Постанова № 9208076, 23.03.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 березня 2010 року           11 год. 00 хв.           № 2а-10178/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва в особі судді Пилипенко О.Є., при секретарі Ісаковій Є.К.

За результатами розгляду у відкритому судовому засіданні адміністративної справи

За позовомВ. о. прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва

ДоУкраїнсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю «Узай»

Простягнення заборгованості у розмірі 321029,11 грн. За участю представників сторін

від прокуратури: Казак О.А. посвідчення № 198

від позивача: Шуневич В.В. за дов. № 1909/9/10-011 від 21.04.2009 р.

від відповідача: Злобін В.С. за дов. № 12/1 від 12.01.2009 р.

ВСТАНОВИВ:          

В. о. прокурора Голосіївського району м. Києва звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовними вимогами в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва до Українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю «Узай»про стягнення заборгованості перед бюджетом у розмірі 321029,11 грн.

Представники прокуратури та податкового органу позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити, вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем обліковується податковий борг у розмірі 321029,11 грн.

Представник відповідача проти адміністративного позову заперечував, просив у задоволенні вимог відмовити, оскільки податкове зобов’язання з податку на землю, визначене податковим органом податковим повідомленням-рішенням № 0001362309/0 від 21.06.2007 р., та суму якого заявлено до стягнення як заборгованість, в силу положень п.п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»є неузгодженим, а тому не може бути заборгованістю.

Проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури, податкової інспекції та відповідача, суд приходить до наступних висновків.

Українсько-турецьке товариство з обмеженою відповідальністю «Узай»(код ЄДРПОУ 24367001) зареєстроване як суб’єкт підприємницької діяльності рішенням Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації 20.08.1996 р. у журналі обліку реєстраційних справ за № 10661200000002950 та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Голосіївському районі м. Києва як платник окремих податків.

За відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 321029,11 грн.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про систему оподаткування»під податком і збором (обов’язковим платежем) до бюджетів та державних цільових фондів слід розуміти обов’язків внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Стаття 4 Закону України «Про систему оподаткування»визначає, що платниками податків і зборів (обов’язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких покладено обов’язок сплачувати податки і збори (обов’язкові платежі).

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», одним із обов’язків платників податків і зборів (обов’язкових платежів) сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Податковий борг виник у відповідача в результаті несплати податкового зобов’язання по земельному податку визначеного контролюючим органом та обліковується в КОР.

За результатами виїзної планової перевірки ТОВ «Узай»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2004 р. по 31.12.2006 р. було складено Акт № 3382/23-2-24367001 від 12.06.2007 р.

Зокрема, відповідачем були порушені ст. с. 14, 17 Закону України «Про плату за землю»та п.п. «а»п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до яких встановлено неподання податкового розрахунку на 2006 рік та несплату земельного податку за 8 місяців 2005 року на суму 84086,51 грн., за 2006 рік на суму 130544,30 грн.

Згідно ст. 2 Закону України «Про плату за землю», використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку на земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до встановлених порушень, податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001362309 від 21.06.2007 р., яким позивачу нараховано до сплати податкове зобов’язання по земельному податку з юридичних осіб за основним платежем у сумі 213543,70 грн., за штрафними санкціями у сумі 107485,41 грн.

Відповідач зауважив, що в силу положень п.п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов’язання визначене у вищевказаному податковому повідомленні-рішенні є неузгодженим. Дане твердження відповідача спростовується наступним.

Податкове повідомлення-рішення відповідачу було надіслано поштою з повідомленням про вручення № 1927041, згідно з яким податкове повідомлення-рішення вручено платнику податків 06.07.2007 року.

Відповідно до п.5.2. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Таким чином, суми вказаних податкових зобов'язань були узгоджені 06.07.2007 року та обліковується в КОР по земельному податку з юридичних осіб.

Відповідно до Роз’яснення Президії Вищого господарського суду України від 21.08.2001 р. № 02-5/926 безспірними вимогами органів стягнення слід вважати узгоджену суму податкового зобов'язання, не сплачену платником податків у строки, визначені статтею 5 Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова інспекція відповідно до положень п.8.1 ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», було застосовано до відповідача право податкової застави, про що внесено запис від 15.11.2004 р. № 1471362 в Державний реєстр обтяжень рухомого майна.

Відповідно до підпункту “а” пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Відповідно до підпункту “б” пп. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” друга податкова вимога направляється не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вимог п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»на адресу відповідача було направлено з повідомленням про вручення першу податкову вимогу № 1/4410 від 25.07.2007 р. У зв'язку з незнаходженням підприємства за юридичною адресою перша податкова вимога повернута поштовим відділенням № 33 до ДШ у Голосіївському районі м. Києва, про що складено акт № 651 від 20.08.2007 р. неможливості вручення податкової вимоги в зв'язку з незнаходженням посадових осіб, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків. Податкова вимога була розміщена на дошці податкових оголошень.

У зв'язку з непогашенням боргу протягом місяця з дня отримання першої податкової вимоги на юридичну адресу боржника було надіслано з повідомленням про вручення другу податкову вимогу № 2/5552 від 26.09.2007 року. У зв'язку з незнаходженням підприємства за юридичною адресою друга податкова вимога повернута поштовим відділенням № 33 до ДПІ у Голосіївському районі м. Києва, про що складено акт № 1162 від 29.10.2007 р. неможливості вручення податкової вимоги в зв'язку з незнаходженням посадових осіб, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків. Податкова вимога була розміщена на дошці податкових оголошень.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»першим заступником начальника ДШ у Голосіївському районі м. Києва прийнято рішення № 431 від 03.12.2007 р. «Про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків у рахунок погашення його податкового боргу».

          На день винесення постанови, сума податкової заборгованості так і не сплачена.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами», активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Згідно ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов’язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації. У разі, коли податкове зобов’язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у п. 15.1.1. цієї статті, податковий борг, що виник у зв’язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов’язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження.

Статтею 121 Конституції України визначено, що на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадянина чи держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 60 КАС України передбачено порушення адміністративним судом справ за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до суду в інтересах держави.

Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру»передбачено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинятються у відносинах між ними або з державою.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не наддав.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а отже, підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 17, 94, 158, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва –

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Українсько-турецького товариства з обмеженою відповідальністю «Узай»(м. Київ, вул. Лугова, 12, код ЄДРПОУ 24367001) заборгованості перед бюджетом у розмірі 321029 (триста двадцять одна тисяча двадцять дев’ять) грн. 11 (одинадцять) копійок шляхом перерахування вказаної суми на бюджетний рахунок № 34125999700002 в УДК у м Києві, МФО 820019 у Голосіївському РВДК код 26077879, коди платежів: 13050100.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СуддяО.Є. Пилипенко

Дата підписання повного тексту постанови: 02.04.2010 р.