Рішення № 93608932, 16.12.2020, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/1234/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2020 року

Суддя Борщівського районного суду Тернопільської області Зушман Г.І. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в м. Борщеві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк»), звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 17 вересня 2018 року, посилаючись на те, що у відповідності до умов вищевказаного кредитного договору банк надав відповідачу кредит у розмірі 5000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, внаслідок чого станом на 23 березня 2020 року має заборгованість за кредитним договором в розмірі 15990,56 грн., в тому числі: 6949,03 грн – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом; 9041,53 грн – заборгованість за пенею та комісією, які позивач просить стягнути з відповідача, а також понесені судові витрати.

Ухвалою суду від 15 вересня 2020 року позовну заяву АТ «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви – 10 днів з дня вручення копії даної ухвали.

Ухвалою суду від 27 жовтня 2020 року, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено провести в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач відзиву на позовну заяву суду не надіслав.

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд встановив такі факти.

17 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 17 вересня 2018 року.

Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови.

17 вересня 2018 року ОСОБА_1 в анкеті-заяві зазначив: «прошу вважати наведений зразок мого власноручного підпису або його аналоги (у тому числі мій електронний/електронний цифровий підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, як відкриті або будуть відкрити мені в банку. Я засвідчую генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення моїх даних згідно з договором. Також я визнаю, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах та паперових носіях. Я підтверджую, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися мною та/або банком з використанням електронного цифрового підпису (п.6). Усе листування щодо цього договору просив здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору (п.11)».

На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит в розмірі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок.

Згідно п.п. 2.2 п. 2 Розділу 1 Умов, статті 628 ЦК України договір, що укладається між банком та клієнтом є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі, але не виключно: договору банківського рахунку, договору про споживчий кредит.

Між сторонами відповідно до п. п. 4.3, 4.8.1 п. 5 розділу 1 Умов погоджено, що операції, здійснені з використанням коду доступу до додатка, визнаються вчиненими клієнтом і оскарженню не підлягають, за винятком випадків, прямо передбачених законодавством України. Клієнт може скористатися послугами банку через мобільний додаток та інші канали обслуговування в Інтернет для отримання інформації та здійснення операцій.

Для надання послуг банк видає клієнту картку (платіжну картку). Підписанням анкети-заяви клієнт і банк уклали договір про надання банківських послуг «Мonobank». Датою укладення договору є дата підписання клієнтом анкети-заяви та отримання картки. Платіжна карта передається клієнту не активованою, активується банком при додаванні інформації з картки в мобільний додаток з авторизацією за номером телефону. З метою ідентифікації клієнта при проведенні операцій з використанням картки при активації картки встановлюється ПІН-код, який є аналогом власноручного підпису клієнта (п.п. 3.1, 3.4, 3.5 пункту 3 розділу ІІ Умов).

Клієнт зобов`язаний щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в термін, що зазначені в мобільному додатку. Так, згідно з Тарифами банку, пільговий період за карткою встановлюється до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця календарного місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі); пільгова відсоткова ставка 0,00001% річних; розмір обов`язкового щомісячного платежу за користування кредитними коштами 5% від заборгованості (не менше 100 грн., але не більше залишку заборгованості); базова відсоткова ставка 3,2% на місяць (нараховується на максимальну заборгованість на день, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборгованості; збільшена відсоткова ставка на місяць за карткою на суму загальної заборгованості 6,4% на місяць (нараховується у випадку наявності простроченої заборгованості).

Відповідно до п. 5.16 Умов у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (істотне порушення клієнтом зобов`язань). На залишок простроченої заборгованості банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно з Тарифами, але не більше 50% від суми одержаного клієнтом кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0,00001 % річних.

У випадку настання істотного порушення клієнтом зобов`язань банк не пізніше наступного робочого дня у Мобільному додатку не пізніше 3 робочих днів за допомогою месенджерів та sms направляє клієнту повідомлення про відповідне порушення із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. (п.5.17 Умов).

У разі, якщо клієнт погасить заборгованість зі сплати обов`язкового платежу, яка виникла до настання істотного порушення клієнтом зобов`язань, та сплатить штраф і щомісячний мінімальний платіж у строк до 120 календарних днів (з моменту порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу), вимога банку, зазначена у повідомленні, втрачає чинність, а попередньо узгоджені умови кредитування (у тому числі щодо сплати щомісячних мінімальних платежів та відсотків за користування кредитом) поновлюються. Банк на власний розсуд має право збільшити строк, зазначений в абзаці першому цього пункту, але не більше ніж до 210 календарних днів (з моменту порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу) (п. 5.18 Умов).

У випадку, якщо істотне порушення клієнтом зобов`язань не буде усунуто протягом строку, зазначеного у п. 5.18, кредит стає у формі «на вимогу», а банк не пізніше наступного робочого дня за допомогою мобільного додатку направляє клієнту вимогу про повне повернення всієї суми заборгованості за кредитом (з урахуванням відсотків) та нарахованих штрафних санкцій. З моменту направлення вимоги і до повного погашення на залишок суми заборгованості нараховується штраф в розмірі 100 грн. та пеня у розмірі 6,4 % на місяць за кожен день прострочення виконання (п. 5.19).

Відповідно до п. 5.23 п. 5 Розділу ІІ Умов у разі, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для внесення щомісячного платежу, банк має право самостійно збільшити кредитний ліміт на суму заборгованості клієнта за договором та направити відповідні грошові кошти на здійснення щомісячного мінімального платежу, погашення відсотків за користування кредитним лімітом та неустойки за прострочені платежі згідно Тарифів.

Станом на 01 квітня 2019 року прострочене зобов`язання зі сплати мінімального щомісячного платежу за договором відповідача сягає понад 90 днів, у зв`язку з чим на підставі п.п. 5.16 Умов відбулось порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою.

01 квітня 2019 року банк направив відповідачу повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості, проте відповідач не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості у зв`язку з чим та відповідно до п.5.18, 5.19 кредит 29 липня 2019 року став у формі «на вимогу».

За таких обставин, правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.629ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 1048 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості, який не був оспорений відповідачем, заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» за договором «Мonobank» станом на станом на 23 березня 2020 року становить 15990,56 грн., в тому числі: 6949,03 грн. – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом; 9041,53 – заборгованість за пенею та комісією.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а отже позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд.

Згідно зі статтями 526 , 530 , 610 , частиною першою статті 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит. Відповідачем не виконуються зобов`язання за кредитним договором.

За загальним правилом (ч.1 ст.13 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках і, відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищенаведене, порушені права позивача підлягають захисту шляхом часткового задоволення позову в частині стягнення 6949,03 грн. – загального залишку заборгованості за наданим кредитом.

Що стосується заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача 9041,53 – заборгованості за пенею та комісією, суд виходить з наступного.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Підставою, яка породжує обов`язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов`язання, яке визначене ст.610 ЦК України.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (частини перша, друга статті 551 ЦК України).

Разом з тим, згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки (штрафу, пені) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 616 ЦК України, суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, якщо кредитор не вжив заходів щодо їх зменшення.

При цьому питання зменшення розміру неустойки вирішується в конкретній ситуації на підставі певних доказів і розрахунків.

Конституційний суд України, у пункті 3 Рішення № 7-рп/2013 у справі № 1-12/2013, аналізуючи правовідносини зі сплати пені, що виникають між фізичними особами - споживачами та банками і іншими фінансовими установами у правовідносинах споживчого кредитування, дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема, щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками - фізичними особами.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення 9041,53 – заборгованості за пенею та комісією, однак, не розмежовано пеню та комісію.

Крім того, відповідно до п. 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Згідно п.1 постанови Кабінету міністрів України від 11 березня 2020 року №211 з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року на всій території України установлено карантин.

Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача суму пені та комісії, визначену станом на 23 березня 2020 року. Розрахунку пені станом на 11 березня 2020 року, до початку карантину на території України, позивачем не проведено та до матеріалів справи не надано.

З огляду на наведене, а також враховуючи, що зазначена сума перевищує розмір заборгованості за кредитом, яка становить 6949,03 грн, що на думку суду не є співмірним сумі збитків, заподіяних відповідачем банку невиконанням умов договору, нараховану відповідачу суму пені слід зменшити на 3000,00 грн. і стягнути з відповідача на користь позивача 6041,53 грн. нарахованої пені та комісії.

Позовні вимоги задоволені частково: 12990,56 грн. х 100 % : 15990,56 грн. =81,2 %, тому з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення 1706,82 грн сплаченого судового збору.

На підставі ст. 526, 530, 551, 610,612,616, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України та керуючись ст. ст. 7, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 279, 280, п.15.5) Перехідних положень ЦПК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в користь Акціонерного товариства комерційний банк «Універсал Банк» (місцезнаходження: м.Київ, вул.Автозаводська,54/19, 04114, код ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за кредитним договором від 17 вересня 2018 року в сумі 12990 (дванадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто) гривень 56 коп., в тому числі: 6949,03 грн. – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом; 6041,53 – заборгованість за пенею та комісією.

Стягнути з ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в користь Акціонерного товариства комерційний банк «Універсал Банк» (місцезнаходження: м.Київ, вул.Автозаводська,54/19, 04114, код ЄДРПОУ 21133352) понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 1706 ( тисяча сімсот шість) грн. 82 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Борщівський районний суд Тернопільської області до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 16 грудня 2020 року.

Суддя