Ухвала суду № 93255693, 30.11.2020, Сихівський районний суд м. Львова

Справа №461/4541/18

пр № 2-др/464/14/20

У Х В А Л А

30 листопада 2020 року Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого - судді Горбань О.Ю.

секретаря судових засідань Бігун Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львова заяву ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення в частині стягнення судового збору по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Альфа-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

"05" листопада 2020 року до суду звернувся відповідач з заявою про винесення додаткового рішення, яким стягнути з позивача судовий збір, сплачений за подання заяви про перегляд заочного рішення.

В судове засідання учасники процесу не прибули, повідомлялись належно, відповідач заявою від 27.11.2020 просить заяву розглянути у його відсутності. Суд розглядає заяву за відсутності учасників справи, у відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Встановлено, що в провадженні Сихівського районного суду м.Львова перебувала цивільна справа № 461/4541/18 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заочним рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 24.10.2018 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором №601/23-011 від 25.03.2008 в розмірі 6320,08 доларів США, судові витрати в розмірі 2475,64 грн.

Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 08.04.2020 замінено первісного стягувача ПАТ «Укрсоцбанк» правонаступником - АТ «Альфа-банк» з примусового виконання рішення Сихівського районного суду м.Львова від 24.10.2018.

Ухвалою Сихівського районного суду м.Львова від 11.06.2020 заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 24.10.2018 у цивільній справі задоволено. Заочне рішення Сихівського районного суду м.Львова від 24.10.2018 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасовано, призначено до розгляду в судове засідання.

Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 27.08.2020 у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Альфа-банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовлено. Рішення набрало законної сили.

Заявник просить суд постановити додаткове рішення, яким стягнути з позивача сплачений судовий збір за подачу заяви про перегляд заочного рішення.

Відповідно до ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За змістом ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом

Згідно п.2 ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається у разі відмови в позові на позивача. Отже, сплачений позивачем судовий збір при зверненні до суду в розмірі 2475 грн. 64 коп. відшкодуванню не підлягає.

Що стосується розміру витрат, які, на думку заявника, понесені відповідачем і які підлягають відшкодуванню, суд зауважує наступне.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду сторона має право зробити відповідну заяву про відшкодування розміру витрат.

З`ясовано, що в судовому засіданні приймав участь представник відповідача ОСОБА_3 , який у визначений законодавством термін (в порядку ч.8 ст.141 ЦПК України) жодних заяв про відшкодування розміру витрат не робив, жодних заяв протягом 5 днів до суду не надходило, а заява ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення надійшла до суду лише 05.11.2020 після набрання рішенням суду законної сили.

Крім того, згідно ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору може бути повернута за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням); 5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Отже, визначені у ст. 7 Закону України «Про судовий збір» підстави для повернення судового збору є вичерпними та розширеному тлумаченню не підлягають.

Крім того, відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Аналіз вказаних положень законодавства свідчить про те, що підставою для компенсації стороні здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, є встановлення факту необґрунтованих дій іншого учасника справи. Разом з цим в ЦПК України не визначено, що розуміється під необґрунтованими діями сторони.

Враховуючи викладене, судом при ухваленні рішення враховані всі обставини в даній справі, дано їм належну та об`єктивну оцінку, тому суд прийшов до висновку про відсутність підстав для винесення додаткового рішення у справі, оскільки у визначений термін жодних заяв від відповідача про відшкодування йому витрат не надходило, Законом України «Про судовий збір» не передбачено повернення судового збору за подання заяви про перегляд заочного рішення, а доказів про необгрунтованість дій позивача суду не надано.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 133, 141, 186, 270 ЦПК України, Законом України «Про судовий збір», суд

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 30.11.2020.

Суддя О.Ю.Горбань