Постанова № 9208072, 09.03.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 березня 2010 року           13 год. 00 хв.           № 2а-9566/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва в особі судді Пилипенко О.Є., при секретарі Ісаковій Є.К.

За результатами розгляду у відкритому судовому засіданні адміністративної справи

За позовом Закритого акціонерного товариства «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль»

ДоСпеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

Провизнання нечинним та скасування податкових повідомлень-рішень

За участю представників сторін

від позивача: Мельник Е.О. за дов. № 22/1456 від 27.08.2009 р.

від відповідача: Бондаренко Ю.В. за дов. № 570/9/10-110 від 23.04.2009 р.

ВСТАНОВИВ:

          Закрите акціонерне товариство «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль»звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовними вимогами до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.12.2008 р. № 0000424110/0, від 06.03.2009 р. № 0000424110/1, від 22.05.2009 р. № 0000424110/2, № 0000424110/3.

          Також, 06.08.2009 р. позивачем було подано позовну заяву про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.03.2009 р. № 0000294110/1, від 10.04.2009 р. № 0000294110/1, від 22.05.2009 р. № 0000294110/2 та № 0000294110/3.

          Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.10.2009 р. справи № 2а-9566/09/2670 та № 2а-9567/09/2670 було об’єднано в одну для спільного розгляду та вирішення.

          Представник позивача адміністративний позов підтримав, просив вимоги задовольнити, вважає спірні податкові повідомлення-рішення такими, що суперечать вимогам чинного податкового законодавства та порушують права та охоронювані законом інтереси останнього.

          Представник відповідача проти вимог позивача заперечував, просив суд в задоволенні позову відмовити, вважає оскаржувані повідомлення-рішення такими, що були винесені на підставі цілком правомірних висновків, складених за результатами перевірки.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін суд приходить до наступних висновків.

          Заявлено вимоги про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.12.2008 р. № 0000424110/0, від 06.03.2009 р. № 0000424110/1, від 22.05.2009 р. № 0000424110/2, № 0000424110/3, від 06.03.2009 р. № 0000294110/1, від 10.04.2009 р. № 0000294110/1, від 22.05.2009 р. № 0000294110/2 та № 0000294110/3.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно –правових відносин, має право на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Відповідно до ч. 1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб’єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

          СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП було проведено планову виїзну перевірку ЗАТ «Енергогенеруючої компанії «ДАРтеплоцентраль», з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 р. по 30.06.2008 р., за результатами якої було складено Акт від 08.12.2008 р. № 660/41-10/21661022.

          Перевіркою встановлені наступні порушення:

-          п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 11.3.1, п.п. 11.3.5. п. 11.3 ст. 11, п.п. 5.2.1. п. 5.2, п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок па прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1677592 грн., у тому числі за 2 квартал 2007 року в сумі 258660 грн., за 3 квартал 2007 року в сумі 1061509,0 грн., за 4 квартал 2007 року в сумі 2285 грн., за 1 квартал 2008 року в сумі 1688 грн. та завищено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, всього у сумі 456635 гри., у тому числі за 4 квартал 2007 року в сумі 313894 грн., за 1 квартал 2008 року в сумі 142741 грн.;

-          п.п 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму всього у сумі 2431,00 грн., у тому числі за квітень 2007 року у сумі 663,81 грн., за травень 2007 року у сумі 530,32 грн., за червень 2007 року у сумі 759,14 грн., за липень 2007 року у сумі 477,67 грн.;

-          п.п. 4.2.15 ст. 4, п.п. «е»п.п. 4.2.9, п.п. 4.2.9 ст. 4, п.п. 9.10.1 п. 9.10 ст. 9 п.п. «а»п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого занижено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на 8047,51 грн.;

-          п. 2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. за № 40/10320;

-          ч. 10 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», згідно якої керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадський організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку;

-          ч. 1 ст. 20 Закону України основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», згідно якої підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю;

-          п.4 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 р. № 303 та п.6.2 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього середовища затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, ДПА України від 19.07.1999 р. № 162/379, в результаті чого занижено суми збору в періоді, що перевірявся, на загальну суму 65,75 в т.ч. по періодах за 3 квартал 2007 року на суму 21,50 грн., за 4 квартал 2007 року на суму 25,50 грн.. за 1 квартал 2008 року па суму 6.25 грн. та за 2 квартал 2008 року на суму 12.50 грн.;

-          п..8. Механізму справляння збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.12.2003 р. № 2002, занизили суму збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію у грудні 2007 року на суму 71,73 грн.;

-          п.12 Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 р. №56-93 «Про місцеві податки і збори», п.4.1, п.6.2. 6.3 Положення про збір за право на використання символіки міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської Ради від 09.03.2006 р. № 149/3240 «Про внесення змін та доповнень до рішення Київської міської ради народних депутатів від 15.02.94 N 7 «Про введення збору за право на використання символіки м. Києва», підприємством не подано розрахунок, не нараховано та не сплачено збір за право на використання місцевої символіки в результаті чого занижено суми збору в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 225 359, 16 грн. в т.ч. за 2квартал 2007 року - 193 145,83 грн., за 3 квартал 2007 року - 235 534,50 грн.. за 4 квартал 2007 року - 369 900.83 грн.. за 1 квартал 2008 року - 180 216,42 грн., за 2 квартал 2008 року –246 561,58 грн.

На підставі встановлених порушень, а саме п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. п. 11.3.1., п.п. 11.3.5 п. 11.3 ст. 11, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення від 18.12.2008 р. № 0000424110/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем –податок на прибуток підприємств, усього –258015 грн., в т.ч. за основним платежем –172010 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями –86005 грн.

          Рішенням від 04.03.2009 р. № 2607/10/25-020, прийнятим за розглядом первинної скарги, СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП скасувала податкове повідомлення-рішення від 18.12.2008 р. № 0000424110/0 в частині донарахованих перевіркою 597,07 грн. податку на прибуток та збільшила на 24073,75 грн. суму штрафної санкції на підставі п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

          На підставі рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП, прийнятого за розглядом первинної скарги, винесено податкові повідомлення-рішення від 06.03.2009 р. № 0000424110/1 на 171412 грн. податку на прибуток і 86005 грн. штрафної санкції та № 0000294110/1 на 24074 грн. штрафної санкції з податку на прибуток.

          СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП рішенням від 30.03.2009 р. № 3423/10/25-020, прийнятим за розглядом скарги на податкове повідомлення-рішення від 06.03.2009 р. № 0000294110/1, залишила зазначене податкове повідомлення-рішення без змін.

          ДПА у м. Києві рішенням від 14.05.2009 р. № 1783/10/25-114 (4151/7/), прийнятим за розглядом повторних скарг, зокрема, скасувала податкові повідомлення-рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від 18.12.2008 р. № 0000424110/0, від 06.03.2009 р. № 0000424110/1 у частині донарахованих перевіркою 50 грн. податку на прибуток і 25 грн. застосованої штрафної санкції.

          На підставі рішення ДПА у м. Києві, прийнятого за розглядом повторних скарг, СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП винесла податкові повідомлення-рішення від 22.05.2009 р. № 0000424110/2 та № 0000294110/2.

          Позивач оскаржив до ДПА України податкові повідомлення-рішення від 18.12.2008 р. № 0000424110/0, від 06.03.2009 р.№ 0000424110/1, № 0000294110/1, від 22.05.2009 р. № 0000424110/2, № 0000294110/2 та рішення, прийняті за розглядом скарг.

          ДПА України своїм рішенням про результати розгляду повторної скарги від 04.07.2009 р. № 7117/6/25-0115 залишила без змін податкове повідомлення-рішення СДП у м. Києві по роботі з ВПП від 18.12.2008 р. № 0000424110/0 з урахуванням рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від 04.03.2009 р. № 2607/10/25-020, прийнятого за розглядом первинної скарги (податкові повідомлення-рішення від 06.03.2009 р. № 0000424110/1, № 0000294110/1) та рішення ДПА у м. Києві від 14.05.2009 р. № 1783/10/25-114 (4151/7/), прийнятого за розглядом повторних скарг (податкові повідомлення-рішення від 22.05.2009 р. № 0000424110/2, № 0000294110/2), а скаргу без задоволення.

          Позивач не погодившись з такою позицією податкових органів, оскаржив вищевказані податкові повідомлення-рішення до суду.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову належить відмовити виходячи з наступних підстав.

Так, позивач зауважує, що податкове повідомлення-рішення № 0000424110/0 від 18.12.2008 р. прийнято без врахування того, що Компанія у 3 кварталі 2007 року помилково завищила у рядку 01.2 "приріст балансової вартості товарів" Декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2007 року суму приросту балансової вартості запасів на 972382,31 грн. Про зазначене Компанія повідомила СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП у уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2007 року, що була направлена поштою 11.12.2008 року.

Відповідно до акту, перевіркою встановлено, що ЗАТ «ЕК «Дартеплоцентраль»у періоді, що підлягав перевірці в порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не віднесено до складу валових доходів вартість безоплатно отриманих послуг по оренді автомобілів на загальну суму 27200 грн. в т.ч. по періодах:

- у II кварталі 2007 року в сумі 4500 грн.;

- у ІІІ кварталі 2007 року в сумі 6750 грн.;

- у IV кварталі 2007 року в сумі 6750 грн.;

- у І кварталі 2008 року в сумі 6750 грн.;

- у II кварталі 2008 року в сумі 2450 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі договору від 04.05.2007 р. ВЕО № 602023 Московко А.В. (орендодавець), передає, а ЗАТ «ЕК «Дартеплоцентраль»(орендар) приймає в платне користування з 04.05.2007 року по 04.05.2008 р. автомобіль марки HYUNDAI TUCSON. Орендна плата встановлена сторонами в розмірі 2250 грн. на місяць. Також, на підставі договору від 07.05.2008 р. Цабут В.І. (орендодавець), передає, а ЗАТ «ЕК «Дартеплоцентраль»(орендар) приймає в платне користування з 07.05.2008 р. по 07.05.2010 р. автомобіль марки ВАЗ 2109. Орендна плата встановлена сторонами в розмірі 100 грн. на місяць.

Згідно наданих позивачем до перевірки документів (шляхові листи, цивільно правові договори) встановлено, що на підставі договорів оренди з працівниками Компанії, ЗАТ «ЕК «Дартеплоцентраль»отримує послуги по оренді автомобілів (про що свідчать подорожні листи які надані податковому органу до перевірки) при цьому не здійснює оплату та не обліковує по відомості рахунку дані операції. Таким чином, заборгованість по операціям оренди автомобілів на підприємстві не обліковується.

Відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий дохід включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».

Отже, висновки акта перевірки щодо порушення ЗАТ «ЕК «Дартеплоцентраль»пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та заниження валових доходів на загальну суму 27000 грн. є правомірними, в частині ж донарахування суми валових доходів у розмірі 200 грн. по операціях з оренди автомобіля у Цабута В.І. за ІІ кв. 2008 р. суд не погоджується, адже фактичні витрати палива на автомобіль ВАЗ 2109 були понесені лише в квітня 2008 року, тоді як договір оренди вказаного автомобіля між ЗАТ «ЕК «Дартеплоцентраль»та Цабутом В.І. було підписано з 07.05.2008 р.

Також, перевіркою встановлено, що вплив на формування валових доходів у перевіряємому періоді мали доходи від продажу виробленої теплової енергії та постачання енергії населенню та бюджетним організаціям, іншим організаціям Формування валового доходу при постачанні енергії для бюджетних організацій здійснюється відповідно до пп. 11.3.5. п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в якому зазначено, що датою збільшення валового доходу в разі продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому вигляді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом.

Формування валового доходу при постачанні енергії для населення та іншим організаціям відбувалось згідно пп. 11.3.1. п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в якому зазначено, що датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

-          або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

-          або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Згідно вимог п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами та доповненнями, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до вимог Інструкції з використання Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій від 30.11.1999 р. № 291, посадові особи підприємства відображають вартість продажу реалізованої продукції (теплової та електричної енергії), товарів, виконаних робіт по Кт 36.1 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»- суму коштів що надійшли на рахунки підприємства в уповноважені банківські установи, в касу та інші види розрахунків; по Кт 68.1 «Розрахунки по авансам отриманим»- суму отриманих авансів під поставку матеріальних цінностей або під виконання робіт, а також суми попередньої оплати покупцями і замовниками рахунків постачальника за продукцію і виконані роботи, що надійшли на рахунки підприємства в уповноважені банківські установи; по Дт 68.1 "Розрахунки по авансам отриманим" суму еквівалентну вартості майбутньої поставки матеріальних цінностей, продукції або виконаних робіт в погашення (повне або часткове) отриманих авансів або сум попередньої оплати покупцями рахунків постачальника.

Відповідно до акту перевірки, за даними бухгалтерського обліку ЗАТ «ЕК «Дар теплоцентраль» було визначено фінансовий результат від продажу теплової енергії споживачам та встановлено порушення пп. 11.3.1, пп. 11.3.5. п. 11.3 ст. 11 в результаті чого підприємством занижено валовий дохід по контрагенту ГІОЦ на загальну суму 6048335,76 грн. , вт. ч.:

- в 2 кв. 2007 р. на суму 1020371,2 грн.;

- в 3 кв. 2007 р. на суму 3616607,86 грн.;

- в 2 кв. 2008 р. на суму 1411356,7 грн.

та встановлено завищення валового доходу по контрагенту ГІОЦ на загальну суму 1826539,6 грн., вт. ч.:

- в 4 кв. 2007 р. на суму 1255577,3 грн.;

- в 1 кв. 2008 р. на суму 570962,29 грн.

Відповідач зазначив, що ЗАТ «ЕК «Дартеплоцентраль»було подано до СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП заперечення від 11.12.2008 № 02/2599 до акту перевірки, з врахуванням яких податковий орган здійснив відповідний перерахунок, про що позивача повідомлено листом від 16.12.2008 р. № 13520/10/41-111.

Відповідно до вказаного листа, підприємством в порушення пп. 11.3.1, пп. 11.3.5. п. 11.3 ст. 11 занижено доход від продажу теплової енергії споживачам по контрагенту ГІОЦ на загальну суму 5054163,65 грн., в т. ч.:

- в 2 кв. 2007 р. на суму 790255,65 грн.;

- в 3 кв. 2007 р. на суму 2758732,00 грн.;

- в 2 кв. 2008 р. на суму 1505176,90 грн.,

та завищено валовий дохід по контрагенту ГІОЦ в 1 кварталі 2008 року на суму 201730,00 грн.

Враховуючи зазначене, висновки акта перевірки (з урахуванням листа від 16.12.2008 № 13520/10/41-111 про надання відповіді на заперечення) щодо порушення Компанією п.п. 11.3.1, пп. 11.3.5. п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження доходу від продажу теплової енергії споживачам по контрагенту ГІОЦ на загальну суму 5054163,65 грн. та завищення валового доходу по контрагенту ГІОЦ в 1 кварталі 2008 року на суму 201730,00 грн. є правомірними.

Крім того, перевіркою встановлено, що в порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем не зменшено витрати на суму кредиторської заборгованості по якій минув термін позовної давності, яка була списана службовою запискою від 28.09.2007 року наданою Голові правління Коляді Ю.І. від головного бухгалтера Шишковської І.В. та яка була завізована "оформити списання" на загальну суму 620288,16 грн.

Таке зняття з валових витрат суми 620288,16 грн. позивач пояснив тим, що зазначені витрати були понесені в зв’язку з організацією виробництва і цілком правомірно, на підставі п. 5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», були віднесені до валових витрат Компанії.

Пунктом 1.25 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, зокрема, що безнадійною є заборгованість по зобов’язаннях, за якою минув строк позовної давності.

Якщо по закінченні терміну позовної давності (тобто загального строку для захисту права за позовом особи, право якої порушено), загальний строк якого відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України встановлюється в три роки, боржник не розрахувався за отримані раніше товари, сума його заборгованості за цими товарами є безповоротною фінансовою допомогою відповідно до п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Тобто, заборгованість за товари, відвантажені за договором купівлі-продажу, набуває статусу безповоротної фінансової допомоги в податковому періоді, на який падає закінчення терміну позовної давності, і підпадає під дію п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким визначено, що валовий дохід включає доходи з інших джерел, зокрема, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги. Отже, вартість цих товарів вважається доходом з інших джерел і оподатковується у загальновстановленому порядку відповідно до законодавства.

Підпунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а у разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, валові витрати були визначені за оприбуткуванням товарів платником податку без їх оплати.

Якщо по закінченні терміну позовної давності (тобто загального строку для захисту права за позовом особи, право якої порушено), загальний строк якого відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України встановлюється в три роки, боржник не розрахувався за отримані раніше товари, такі товари є безоплатно отриманими.

Згідно із матеріалами наданими до розгляду, підприємством при списанні кредиторської заборгованості по якій минув строк позовної давності були збільшені валові доходи на суму 620288,16 грн., але в порушення п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати на відповідну суму зменшені не були.

Враховуючи вищевикладене, встановлено податковим органом порушення ЗАТ «ЕК «Дартеплоцентраль»п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та завищення валових витрат на суму 620288,16 грн. є правомірним.

Також, при перевірці було встановлено, що в порушення п.5.1. та пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у перевіряємому періоді позивачем безпідставно віднесено до складу валових витрат, витрати пов'язані з придбанням матеріальних цінностей, які не використовуються в господарській діяльності підприємства на загальну суму 12154,65 грн., в тому числі по періодах:

-          2. кв. 2007 р. - 9766,3 грн.;

-          3 кв. 2007 р. - 2388,3 грн.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно з пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3.-5.7. цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, основним видом діяльності ЗАТ «ЕК «Дартеплоцентраль», згідно з довідкою Міністерства статистики України, є виробництво електричної енергії тепловими електростанціями, посередництво у торгівлі товарами широкого асортименту, а також розподілення та постачання електроенергії.

Тобто, виходячи з вимог п. 1.32 ст. 1, пп. 5.2.1 п. 5.1, п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»для ЗАТ «ЕК «Дартеплоцентраль»господарською діяльністю (з правом віднесення до валових витрат) є діяльність, яка пов'язана з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі і витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно з матеріалами перевірки, підприємством до складу валових витрат віднесено витрати з придбання матеріальних цінностей, які не пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва на загальну суму 12154,65 грн.

Згідно з пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3.-5.7. цієї статті.

Враховуючи зазначене, суд погоджується з висновками акта перевірки щодо порушення пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та завищення Компанією валових витрат на загальну суму 12154,65 грн., в т. ч. по періодам: 2 кв. 2007 року - 9766,3 грн. та 3 кв. 2007 року - 2388,3 грн. та вважає їх правомірними.

Крім того, за результатами розгляду заперечень СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП враховано, що в Декларації за півріччя 2007 року не відображено в р. 04.1 валові витрати на загальну суму 150802,66 грн.; в Декларації за 9 місяців 2007 року в рядку 04.1 не враховано валові витрати на загальну суму 3381997,00 грн.; в Декларації за 1 півріччя 2008 року в р. 04.1 не враховано валові витрати в сумі 1293630,00 грн.

При розгляді скарги було встановлено, що при винесенні податкового повідомлення - рішення встановлена перевіркою сума завищення валових витрат в 3 кварталі 2007 року в розмірі 2388,30 грн. врахована двічі: в 3 та 4 кварталах 2007 року. Враховуючи зазначене, суму основного платежу в податковому повідомленні-рішенні від 18.12.2008 р. № 0000424110/0 було зменшено на 597,07 грн., тобто, 2388,30 грн. х 25%=597,07 грн.

Отже, з врахуванням листа від 16.12.2008 р. №13520/10/41-111 про надання відповіді на заперечення та виключенням зайво врахованої суми основного платежу в розмірі 597,07 грн., підприємством в періоді, що перевірявся занижено податок на прибуток в сумі 220157,50 грн. в т. ч. по періодам:

-          2 кв. 2007 р. в сумі 163430,00 грн.;

-          3 кв. 2007 р. в сумі 1541,00 грн.;

-          4 кв. 2007 р. в сумі 1688,00 грн.;

-          2 кв. 2008 р. в сумі 53499,00 грн.

та завищено податок на прибуток в 1 кварталі 2008 року в сумі 48745,00 грн.

Підпунктом 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», встановлено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Перевіркою встановлено заниження податку на прибуток в розмірі –220157,50 грн., отже, сума штрафної (фінансової) санкції, з урахуванням обмеження, встановленого п.п. 17.1.3 п.17.1 ст. 17 вказаного Закону, становить 110078,75 грн., тобто, 220157,50 грн. х 50 % = 110078,75 грн.

Згідно з розрахунком штрафних (фінансових) санкцій та податкового повідомлення-рішення від 18.12.2008 р. № 0000424110/0 наданих до розгляду скарги, сума застосованої штрафної (фінансової) санкції становить 86005,00 грн.

Враховуючи зазначене, підлягає донарахуванню штрафна (фінансова) санкція в розмірі 24073,75 грн. (110078,75 грн. - 86005,00 грн. = 24073,75 грн.) відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Щодо посилання позивача на уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок до декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2007 року, то відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»,, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Так, податковим органом було скасовано податкове повідомлення-рішення від 18.12.2008 р. № 0000424110/0 в частині основного платежу в сумі 597,07 грн. та збільшено суму штрафних санкцій на суму 24073,75 грн. на підставі пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», в результаті чого податковим органом було винесено податкові повідомлення-рішення від 06.03.2009 р. № 0000424110/1 та від 06.03.2009 р. № 0000294110/1.

Як вже зазначалося, ДПА у м. Києві рішенням від 14.05.2009 р. № 1783/10/25-114 (4151/7/), прийнятим за розглядом повторних скарг, зокрема, скасувала податкові повідомлення-рішення СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП від 18.12.2008 р. № 0000424110/0, від 06.03.2009 р. № 0000424110/1 у частині донарахованих перевіркою 50 грн. податку на прибуток і 25 грн. застосованої штрафної санкції.

          На підставі рішення ДПА у м. Києві, прийнятого за розглядом повторних скарг, СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП винесла податкові повідомлення-рішення від 22.05.2009 р. № 0000424110/2, № 0000294110/2, № 0000424110/3 та № 0000294110/3.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищенаведене, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача, адже відповідач як суб’єкт владних повноважень відповідно до покладених на нього завдань та обов’язків, прийняв оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідно до норм чинного законодавства України та виходячи з фактичних обставин справи.

Акт державного чи іншого органу –це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, тому у адміністративного суду немає правових підстав для задоволення позову.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (ст. 69 КАС України).

Згідно частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що позивачем у позовній заяві не були наведені обставини, які б підтверджувались достатніми доказами, які б свідчили про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем, не підтверджують обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, та були спростовані доводами відповідача.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову належить відмовити,

На підставі ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 17, 94, 158, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва –

ПостановиВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           О.Є. Пилипенко

Дата підписання повного тексту постанови: 02.04.2010 р.