Ухвала суду № 92353645, 20.10.2020, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

_____________________

Справа № 947/25320/20

Провадження № 4-с/947/128/20

УХВАЛА

20.10.2020

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого – судді Петренка В.С.

за участю секретаря – Ратовської А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі скаргу ОСОБА_1 на дії Приватного виконавця Виконаного округу Одеської областіПритуляка Валерія Миколайовича, подану по справі №2-5272/09 за позовом

Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»

до ОСОБА_2 , ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

07.09.2020 року ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Одеси зі скаргою на дії Приватного виконавця Виконаного округу Одеської областіПритуляка Валерія Миколайовича, в якій просить суд визнати незаконною та скасувати постанову Приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича від 21.08.2020 року про відкриття виконавчого провадження ВП №62875377, відкритого на підставі дубліката виконавчого листа №2-5272/09, виданого Київським районним судом м. Одеси 27.12.2018 року про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_3 і ОСОБА_2 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» боргу за кредитним договором у розмірі 32525,87 дол. США, що еквівалентно 248871,70 грн.

В обґрунтування наданої скарги скаржник посилається на те, що в провадженні Приватного виконавця Притуляка В.М. знаходиться виконавче провадження ВП №62875377 з примусового виконання дублікату виконавчого листя №2-5272/09 від 07.12.2018 року, виданого Київським районним судом м. Одеси на підставі ухвали цього ж суду від 02.10.2018 року, про стягнення з ОСОБА_3 і ОСОБА_2 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» боргу за кредитним договором у розмірі 32525,87 дол. США, що еквівалентно 248871,70 грн., а з урахуванням часткового погашення боргу залишок боргу за виконавчим документом становить 14930,69 дол. США.

Скаржник вказує, що постанова про відкриття виконавчого провадження винесена виконавцем Притуляком В.М. 21.08.2020 року,яку вона отримала поштою 27.08.2020 року.

На думку скаржника, постановою приватного виконавця Притуляка В.М. про відкриття виконавчого провадження порушені норми матеріального і процесуального права, а також її права як боржника у цьому виконавчому провадженні.

Так, скаржник зазначає, що вимогами п.4 та п. 6 ч. 1ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження», яка була чинною на час видачі виконавчого листа (на 20.03.2012 року) у цивільній справі №2-5272/09 встановлено, що у виконавчому документі зазначається резолютивна частина рішення; строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Пунктом 2 ч. 1 ст.22 ЗУ «Про виконавче провадження», який був чинний на час набрання законної сили судовим рішенням, на підставі якого був виданий вказаний вище виконавчий лист, строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання був встановлений терміном - один рік.

Однак, як вказує скаржник, з дубліката виконавчого листа від 27.12.2018 року вбачається, що на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» необхідно було стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_4 і ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у розмірі 32525,87 дол. США, що еквівалентно 248871,70 грн., і в дублікаті виконавчого листа у справі №2-5272/09 міститься помилка, а саме: строк пред`явлення цього виконавчого листа до виконання за законом - один рік, а у виконавчому листі вказано - три роки.

Скаржник стверджує, що звертаючись до Приватного нотаріуса Притуляка В.М. із заявою про відкриття виконавчого провадження за вказаним вище виконавчим листом, стягувач АТ «Райффайзен Банк Аваль» зазначив, що судове рішення, на підставі якого виданий виконавчий лист №2-5272/09 виконане у розмірі 17595,18 дол. США. Інша частина судового рішення у розмірі боргу 14930,69 дол. США не виконана.

Однак, жодних розрахунків та доказів на наявність такої заборгованості за виконавчим листом стягувач АТ «Райффайзен Банк Аваль» до приватного виконавця Притуляка В.М. не надав.

При цьому, на думку скаржника, незважаючи на те, що заявник не надав приватному виконавцю належним чином вчинений розрахунок з виконання виконавчого документа №2-5272/09 станом на 21.08.2020 року (на час подання заяви про відкриття виконавчого провадження), у Приватного виконавця Притуляка В.М. були відсутні правові підстави відкривати виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-5272/09 у розмірі 14930,69 дол. США, і такими діями приватний виконавець порушив п.4 ч.1 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження».

Скаржник вважає, що відкриваючи виконавче провадження та вчиняючи дії з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження приватний виконавець Притуляк В.М. не звернув уваги на те, що виконавчий лист №5272/09 містить помилку, а саме: строк пред`явлення виконавчого листа до виконання вказаний три роки, замість одного року, і ця обставина не відповідає вимогам п.6 ч.1 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження» та суперечить п.2 ч.1 ст.22 ЗУ «Про виконавче провадження».

Тому, з вказаних вище підстав, скаржник вважає, що постанова приватного виконавця Притуляка В.М. про відкриття виконавчого провадження є незаконною та підлягає скасуванню.

Також скаржник зазначає, що згідно рішення Київського районного суду м. Одеси від 04.12.2009 року, у цивільній справі №3-5272/09, з ОСОБА_4 і ОСОБА_2 на користь ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» у солідарному порядку стягнуто заборгованість за кредитним договором у розмірі 32525,87 дол. США, що еквівалентно 248871,70 грн., і на підставі цього рішення Київським районним судом м. Одеси був виданий ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» виконавчий лист. Курс долара до гривні у 2012 році становить 7,985 грн. за 1 дол. США.

ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» мало можливість відповідно до вказаного вище рішення і отриманого виконавчого листа стягнути у примусовому порядку з боржників борг у розмірі 32525,87 доларів США, що в еквіваленті національної валюти становило 248871,70 грн.

При цьому, як стверджує скаржник, запорукою виконання боргових зобов`язань за вказаним кредитним договором виступала квартира АДРЕСА_1 , яка належала їй - ОСОБА_4 на праві приватної власності, і яка була передана в іпотеку ВАТ «Раиффайзен Банк Аваль» за відповідним іпотечним договором.

03.10.2019 року, як вказує скаржник, предмет іпотеки був проданий на прилюдних торгах ДП «СЕТАМ» за 508408,36 грн., про що був складений протокол про проведення прилюдних торгів та акт приватного виконавця Журида С.М. від 22.10.2019 року.

Таким чином, на думку скаржника, відкриваючи виконавче провадження, приватний виконавець Притуляк В.М. зобов`язаний був прийняти до уваги, що нею як боржником ОСОБА_4 не тільки виконане у примусовому порядку рішення у повному обсязі, а й переплачено на користь банку 259536,66 грн. (508408,36 - 248871,70 = 259536,66), але, натомість, приватний виконавець всупереч судовому рішенню та вихідних даних виконавчого листа самостійно, в порушення ч. 1 ст.14 ЦПК України перерахував борг у 32525,87 дол. США у національну валюту України на теперішній час, незважаючи на те, що діюче Українське цивільно-процесуальне законодавство не наділяє приватного виконавця правом змінювати судове рішення в процесі його виконання.

Крім того, Приватний виконавець Притуляк В.М. у оскаржуваній постанові не вказав борг у національній валюті України, який вказаний у виконавчому листі №2-5272/09.

З урахуванням викладеного, ОСОБА_1 звернулася до суду з відповідною скаргою.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 11.09.2020року було прийнято скаргу до розгляду та відкрито провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії Приватного виконавця Виконаного округу Одеської областіПритуляка Валерія Миколайовича, подану по справі №2-5272/09 за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Призначено справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Крім того, ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 11.09.2020 року було витребувано уПриватного виконавця Виконаного округу Одеської областіПритуляка Валерія Миколайовича матеріали виконавчого провадження ВП №62875377, для огляду у судовому засіданні.

1910.2020 року до канцелярії суду надійшли витребувані судом копії матеріалів виконавчого провадження ВП №62875377.

Скаржник - ОСОБА_1 про час та місце судового засідання повідомлялася належним чином шляхом надсилання судової ухвали на адресу, зазначену нею у скарзі, однак у судове засідання 20.10.2020 року не з`явилась, про поважність причин відсутності не повідомила.

При цьому суд зазначає, що судові відправлення були повернуті поштою із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Відповідно до п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 про час та місце судового засідання повідомлена належним чином.

Приватний виконавець Притуляк В.М.про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, у судове засідання 20.10.2020 року не з`явився, однак 20.10.2020 року його представник надав до канцелярії суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, а у задоволенні скарги відмовити у повному обсязі з підстав, вказаних у запереченнях.

Так, в обґрунтування наданих заперечень представник приватного виконавця посилається на те, що Приватний виконавець Притуляк В.М. при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження не допустив жодних порушень вимог чинного законодавства України, а тим паче ним не було порушено п.4 ч. 1 ст. 18, п.6 ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», як те зазначено Скаржником. Крім того, зазначення Скаржником як порушення ОСОБА_5 вимог п. 4 ч. 1 ст. 18 та п.6 ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» не є зрозумілим, з огляду на те, що ч. 1 ст. 18 зазначеного закону не містить зазначених пунктів.

Дії приватного виконавця Притуляка В.М. щодо прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження за дублікатом виконавчого листа від 27.12.2018 року є обґрунтованими та законними та відсутні правові підстави для визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.08.2020 року.

Також, представник приватного виконавця зазначає, що приватний виконавець Притуляк В.М. з врахуванням погашеної частини боргу виніс постанову про відкриття виконавчого провадження зазначивши: «стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль» суму у розмірі 32 525,87 доларів США, що еквівалентно 248 871,70 гривень. З урахуванням часткового погашення боргу, залишок боргу за виконавчим документом становить 14 930,69 доларів США.».

При цьому, приватним виконавцем Притуляком В.М. жодним чином не спростовується продаж предмету іпотеки на прилюдних торгах ДП «Сетам», а саме квартири АДРЕСА_1 . Проте, доводи Скаржника про погашення в повному обсязі боргу в результаті продажу зазначеної квартири є хибним та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи.

З урахуванням викладеного, представник приватного виконавця просить суд скаргу ОСОБА_1 на дії (бездіяльність) приватного виконавця Притуляка Валерія Миколайовича, за участю Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» визнання незаконною та скасувати постанову Приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича від 21.08.2020 р. про відкриття виконавчого провадження № 62875377, відкритого на підставі дубліката виконавчого листа № 2-5272/09, виданого Київським районним судом м. Одеси 27.12.2018 року про стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_3 і ОСОБА_2 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» боргу за кредитним договором у розмірі 32525,87 дол. США, що еквівалентно 248871,70 грн. залишити без задоволення.

Представник стягувача - Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, у судове засідання 20.10.2020 року не з`явився, однак 20.10.2020 року надав до канцелярії суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, а у задоволенні скарги відмовити у повному обсязі

Боржник - ОСОБА_2 про час та місце судового засідання повідомлялася належним чином шляхом, у судове засідання 20.10.2020 року не з`явилась, про поважність причин відсутності не повідомила.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 450 ЦПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглядати справу без участі сторін за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, в провадженні Київського районного суда м. Одеси перебувала справа № 2-5272/09 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом.

04.12.2009 року Київським районним судом м.Одеси було ухвалено рішення по зазначеній цивільній справі яким позовну заяву ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» було задоволено у повному обсязі.

04.07.2012 року судом було видано виконавчі листи № 2-5272/09.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 02.10.2018 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного суду від 11.06.2020 року, було задоволено заяву Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання по справі №2-5272/2009 за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом.Видано дублікат виконавчого листа №2-5272/2009 про стягнення з ОСОБА_6 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» суми розміром 32525,87 дол. США, що в еквіваленті становить 248871,70 гривень, який був виданий Київським районним судом міста Одеси 04.07.2012 року.Видано дублікат виконавчого листа №2-5272/2009 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» суми розміром 32525,87 дол. США, що в еквіваленті становить 248871,70 гривень, який був виданий Київським районним судом міста Одеси 04.07.2012 року.Поновлено строк ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» для пред`явлення виконавчих листів на ім`я ОСОБА_6 та ОСОБА_2 для примусового виконання.

Ухвалою Верховного Суду від 16.09.2020 року у відкритті касаційного провадження у справі за заявою Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду міста Одеси від 02 жовтня 2018 року та постанову Одеського апеляційного суду від 11 червня 2020 року було відмовлено.

21.08.2020 року Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» звернулося Приватного виконавця Притуляка В.М. з заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі дублікату виконавчого листа

21.08.2020 року Приватний виконавець, керуючись ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виніс відповідну постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, врегульовано Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У наданій скарзі ОСОБА_1 зазначає, що відкриваючи виконавче провадження та вчиняючи дії з винесення постанови про відкриття виконавчого провадження приватний виконавець Притуляк В.М. не звернув уваги на те, що виконавчий лист містить помилку, а саме: строк пред`явлення виконавчого листа до виконання вказаний три роки-замість одного року, і ця обставина не відповідає вимогам п. 6 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» та суперечить п. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначені документи, які підлягають примусовому виконанню, а саме п. 1 ч. 1 зазначеної статті: відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.». З наведеного вбачається, що виконавчий лист є одним з видів виконавчих документів, на підставі яких підлягають примусовому виконанню рішення.

В свою чергу ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» визначен і вимоги до виконавчого документа, а саме: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені підстави за наявності яких виконавчий документ підлягає поверненню стягувачу: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю; 11) Фондом гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про початок процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку. У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

Таким чином, суд зазначає, що діючим законодавством чітко визначені підстави, за наявності яких виконавчий документ підлягає поверненню.

Окрім того, відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документавиносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Так, 21.08.2020 року Акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» звернулося Приватного виконавця Притуляка В.М. з заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі дублікату виконавчого листа.

21.08.2020 року Приватний виконавець, керуючись ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виніс відповідну постанову про відкриття виконавчого провадження.

При цьому, виконавчий лист, на підставі якого приватним виконавцем було відкрито виконавче провадження, відповідав вимогам визначеним ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», тобто містив необхідні для нього реквізити та були відсутні підстави для повернення виконавчого листа стягувачу.

Таким чином, судом не встановлено, що Приватним виконавцем Притуляком В.М. при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження були допущені порушення вимог чинного законодавства України, зокрема, п.4 ч. 1 ст. 18, п.6 ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження», як зазначає скаржник.

При цьому, суд зазначає, що при розгляді заяви Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання, судом було встановлено, що з листа Першого Київського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області від 03.08.2018 року за №15/21739 вбачається, що постановою державного виконавця від 16.07.2014 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження та матеріали виконавчого провадження передано до архіву на зберігання,а виконавчий лист повернуто стягувану.

Станом на теперішній час виконавчий лист № 2-5272/09, що видав Київський районний суд м. Одеси 04.07.2012 року про солідарне стягнення з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором у розмірі 32525,87 дол. США, що еквівалентно 248871,70 гривень, на виконанні в Першому Київському відділі державної виконавчої служби м. Одеси ГТУЮ в Одеській області не перебуває.

На час відкриття виконавчого провадження та повернення виконавчого документа стягувачеві (постанова від 16.07.2014 року) діяв Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року. Тоді як на час звернення стягувача до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання вже діяв Закон України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року (далі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до пункту 7 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1404-VIII виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Тобто, на час видачі Київським районним судом м. Одеси дублікату виконавчого листа 27 грудня 2018 року діяла редакція Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII (який набрав чинності з 05.10.2016 року) відповідно до якого як вже зазначалось вище - виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» (який був чинний на момент видачі дублікату виконавчого листа) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Згідно зі ч. 4 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі: пред`явлення виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.

Тлумачення цієї норми узгоджується з правовою позицією Великої палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 26 червня 2018 року по справі №727/1256/16-ц.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначений виконавчий лист було пред`явлено до примусового виконання, останнє його повернення було здійснено в 2020 році.

Тобто, на час набуття законної сили цього Закону, виконавчий лист не був виконаний у повному обсязі та стягувач мав строк на пред`явлення його до примусового виконання.

Частиною 5 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" 1404-VIII від 02 червня 2016 року встановлено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

У 2016 році до Приморського відділу державної виконавчої служби міста Одеси був поданий цей виконавчий лист до примусового виконання та був повернутий стягувачу 18 серпня 2017 року на підставі п.5 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02 червня 2016 року .

Тобто, з матеріалів справи вбачається, що стягувачем дублікат виконавчого листа був поданий до примусового виконання в порядку Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VIII від 02 червня 2016 року, який набув законної сили 05 жовтня 2016 року та відповідно, на цей виконавчий лист вже розповсюджувалась дія наведеного закону та жодних помилок дублікат виконавчого листа не містив.

Таким чином, суд зазначає, що підстави для визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.08.2020 року відсутні.

Відносно посилань скаржника про повне виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 04.12.2009 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Разом з тим, скаржником документально не підтверджено повне виконання рішення Київського районного суду м. Одеси від 04.12.2009 року, зокрема, відсутня відповідна довідка АТ «Райффайзен Банк Аваль» про відсутність заборгованості або інші докази, які підтверджують виконання рішення суду, а томувідсутні будь-які правові підстави для скасування постанови Приватного виконавця Притуляка В.М. про відкриття виконавчого провадження від 21.08.2020 року.

Крім того, суд зазначає, що у поданій до Приватного виконавця заяві про відкриття виконавчого провадження стягувачем зазначено, з урахуванням здійсненого погашення зарахованого по курсу НБУ гривні до долару США станом на 18.10.2019 р. в еквіваленті суми 17 595,18 доларів США, залишок боргу за вищевказаним виконавчим документом становить14 930,69доларів США.

Приватний виконавець Притуляк В.М. з врахуванням погашеної частини боргу виніс постанову про відкриття виконавчого провадження, зазначивши стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль» суму у розмірі 32 525,87 доларів США, що еквівалентно 248 871,70 гривень. З урахуванням часткового погашення боргу, залишок боргу за виконавчим документом становить 14 930,69 доларів США.

Враховуючи, що заборгованість виникла саме в розмірі 32 525,87 доларів США, стягненню і підлягає сума в зазначеному грошовому еквіваленті, тобто доларах США.

Аналогічні правові позиці викладені в постанові Великої палати Верховного суду від 16.01.2019 р. по справі №373/2054/16-ц, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.04.2018 р. по справі № 914/3151/13, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.03.2018 р. по справі № 638/1841/14-ц, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.02.2018 р. по справі № 638/1839/14-ц.

У вказаних постановах зазначається, що у разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквіваленті у гривні.

Оскільки виконання судового рішення як примусове, так і добровільне, у спорі про звернення на предмет іпотеки (стягнення заборгованості встановлено в іноземній валюті), необхідно виконувати, виходячи саме із встановленого розміру зобов`язання у відповідній валюті, а не його гривневого еквіваленту, встановленого на момент прийняття рішення у справі.

З урахуванням викладеного, оскільки скаржник не навів достатніх підстав та не надав належних доказів суду на підтвердження фактів, викладених у скарзі, скаргу ОСОБА_1 на дії Приватного виконавця Виконаного округу Одеської областіПритуляка Валерія Миколайовича, подану по справі №2-5272/09 за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на дії Приватного виконавця Виконаного округу Одеської областіПритуляка Валерія Миколайовича, подану по справі №2-5272/09 за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м. Одеси протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 22.10.2020 року.

Суддя Петренко В. С.