протоколами впізнання із свідками ОСОБА_5 від 18.06.2020, ОСОБА_11 від 21.05.2020 та від 25.05.2020, ОСОБА_12 від 21.05.2020, ОСОБА_13

від 25.05.2020, ОСОБА_15 від 29.05.2020, ОСОБА_6 від 29.05.2020, ОСОБА_8 від 29.05.2020;

- висновком судових портретних експертиз №8/70 від 31.07.2020,

№8/72 від 05.08.2020;

- висновками судових почеркознавчих експертиз №1.1-395/20 від 21.10.2020, №1.1-386/20 від 07.01.2020, №1.1-387/20 від 09.10.2020, №1.1-391/20 від 09.10.2020, №1.1-388/20 від 09.10.2020, №1.1-393/20 від 13.10.2020, №1.1-394/20 від 21.10.2020, №1.1-392/20 від 15.10.2020, №1.1-396/20 від 23.10.2020

- висновком криміналістичної експертизи відео звукозапису від 27.10.2020 №6640/6641;

- матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій;

- іншими доказами здобутими під час здійснення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України під час судового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) незаконно впливати на потерпілого, інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні (пункти 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України).

Необхідність застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою зумовлена тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні ряду злочинів, з яких злочин, передбачений ч.4 ст.190 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, та в якості максимальної міри покарання передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, що є вагомим психологічним фактором, який може сприяти переховуванню підозрюваної від органу досудового розслідування та суду.

На даний час у кримінальному провадженні не проведені всі слідчі дії, у тому числі не допитані всі свідки, не проведені одночасні допити свідків з підозрюваними, не розсекречені матеріали НСРД, які можуть вказати на нові обставини та нових свідків, що також може зумовити ризик впливу підозрюваного на них.

Крім того встановлено, що на розгляді в Франківському районному судді м.Львова знаходиться обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.28, ч. 2 ст. 205; ч. 3 ст. 358; ч.2 ст.28, ч. 4 ст. 358; ч. 2 ст. 200; ч. 4 ст. 190; ч. 2 ст. 209; ч. 2 ст. 366; ч. 2 ст. 364-1 КК України.

Таким чином встановлено, що ОСОБА_1 продовжує займатися злочинною діяльністю, яка фактично перетворилася на злочинний промисел.

Застосування таких запобіжних заходів як застава або домашній арешт не здатні нівелювати існуючі ризики, у тому числі переховування від органу досудового розслідування та суду, тому слідчий просить клопотання задовольнити.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні клопотання підтримали, просили суд його задовольнити.

Підозрювана ОСОБА_1 та її захисники - адвокати Філіпова Н.П., Ільїн В.А. в судовому засіданні заперечили щодо клопотання, просили суд відмовити у його задоволенні та обрати запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою, а саме домашній арешт. Оскільки вона раніше не судима, має постійне місце проживання та роботи, отже має міцні соціальні зв`язки. Також нещодавно перехворіла на «Covid-19». Крім того, уникати слідства і суду чи вчиняти дії пов`язані з тиском на свідків не буде та не має наміру цього робити, не буде перешкоджати органу досудового розслідування у встановлені істини в її справі. Вважає, що оголошена їй підозра необґрунтова, а ризики на які вказує сторона обвинувачення є надуманими.

Заслухавши думку учасників процесу в судовому засіданні, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

Встановлено, що Рівненським ВП ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування, по кримінальному провадженні № 12020180010000553 від 28.01.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 222, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 200 КК України.

20.11.2020р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 222, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 200 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 222, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 200 КК України, однак достатніх доказів про існування ризиків, про які зазначає у клопотанні слідчим не надано та не доведено.

Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом.

Пункт 3 статті 5 Конвенції вимагає, щоб обґрунтування будь-якого строку тримання під вартою – незалежно від того, наскільки коротким він є, – має бути переконливо доведено органами державної влади. Аргументи “за” і “проти” звільнення, включаючи ризик того, що обвинувачений може перешкоджати належному здійсненню провадження, не мають прийматися абстрактно (in abstracto), а повинні підтверджуватися фактичними доказами. Небезпека того, що обвинувачений буде переховуватися, не може оцінюватися виключно за ступенем тяжкості ймовірного покарання. Вона має оцінюватися з урахуванням низки інших відповідних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки переховування, або зробити її настільки незначною, що вона не зможе обґрунтовувати досудове тримання під вартою (див. рішення від 4 жовтня 2005 року у справі “Бекчієв проти Молдови” (Becciev v. Moldova), заява № 9190/03, пп. 56 та 59 з подальшими посиланнями).

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням обставин, передбачених ст. 178 КПК України, обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою є недоцільним.

Слідчий суддя бере до уваги те, що ОСОБА_1 раніше не судима, має постійне місце проживання та роботи, отже має міцні соціальні зв`язки. Також нещодавно перехворіла на «Covid-19», що стверджується відповідними докуменами. Тому слідчим не доведено наявність ризику, що підозрювана ОСОБА_1 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих чи вчиняти інші злочини.

У відповідності до ч. 4 ст. 194 КПК України, щодо підозрюваного слід обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту. Оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

З урахуванням обставин справи, суд вважає за необхідне застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 домашній арешт із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 – цілодобово, з можливістю відвідування лікувальних закладів.

Окрім цього, застосовуючи, щодо підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на неї на строк не більше двох місяців такі обов`язки – прибувати за вимогою до слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із м. Рівне, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорти громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 , №FS801256, інші документи, що дозволяють право на виїзд з України та в`їзд до України, а також перетин адміністративної межі з тимчасово окупованими територіями України; утримуватися від спілкування безпосередньо та опосередковано із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, –

У х в а л и в:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 357, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 222, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 200 КК України - запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заборонити ОСОБА_1 залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 – цілодобово, з можливістю відвідування лікувальних закладів.

Покласти на підозрювану ОСОБА_1 обов`язки:

- прибувати за вимогою до слідчого, прокурора та суду;

- не відлучатися із м. Рівне, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорти громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 , №FS801256, інші документи, що дозволяють право на виїзд з України та в`їзд до України, а також перетин адміністративної межі з тимчасово окупованими територіями України;

- утримуватися від спілкування безпосередньо та опосередковано із

ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Встановити строк дії ухвали в межах строку досудового розслідування, тобто до 20 січня 2021 року.

Термін дії обов`язків, визначених в ухвалі встановити до 20 січня 2021 року.

Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати на виконання слідчому Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області Романовича Д.Я.

В частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою – відмовити.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Подача апеляційної скарги не зупиняє дію ухвали суду.

Слідчий суддя Рівненського міського суду С.В. Наумов