Рішення № 9215679, 23.03.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.10                                                                                           Справа№ 26/24

За позовом: Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дністер-Авто», м. Львів

про: стягнення 16962196,97 грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від позивача Противень С.Л. –представник (довіреність № 319/150 від 01.02.2010 р.), Колток О.І. –представник (довіреність № 559 від 01.02.2010 р.)

від відповідача не з’явився

Представникам позивача роз’яснено їх права та обов’язки

передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк», м. Київ звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дністер-Авто», м. Львів про стягнення 16962196,97 грн.

Ухвалою суду від 08.02.2010 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 02.03.2010 р. Ухвалою суду від 02.03.2010 р. розгляд справи відкладався до 23.03.2010 р.

Представники позивача в судове засідання з’явилися, позовні вимоги підтримали, просили позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві.

Відповідач явки повноважних представників в судове засідання не забезпечив, вимог ухвал суду від 08.02.2010 р. та 02.03.2010 р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, через канцелярію суду подав клопотання від 22.03.2010 р. про відкладення розгляду справи.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи до задоволення не підлягає, оскільки нічим не підтверджене. Також, у справі достатньо доказів для повного та об’єктивного вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, повно та об’єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

17.06.2008 року між сторонами укладено кредитний договір №154/08 (далі по тексту –кредитний договір), відповідно до умов якого позивач зобов’язався надати відповідачу кредит в сумі 3000000,00 доларів США на підставі укладених до кредитного договору додаткових угод, а відповідач зобов’язався його прийняти, належним чином використовувати та повернути у строки, встановлені кредитним договором та додатковими до нього угодами.

Пунктом 1.3.1 кредитного договору передбачено, що за користування кредитними коштами відповідач сплачує позивачу проценти за ставкою у розмірі 1Y Libor + 8,41% річних, яка встановлюється на дату надання відповідного траншу.

Відповідно до п.1.3.2 кредитного договору, за користування кредитними коштами (всією сумою або частиною) понад встановлений кредитним договором строк (зокрема, понад терміни, встановлені графіком погашення платежів, у разі наявності такого графіку) встановлюється нова процентна ставка, розмір якої становить 1Y Libor + 17,41% річних. Такий розмір підвищеної процентної ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу відповідача.

06.10.2008 року між сторонами укладено додаткову угоду №5 до кредитного договору, відповідно до умов якої відповідач за користування кредитними коштами зобов’язаний сплатити позивачу проценти за ставкою в розмірі 3 mnth Libor + 10,00% річних, а за користування кредитними коштами понад встановлені договором строки в розмірі 3 mnth Libor + 19,00% річних.

30.04.2009 року між сторонами укладено додаткову угоду №8 до кредитного договору, відповідно до якої відповідач за користування кредитними коштами зобов’язаний сплатити позивачу проценти за ставкою в розмірі 3 mnth Libor + 12,48% річних, а за користування кредитними коштами понад встановлені договором строки в розмірі 3 mnth Libor + 21,48% річних.

20.06.2008 року між сторонами укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору (далі по тексту –додаткова угода №1), відповідно до якої позивач надав відповідачу кредит у формі траншу в розмірі 215000,00 доларів США, а відповідач зобов’язався його прийняти, належним чином використовувати та повернути в повному обсязі до 16.06.2014 року згідно з графіком погашення платежів.

Факт надання кредиту підтверджується меморіальним валютним ордером від 20.06.2008 року на суму 215000,00 дол. США (копія меморіального ордера знаходиться в матеріалах справи).

26.06.2008 року між сторонами укладено додаткову угоду №2 до кредитного договору (далі по тексту –додаткова угода №2), відповідно до якої позивач надав відповідачу кредит у формі траншу в розмірі 215000,00 доларів США, а відповідач зобов’язався його прийняти, належним чином використовувати та повернути в повному обсязі до 16.06.2014 року згідно з графіком погашення платежів.

Факт надання кредиту підтверджується меморіальним валютним ордером від 27.06.2008 року на суму 215000,00 дол. США (копія меморіального ордера знаходиться в матеріалах справи).

11.07.2008 року між сторонами укладено додаткову угоду №3 до кредитного договору (далі по тексту –додаткова угода №3), відповідно до якої позивач надав відповідачу кредит у формі траншу в розмірі 330000,00 доларів США, а відповідач зобов’язався його прийняти, належним чином використовувати та повернути в повному обсязі до 16.06.2014 року згідно з графіком погашення платежів.

Факт надання кредиту підтверджується меморіальним валютним ордером від 11.07.2008 року на суму 330000,00 дол. США (копія меморіального ордера знаходиться в матеріалах справи).

24.07.2008 року між сторонами укладено додаткову угоду №4 до кредитного договору (далі по тексту –додаткова угода №4), відповідно до якої позивач надав відповідачу кредит у формі траншу в розмірі 870000,00 доларів США, а відповідач зобов’язався його прийняти, належним чином використовувати та повернути в повному обсязі до 16.06.2014 року згідно з графіком погашення платежів.

Факт надання кредиту підтверджується меморіальним валютним ордером від 24.07.2008 року на суму 870000,00 дол. США (копія меморіального ордера знаходиться в матеріалах справи).

07.10.2008 року між сторонами укладено додаткову угоду №5 до кредитного договору (далі по тексту –додаткова угода №5), відповідно до якої позивач надав відповідачу кредит у формі траншу в розмірі 155000,00 доларів США, а відповідач зобов’язався його прийняти, належним чином використовувати та повернути в повному обсязі до 16.06.2014 року згідно з графіком погашення платежів.

Факт надання кредиту підтверджується меморіальним валютним ордером від 07.10.2008 року на суму 155000,00 дол. США (копія ордера знаходиться в матеріалах справи).

13.10.2008 року між сторонами укладено додаткову угоду №7 до кредитного договору (далі по тексту –додаткова угода №6), відповідно до якої позивач надав відповідачу кредит у формі траншу в розмірі 215000,00 доларів США, а відповідач зобов’язався його прийняти, належним чином використовувати та повернути в повному обсязі до 16.06.2014 року згідно з графіком погашення платежів.

Факт надання кредиту підтверджується меморіальним валютним ордером від 13.10.2008 року на суму 215000,00 дол. США (копія меморіального орда ре знаходиться в матеріалах справи).

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтями 525, 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов’язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором позики встановлений обов’язок позивальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїх зобов’язань перед позивачем згідно кредитного договору та додаткових угод до нього щодо повернення суми кредиту та відсотків за користування ним належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла наступна заборгованість:

1)          згідно додаткової угоди №1: 211475,41 дол. США –прострочена заборгованість; 13111,58 дол. США, –проценти за користування кредитом; 974,51 дол. США, –підвищені проценти за користування кредитом.

2)          згідно додаткової угоди №2: 215000,00 дол. –прострочена заборгованість за кредитом; 13330,11 дол. США –проценти за користування кредитом; 990,75 дол. США –підвищені проценти за користування кредитом;

3)          згідно додаткової угоди №3: 330000,00 дол. США –прострочена заборгованість за кредитом; 20460,17 дол. США –проценти за користування кредитом; 1520,68 дол. США –підвищені проценти за користування кредитом;

4)          згідно додаткової угоди №4: 870000,00 дол. США –прострочена заборгованість за кредитом; 53940,44 дол. США –проценти за користування кредитом; 4009,08 дол. США –підвищені проценти за користування кредитом;

5)          згідно додаткової угоди №5: 155000,00 дол. США –прострочена заборгованість за кредитом; 9610,08 дол. США –проценти за користування кредитом; 714,26 дол. США –підвищені проценти за користування кредитом;

6)          згідно додаткової угоди №6: 215000,00 дол. США –прострочена заборгованість за кредитом; 13330,11 дол. США –проценти за користування кредитом; 990,75 дол. США –підвищені проценти за користування кредитом.

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, яка підлягає стягненню, становить 2129457,91 дол. США, з яких: 1996475,41 дол. США –заборгованість по кредиту, 123752,48 дол. США –заборгованість по відсотках та 9200,02 дол. США –заборгованість по підвищених відсотках

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення повністю.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 525, 526, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дністер-Авто», м. Львів, вул. Навроцького, 27 (код ЄДРПОУ 32261335) на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19 (код ЄДРПОУ 21133352) 1996475 дол. США 41 цент заборгованості по кредиту, 123782 дол. США 48 центів заборгованості по відсотках за користування кредитом, 9200 дол. США 02 цента заборгованості по підвищених відсотках за користування кредитом, 3184 дол. США 16 центів державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя