Рішення № 9337148, 27.04.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" квітня 2010 р. Справа № 06/52-50 Суддя господарського суду Волинської області Дем’як В.М., розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сузір’я», м. Луцьк

про стягнення 393048 грн. 28 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: Кравчук М.В. (дов. від 03.11.2009р.)

від відповідача: не прибув

          Суть спору: позивач - Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» звернувся із позовом до відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Сузір’я» про стягнення 393048 грн. 28 коп., з них: 311416 грн. 61 коп. основної заборгованості; 36525 грн. 76 коп. – процентів за користування кредитними коштами за період з 27.02.2009р. по 19.11.2009р.; 45105 грн. 91 коп. пені за період з 15.06.2009р. по 10.02.2010р.

В підтвердження позовних вимог позивач посилається на кредитний договір № СМ – SME A 00/004/2007/2 від 13.02.2007р. з додатки № 1 від 16.02.2007р., №2 від 28.08.2009р., додатковий договір до нього №1 від 28.12.2007р.; досудову вимогу № 10-04/2371 від 23.11.2009р.; договори іпотеки № PM – SME A 00/065/2007/1, №PM – SME A 00/065/2007/2 від 28.12.2007р.; виписку з банківського рахунку, станом на 16.02.2007р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач письмових пояснень по суті заявлених позовних вимог, причин невиконання зобов’язань не подав, в судове засідання не прибув, хоча про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

13 лютого 2007 року між Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сузір’я» було укладено кредитний договір № СМ – SME A 00/004/2007/2, згідно з умовами якого банк зобов’язався надати позичальнику грошові кошти в сумі 454500 грн. зі сплатою процентів, відповідно до узгодженої плаваючої ставки. За умовами договору строк дії кредиту встановлений з 13.02.2007р. по 10.02.2012р.

Факт виконання своїх зобов’язань, на виконання умов кредитного договору №СМ – SME A 00/004/2007/2 від 13.02.2007р. в сумі 454500 грн., позивач підтвердив витягом з банківського рахунку, станом на 16.02.2007р.

Пунктом 1 кредитного договору №СМ – SME A 00/004/2007/2 від 13.02.2007р. передбачено, що тіло кредиту та проценти за користування кредитними коштами сплачуються щомісячно до 15 числа кожного місяця.

Також, пунктом 1.9 вказаного договору передбачене право банку вимагати дострокового виконання боргових зобов’язань у випадку невиконання їх позичальником, як це встановлено умовами договору.

Відповідно до п. 4 вказаного договору, за несвоєчасне погашення кредиту або відсотків по ньому, позичальник зобов’язується виплачувати банку пеню в розмірі 1% від суми прострочених зобов’язань за кожен день прострочення.

          Відповідно до п. 16 Положення Національного банку про кредитування, затвердженого постановою Правління НБУ від 28.09.1995р. № 246, розмір відсоткових ставок та порядок їх сплати встановлюються банком і визначаються в кредитному договорі в залежності від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, облікової ставки та інших факторів.

Згідно із п.1.2. Порядку нарахування, обліку, сплати та стягнення процентів і відображення їх на рахунках бухгалтерського обліку в установах банків, затвердженого постановою правління НБУ від 16.09.94р. № 155, розмір процентних ставок за активними та пасивними операціями, порядок нарахування процентів, порядок їх стягнення (зарахування на рахунки клієнтів за пасивними операціями) визначаються в договорах між банком та клієнтом.

На день розгляду справи заборгованість відповідача за кредитом та нарахованими відсотками складає 347942 грн. 37 коп., з них: 311416 грн. 61 коп. заборгованості по кредиту; 36525 грн. 76 коп. заборгованості по несплачених відсотках.

Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати, відповідач суду не подав.

Відповідно до п. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності із ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст.16 Цивільного кодексу України, у позивача є право захисту порушеного свого майнового права шляхом стягнення кредитних коштів за рішенням суду.

Згідно ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та сплата неустойки (штрафу, пені). В силу п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

          За таких обставин, нарахована позивачем пеня за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків по ньому, в сумі 45105 грн. 91 коп. пені за період з 15.06.2009р. по 10.02.2010р. підставна та підлягає до стягнення згідно ст. ст. 230, 232 ГК України, п. 4 кредитного договору № СМ – SME A 00/004/2007/2 від 13.02.2007р.

Оскільки справу до розгляду в суді доведено з вини відповідача, то судові витрати, які складаються із державного мита в сумі 3930 грн. 48 коп., послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 грн. слід покласти на нього.

Відповідно до ст. 47 Господарського процесуального кодексу України, державне мито в сумі 1 993 грн. 17 коп. підлягає поверненню з Державного бюджету, як таке, що зайво сплачене позивачем.

Керуючись ст.193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 546, 599, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд , -

вирішив :

          1. Позов задовольнити в сумі 393048 грн. 28 коп.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сузір’я» (м. Луцьк, вул. Карбишева, 1, код ЄДРПОУ 1336039) на користь Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (м. Київ, вул. Жилянська, 43, код ЄДРПОУ 21685166) 311416 грн. 61 коп. основної заборгованості; 36525 грн. 76 коп. – процентів за користування кредитними коштами; 45105 грн. 91 коп. пені та 3930 грн. 48 коп. витрат, пов’язаних з оплатою державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Повернути Акціонерному товариству «ОТП Банк» (м. Київ, вул. Жилянська, 43, код ЄДРПОУ 21685166) з Державного бюджету України зайво сплачене державне мито платіжним дорученням № 2900079347 від 10.02.2010р. в сумі 1 993 грн. 17 коп.

Рішення господарського суду, відповідно до ст.85 ГПК України, набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 цього Кодексу.

Суддя