Рішення № 8991381, 23.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 3/10823.03.10 За позовом           Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Харківської обласної дирекції

До                     Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія»в

особі Харківської філії ВАТ «Страхове товариство «Гарнтія»

Про                     стягнення 6231,41 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача Якушевський В.С. –по дов. № 10/10 від 11.01.2010

Від відповідача          Прокоф‘єв Б.І. –по дов. № 78/04/09 від 01.04.2009

СУТЬ СПОРУ :

На розгляд Господарського суду Харківської області були передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Харківської обласної дирекції про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія»в особі Харківської філії ВАТ «Страхове товариство «Гарнтія»5935,62 грн. боргу по орендній платі та 295,79 грн. пені, обґрунтовуючи позовні вимоги неналежним виконанням з боку останнього умов договору № 10/10-1002 від 01.07.2007.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 21.12.2009 порушено провадження у справі № 62/260-09 та призначено до розгляду на 11.01.2010.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.01.2010 розгляд справи № 62/260-09 був відкладений на 15.02.2010.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.02.2010 матеріали справи № 62/260-09 направлено за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.03.2010 справу Господарського суду Харківської області № 62/260-09 прийнято до провадження Господарського суду міста Києва, присвоєно номер справи 3/108 та призначено до розгляду на 23.03.2010.

Позивач в судовому засіданні 23.03.2010 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач у поданому в судовому засіданні 23.03.2010 письмовому відзиві позов визнає частково з наступних підстав. 01.07.2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди нежитлового приміщення (надалі - договір) № 10/10-1002. Відповідно до п. 3.2. договору оренди загальна сума орендної плати за місяць становить 800,00 грн. в тому числі ПДВ 133,33 грн. Орендна плата за кожний поточний місяць підлягає коригуванню з врахуванням офіційно опублікованого індексу інфляції за попередній місяць. Таким чином щомісячна орендна плата становить 800,00 грн. з урахуванням індексу інфляції. Харківська філія заборгувала орендну плату за наступні місяці: червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2009 року. Отже, орендна плата за вищевказані місяці має становити 4022,40 грн. також на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 211,71 грн. просить позов задовольнити частково, стягнувши з відповідача на користь позивача 4022,40 грн. боргу по орендній платі та 211,71 грн. пені, разом 4234,11 грн.

В судовому засідання 23.03.2010, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представників позивача і відповідача, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

01.07.2007 між Відкритим акціонерним товариством «Райффазен Банк Аваль»в особі Харківської обласної дирекції «Райффазен Банк Аваль»(орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством «Страхове товариство «Гарантія»в особі Харківської філії (орендар) було укладено договір № 10/10-1002 оренди нежитлового приміщення (далі –договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець зобов‘язався передати, а орендар зобов‘язується прийняти в тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення (далі –приміщення) загальною площею 5 кв. м., що розташоване за адресою Харківська область, м. Лозова, вул. Комінтерна, 4.

Спір виник в зв’язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди за період з червня по жовтень 2009 року, в зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 5935,62 грн. та нарахована пеня –295,79 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов’язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк встановлений договором найму.

Пунктом 4.1.1. договору визначено, що орендодавець зобов‘язаний надати приміщення в тимчасове користування орендодавцеві по акту приймання-передачі.

Як вбачається з акту приймання-передачі від 01.07.2007 орендодавець передав, а орендар прийняв нежитлові приміщення площею 5 кв. м., що знаходиться за адресою Харківська область, м. Лозова, вул. Комінтерна, 4.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

З п. 7.1 договору вбачається, що договір набирає чинності з моменту його підписання та діє одинадцять місяців, в подальшому продовжений додатковими угодами від 20.08.2008 та від 01.12.2008 до 31.05.2010.

Стаття 654 Цивільного кодексу України визначає, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Угодою від 31.10.2009 сторони дійшли згоди про припинення дії договору з 01.11.2009.

Згідно з п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно п. 3.2. договору орендна плата за один кВ. м. визначається у розмірі 160 грн. за місяць, в тому числі ПДВ –26,66 грн. Загальна сума орендної плати за місяць становить 800 грн. в тому числі ПДВ –133,33 грн. Орендна плата за кожний місяць підлягає коригуванню з врахуванням офіційно опублікованого індексу інфляції за попередній місяць.

Відповідно до п. 3.3. договору орендна плата підлягає перерахуванню орендарем на рахунок орендодавця до 10 числа місяця наступного за звітним, у розмірі, визначеному в п. 3.2. цього договору.

Згідно п. 3.4. договору в кінці місяця, в якому здійснювались послуги з оренди, сторони підписують акт виконаних робіт.

Факт надання орендодавцем послуг з оренди та використання орендарем орендованого приміщення в період за червень –жовтень 2009 року, підтверджується наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт № 55 (за червень 2009 року), № 65 (за липень 2009 року), від 31.10.2009 (за серпень –жовтень 2009 року).

Відповідно до п. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов’язання щодо внесення орендних платежів у період з червня по жовтень 2009 року, в результаті чого виникла заборгованість, яка за розрахунками суду з врахуванням умов договору щодо коригування на індекс інфляції становить 4022,40 грн. виходячи з наступного:

Місяць, за який не сплачено орендну платуСума орендної плати з ПДВІндекс інфляціїСума до сплати

Червень 2009 року800,00101,1808,80

Липень 2009 року800,0099,9800,00

Серпень 2009 року800,0099,8800,00

Вересень 2009 року800,00100,8806,40

Жовтень 2009 року800,00100,9807,20

всього 4022,40 Відповідно до ст. 284 Господарського кодексу України однією із істотних умов договору оренди є орендна плата з урахуванням її індексації.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 4022,40 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

В частині розміру орендної плати в сумі 1913,22 грн. позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки орендна плата позивачем нарахована в більшому розмірі ніж визначено умовами договору, тоді як додаткової угоди про зміну умов договору сторонами не укладалось.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за надані послуги не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов‘язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Пунктом 5.2. договору передбачено, що в разі несвоєчасного здійснення розрахунків відповідно до розділу 3 цього договору, орендар сплачує орендодавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період порушення строків оплати від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов’язання щодо оплати орендної плати.

Разом з цим, пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов‘язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов‘язання мало бути виконано.

Зазначена стаття передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, у разі якщо інше не встановлено законом або договором, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права встановлюється Цивільним кодексом України.

Укладеним між сторонами договором передбачено нарахування пені за кожний день прострочення, тобто, відповідальність носить подовжувальний характер.

Враховуючи, що в силу умов пункту 3.3. договору, відповідач зобов'язаний був вносити платежі до 10 числа кожного місяця, то момент прострочення виконання зобов'язання слід встановлювати щодо кожного місяця оренди, і, в залежності від встановленого, нараховувати пеню, за кожний місяць наданих послуг оренди окремо.

В зв’язку з тим, що взяті на себе зобов’язання по сплаті наданих послуг відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 5.2. договору, розмір якої, за наступними розрахунками суду становить :

Пеня на орендну плату за червень 2009 року у розмірі 808,80 грн. має нараховуватись з 10.07.2009 (початок обчислення) по 07.12.2009 (визначена позивачем дата по яку нараховується пеня), і яка становить 69,69 грн. згідно розрахунку:

808,80 грн. х 33 дні х 22%(11%+11%НБУ з 10.07.2009 по 11.08.2009) : 365 : 100 = 16,09 грн.

808,80 грн. х 118 днів х 20,50%(10,25%+10,25%НБУ з 12.08.2009 по 07.12.2009) : 365 : 100 = 53,60 грн.

Пеня на орендну плату за липень 2009 року у розмірі 800,00 грн. має нараховуватись з 10.08.2009 (початок обчислення) по 07.12.2009 (визначена позивачем дата по яку нараховується пеня), і яка становить 53,98 грн. згідно розрахунку:

800,00 грн. х 2 дні х 22%(11%+11%НБУ з 10.08.2009 по 11.08.2009) : 365 : 100 = 0,96 грн.

800,00 грн. х 118 днів х 20,50%(10,25%+10,25%НБУ з 12.08.2009 по 07.12.2009) : 365 : 100 = 53,02 грн.

Пеня на орендну плату за серпень 2009 року у розмірі 800,00 грн. має нараховуватись з 10.09.2009 (початок обчислення) по 07.12.2009 (визначена позивачем дата по яку нараховується пеня), і яка становить 39,99 грн. згідно розрахунку:

800,00 грн. х 89 днів х 20,50%(10,25%+10,25%НБУ з 10.09.2009 по 07.12.2009) : 365 : 100 = 39,99 грн.

Пеня на орендну плату за вересень 2009 року у розмірі 806,40 грн. має нараховуватись з 10.10.2009 (початок обчислення) по 07.12.2009 (визначена позивачем дата по яку нараховується пеня), і яка становить 26,72 грн. згідно розрахунку:

806,40 грн. х 59 дні х 20,50%(10,25%+10,25%НБУ з 10.10.2009 по 07.12.2009) : 365 : 100 = 26,72 грн.

Пеня на орендну плату за жовтень 2009 року у розмірі 807,20 грн. має нараховуватись з 10.11.2009 (початок обчислення) по 07.12.2009 (визначена позивачем дата по яку нараховується пеня), і яка становить 12,69 грн. згідно розрахунку:

807,20 грн. х 28 днів х 20,50%(10,25%+10,25%НБУ з 10.11.2009 по 07.12.2009) : 365 : 100 = 12,69 грн.

Отже, загальна сума пені за прострочення зобов‘язання щодо оплати за оренду приміщень за розрахунками суду становить : 69,69 грн. + 53,98 грн. + 39,99 грн. + 26,72 грн. + 12,69 грн. = 203,07 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 203,07 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню та відповідно в частині нарахування розміру пені в сумі 92,72 грн. в позові слід відмовити, оскільки розрахунок здійснений на суму орендної плати яка позивачем в односторонньому порядку завищена.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

З огляду на вищевикладене, позові вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Харківської обласної дирекції обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Страхове товариство «Гарантія»в особі Харківської філії ВАТ «Страхове товариство «Гарнтія»(м. Київ, вул. Печерський узвіз, 3, код ЄДРПОУ 14229456) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Харківської обласної дирекції (м. Київ, вул.. Лескова, 9, код ЄДРПОУ 14305909) 4 022 (чотири тисячі двадцять дві) грн. 40 коп. основного боргу, 203 (двісті три) грн. 07 коп. пені, 42 (сорок дві) грн. 25 коп. витрат по сплаті державного мита та 160 (сто шістдесят) грн. 02 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

СуддяСівакова В.В. Рішення підписано 26.03.2010