Постанова № 8951680, 08.04.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

08 квітня 2010 р. № 54/243-09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. –головуючого,

Могил С.К.,

Самусенко С.С.

розглянувши касаційну

скаргу          Закритого акціонерного товариства "Харків-вовна"

на рішення           господарського суду Харківської області від 08.12.2009 року

та на постанову          Харківського апеляційного господарського суду від 10.02.2010 року

у справі          54/243-09

господарського суду          Харківської області

за позовом           Полтавського акціонерного банку "Полтава-банк"

до           Закритого акціонерного товариства "Харків-вовна"

третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет

спору           ТОВ "Торговий дім "Вовна"

про                              стягнення суми

за участю представників          

позивача -          Довбенко О.Ю.

відповідача-           Солодянкіна І. Д.

треті особи -           не з'явився

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2009 року позивач –Полтавський акціонерний банк «Полтава-банк»звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства «Харків-вовна»(юридична адреса: 61020, м. Харків, пр. Постишева, буд. 99, п/р №260085542 в АБ «Полтава-банк», МФО 331489, код в ЄДРПОУ 00307069) про звернення стягнення на заставлене майно шляхом набуття права власності на предмет іпотеки а саме на:

- нежитлову будівлю літ. «АБ-1»загальною площею 693,7 кв.м.;

- нежитлові будівлі П-1 пл. 448,9 кв.м, Ф-2 -1748,8 кв.м., З-2 –369,5 кв.м., Д-1 –534,1 кв.м., И-2 –573,9 кв.м., С-1 -96,2 кв.м., Ш-1 -62,4 кв.м., Е-1 -733,4 кв.м., Г-1 -742,6 кв.м., В-3 11600,9 кв.м., що знаходиться за адресою: 61020, м. Харків, пр. Постишева, буд. 99 за оціночною вартістю у 12118341 (дванадцять мільйонів сто вісімнадцять тисяч триста сорок одна) грн. 00 коп.

для часткового задоволення заборгованості за кредитним договором №В-268/2963 від 23.11.2007р. з додатками у сумі 12118341 грн. 00 коп. та визнати право власності АБ «Полтава-банк»на вищевказані нежитлові будівлі. Крім того позивач просив покласти на відповідача витрати у справі - державне мито у сумі 25500 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення за розгляд справи у сумі 236 грн. 00 коп.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 08.12.2009 року у справі №54/243-09 (суддя Хачатрян В.С.) позовні вимоги ПАБ «Полтава-банк»задоволено. Звернуто стягнення на користь Полтавського акціонерного банку «Полтава-банк»(36020, м. Полтава, вул. Паризької Комуни, 40-а, код ЄДРПОУ 09807595, р/р 649934 в АБ «Полтава –банк», м. Полтава, МФО 331489) на майно Закритого акціонерного товариства «Харків-вовна»(юридична адреса: 61020, м. Харків, пр. Постишева, буд. 99, п/р №260085542 в АБ «Полтава-банк», МФО 331489, код в ЄДРПОУ 00307069) для часткового задоволення, забезпеченої іпотекою, вимоги Полтавського акціонерного банку «Полтава-банк»(36020, м. Полтава, вул. Паризької Комуни, 40-а, код ЄДРПОУ 09807595, р/р 649934 в АБ «Полтава –банк», м. Полтава, МФО 331489) по кредитному договору №В-268/2963 від 23.11.2007 року у сумі 12118341 (дванадцять мільйонів сто вісімнадцять тисяч триста сорок одна) грн. 00 коп. шляхом набуття права власності Полтавським акціонерним банком «Полтава - банк»(36020, м. Полтава, вул. Паризької Комуни, 40-а, код ЄДРПОУ 09807595, р/р 649934 в АБ «Полтава –банк», м. Полтава, МФО 331489) на предмет іпотеки, а саме на:

- нежитлову будівлю літ. «АБ-1»загальною площею 693,7 кв.м.;

- нежитлові будівлі П-1 пл. 448,9 кв.м, Ф-2 -1748,8 кв.м., З-2 –369,5 кв.м.,Д-1 –534,1 кв.м., И-2 –573,9 кв.м., С-1 -96,2 кв.м., Ш-1 -62,4 кв.м., Е-1 -733,4 кв.м., Г-1 -742,6 кв.м., В-3 11600,9 кв.м., що знаходиться за адресою: 61020, м. Харків, пр. Постишева, буд. 99 за оціночною вартістю у 12118341 (дванадцять мільйонів сто вісімнадцять тисяч триста сорок одна) грн. 00 коп.

Визнано право власності Полтавського акціонерного банку „Полтава - банк” (36020, м. Полтава, вул. Паризької Комуни, 40-а, код ЄДРПОУ 09807595, р/р 649934 в АБ «Полтава –банк», м. Полтава, МФО 331489) на нерухоме майно, а саме:

- нежитлову будівлю літ. «АБ-1»загальною площею 693,7 кв.м., що знаходиться за адресою: 61020, м. Харків, пр. Постишева, буд. 99 (реєстраційний номер об’єкту 19715399)

- нежитлові будівлі П-1 (склад-ангар) пл. 448,9 кв.м, Ф-2 (упаков.цех) -1748,8 кв.м., З-2 (фабрико управління) –369,5 кв.м., Д-1 (прохідна) –534,1 кв.м., И-2 (рем.мех. цех) –573,9 кв.м., С-1 (очисні споруди) - 96,2 кв.м., Ш-1 (крам.) - 62,4 кв.м., Е-1 (склад) -733,4 кв.м., Г-1 (склад) - 742,6 кв.м., В-3 (голов. вироб. корпус) - 11600,9 кв.м., що знаходиться за адресою: 61020, м. Харків, пр. Постишева, буд. 99 (реєстраційний номер об’єкту 7045968)

Стягнуто з відповідача на користь позивача державне мито у сумі 25500 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення за розгляд справи у сумі 236 грн. 00 коп.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10 лютого 2010 року у справі №54/243-09 (судді Сіверін В.І, Білокінь Н.Д., Терещенко О.І.) рішення господарського суду Харківської області від 08.12.2009 року по справі №54/243-09 залишено без змін, а апеляційну скаргу ЗАТ «Харків-Вовна»без задоволення.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції ЗАТ «Харків-Вовна»звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати Рішення Господарського суду Харківської області від 08.12.2009 року і Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.02.2010 року у справі №54/243-09, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Позивач вважає що оскаржувані рішення прийняті у відповідності до чинного законодавства, підстав для їх скасування або зміни не має.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши в касаційному порядку Рішення Господарського суду Харківської області від 08.12.2009 року і Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.02.2010 року у справі №54/243-09, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних даних, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права вважає, що підставі для задоволення касаційної скарги відсутні, виходячи з наступного.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, згідно кредитного договору №В-268/2963 від 23.11.2007 року із змінами внесеними додатковими угодами (далі –Кредитний договір № В-268/2963 від 23.11.2007р.), Полтавський акціонерний банк «Полтава-банк»(юридична адреса: 36020, м. Полтава, вул. Паризької комуни, 40а, код ЄДРПОУ 09807595) надав Товариству з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Вовна»(адреса: 61020, м. Харків, пр. Постишева, 99, п/р 260015541 в АБ «Полтава-банк», МФО 331489, код ЄДРПОУ 30226131) кредит у вигляді невідновлюваної мультивалютної лінії у наступних видах валют: 3835520,10грн. (три мільйони вісімсот тридцять п’ять тисяч п’ятсот двадцять грн. 10 коп.) під 25 (двадцять п’ять) % річних та 1010279,56 доларів США (один мільйон десять тисяч двісті сімдесят дев’ять доларів США 56 центів) зі сплатою відсотків згідно договору та всіх додаткових угод до нього, строком погашення до 22 листопада 2010 р

Відповідно п.2.1.2. кредитного договору сплата процентів проводиться Позичальником щомісячно в день нарахування, а при недостатності коштів на поточному рахунку в день нарахування заборгованість сплачується в наступні дні, але не пізніше останнього робочого дня розрахункового місяця, а відповідно підпункту б) пункту 3.2.1. кредитного договору передбачається, що Позичальник зобов’язаний перерахувати Банку проценти та комісії за користування кредитом у відповідності з умовами цього Договору.

          За умовами підпункту г) п.3.2.1. кредитного договору В-268/2963 від 23.11.2007 року Позичальник зобов’язаний повернути наданий кредит в повному обсязі в строк встановлений вимогою Банку згідно п.5.2.3. кредитного договору, а при відсутності такої вимоги –згідно графіка, але не пізніше 31 січня 2010 року (включно).

Згідно п.5.1.2. Банк має право при порушенні строків повернення наданого кредиту або неповного повернення суми кредиту, при порушенні строків сплати нарахованих процентів або при неповній сплаті нарахованих процентів Позичальник сплачує Банку суму боргу за весь час прострочення, а також (додатково), за кожний день прострочення платежів, пеню у розмірі, що розраховується, виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період, за який сплачується пеня, та суми боргу .

Пункт 5.2.2. кредитного договору передбачає, що Банк вправі і може вимагати дострокового погашення кредиту, наданого в межах кредитної лінії, разом із сплатою нарахованих процентів, комісій, інших платежів, а також відшкодування збитків, завданих Банку, а Позичальник зобов’язаний повернути одержану суму кредиту, сплатити нараховані проценти, комісії та неустойки, а також відшкодувати завдані Банку збитки у разі несплати Позичальником процентів, комісій чи інших платежів в строк установлений Договором, погіршення чи загрози погіршення фінансового стану Позичальника, втрати, пошкодження, псування, цілісності чи комплектності заставленого майна, його реалізації чи відчуження іншим шляхом, відкритті відносно нього судового спору, порушення Господарським судом справи про банкрутство Позичальника, у разі виникнення (виявлення) обставин, що на думку Банку істотно ускладнюють чи роблять неможливим розпорядження майном Позичальника або ставлять під загрозу своєчасне погашення кредиту.

          Як вбачаться з кредитного договору пункт 5.2.3. передбачає, що вимога про дострокове виконання грошових зобов’язань за Договором (повернення кредиту, сплаті процентів, комісій, пені, штрафів) надається Позичальнику у письмовій формі (рекомендованим листом або під розпис уповноваженого представника) згідно з п.5.2.2. цього Договору і підлягає виконанню у повному обсязі у строки, визначені Банком у листі вимозі.

          У справі маються письмові докази того, що Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий Дім «Вовна»станом на 16.09.2009 року не сплачені прострочені відсотки у сумі 182836 грн. 50 коп. за серпень місяць 2009 року, а 09.09.2009 року Господарським судом Харківської області порушено справу про банкрутство №Б-19/139-09. Таким чином суди попередніх інстанцій дійшли до вірного висновку про те, що прострочення сплати відсотків є грубим порушенням умов кредитного договору та виходячи з наведеного, відповідно до пунктів 2.1.2., 5.2.1, 5.2.2, 5.2.3. кредитного договору №В-268/2963 від 23.11.2007 року, Полтавский акціонерний банк «Полтава –банк» мав право та достроково відкликав наданий ТОВ Торговий дім «Вовна»кредит (письмово попередивши про це позичальника направленою вимогою від 16 вересня 2009 року), надавши для повернення строк до 17 вересня 2009 року та попередив відповідача та третю особу, що в разі неповернення кредиту на протязі встановленого вимогою строку АБ «Полтава-банк»буде змушений нарахувати збитки від інфляції та застосує заходи щодо примусового повернення наданих кредитних коштів та подасть позовну заяву до суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, в погашення за рахунок продажу іпотечного майна заборгованості перед АБ «Полтава-банк»для задоволення вимог по кредитному договору №В-268/2963 від 23.11.2007 року з віднесенням на відповідача всіх витрат пов’язаних із цим, відповідно до Закону України «Про іпотеку»та Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

          Матеріалами справи підтверджується, що 23.11.2007 року згідно договору іпотеки, в забезпечення повернення в момент вимоги Банку, але не пізніше 22 листопада 2010 року грошових коштів, отриманих за кредитним договором №В-268/2963 від 23.11.2007 року в розмірі 3835520,10 грн., 1010279,56 доларів США, процентів, збитків, завданих порушенням Основного зобов’язання чи умов іпотечного договору, Закрите акціонерне товариство «Харків-вовна» передало в іпотеку Полтавському акціонерному банку «Полтава – банк»майно, а саме:

- нежитлова будівля літ. «АБ-1»загальною площею 693,7 кв.м.;

- нежитлові будівлі П-1 пл. 448,9 кв.м, Ф-2 -1748,8 кв.м., З-2 –369,5 кв.м.,Д-1 –534,1 кв.м., И-2 –573,9 кв.м., С-1 -96,2 кв.м., Ш-1 -62,4 кв.м., Е-1 -733,4 кв.м., Г-1 -742,6 кв.м., В-3 11600,9 кв.м. що знаходиться за адресою: 61020, м.Харків, пр.Постишева, 99, іпотечною вартістю 25000000,00. Це приміщення належало «Іпотекодавцю»на підставі:

- Договору купівлі –продажу від 16.0.1993 року, посвідченого Першою Харківської державною нотаріальною конторою за реєстровим №2-3224;

- Свідоцтвом про право власності, яке видане 16.11.1993 року Фондом Державного майна України;

- переліком нерухомого майна від 19.11.1999 року.

На підставі п.1.6. Договору іпотеки предмет іпотеки знаходився у володінні «Іпотекодавця».

Згідно пункту 3.1.5. договору іпотеки, що наявний в матеріалах справи, вказано, що позивач мав право вимагати дострокового виконання Основного зобов’язання у разі порушення Боржником –(Третьою особою у даній справі - Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Вовна») зобов’язань за Кредитним договором, а в разі невиконання Основного зобов’язання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно, п.3.1.5. іпотечного договору позивач мав право задовольнити свої вимоги за Основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання Боржником Основного зобов’язання.

Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що позивач правомірно використав своє право на захист порушених інтересів та звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки так, як відповідач-іпотекодавець і третя особа-боржник (позичальник) не виконали вимог повідомлення про дострокове повернення кредиту за вих.№144 від 16.09.2009 року. І після спливу 30 днів з дня отримання вказаного повідомлення вимоги залишалися без виконання.

Закон України «Про іпотеку»передбачає, що у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 33 ЗУ «Про іпотеку»передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

          Положеннями ст. 35 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що в разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону.

Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Порушення справи №Б-19/139-09 про банкрутство третьої особи (позичальника за кредитним договором) ТОВ «Торговий дім «Вовна»не було перешкодою для розгляду позову про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 30.08.2005 року (Справа про звернення стягнення на заставне майно в сумі 18222953,24 грн. за позовом ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України»до ПП «Русь», ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Кварта»).

Згідно із ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Ринкова ціна, по якій АБ «Полтава-банк»промірно набув права власності на предмет іпотеки, підтверджена дійсним Висновком №892 експертного будівельно-технічного дослідження Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. професора М.С. Бокаріуса, складеного 12.11.2009 року, що відповідає вимогам Закону та договору іпотеки.

Пункт 5.2. Договору іпотеки встановлює, що звернення стягнення на Предмет іпотеки може відбуватися будь-яким з наступних способів на вибір Іпотекодержателя, тобто на вибір АБ «Полтава-банк», зокрема шляхом передачі Іпотекодавцем Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання Іпотекодавцем зобов’язань за кредитним договором у порядку, передбаченому ст.37 ЗУ «Про іпотеку».

Визначене у пункті 5.2 застереження договору іпотеки про задоволення вимог іпотекодержателя, згідно ст. 36 Закону України «Про іпотеку»господарськими судами першої та апеляційної інстанції правомірно сприйнято як договір про задоволення вимог іпотекодержателя і визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя, без додаткового узгодження з іпотекодавцем.

Доводи відповідача щодо порушення провадження у справі №Б-19/138-09 про банкрутство ЗАТ «Харків-вовна»та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів не можуть бути прийняті до уваги, оскільки у даному випадку вказане не перешкоджає зверненню стягнення на заставлене майно.

Крім того, мораторій на задоволення вимог кредитора було скасовано Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 07 грудня 2009 року.

Виходячи із системного аналізу чинного законодавства суд приходить до висновку, що частина друга статті 33 Закону України "Про іпотеку" від 05 червня 2003 р. N898-IV не суперечить ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а доповнює його. Згідно цієї норми, у разі порушення провадження у справі про банкрутство заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави, який є майном боржника, незалежно від настання строку виконання забезпеченого заставою зобов'язання. Відповідна правова позиція викладена Пленумом Верховного Суду України у Постанові №15 від 18.12.2009 року «Про судову практику в справах про банкрутство».

Твердження ЗАТ «Харків-Вовна»стосовно Договору про продаж предмету іпотеки Приватному підприємству «Полтава-Агроальянс»не знайшло свого підтвердження в матеріалах справи, скаржником не надано належних доказів цього, а отже факт продажу не є доведеним.

Стосовно відсутності заключення експертизи твердження заявника касаційної скарги не відповідає дійсності та спростовується матеріалами справи, оскільки наявний висновок №892 експертного будівельно-технічного дослідження здійснено Полтавським відділенням Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства Юстиції України.

У зв’язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що суд першої та апеляційної інстанції прийняли правомірні рішення про наявність підстав для задоволення позову.

У відповідності до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Необхідно враховувати, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, а обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини в правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

За таких обставин справи, доводи касаційної скарги Закритого акціонерного товариства «Харків-Вовна»не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції, тому оскаржуване рішення суду першої інстанції та постанова апеляційної інстанції підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Згідно ст. ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11 березня 2010 року постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Харків-Вовна»залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10 лютого 2010 року зі справи № 54/243-09 залишити без змін.

3. Постанова касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя                                                                                          І. А. Плюшко

Судді                                                                                                              С.К. Могил

С. С. Самусенко