Постанова № 9208077, 17.03.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 березня 2010 року           14 год. 27 хв.           № 2а-5932/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва в особі судді Пилипенко О.Є., при секретарі Ісаковій Є.К.

За результатами розгляду у відкритому судовому засіданні адміністративної справи

За позовомВідкритого акціонерного товариства «ПІРЕУС БАНК МКБ»

ДоГоловного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

Третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю «ОС ІНВЕСТ»

Прозобов’язання вчинити певні дії

За участю представників сторін

від позивача: Антонова І.В. за дов. № 2515/1/12-ІІІ від 31.12.2009 р.

від відповідача: не з’явився

від третьої особи: не з’явився

ВСТАНОВИВ:

          Відкрите акціонерне товариство «ПІРЕУС БАНК МКБ»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання недійсним запису в Державному земельному кадастрі від 01.09.2007 р. в частині встановлення користувачем земельною ділянкою, що розташована в м. Києві, вул. Деревообробна, 1-а, 1-г, площею 2353,19 кв. м. кадастровий номер 90:113:0011 –ВАТ «Міжнародний комерційний банк»; зобов’язання скасувати запис в Державному земельному кадастрі та автоматизованій системі ПК «Кадастр»від 01.09.2007 р. про встановлення землекористувачем земельної ділянки, що розташована в м. Києві, вул. Деревообробна, 1-а, 1-г, площею 2516,69 кв. м. кадастровий номер 90:113:0011 –ВАТ «Міжнародний комерційний банк», внеси наступні зміни: з 01.09.2007 р. користувачем земельних ділянок, що знаходяться під об’єктами нерухомості, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Деревообробна, 1-а, 1-г, загальною площею 163,50 кв. м. є ВАТ «Міжнародний комерційний банк»; з 01.09.2007 р. користувачем земельних ділянок, що знаходяться під об’єктами нерухомості, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Деревообробна, 1-а, 1-г, загальною площею 163,50 кв. м. є ТОВ «ОС ІНВЕСТ».

          В судовому засіданні 10.02.2010 р. позивач звернувся до суду з заявою про зміну позовних вимог, в якій просить суд визнати недійсним запис в Державному земельному кадастрі та автоматизованій системі ПК «Кадастр»щодо визначення ВАТ «Міжнародний комерційний банк», правонаступником якого є ВАТ «Піреус Банк МКБ»землекористувачем земельної ділянки площею 2516,69 кв. м., кадастровий номер 8000000000:90:113:0011, що розташована в м. Києві, вул. Деревообробна, 1-а та 1-г; зобов’язати виключити запис з Державного земельного кадастру та автоматизованої системи ПК «Кадастр»щодо визначення ВАТ «Міжнародний комерційний банк», правонаступником якого є ВАТ «Піреус Банк МКБ»землекористувачем земельної ділянки площею 2516,69 кв. м., кадастровий номер 8000000000:90:113:0011.

          Представник позивача адміністративний позов підтримав, просив вимоги задовольнити, оскільки в Державному земельному кадастрі міститься недостовірна інформація щодо ВАТ «Піреус Банк МКБ»як користувача земельною ділянкою, право користування якою припинилось.

          Представник відповідача надав суду заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні вимог позивача, вказав, що Головне управління не порушувало прав та охоронюваних законом інтересів позивача. В обґрунтування позиції здійснюється посилання на те, що підставою для внесення змін до автоматизованої системи ПК «Кадастр»можуть бути відповідні матеріали земельно-кадастрової інвентаризації земель, матеріали технічного звіту по перенесенню меж земельної ділянки в натуру, а також інші документи. Зазначив, що відповідно до витягу з бази даних Державного земельного кадастру від 02.09.2009 р. користувачем земельної ділянки по вул. Деревообробна, 1-а, 1-г є Відкрите акціонерне товариство «Міжнародний комерційний банк», який внесений до бази даних на підставі технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування від 01.09.2007 р. Крім того, відповідач повідомив, що позивач та новий власник нерухомого майна по вул. Деревообробна, 1-а, 1-г –ТОВ «ОС Інвест»не звертались до Головного управління земельних ресурсів із заявами про внесення змін до автоматизованої системи ПК «Кадастр»щодо зменшення площі земельної ділянки по вул. Деревообробна, 1-а, 1-г з 2516,69 кв. м. до 163,50 кв. м. та не подавали технічного звіту по встановленню меж землекористування земельною ділянкою площею 163,50 кв. м., а тому, відсутні підстави для скасування запису в автоматизованій системі ПК «Кадастр»від 01.09.2007 р. та внесення відповідних змін.

Третя особа в судові засідання не з’являлася, своїх представників не направляла, письмові пояснення по суті адміністративного позову не надано.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до наступних висновків.

Позовні вимоги заявлено про визнання недійсним запису в Державному земельному кадастрі та автоматизованій системі ПК «Кадастр» щодо визначення ВАТ «Міжнародний комерційний банк», правонаступником якого є ВАТ «Піреус Банк МКБ»землекористувачем земельної ділянки площею 2516,69 кв. м., кадастровий номер 8000000000:90:113:0011, що розташована в м. Києві, вул. Деревообробна, 1-а та 1-г; зобов’язання виключити запис з Державного земельного кадастру та автоматизованої системи ПК «Кадастр»щодо визначення ВАТ «Міжнародний комерційний банк», правонаступником якого є ВАТ «Піреус Банк МКБ»землекористувачем земельної ділянки площею 2516,69 кв. м., кадастровий номер 8000000000:90:113:0011.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно –правових відносин, має право на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Відповідно до ч. 1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб’єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

25.03.2005 р. між ВАТ «Міжнародний комерційний банк», правонаступником якого є ВАТ «Піреус Банк МКБ»(покупець) та ВАТ «Київський деревообробний комбінат»(продавець) був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, за яким, позивач придбав у власність наступне нерухоме майно:

- будівля машбюро, збут (літ. А), загальною площею 153,50 кв. м, .що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Деревообробна, 1а (один «а»);

- будівля пропускного пункту старого, загальною площею 10,40 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Деревообробна, 1г (один «г»).

Таким чином, загальна площа нерухомого майна, що перейшла у власність позивача становила 163,9 (сто шістдесят три цілих дев'ять десятих) кв. м.

Пунктом 6 вказаного договору купівлі-продажу передбачалось, що будівлі розташовуються на земельній ділянці площею 2711,32 кв. м., яка перебуває в постійному користуванні продавця.

Зокрема, цим же пунктом вказано, що покупцеві роз'яснено ст. 120 Земельного кодексу України, про перехід права на земельну ділянку при переході права на будівлю і споруду.

На день укладення договору купівлі-продажу, ст. 120 Земельного кодексу України мала наступну редакцію: «1. При переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди. 2. При відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки. (Кодекс земельний, ВР України, від 25.10.2001, № 2768-111)».

Відповідно вказана редакція не кореспондувалась із ст. 377 Цивільного кодексу України, оскільки, редакція вказаної статті передбачала, що до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.

Таким чином, з дати реєстрації (19.12.2005 р.) договору купівлі-продажу об'єктів нерухомості у позивача виникло право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування. Проте, підставою для користування земельною ділянкою є не сам юридичний факт придбання нерухомості, а у відповідності до ст. 120 Земельного кодексу України (в редакції на 25.03.2005 р.) - договір оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється згідно з договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (ст. 124 Земельного кодексу України ).

При переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди (ст. 120 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, а право оренди на землю оформляється договором, який реєструється згідно із законом.

При цьому ст. 42 Земельного кодексу України встановлено, що земельні ділянки, на яких розташовано багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Чинним законодавством не передбачене питання щодо визначення терміну - «площа земельної ділянки для обслуговування об'єкта». Можливо було б визначити цю площу виходячи з договору купівлі-продажу земельної ділянки, однак продавець в даному випадку мав земельну ділянку на праві постійного користування. Компетенція по визначенню прилеглої території підпадає під сферу компетенції відповідного органу місцевого самоуправління чи органу виконавчої влади у відповідності до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України.

Видача державного акту на право власності на земельну ділянку та укладення договору оренди/ суборенди земельної ділянки відбувається на підставі не укладеного договору про придбання нерухомості, а виключно на підставі договору про придбання земельної ділянки, рішенні суду чи рішенні (розпорядженні) органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади.

Тому, позивачу, який придбав зазначені вище об'єкти нерухомості, необхідно було укласти договір оренди земельної ділянки з органом місцевого самоврядування.

Як вказувалось вище, у відповідності до ч. 1, ст. 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Як видно із поданих документів, такого рішення не було. У відповідності до абз.2, ч. 1, ст. 123 Земельного кодексу України, надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою. Оскільки, позивач, не мав на меті здійснювати зміну цільового призначення, він уклав у 2006 р. договір з ТОВ «Науково-виробниче підприємство «ТОПОС»про виготовлення технічного звіту по встановленню зовнішніх меж землекористування ВАТ «Міжнародний комерційний банк»розташованого у Голосіївському районі м. Києва на вул. Деревообробна 1а,1-г (Теличка). Такий технічний звіт був виготовлений та погоджений з відділом землекористування Голосіївського району м. Києва 28.12.2006 р.

У відповідності до п.1.6. Положення про земельно-кадастрову інвентаризацію земель населених пунктів, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 26.08.1997 р. № 85, зареєстровано в Мін’юсті 31.10.1997 р. за № 522/2326, одним з призначень інвентаризації земель –є отримання даних для виготовлення технічної документації по оформленню документів, що посвідчують право власності або право користування земельними ділянками, які раніше були надані юридичним та фізичним особам та вирішення питань щодо розбіжності місцеположення, форми або розміру ділянки, яка фактично знаходиться у користуванні, та ділянки, яка раніше була надана у користування.

Згідно п.5.3. вказаного положення, документацію, щодо інвентаризації земель підрядчик (ТОВ «Науково-виробниче підприємство «ТОПОС») подає до міського управління, районного відділу земельних ресурсів. Районний відділ земельних ресурсів розглядає подану документацію і у випадку позитивного висновку готує проект рішення відповідної ради про затвердження матеріалів інвентаризації для всіх землекористувачів (власників землі) (п.5.4.).

Таким чином, сам факт погодження з Відділом землевпорядкування Голосіївського району технічного завдання, є лише першим кроком до прийняття рішення відповідною радою міського самоврядування, крім того, в самому технічному завданні чітко вказано, що технічний звіт по встановленню зовнішніх меж землекористування не посвідчує право власності або право користування земельною ділянкою. Надання ж кадастрового номеру, є технічною дією при підготовці вищезазначених документів.

Оскільки у позивача юридично не оформлено право користування земельною ділянкою, розташованою у Голосіївському районі м. Києва на вул. Деревообробна 1а,1-г (Теличка), не виносилось рішення відповідної ради про надання в користування вказаної земельної ділянки, то загальний розмір земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні у позивача становить тільки 163,9 кв. м., за які відповідно повинна встановлюватись і плата за землю.

29.08.2007 р. між ВАТ «Міжнародний комерційний банк»та ТОВ «ОС ІНВЕСТ»були укладені договори купівлі-продажу нежитлових приміщень, у відповідності до яких було продано:

- будівля машбюро, збут (літера А), загальною площею 153,50 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Деревообробна, 1-а та будівля пропускного пункту старого, загальною площею 10 кв. м., за адресою, м. Київ, вул. Деревообробна, 1-г.

Перехід права власності до нового власника –ТОВ «ОС ІНВЕСТ»була зафіксована та зареєстрована Київським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 9 жовтня 2007 р.

Оскільки, право власності на вказані приміщення перейшли до нового власника, то відповідно і обов'язок щодо сплати земельного податку переходить до нього (ст. 120 Земельного кодексу України та 377 Цивільного кодексу України). Новий власник перерахування земельного податку у відповідності до меж придбаного нерухомого майна, поза як нарахування земельного податку на всю земельну ділянку в розмірі 2516,69 грн. (в тому числі і яка знаходиться під будівлями - 163,50 кв. м.) продовжує нараховувати СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП на позивача, при цьому здійснює посилання на норми ст. 13, 126, 193 Земельного кодексу України, якими встановлюється платне користування земельною ділянкою на підставі даних земельного кадастру.

На лист позивача від 23.01.2009 р. до Головного управління земельних ресурсів КМДА про виключення ВАТ «Міжнародний комерційний банк»з реєстру користувачів земельної ділянки площею 2516,69 кв. м. кадастровий номер 8000000000:90:113:0011 на вул. Деревообробна, 1-а, 1-г, було надано відповідь, в якій вказано про необхідність звернення новому власнику до Головного управління з правовстановлюючими документами на придбання нерухомого майна.

Отже, загальна земельна ділянка яка перебуває на обліку в ПК «КАДАСТР»становить 2516,69 кв. м. кадастровий номер 8000000000:90:113:0011 на вул. Деревообробна, 1-а, 1-г та зареєстрована за ВАТ «Міжнародний комерційний банк», проте правовстановлюючі документи щодо надання права користування земельною ділянкою у ВАТ «Міжнародний комерційний банк»відсутні.

Згідно п. 2.3. Положення про Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19.12.2002 р. № 182/342, Головне управління земельних ресурсів здійснює ведення державного земельного кадастру відповідно до законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України № 15 від 12.01.1993 р. було затверджено Положення про порядок ведення державного земельного кадастру.

Згідно п. 3 зазначеного Положення про порядок ведення державного земельного кадастру, державний земельний кадастр ведеться за єдиною для України системою на базі нормативних документів, затверджених Держкомземом.

Відповідно до ст. 193 Земельного кодексу України, державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів.

Призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою (ст. 194 Земельного кодексу України).

Згідно п.1.2. Тимчасових методичних вказівок по кадастровому землеустрою (інвентаризації земель), що затверджені Державним комітетом України по Земельних ресурсах 04.08.1999 р., кадастровий землеустрій (інвентаризація земель) включає ведення списку (реєстру) фактичних землекористувачів.

Головне управління земельних ресурсів м. Києва як структурний підрозділ Виконавчого органу Київської міської ради може діяти виключно у межах повноважень, що йому надані.

Стаття 195 Земельного кодексу України передбачає основні завдання ведення державного земельного кадастру, а саме:

- забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки;

- застосування єдиної системи просторових координат та системи ідентифікації земельних ділянок;

- запровадження єдиної системи земельно-кадастрової інформації та її достовірності.

Як свідчить вищевикладене, позивач не є користувачем земельної ділянки з 29.08.2007 р., наявність же протилежних даних в Державному земельному кадастрі та бездіяльність відповідача порушують права та охоронювані законом інтереси позивача як учасника земельних правовідносин та платника земельного податку.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до переконання про необхідність зобов'язати відповідача виконати всі передбачені чинним законодавством дії щодо виключення запису з Державного земельного кадастру та автоматизованої системи ПК «Кадастр», яким визначено Відкрите акціонерне товариство «Міжнародний комерційний банк», правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство «ПІРЕУС БАНК МКБ», (ЄДРПОУ 20034231), землекористувачем земельної ділянки площею 2 516,69 м. кв., кадастровий номер: 8 000 000 000:90:113:0011, що розташована в м. Києві, вул. Деревообробна, 1-а (один «а»), 1-г (один «г»).

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги належить задовольнити частково, а саме необхідно зобов'язати Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації (вул. Хрещатик, 32-а, м. Київ, 01001) виконати всі передбачені чинним законодавством дії щодо виключення запису з Державного земельного кадастру та автоматизованої системи ПК «Кадастр», яким визначено Відкрите акціонерне товариство «Міжнародний комерційний банк», правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство «ПІРЕУС БАНК МКБ», (ЄДРПОУ 20034231), землекористувачем земельної ділянки площею 2 516,69 м.кв., кадастровий номер: 8 000 000 000:90:113:0011, що розташована в м. Києві, вул. Деревообробна, 1-а (один «а»), 1-г (один «г»).

Частиною 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачається, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 17, 94, 158, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва –

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації (вул. Хрещатик, 32-а, м. Київ, 01001) виконати всі передбачені чинним законодавством дії щодо виключення запису з Державного земельного кадастру та автоматизованої системи ПК «Кадастр», яким визначено Відкрите акціонерне товариство «Міжнародний комерційний банк», правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство «ПІРЕУС БАНК МКБ», (ЄДРПОУ 20034231), землекористувачем земельної ділянки площею 2 516,69 м. кв., кадастровий номер: 8 000 000 000:90:113:0011, що розташована в м. Києві, вул. Деревообробна, 1-а (один «а»), 1-г (один «г»).

3. Судові витрати в сумі 1 грн. 70 коп. судового збору присудити на користь Відкритого акціонерного товариства «ПІРЕУС БАНК МКБ»за рахунок Державного бюджету України.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяО.Є. Пилипенко Дата підписання повного тексту постанови: 02.04.2010 р.